Рішення № 81331126, 17.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року Справа № 280/5529/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджиіндастрісервіс» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджиіндастрісервіс» (далі – ТОВ «ЕІС»), звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у Запорізькій області від 18.12.2018 №4335 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕІС».

Ухвалою суду від 26.12.2018 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 21.01.2019.

Ухвалою суду від 21.01.2019 підготовче засідання відкладено на 19.02.2019.

В підготовчому засіданні 19.02.2019 оголошено перерву в розгляді адміністративної справи до 20.03.2019.

Ухвалою суду від 20.03.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 17.04.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно те необґрунтовано прийнято оскаржуваний наказ про проведення позапланової перевірки ТОВ «ЕІС». Зазначає, що підставою для видання спірного наказу став висновок контролюючого органу про те, що ТОВ «ЕІС» не в повному обсязі надано пояснення та документальне підтвердження на запити контролюючого органу від 06.08.2018 №23734/10/08-1-14-06-13, від 11.09.2018 №29430/10/08-01-14-07-13, від 03.10.2018 №33410/10/08-01-14-07-13, від 07.11.2018 №38775/10/08-01-14-06-11. Разом з тим, позивач зазначає, що на запити контролюючого органу своєчасно надавались відповіді та їх документальне підтвердження. Також, позивач вказував на ту обставину, що зі змісту запитів контролюючого органу встановлено, що підставою для їх направлення є припущення щодо недостовірності даних декларації ТОВ «ЕІС» з податку на додану вартість в частині сум податкового кредиту. Разом з тим, податкова декларація є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Зазначає, що в податкових деклараціях з ПДВ за квітень-вересень 2018 року ТОВ «ЕІС» відобразило суми податку, підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, тобто включило достовірні дані. Натомість в запитах контролюючого органу йдеться про відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів для виконання певних робіт/послуг, що не спростовує правомірності дій позивача та не вказує на недостовірність даних, які містяться в деклараціях з ПДВ. За вказаних обставин позивач вважає прийнятий наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

16 квітня 2019 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання призначеного на 17.04.2019 без участі представника позивача, позовні вимоги підтримано.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що на виконання покладених на ГУ ДФС у Запорізькій області завдань, позивачу направлено запити про надання пояснень та їх документального підтвердження від 06.08.2018 №23734/10/08-1-14-06-13, від 11.09.2018 №29430/10/08-01-14-07-13, від 03.10.2018 №33410/10/08-01-14-07-13, від 07.11.2018 №38775/10/08-01-14-06-11. Зазначає, що підставою для направлення запитів стала наявна у контролюючого органу податкова інформація, яка свідчить про порушення платником податків податкового законодавства, про що було детально зазначено у запитах. Разом з тим, позивачем пояснення та їх документальне підтвердження було надано не у повному обсязі, що запитувався контролюючим органом, що зумовило прийняття оскаржуваного наказу про проведення перевірки. Зазначає, що за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки контролюючим органом підтверджено порушення позивачем вимог податкового законодавства України, що підтверджується висновками Акту перевірки, від отримання та підписання якого позивач відмовився.

Представник відповідача підтримав позицію викладену в письмових запереченнях та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 06.08.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області складено та направлено на адресу ТОВ «ЕІС» запит №23734/10/08-01-14-06-13 про надання інформації пояснень та їх документальних підтверджень, зокрема по взаємовідносинам з ТОВ «Тріада Капітал» у квітні 2018 року та ТОВ «Смерека-2017» у травні 2018 року (а.с.16-18).

Листом від 20.08.2018 №102-67 ТОВ «ЕІС» повідомило контролюючий про те, що мало у запитуваний період взаємовідносини з ТОВ «Тріада Капітал» та ТОВ «Смерека-2017», та до запиту надано документи бухгалтерської звітності (а.с.28).

Крім того, 11.09.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області складено та направлено на адресу ТОВ «ЕІС» запит №29430/10/08-01-14-07-13 про надання інформації пояснень та їх документальних підтверджень, зокрема по взаємовідносинам з ТОВ «Кордіант Інвест» та ТОВ «Смерека-2017» у червні 2018 року (а.с.19-21).

