Ухвала суду № 81326702, 15.04.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/15486/19

Провадження № 1-кс/761/10976/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Ярусевич А.С., прокурора Семка В.Б., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Бахуринського В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції у Київській області Гадайчука С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, працюючого на посаді завідувача сектору надання адміністратвиних послуг у м. Києві Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110000000727 від 11.12.2018 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України, -

в с т а н о в и в :

15.04.2019 року до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області Гадайчука С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

В обгрунтування заявленого клопотання слідчий вказує, що слідчим управлінням ГУНП України в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12018110000000727 від 11.12.2018 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У клопотанні слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 20.11.2017 року, близько 12 год., ОСОБА_4 перебуваючи в м. Одеса, зателефонувала на номер мобільного зв'язку НОМЕР_3, яким користується начальник відділу надання адміністративних послуг Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки ОСОБА_1, з метою отримання дозволів на міжнародні транспортні перевезення вантажів вантажними автомобілями .

В ході телефонної розмови у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_4

Під час спілкування, ОСОБА_1 зловживаючи своїм службовим становищем, проявляючи ініціативу щодо незаконного збагачення у вигляді отримання ним неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_4, що дозвіл на міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями, який її цікавить коштуватиме 400 доларів США.

Так, ОСОБА_1 зловживаючи своїм службовим становищем, проявляючи ініціативу щодо незаконного збагачення у вигляді отримання ним неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_4, що він може посприяти в отриманні дозволів на міжнародні транспортні перевезення вантажів вантажним автомобілем марки Мерседес д.н.з. НОМЕР_1, НОМЕР_2. Однак за вказані послуги ОСОБА_4 повинна перерахувати 400 доларів США на банківську картку AT КБ «ПриватБанк» НОМЕР_4, яка зареєстрована на ім'я його дружини ОСОБА_5 за позитивне вирішення питання щодо надання їй дозволу на міжнародні транспортні перевезення вантажів вантажними автомобілями. Зазначений номер банківської картки, для отримання неправомірної вигоди ОСОБА_1 надіслав СМС-повідомленням на номер телефону, яким користується ОСОБА_6

Цього ж дня о 12 год. 22 хв., ОСОБА_4 перебуваючи в м. Одеса, зателефонувала ОСОБА_1 для узгодження курсу долара США до гривні, для подальшого розрахунку. Останній продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе, при цьому використовуючи своє службове становище, повідомив ОСОБА_4, що його влаштовує курс 26 гривень 60 копійок за 1 долар США.

20.11.2017 року о 13 год. 23 хв., ОСОБА_4 перебуваючи біля терміналу самообслуговування, за адресою: Одеська область, с. Авангард, вул. Авангардська, 22, перерахував грошові кошти в сумі 10 629 гривень в якості неправомірної вигоди на вимогу ОСОБА_1, на банківську картку AT КБ «ПриватБанк» НОМЕР_4.

Відповідно до інформації, наданої Державною службою України з безпеки на транспорті, 20.11.2017 до єдиної інформаційної системи Укртрансбезпеки, вносились відомості, пов'язані із видачею багатостороннього дозволу на міжнародні транспортні перевезення на транспортний засіб марки «Мерседес» з д.н.з. НОМЕР_1, який належить ТОВ «Автотрансгруп» (ЄРДПОУ 33506286). Вказані відомості вносились до зазначеної бази користувачем із логіном та паролем, який закріплено за старшим державним інспектором відділу надання адміністративних послуг Київського міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_7, який перебуває у підпорядкуванні ОСОБА_1

Після чого, ОСОБА_1 за допомогою поштового зв'язку «Нова Пошта» надіслав багатосторонній дозвіл на міжнародні транспортні перевезення на транспортний засіб марки «Мерседес» з д.н.з. НОМЕР_1 на відділення № 15 м. Одеси, яке розташоване у м. Одеса, Тираспольське шосе, 15, де отримувачем вказав ОСОБА_4

В зв'язку із вчиненням вищевказаних дій, орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_1 в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

28.03.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У клопотанні слідчий вказує про обґрунтованість повідомленої підозри, що підтверджується доданими до клопотання доказами, а також про наявні ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного, зокрема останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на учасників кримінального провадження.

Як наслідок, просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, надав пояснення, аналогічні його доводам, просить таке задовольнити.

Підозрюваний та його захисник щодо заявленого клопотання заперечили, вказуючи при цьому на необґрунтованість підозри та недоведеність заявлених ризиків позапроцесуальної поведінки підозрюваного. Просять у задоволенні клопотання відмовити, у випадку застосування запобіжного заходу - визначити такий у вигляді особистого зобов'язання.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, ознайомившись із доводами клопотання, дослідивши додані до клопотання докази та здійснивши їх належу оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчим суддею встановлено наступне.

