Ухвала суду № 81326404, 17.04.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/2538/19

ун. № 759/7416/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва Незнамова І.М., при секретарі судових засідань Дроги Т.О., за участі прокурора Дядюк Ю.О., підозрюваного ОСОБА_2, захисника підозрюваного - адвоката Сидорука М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області Кантури І.С., погоджене начальником відділу прокуратури Київської області Дядюк Ю.О., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019110000000052 від 31.01.2019 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Червоноград Львівської обл., українця, громадянина України, з вищою освітою, проживаючого у цивільному шлюбі, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, п.п.11,12, ч.2 ст.115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

17.04.2019 року до Святошинського районного суду м.Києва надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області Кантури І.С., погоджене начальником відділу прокуратури Київської області Дядюк Ю.О., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019110000000052 від 31.01.2019 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 діб.

Клопотання обгрунтовується тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019110000000052 від 31.01.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14, п.п.11,12, ч.2 ст.115, ч.1 ст.263, ч.1 ст.14, ч.3 ст.289, ст.348 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що весною 2019 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, невстановлена досудовим розслідуванням особа, у невстановленому місці, запропонувала раніше знайомим ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинити умисне вбивство, на замовлення, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5. За підготовку та виконання вказаного злочину, невстановлена особа пообіцяла ОСОБА_2, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 невстановлену досудовим розслідуванням суму грошових коштів, на що останні надали згоду.

З метою реалізації злочинного наміру, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, попередньо домовилися про спільне протиправне заподіяння смерті іншій людині, на замовлення, а саме: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, шляхом розстрілу з крупнокаліберної вогнепальної зброї автомобіля останнього, в той момент, коли ОСОБА_8 буде перебувати всередині автомобіля.

Згідно розподілених ролей та спільно узгодженого плану, ОСОБА_2, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 повинні були зібрати інформацію про місця, які найчастіше відвідує ОСОБА_8, про спосіб його життя, розпорядок дня, автомобіль, на якому пересувається останній, та автодороги, якими ОСОБА_8 найчастіше пересувається на автомобілі, в подальшому, після визначення місця найчастішого маршруту руху, влаштувати засідку в місцевості, з можливістю забезпечення втечі з місця події за допомогою транспортного засобу після завершення злочину, де здійснити розстріл з крупнокаліберної вогнепальної зброї автомобіля ОСОБА_8, в той момент, коли останній буде перебувати всередині автомобіля.

В подальшому, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, під час підготовки до вчинення злочину, згідно попередньо узгодженого плану та розподілених ролей, маючи умисел на вбивство, на замовлення, ОСОБА_8, в період часу з 15.03.2019 року по 14.04.2019 року, на двох автомобілях марки «Тойота Камрі», на яких останні, з метою конспірації, здійснювали заміну номерних знаків від автомобілів аналогічної марки, а саме: державних номерних знаків НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, та здійснювали спостереження за ОСОБА_8 на території міста Києва та Київської області.

Крім того, з метою реалізації вказаного злочину, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, придбали в невстановлений спосіб, невстановлену дату і час, в невстановленому місці, предмет схожий на станковий кулемет «ДШК» з боєприпасами до нього та автомобіль марки «Тойота ленд Крузер Прадо», державний номерний знак НОМЕР_1, на якому безпосередньо мали намір вчинити дане кримінальне правопорушення.

Продовжуючи реалізацію спільного, попередньо узгодженого злочинного умислу, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, після вивчення місцевості та місця найчастішого маршруту руху ОСОБА_8, визначили ділянку місцевості для вчинення злочину та досягнення своєї мети, згідно узгодженого плану, направленої на вбивство ОСОБА_8 та забезпечення втечі з місця події за допомогою транспортного засобу після завершення злочину, а саме: ділянку лісосмуги неподалік від с.Круглик Києво-Святошинського району Київської області.

Так, 15.04.2019 року, у невстановлений час, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, заздалегідь, з метою досягнення свого єдиного спільного умислу на вчинення вбивства, на замовлення, ОСОБА_8, перевезли заздалегідь підготовлений предмет схожий на станковий кулемет «ДШК» з боєприпасами до нього на заздалегідь підготовленому автомобілі марки «Тойота ленд Крузер Прадо», державний номерний знак НОМЕР_1, до лісосмуги неподалік від с.Круглик Києво-Святошинського району Київської області, на якій, в той же день, останні мали намір довести злочин до кінця.