Листом від 21.09.2018 №102-74 ТОВ «ЕІС» повідомило контролюючий про те, що мало у запитуваний період взаємовідносини з ТОВ «Кордіант Інвест» та ТОВ «Смерека-2017», та до запиту надано документи бухгалтерської звітності (а.с.29).

Також, 03.10.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області складено та направлено на адресу ТОВ «ЕІС» запит №33410/10/08-01-14-07-13 про надання інформації пояснень та їх документальних підтверджень, зокрема по взаємовідносинам з ТОВ «Кордіант Інвест» та ТОВ «Сігма Профіт» у липні 2018 року (а.с.22-24).

Листом від 11.10.2018 №102-84 ТОВ «ЕІС» повідомило контролюючий про те, що мало у запитуваний період взаємовідносини з ТОВ «Кордіант Інвест» та ТОВ «Сігма Профіт», та до запиту надано документи бухгалтерської звітності (а.с.30).

07.11.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області складено та направлено на адресу ТОВ «ЕІС» запит №38775/10/08-01-1706-11 про надання інформації пояснень та їх документальних підтверджень, зокрема по взаємовідносинам з ТОВ «Аквілія Ком» за період серпень-вересень 2018 року (а.с.25-27).

Листом від 16.11.2018 №102-93 ТОВ «ЕІС» повідомило контролюючий про те, що мало у запитуваний період взаємовідносини з ТОВ «Аквілія Ком», та до запиту надано документи бухгалтерської звітності (а.с.30).

18 грудня 2018 року заступником начальника ГУ ДФС у Запорізькій області видано наказ №4335 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ ЕІС», яким наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЕІС» з 18.12.2018 тривалістю 5 робочих днів. Перевірку доручено провести за період діяльності 2018 рік з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Тріада Капітал» (код ЄДРПОУ 41706043) за період квітень 2018, ТОВ «Смерека-2017» (код ЄДРПОУ 41754076) за період травень 2018 та червень 2018, ТОВ «Кордіант Інвест» (код ЄДРПОУ 41501366) за період червень 2018 та липень 2018, ТОВ «Сігма Профіт» (код ЄДРПОУ 41625860) за період липень 2018, ТОВ «Аквілія Ком» (код ЄДРПОУ 42078520) за період серпень 2018 та вересень 2018 (а.с.32).

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваного наказу, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.

Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для призначення позапланової перевірки та видання спірного наказу стало те, що позивачем не в повному обсязі надано пояснення та їх документальне підтвердження на запити контролюючого органу від 06.08.2018 №23734/10/08-1-14-06-13, від 11.09.2018 №29430/10/08-01-14-07-13, від 03.10.2018 №33410/10/08-01-14-07-13, від 07.11.2018 №38775/10/08-01-14-06-11.

Позивач під час розгляду адміністративної справи зазначав про те, що доводи контролюючого органу про можливі порушення позивачем вимог податкового законодавства наведені у запитах є безпідставними, оскільки позивачем показники податкової звітності формувались виключно на підставі належним чином зареєстрованих податкових накладних.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що відповідно до приписів ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Тобто, в порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені будь-які дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, проте, задоволенню підлягають лише ті позовні вимоги які відновлюють порушені права та інтереси особи, яка звернулась за захистом до суду.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред’явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Натомість платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення фактичної перевірки щодо нього, має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оскаржити його в суді або застосувати інші заходи, передбачені статтею 81 Податкового кодексу України, шляхом недопущення посадових осіб контролюючого органу до її проведення.

В свою чергу, якщо ж допуск до фактичної податкової перевірки відбувся і наказ реалізований як прийнятий в межах закону і компетенції, в подальшому предметом розгляду в суді має бути зміст виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При вирішенні питання про належний спосіб захисту порушеного права суду в кожному конкретному випадку необхідно виходити з того, що такий захист повинен найбільш повно відповідати меті (цілі), задля досягнення якої був направлений позов.

