Рішення № 81330951, 18.04.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2019 р. Справа№200/3693/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Селидовське УПФУ, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 13 липня 2018 року №1639 про відмову в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язання повторно розглянути заяву від 28.09.2017 року №2457 про призначення пенсії відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зарахуванням до пільгового стажу періоди роботи з 01.06.2014 року по 29.03.2016 року на Закритому акціонерному товаристві «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» (правонаступник Публічне акціонерне товариство «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська») в якості гірничого робітника очисного вибою підземним з повним робочим днем у шахті.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням Управління від 13 липня 2018 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком за відсутністю необхідного пільгового стажу. Листом від 16.10.2018 року Управлінням надана відповідь, в якій зазначено, що відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу підприємством ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська» страхові внески сплачені по травень 2014 року, що і враховано до загального та пільгового стажу позивача, при тому, що позивач вже звертався до суду щодо оскарження рішення Управління від 06.10.2017 року і рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.05.2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені. Позивач вважає дії відповідача незаконними та такими, що порушують норми Закону України «Про пенсійне забезпечення», а спірне рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року відкрито провадження у справі № 200/3693/19-а, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи, поновлено строк звернення до суду з даним позовом. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

У відзиві на позов від 09 квітня 2019 року представник відповідача зазначив, що до страхового та пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.06.2014 року по 29.03.2016 року на ЗАТ «Орендне підприємство «Шахта Жданівська» в якості гірничого робітника очисного вибою підземним з повним робочим днем у шахті, оскільки відсутня інформація про заробітну плату та сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу, у зв'язку з чим, через відсутність необхідного стажу 25 років позивачу було відмовлено в призначенні пенсії. Таким чином, представник УПФ вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Селидовському УПФУ (а.с. 18-19).

28.09.2017 року позивач звернувся до Управління з заявою про призначення пенсії згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Управління від 06 жовтня 2017 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 25 років в підземних умовах (а.с. 21-22).

Не погодившись з зазначеним рішенням позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 06 жовтня 2017 року про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії і зобов'язано Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 41247274, 84500, Донецька область, місто Селидове, вулиця Героїв Праці, будинок 6) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрований: АДРЕСА_2) період навчання з 01.09.1992 по 30.06.1993 в професійно-технічному училищі №72 м. Кіровське Донецької області; період роботи з 18.07.1993 по 11.10.1993 на Шахті «Кіровська» в/о «Жовтеньвугілля» (правонаступник ДП «Шахта «Тернопільська»), з 03.11.1993 по 04.02.1998, з 25.09.2000 по 29.09.2008 на шахті «Комсомолець Донбасу» (правонаступник ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу»), з 06.02.1998 по 15.12.1999, з 02.02.2000 по 12.08.2000 на Державному відкритому акціонерному товаристві шахти «Рассвет» ДП Державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» (правонаступник ВП «Шахтоуправління» імені 17 партз'їзду), з 01.10.2008 по 10.03.2009 на ТОВ «Вуглець-С», з 01.04.2009 по 15.05.2009 на ВП «Шахта Вінницька-2» ДП «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» (правонаступник ВП «Шахтоуправління» імені 17 партз'їзду), з 01.10.2009 по 05.11.2012, з 07.11.2012 по 31.05.2014 на ЗАТ «Шахта Жданівська» (перейменовано ПАТ «Орендне підприємство «шахта «Жданівська»); до страхового стажу період роботи з 18.07.1993 по 11.10.1993 на шахті «Кіровська» в/о «Жовтеньвугілля» (правонаступник ДП "Шахта "Тернопільська"), з 06.02.1998 по 15.12.1999, з 02.02.2000 по 12.08.2000 на Державному відкритому акціонерному товаристві шахти «Рассвет» ДП Державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» (правонаступник ВП «Шахтоуправління» імені 17 партз'їзду), з 03.11.1993 по 04.02.1998, з 25.09.2000 по 29.09.2008 на Шахті Комсомолець Донбасу (правонаступником якого є ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу») ; та повторно розглянути заяву від 28 вересня 2017 року №2457 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно ч.1ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 25-29).

