Ухвала суду № 81330449, 17.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 квітня 2019 року Справа № 160/8686/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

за участі секретаря судового засідання Клочек Д.Я.

за участі:

представника відповідача 1,2 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "Кольорові метали" до Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

0.11.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "Кольорові метали" (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0001652202 від 03.12.2015 року, №0001642202 від 03.12.2015 року, №0001632202 від 03.12.2015 року та №0001662202 від 03.12.2015 року.

21.11.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №160/8686/18 та призначено підготовче засідання на 10 грудня 2018 року о 15:00 год. (а.с. 2 том 1), про що позивач був повідомлений належним чином.

Так, в ході розгляду справи, 10.12.2018 року засобами електронного зв’язку від директора Товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "Кольорові метали" – ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із перебування адвоката підприємства – ОСОБА_3 на лікарняному (а.с. 37 том 1).

10.12.2018 року в підготовчому засіданні судом було оголошено перерву у розгляді справи до 13:00 год. 17.12.2018 року (а.с. 44-45 том 1), про що позивач, представник позивача був повідомлений належним чином (а.с. 46, 48 том 1).

14.02.2019 року від директора Товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "Кольорові метали" – ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із перебування адвоката підприємства – ОСОБА_3 на лікарняному (а.с. 56 том 2).

15.02.2019 року у судовому засіданні було оголошено перерву у розгляді справи до 15:00 год. 25.02.2019 року, у зв’язку з відсутністю представника позивача (а.с. 58-59 том 2).

Крім того, 25.02.2019 року у судовому засіданні було оголошено перерву у розгляді справи до 13:20 год. 11.03.2019 року, у зв’язку з відсутністю представника позивача (а.с. 62-63 том 2), про що позивач, представник відповідачів були повідомлені належним чином (а.с. 64, 65 том 2).

Також, 08.04.2019 року у судовому засіданні було оголошено перерву у розгляді справи до 13:00 год. 15.04.2019 року, у зв’язку з відсутністю представника позивача (а.с. 124-125 том 2), про що позивач, представник відповідачів були повідомлені належним чином (а.с. 127, 128 том 2).

17.04.2019 року представник позивача в судове засіданні не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою, наявною у матеріалах справи (а.с. 140 том 2).

Представник відповідачів в судовому засіданні просила залишити позов без розгляду через повторну неявку представника позивача до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду через повторну неявку позивача в судове засідання.

За змістом ч. 1 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно до ч. 2 ст. 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб’єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Як вже було зазначено та вбачається з матеріалів справи представник позивача чотири рази не з'явився до суду, при цьому двічі представник позивача - адвокат ОСОБА_3, звертався до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи (10.12.2018 року, 14.02.2019 року) у зв'язку із перебуванням на лікарняному, при цьому протягом усього періоду розгляду справи будь-яких доказів перебування представника позивача на лікарняному суду надано не було. Крім того, двічі (25.02.2019 року, 08.04.2019 року) представник позивача в судове засіданні не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив.

Вищезазначене розцінено судом, як зловживання процесуальними правами, оскільки у ч. 5 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, регламентовано обов'язки учасників справи, зокрема, серед іншого, учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, проте позивач, представник позивача даного процесуального обов'язку не виконав, а навпаки зволікав з розглядом справи.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи представник позивача не звертався до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Суд зазначає, що будучи ініціатором судового розгляду позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані, при цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляд адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.

Представник позивача був належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, проте до суду не прибув, при цьому директор Товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "Кольорові метали" іншого представника не направив.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що таким чином позивач недобросовісно користується своїми процесуальними правами, що позбавляє суд можливості вирішити спір по суті заявлених вимог.

Положеннями ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі "Гінчо проти Португалії" передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст.6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_4 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

У своєму рішенні у справі “Калашников проти Росії” Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі “Пономарьова проти України” зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов’язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки, оскільки одним із критеріїв “розумності строку” є саме поведінка заявника. Суд покладає на заявника лише обов’язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (Європейського суду з прав людини “Чірікоста і ОСОБА_2 проти Італії”).

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб’єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

На підставі вищенаведеного, з урахуванням того, що неявка представника позивача перешкоджає розгляду справи та відсутність заяви представника позивача про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку, що сукупність наведених обставин є підставою для застосування наслідків, передбачених вищенаведеними приписами ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, - залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 240, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "Кольорові метали" до Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 19 квітня 2019 року.

Суддя ОСОБА_5