Рішення № 81330853, 17.04.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2019 р. Справа№200/439/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДФС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг, раніше не заявлений до суду, у розмірі 16 800, 00 грн., а саме: 6 800, 00 грн. - борг виник 06.10.2017 року - донараховано згідно рішення про застосування фінансових санкцій від 23.08.2017 року № 000127/05-99-40-03/НОМЕР_1 на суму 6 800, 00 грн.; 10 000, 00 грн. - борг виник 23.03.2018 року - донараховано згідно податкового повідомлення - рішення форми «С» від 13.03.2018 року № НОМЕР_2 на суму 10 000, 00 грн. У зв’язку із несплатою платником податків суми узгоджених податкових зобов’язань позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

В установлений законом строк, відповідачем відзив на адміністративний позов не поданий. Згідно з приписами статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. Частиною другою вказаної статті КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2019 року позовну заяву Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишено без руху. Надано Головному управлінню ДФС у Донецькій області - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду: документа про сплату судового збору у розмірі 1 762, 00 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відкрито провадження по справі № 200/439/19-а. Призначено підготовче засідання по адміністративній справі № 200/439/19-а за правилами загального позовного провадження на 13 годину 30 хвилин 27.02.2019 року.

Підготовче засідання відкладено з 27.02.2019 року на 27.03.2019 року об 13-30 год.

Ухвалою суду від 27.03.2019 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Призначено судовий розгляд по суті на 14 годину 00 хвилин 17.04.2019 року.

Ухвалою суду від 17.04.2019 року у задоволенні клопотання відповідача про відкладення судового засідання відмовлено у зв’язку з не наданням відповідачем доказів поважності причини неявки та сплати заборгованості у добровільному порядку на підтвердження доводів, викладених у заявленому клопотанні.

Представник позивача надав до суду клопотання про проведення судового засідання в порядку письмового провадження.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце підготовчого засідання, до суду не з’явився.

Так, згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Головне управління ДФС у Донецькій області, є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

Відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, включена до ЄДРПОУ за номером НОМЕР_1 та перебуває на обліку платників податків в Маріупольській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області (а.с.9).

За фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується податковий борг, раніше не заявлений до суду, у розмірі 16 800, 00 грн., а саме:

· 6 800, 00 грн. - борг виник 06.10.2017 року - донараховано згідно рішення про застосування фінансових санкцій від 23.08.2017 року № 000127/05-99-40-03/НОМЕР_1 на суму 6 800, 00 грн (а.с.10);

Рішення про застосування фінансових санкцій від 23.08.2017 року № 000127/05- 99-40-03/НОМЕР_1 прийняте на підставі адміністративних матеріалів (протоколу ДО № 020476 від 18.03.2017 року Приморського ВП ГУНП в Донецькій області та постанови № 435 від 19.04.2017 року, виданою адміністративною комісією виконавчого комітету Маріупольської міської ради) (а.с.12-15).

· 10 000, 00 грн. - борг виник 23.03.2018 року - донараховано згідно податкового повідомлення - рішення форми «С» від 13.03.2018 року № НОМЕР_2 на суму 10 000, 00 грн (а.с.23-24).

Податкове повідомлення- рішення форми «С» від 13.03.2018 року № НОМЕР_2 на суму 10 000, 00 грн. було прийнято на підставі акту перевірки від 28.02.2018 року № 0042/05-99-19-40/НОМЕР_1 (а.с.25-26). Вказане податкове повідомлення-рішення було вручене 13.03.2018 року під розпис платнику податків на податковому повідомлені-рішенні.

Наявність у відповідача податкового боргу станом на час розгляду справи також підтверджено карткою особового рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с.30-31).

У зв’язку з несплатою платником податків фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 узгоджених податкових зобов’язань, позивачем сформовано податкову вимогу форми “Ф” від 13.10.2017 року № 453-46, яка направлена поштою на податкову адресу відповідача та вручена під розписку відповідачу (а.с.8).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та матеріалів справи, спірним питанням у справі є правомірність стягнення з відповідача суми податкового боргу з адміністративного штрафу та штрафної санкції у розмірі 16 800, 00 грн.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (на момент виникнення спірних правовідносин) ( далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до пункту 41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно з пунктом 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Органом стягнення, у відповідності до приписів підпункту 14.1.137. пункту 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позивач - є суб’єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Податковим кодексом України.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно із положеннями пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

За приписами статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до частини 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п’ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Суд звертає увагу, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем узгоджених податкових зобов'язань, а передбачені чинним законодавством заходи не призвели до погашення вказаного податкового боргу.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідач не вчинив жодних дій для спростування доводів позивача та не надав суду доказів, які б свідчили про відсутність в останнього податкової заборгованості.

Таким чином, з урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову шляхом стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу, раніше не заявленого до суду, у розмірі 16 800, 00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п’ять днів з дня закінчення розгляду справи. Керуючись ст.ст. 2,5-10, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (87500, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення заборгованості – задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в рахунок погашення податкового боргу зі сплати адміністративних штрафів та штрафних санкцій, у розмірі 16 800, 00 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот гривень).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19 квітня 2019 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Голуб В.А.