Аналогічний висновок щодо застосування вказаних норм права викладено в постанові Верховного Суду від 30.11.2018 (справа №804/1297/16). При цьому вказане вище відповідає й позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові №21-25а10 від 24.12.2010 у справі за позовом ТОВ «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової адміністрації в Донецькій області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що 18.12.2018 (перший день перевірки) представнику ТОВ «ЕІС» за довіреністю ОСОБА_1 вручено копію спірного наказу про проведення перевірки та копію направлення на перевірку від 18.12.2018 №3017 (а.с.42-43).

Жодних зауважень про не згоду з призначенням перевірки та/або не допуск співробітників контролюючого органу до проведення позапланової перевірки під час отримання документів представником ТОВ «ЕІС» виказано не було, що свідчить про те, що позивач не скористався своїм правом на не допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки та фактично погодився з її проведенням.

Зазначені обставини також підтверджуються і листом ТОВ «ЕІС» від 20.12.2018 №102-113, в якому платник податків просив контролюючий орган перенести терміни позапланової перевірки призначеної наказом №4335 від 18.12.2018 до дати відновлення (повернення) первинних документів по фінансово-господарським операціям ТОВ «ЕІС» з ТОВ «Тріада Капітал», ТОВ «Смерека-2017», ТОВ «Кордіант Інвест», ТОВ «Сігма Профіт», ТОВ «Аквілія Ком», посилання на незгоду з перевіркою відсутні (а.с.56).

Суд враховує лист ТОВ «ЕІС» від 20.12.2018 №102-114, який подано до ГУ ДФС у Запорізькій області 21.12.2018, в якому зазначено про намір позивача в судовому порядку оскаржити спірний наказ про призначення перевірки, проте, зазначає, що така поведінка платника податків не може свідчити про не допуск до перевірки та не може бути визнана правомірною поведінкою платника податків, оскільки, на переконання суду, питання про допуск/не допуск до проведення перевірки повинен вирішуватись в момент отримання наказу на перевірку та направлення, а не після початку податкової перевірки.

В даному випадку судом встановлено, що 18.12.2018 представником позивач отримано наказ та направлення на перевірки, а також 18.12.2018 отримано запит контролюючого органу про надання до перевірки додаткових документів, про що позивач самостійно вказує в листі від 20.12.2018 №102-113 (а.с.56). 20.12.2018 позивач звернувся до контролюючого органу з проханням продовжити термін податкової перевірки. І лише 21.12.2018 позивачем подано заяву про незгоду з наказом про проведення перевірки.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ТОВ «ЕІС» вважаючи, що дії податкового органу щодо прийняття наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 18.12.2018 №4335 є протиправними, а вказаний наказ - незаконним, не скористалось своїм правом, передбаченим підпунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, та допустило орган державної податкової служби до проведення перевірки, внаслідок чого останню проведено та складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 04.01.2019 №8/08-01-14-06/37903286.

Крім того, контролюючим органом на підставі висновків Акту перевірки 04.01.2019 №8/08-01-14-06/37903286 прийнято податкові повідомлення – рішення від 08.02.2019 №0001701406 та НОМЕР_1.

Отже, податковим органом фактично була реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, у зв’язку з чим оскаржуваний наказ не є таким, що порушує права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов’язків, а відтак, задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу не призведе до поновлення порушеного права. У спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов’язки для платника податків є рішення податкового органу (акт індивідуальної дії), прийняте за результатами проведеної перевірки.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Під час прийняття рішення суду судом враховано практику Верховного Суду, яка зокрема викладена в постанові від 05.04.2019 у справі №820/68/18.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджиіндастрісервіс».

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджиіндастрісервіс» (69035, м.Запоріжжя, пр.Маяковського, буд.24, оф.10, код ЄДРПОУ 37903286) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування наказу – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 22.04.2019.

Суддя І.В. Новікова