Рішення № 81330689, 22.04.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2019 р. Справа№200/3926/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аканов О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84100, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 37803258) про визнання діяльності щодо припинення пенсії за віком з травня 2018 року протиправною; зобов'язання поновити нарахування та виплату пенсії на загальних підставах без застосування законодавства в сфері внутрішньо переміщених осіб з моменту припинення 01.05.2018 року та виплатити заборгованість за весь період з 01.05.2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84100, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 37803258) про визнання діяльності щодо припинення пенсії за віком з травня 2018 року протиправною; зобов'язання поновити нарахування та виплату пенсії на загальних підставах без застосування законодавства в сфері внутрішньо переміщених осіб з моменту припинення 01.05.2018 року та виплатити заборгованість за весь період з 01.05.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з липня 2017 року зареєструвався в будинку 155 по вул.Шкільній с.Маяки Слов'янського району Донецької області. Повідомив про зміну місця проживання відповідача. Рішенням Слов'янського міського суду від 20.12.2017 року дії ПФУ були визнані протиправними та зобов'язано відновити нарахування пенсії за віком. Відповідачем було виконано рішення суду. У травні 2018 року відповідач знов припинив нарахування та виплату пенсії з підстав того, що позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа. Посилаючись на те, що ним було вжиті всі заходи на отримання пенсії, позивач просив визнати протиправною бездіяльність щодо припинення виплати пенсії, зобов'язання відновити нарахування та виплату пенсії з 01 травня 2018 року.

Ухвалою суду від 22 березня 2019 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі; відстрочив сплату судового збору; розгляд справи призначено на 22 квітня 2019 року о 10:15 год.

Представники сторін до суду не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належними чином.

В установлений судом строк відповідачем через відділ документообігу та архівної роботи Донецького окружного адміністративного суду наданий відзив на адміністративний позов позивача, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що розпорядженням управління за заявою позивача взято на облік та одночасно нараховано суму заборгованості з 01.07.2014 року. 09.11.2016 року до управління надійшли рішення комісії про припинення (відновлення) соціальних виплат ВПО №19 від 08.11.2016 року та №32 від 14.02.2017 року про відмову у відновленні виплати позивачу. Із заявою про поновлення виплати пенсії позивач звернувся 19.07.2017 року та надав копію паспорту із реєстрацією місця проживання в Слов'янському районі та довідку з управління соціального захисту населення Слов'янської районної ради про зняття позивача з обліку, як внутрішньо переміщеної особи №04-45/0590-1 від 19.07.2017 року. Зазначаєть, що особа, яка зареєструвалась на території підконтрольній українській владі після початку антитерористичної операції 07.04.2014 року вважається внутрішньо переміщеною особою. Крім того, зазначив, що до теперішнього часу окремий порядок щодо виплати заборгованості Кабінетом Міністрів України не визначено. Зазначає, що порядок та умови отримання пенсій пенсіонерам, які зареєстровані на тимчасово захопленій території України, на території якої органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, передбачено Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706 та постановою КМУ №365 від 08.06.2016 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданого Шахтарським МВ УМВС України в Донецькій області 01 липня 1998 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Згідно пенсійного посвідчення НОМЕР_3 позивач є пенсіонером.

19.07.2017 року позивач зареєструвався за адресою: АДРЕСА_1, після чого 30.05.2018 року звернувся до відповідача для поновлення виплати пенсії та сплати заборгованості за час припинення за фактичним місцем проживання.

Згідно листа відповідача від 26.10.2018 року №695/205/П-02-01-01 згідно постанови Слов'янського міськрайонного суду та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду управлінням проведено поновлення на нарахування пенсії за період з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2018 року в сумі 59089,14 грн. Виплату пенсії було здійснено у березні 2018 року. У вересні 2018 року згідно інформації з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи виплату пенсії з 01.09.2018 року припинено на центральному рівні. Управлінням направлено запит до управління соціального захисту населення для проведення перевірки за місцем проживання згідно довідки внутрішньо переміщених осіб. У жовтні 2018 року до управління надійшов лист управління соціального захисту населення від 17 жовтня 2018 року №08-45/1457 про скасування довідки внутрішньо переміщеної особи позивача, що позбавило відповідача законних підстав для поновлення пенсії. Зазначено, що позивачу необхідно звернутись до управління для подачі заяви встановлено зразка з оригіналами паспорту, ідентифікаційного коду та актуальної довідки переселенця.

