Рішення № 81330432, 16.04.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 року ЛуцькСправа № 140/384/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шикун О.Є.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Дембіцького Т.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся з позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 04.02.2019 року № UA 205040/2019/00027/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.01.2019 року, він, у відповідності до договору купівлі-продажу, придбав у автосалоні м. Пайне Німеччина автомобіль марки BMW модель 525d х Drive номер кузова НОМЕР_1 року випуску. Згідно умов договору купівлі-продажу №29.01.2019/А26 заплатив за придбаний автомобіль 16500 Євро.

Після оформлення договору купівлі-продажу, ним була оформлена експортна декларація для вивезення автомобіля з Німеччини до України, а також продавцем оформлена квитанція на повернення податку на додану вартість у розмірі 3100 Євро, із розрахунку вартості автомобіля 16500 Євро.

01.02.2019 року вищевказаний автомобіль був ввезений на митну територію України та для митного оформлення товару. При допомозі митного брокера ОСОБА_4 останнім на митний пост Ковель було подано МД №UA205040/2019/006033 та комплект документів, що підтверджують факт купівлі-продажу автомобіля та його вартість. Як вбачається з декларації, вартість автомобіля визначена за методом 1 - за вартістю угоди.

01.02.2019 року Волинська митниця ДФС направила електронне повідомлення, у якому зазначила, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: - банківські платіжні документи (банківські платіжні доручення, чеки), що підтверджують оплату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - якщо здійснювалося страхування - страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування, - транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення, - інші документи, наявні у позивача для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням)

04.02.2019 року декларант повідомила що подані документи є повними і потреби в наданні додаткових немає.

04.02.2019 року Волинська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості №UА205040/2019/00027/2 та видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА205040/2019/00376, у зв'язку з тим що не подання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ст. 53 Митного кодексу України.

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що митна вартість товару нижча вартості ідентичних товарів. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС України для визначення митної вартості за VIN-кодом НОМЕР_2, валюта EUR -26400.

Позивач вважає рішення про коригування митної вартості неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, включаючи інформацію щодо ціни товару, яка фактично була сплачена.

Таким чином позивач наголошує, що ним дотримані вимоги статті 53 Митного кодексу України, а відтак, просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 04.02.2019 року № UA 205040/2019/00027/2.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказав, що під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару встановлено, що документи подані для підтвердження митної вартості товару не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за першим (основним) методом обраним декларантом, а відтак просив суд в позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 згідно з рахунком/договором купівлі-продажу №29.01.2019/А26 від 29.01.2019 придбано у автосалоні м. Пайне Німеччина легковий автомобіль: марки BMW модель 525d х Drive номер кузова НОМЕР_2, 2015 року випуску, за ціною 16500 Євро.

Після оформлення договору купівлі-продажу, ним була оформлена експортна декларація для вивезення автомобіля з Німеччини до України, а також продавцем оформлена квитанція на повернення податку на додану вартість у розмірі 3100 Євро, із розрахунку вартості автомобіля 16500 Євро.

З метою здійснення митного оформлення товару декларантом подано митному органу митну декларацію UA205040/2019/006033, у якій визначено загальну вартість товару 16500 євро.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації UA205040/2019/006033 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його і кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактуру від 29.01.2019 року №29.01.2019/А26; висновок експерта від 01.02.219 року №883; свідоцтво про реєстрацію т/з від 30.09.2015 року №ЕN 014011; експортну декларацію від 30.01.2019 року; паспорт громадянина ОСОБА_3 для виїзду за кордон НОМЕР_4

За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД UA205040/2019/006033 та долучених документів автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в автоматичному режимі було згенеровано ряд ризиків, зокрема, щодо витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації або посвідчених у встановленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів; перевірки поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби; контролю правильності визначення митної вартості товарів; витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки правильності справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати; проведення митного огляду транспортного засобу; забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки. За результатами опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN-кодами: НОМЕР_2, валюта - ЕUR, вартість - 26400 Євро».

Зважаючи на це, декларанту було запропоновано в десятиденний термін надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: банківські платіжні документи (банківські платіжні доручення, чеки), що підтверджують оплату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; якщо здійснювалось страхування - страхові документи; інші додаткові наявні в декларанта документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням.

У відповідь на вказану вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом направлено повідомлення від 04.02.2019 року №б/н, відповідно до якого повідомлено про відмову у наданні запитуваних документів.

04.02.2019 відповідач прийняв рішення №UA205040/2019/000027/2 про коригування митної вартості товарів. У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом.