13 липня 2018 року Управління повторно розглянуло заяву позивача від 28.09.2017 року про призначення пенсії і рішенням №1639 вдруге відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком за відсутністю необхідного пільгового стажу (а.с. 30).

Тоді, 15 вересня 2018 року позивач звернувся до УПФ з заявою про надання роз'яснень та вжиття дій по зарахуванню пільгового стажу (а.с. 32).

Листом від 16.10.2018 року №13457/02 Управлінням надана відповідь, що відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу підприємством ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська» страхові внески сплачені по травень 2014 року, що і враховано до загального та пільгового стажу позивача (а.с. 35).

Разом з тим, в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 (а.с. 36-10) містяться записи, в тому числі, про роботу:

- № 17: 01.10.2009 року прийнятий в ЗАТ «ОП «Шахта «Жданівська» гірничим робочим очисного забою 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

- № 18: 15.06.2010 року переведений гірничим очисного забою 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

- № 19: ЗАТ «ОП «Шахта «Жданівська» перейменована в ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська»;

- № 20: 05.11.2012 року переведений вантажником технологічного комплексу;

- № 21: 07.11.2012 року переведений гірничим очисного забою 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

- № 22: 20.08.2013 року переведений гірничим очисного забою 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

- № 23: 29.03.2016 року звільнений за власним бажанням.

В підтвердження зазначених періодів роботи позивачем також надані накази про прийняття на роботу та звільнення (а.с. 42-44).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним є питання підтвердження: пільгового стажу роботи позивача з 01.06.2014 року по 29.03.2016 року на ЗАТ «Орендне підприємство «Шахта Жданівська» в якості гірничого робітника очисного вибою підземним з повним робочим днем у шахті, оскільки відсутня інформація про заробітну плату та сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

За ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.

На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом - Закон 1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно п.2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі за текстом - Закон 1788) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Аналогічний порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, знижується на 1 рік.

За ст.1, п. 1 ст. 24 Закону 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, названими нормами матеріального права встановлені умови, за яких особа має право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до ст.62 Закону 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Як слідує з п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконаної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним Фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

На підставі п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній Постановою Правління Пенсійного фонду від 10.11.2006 року №18-1 затверджений Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років. Вказаний Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Таким чином, основним документом, якій підтверджує стаж роботи на підприємстві є трудова книжка.

З трудової книжки позивача вбачається, що він з 01.06.2014 року по 29.03.2016 року на Закритому акціонерному товаристві «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська») в якості гірничого робітника очисного вибою підземним з повним робочим днем у шахті, а отже юридичний факт роботи позивача протягом вказаного періоду часу є підтвердженим належними та допустимими доказами.

Суд вважає, що не зарахування періоду роботи з 01.06.2014 року по 29.03.2016 року на Закритому акціонерному товаристві «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» (правонаступник Публічне акціонерне товариство «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська») до страхового стажу позивача на підставі відсутності відомостей про сплату щомісячних внесків до ПФУ є безпідставним, оскільки позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому він працює.

За даних обставин пенсійний орган фактично переклав відповідальність за виконання своїх обов'язків підприємством на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження пільгового характеру роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.

Разом з цим суд виходить з того, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Згідно п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1), право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відмова пенсійного органу позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах не відповідає вимогам щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх поданих документів, є неправомірним, а тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.

Тому, спірне рішення №1639 від 13 липня 2018 року не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, а тому є незаконним, необґрунтованим і підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, що визначений позивачем.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1639 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 від 13 липня 2018 року.

3. Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.09.2017 року №2457 про призначення пенсії відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зарахуванням до пільгового стажу періоди роботи з 01.06.2014 року по 29.03.2016 року на Закритому акціонерному товаристві «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» (правонаступник Публічне акціонерне товариство «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська») в якості гірничого робітника очисного вибою підземним з повним робочим днем у шахті.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: вул. Героїв праці, 6, м. Селидове, Донецька область, 85400, код ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1; місце проживання: АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1), судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Судове рішення складено та підписано 18 квітня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Чучко В.М.