Як вбачається з довідки відповідача пенсію позивач не отримав за період з липня 2014 року по серпень 2014 року та з вересня 2018 року по теперішній час. Відомостей щодо нарахування пенсії за вказані періоди в матеріалах справи відсутні.

Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб'єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи (а тому і органи та посадові особи пенсійного фонду України, як органи виконавчої влади, до яких відноситься і Відповідач) зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 8 Закону України Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами. Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та досягли встановленого цим законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Позивач є громадянином України і у відповідності до чинного законодавства набув право на отримання пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі, за зазначеним в заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством, зокрема, в інших випадках, передбачених ч. 1 ст. 49 цього закону.

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною 1 статті 49 Закону № 1058-IV, а саме: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

За правилами частини 2 статті 49 цього Закону № 1058-IV, поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Пунктом 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 7 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок 22-1), поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Пунктом 2.9 цього ж Порядку передбачено, що подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Законом № 1058-IV не передбачено такої підстави припинення виплати раніше призначеної пенсії, як відсутність довідки внутрішньо переміщеної особи.

Суд також зауважує, що з моменту реєстрації позивача за адресою: Донецька область, Слов'янський район, с.Маяки, вул.Шкільна, буд.155, а як наслідок - втрати статусу внутрішньо переміщеної особи, характер правовідносин між ним та УПФУ змінився, а відтак і їх законодавче врегулювання також.

Порядок отримання та втрати статусу внутрішньо переміщеної особи врегульовано Законом України "Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб". Так, згідно ч. 3 ст. 4 вказаного Закону, для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, та статусу внутрішньо переміщеної особи відповідно, така особа звертається із заявою до компетентного органу соціального захисту населення. П. 1 ч. 1 ст. 12 вказаного Закону встановлено, що підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, відповідно і скасування статусу внутрішньо переміщеної особи, є заява особи про відмову. Таким чином, отримання та втрата статусу внутрішньо переміщеної особи є добровільним правом кожного громадянина, сам лише факт проживання на відповідних територіях, без волевиявлення отримання відповідного статусу, не надає громадянину автоматично статусу внутрішньо переміщеної особи.

Суд також зазначає, що згідно з частиною другої статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація міста проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Отже, з часу реєстрації позивача за адресою: Донецька область, Слов'янський район, с.Маяки, вул.Шкільна, буд.155 до спірних правовідносин не підлягало застосуванню законодавство, яким врегульовано питання виплати (відновлення) пенсії внутрішньо переміщеним особам за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, як Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365.

Таким чином, управління всупереч конституційним гарантіям, без законних підстав, протиправно не поновило позивачу виплату пенсії, а отже суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Також суд зауважує, що визначення того, хто є внутрішньо переміщеними особами надано у абзаці першому частини першої статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706- VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706-VII; у редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Як зазначено в статті 2 цього Закону, Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.

Водночас частиною першою статті 3 вказаного Закону встановлено, що громадянин України за обставин, визначених у статті 1 цього Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання, що враховується судом.

До жодного з указаних законів не внесено такої підстави для припинення соціальних виплат.

Тому суд дійшов висновку щодо визнання протиправними дії відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу з вересня 2018 року.

Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, приходить до висновку, що слід прийняти рішення про зобов'язання відповідача поновити нарахування та виплату пенсії з вересня 2018 року.

Позовна вимога про сплату заборгованості охоплюється зобов'язанням відновити виплату пенсії.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо вимоги позивача про негайно виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду, зокрема про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки позивачем вимоги про стягнення суми пенсії не заявлялися, тому правові підстави для застосування вказаним норм - відсутні.

Щодо вимоги позивача подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України), про що також просив позивач, є правом суду, а не обов'язком, яке не виключає існування принципу обов'язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року суд відстрочив позивачеві сплату судового збору до ухвалення судового рішення.

Нормами частини 2 статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з положеннями частини 1 статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною 2 цієї статті визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84100, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 37803258) про визнання діяльності щодо припинення пенсії за віком з травня 2018 року протиправною; зобов'язання поновити нарахування та виплату пенсії на загальних підставах без застосування законодавства в сфері внутрішньо переміщених осіб з моменту припинення 01.05.2018 року та виплатити заборгованість за весь період з 01.05.2018 року - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84100, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 37803258) щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з вересня 2018 року.

Зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84100, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 37803258) відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з вересня 2018 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84100, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 37803258) судовий збір в розмірі 768,40 грн. на користь Державного бюджету України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Аканов О.О.