В обґрунтування рішення відповідач вказав, що у зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв'язку з спрацюванням ризиків АСАУР, а саме: «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN-кодом: НОМЕР_2, валюта- EUR, вартість - 26400 євро», відповідно до наказу ДФС України №780 від 28.11.2018 «Про забезпечення моніторингу за митними оформленням транспортних засобів, бувших у використанні» та згідно ст.53 МКУ запропоновано в 10-ти денний термін надати: договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов'язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; банківські платіжні документи, (банківські платіжні доручення, чеки), що підтверджують оплату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Згідно п.6 ст.53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості. За умови надання, згідно ст.53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об'єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. Декларант не надав додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, про що повідомив листом №б/н від 04.02.2019 року.

Також у рішенні вказано, що керуючись частиною шостою статті 54 МК України та у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 .МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, спрацювання системи ризиків АСАУР, відповідно до наказу ДФС №780 від 28.11.2018 «Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у вжитку» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092 у редакції Наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 року №1335/5/1159. Рівень митної вартості становить 26400євро.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як вбачається з матеріалів справи, декларант (позивач) при здійсненні митного оформлення товару надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Зокрема, для обґрунтування вартісного значення складових митної вартості надав рахунок-фактуру від 29.01.2019 року №29.01.2019/А26; висновок експерта від 01.02.219 року №883; свідоцтво про реєстрацію т/з від 30.09.2015 року №ЕN 014011; експортну декларацію від 30.01.2019 року; паспорт громадянина ОСОБА_3 для виїзду за кордон НОМЕР_4

Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п'ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З вищенаведеного випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п'ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару марки BMW модель 525d х Drive номер кузова НОМЕР_2, 2015 року випуску, за ціною 16500 Євро та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв'язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та оскільки декларантом не надано витребувані документи для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 26400 Євро.

Як уже зазначалося, декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товарів, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Зокрема, для обґрунтування вартісного значення надав договір купівлі-продажу, та експортну декларацію, у яких вказана ціна імпортованого товару 16500 євро.

Посилання контролюючого органу, як на підставу для прийняття оскаржуваного рішення, що декларантом не подано банківського платіжного документа на підтвердження оплати за товар, не подано договору купівлі-продажу даного т/з та не підтверджено витрати на транспортування, страхування товару є надуманими, оскільки на вимогу суду представником позивача надано копію оригіналу та перекладу квитанції від 29.01.2019 року, якою підтверджується сплата авансу в розмірі 1000 Євро та основної суми 15500 Євро за придбаний автомобіль, позивачем як митному органу так і до суду подано рахунок/договір купівлі-продажу №29.01.2019/А26, який складено відповідно до законодавства Німеччини та підписано сторонами і у суду не виникає сумнівів не брати до уваги вказаний документ. Щодо транспортування то представником позивача в судовому засіданні підтверджено, що позивач самостійно транспортував автомобіль до України, а тому ніяких інших витрат не поніс.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 04.02.2019 №UA205040/2019/000027/2 вказано, що воно прийняте у зв'язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини шостої статті 54 МК України). При цьому митну вартість він визначив також за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, … посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Разом з тим, у спірному рішенні взагалі відсутні номер та дата митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 04.02.2019 №UA205040/2019/000027/2, у ньому зазначено про неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 .МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, спрацювання системи ризиків АСАУР, відповідно до наказу ДФС №780 від 28.11.2018 «Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у вжитку» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092 у редакції Наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 року №1335/5/1159. Рівень митної вартості становить 26400 Євро.

При цьому обов'язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Окрім того, витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

При цьому, як встановлено судом, в поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).

Крім того, на вимогу суду представником позивача надано копію оригіналу та перекладу квитанції від 29.01.2019 року, якою підтверджується сплата авансу в розмірі 1000 Євро та основної суми 15500 Євро за придбаний автомобіль, тому твердження контролюючого органу про недоведеність сум сплачених за придбаний автомобіль є безпідставним.

Суд також зазначає, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Оскільки, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 04.02.2019 №UA205040/2019/000027/2 є необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність коригування митної вартості товару згідно з оскаржуваним рішенням від 04.02.2019 №UA205040/2019/000027/2, а тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС на користь ОСОБА_3 слід стягнути судовий збір в сумі 768,40 грн., сплачений відповідно до квитанції від 15.02.2019 року №0.0.1267829195.1.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 04.02.2019 року № UA 205040/2019/00027/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3).

Відповідач: Волинська митниця ДФС (44350, Волинська обл., Любомльський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 39472698).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич

Повне рішення суду складено 22.04.2019 року.