Слідчим управлінням ГУНП України в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018110000000727 від 11.12.2018 року.

У матеріалах клопотання міститься копія повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, без зазначення дати його складання, міститься лише дата вручення його підозрюваному - 29.03.2019 року.

Окрім цього, з наданої копії повідомлення про підозру вбачається, що така підписана лише слідчим, підпис прокурора про погодження повідомлення про підозру відсутній.

З вказаної копії повідомлення по підозру вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за обставин, що викладені вище.

В першу чергу, слідчий суддя зазначає, що в матеріалах клопотання відсутній будь-який документ, що свідчить про те, що ОСОБА_1 в період вчинення інкримінованих йому дій обіймав зазначену у клопотанні посаду, тобто був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

В якості доказів, що на погляд слідчого та прокурора свідчать про обґрунтованість підозри, до клопотання додано:

-копію заяви від ОСОБА_4, датовану 02.08.2018 року, яка є абсолютно неякісної та нечитабельною. З вказаної заяви частково можна встановити, що ОСОБА_4 20.11.2017 року перерахувала на картковий рахунок, який надав ОСОБА_1, 2600,00 грн. за видачу дозволу для здійснення міжнародних перевезень;

-копію протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 02.08.2018 року, яка теж нечитабельна. З вказаної копії протоколу частково можна встановити, що свідок перераховувала на картку ОСОБА_5 2600,00 грн., за те, що ОСОБА_1 видасть дозвіл на здійснення міжнародних перевезень;

-копії стенограм розмов між ОСОБА_1 та іншими особами, які не містять жодних відомостей про те ким та коли вони складені, а також не містять будь-яких підписів особи, якою такі стенограми складені;

-копії розсекречених протоколів про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, які є нечитабельними та неможливо достеменно встановити їх зміст та дати складання;

-додаток до листа, з нечитабельним номером та датою, при цьому сам лист відсутній в матеріалах клопотання. Вказаний додаток є таблицею та картками, які ніким не підписані;

-даними про перетин кордону, які теж ніким не підписані;

-рух коштів про картковому рахунку, з якого вбачається, що 20.11.2017 року на цей рахунок було зараховано 10 629,00 грн. При цьому, що це рахунок, кому він належить, який його номер незрозуміло, будь-які дані з цього приводу в матеріалах клопотання відсутні;

-протокол огляду диску від 08.04.2019 року на якому міститься допит свідка ОСОБА_4, яка надає показання, що ОСОБА_1 вона не знає, зазначає, що пройшло багато часу, а тому всіх подій пригадати не може, вказує, що раніше отримувала дозвіл на міжнародні перевезення, спілкувалась з даного приводу із невідомою їй особою по телефону, хто був цією особою їй невідомо. Свідок підтверджує, що переказала на картковий рахунок, який їй дала невідома 2600,00 грн. за дозвіл, який в подальшому їй переслали через «Нову пошту», переказ грошових коштів у розмірі 400.00 доларів США (10 629,00 грн.) свідок не підтвердила. Окрім цього, під час допиту свідок жодного разу не вказала на факт вимагання у неї грошових коштів.

Інших доказів, щоб підтверджували обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому дій слідчому судді не надано та в матеріалах клопотання такі відсутні.

Слідчий суддя зазначає, що подання доказів, більша частина з яких є нечитабельними та/або не підписаними є проявом неповаги до суду та свідчить про халатність осіб, якими вказане клопотання підписувалось та погоджувалось.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, та здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з наступного.

За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, запобіжні заходи, є заходами забезпечення кримінального провадження та застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно вимог ч. 1, 3 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

За положеннями ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи із вказаних процесуальних норм, фундаментальною підставою для застосування до особи будь-якого запобіжного заходу, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, при цьому, обов'язок по доведенню наявності та обґрунтованості цієї підозри покладається на орган досудового розслідування.

В свою чергу, жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.

Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка сформована в тому числі із багатьох справ проти України, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

При цьому, обґрунтована підозра є важливою гарантією від свавільного обмеження прав особи.

З врахуванням вищезазначеного, слідчий суддя приходить до висновку, що докази додані до клопотання не є вагомими та очевидно не свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому дій.

За умови відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, застосування будь-якого запобіжного заходу до особи не є можливим, а тому слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання.

Керуючись ст. 2, 7-9, 176-178, 181, 186, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції у Київській області Гадайчука С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Кіпчарський