Таким чином, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи з прямим умислом на вбивство, на замовлення, ОСОБА_8, вчинили усі дії для готування злочину, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця.

Однак, з метою недопущення вчинення особливо тяжкого злочину, завдяки втручанню працівників поліції, злочинний задум не доведено до кінця з причин, що не залежали від волі ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, оскільки їх дії були викриті в ході досудового розслідування та останні були затримані.

Таким чином, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.14, п.п.11,12, ч.2 ст.115 КК України, а саме: в готуванні умисного вбивства, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб, на замовлення, підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змові на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.

15.04.2019 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст.208 КПК України.

16.04.2019 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, п.п.11,12, ч.2 ст.115 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, п.п.11,12, ч.2 ст.115 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом огляду від 15.04.2019 року;

- протоколом обшуку від 15.04.2019 року;

- протоколом огляду від 15-16.04.2019 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9;

- протоколом огляду від 16.04.2019 року;

- протоколом обшуку від 15-16.04.2019 року;

- протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які на даний момент не розсекречені;

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

В судовому засіданні прокурор Дядюк Ю.О. вимоги даного клопотання підтримала та просила його задовольнити, вказуючи, що стосовно підозрюваного існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Окрім цього зазначила, що при затриманні ОСОБА_2 чинив опір працівникам поліції, втікав з місця вчинення злочину, здійснив декілька пострілів у напрямку працівників поліції, які його переслідували.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник Сидорук М.І. в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання, покликаючись на необгрунтованість підозри та відсутність ризиків, зазначених у клопотанні, а також на незаконне затримання. Окрім цього зазначили, що підозрюваний ОСОБА_2 не судимий, має постійне місце проживання, має сталі соціальні зв'язки та не має на меті ухилятись від слідства і суду, а навпаки буде співрацювати зі слідством задля доведенності своєї невинуватості.

При цьому, підозрюваний ОСОБА_2 пояснив, що дійсно він втікав із місця, де був виявлений працівниками поліції, однак на той момент він не знав, що його переслідують саме працівники правоохоронних органів.

Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін, дослідивши додані до клопотання матеріали та докази, дійшов наступних висновків.

Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Частина 2 статті 115 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавленням волі.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи, на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного у п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідчий суддя наголошує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Отже, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_2, приходить до висновку, що причетність вказаної особи до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, що долучені до клопотання та обгрунтовані прокурором у судовому засіданні.

Обираючи ОСОБА_2 запобіжний захід, слідчий суддя враховує наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14 п.п.11,12, ч.2 ст.115 КК України, що підтверджується наданими до клопотання доказами, тяжкість злочину, поведінку ОСОБА_2 при затриманні та особу підозрюваного, який не працевлаштований, враховує наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, з високим ступенем ймовірності того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення, що може бути перешкодою встановленню істини у справі, та враховуючи, що прокурор довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, дійшов висновку про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України.

Твердження захисника Сидорука М.І. про незаконність затримання та відсутність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, п.п.11,12, ч.2 ст.115 КК України та відсутність доказів його участі в інкримінованому злочині, не заслуговують на увагу, оскільки, на переконання слідчого судді, законність затримання та обґрунтованість підозри доведена матеріалами кримінального провадження №12019110000000052 від 31.01.2019 року, з яких вбачається, що об'єктивний неупереджений спостерігач міг би зробити висновок про можливе вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення. Такі дані містяться зокрема у протоколі огляду від 15.04.2019 року, протоколі обшуку від 15.04.2019 року, протоколі огляду від 15-16.04.2019 року, протоколі допиту свідка ОСОБА_9, протоколі огляду від 16.04.2019 року, протоколі обшуку від 15-16.04.2019 року.

Крім того, захисником Сидоруком М.І. не надано доказів на підтвердження вказаних в судовому засіданні доводів, з огляду на засади змагальності сторін, проте стороною обвинувачення обґрунтованість підозри доведена оглянутими матеріалами кримінального провадження №12019110000000052 від 31.01.2019 року, з яких вбачається, що об'єктивний неупереджений спостерігач міг би зробити висновок про можливе вчинення підозрюваним ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення.

Враховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри, слідчий суддя погоджується з висновком про її наявність.

Твердження адвоката Сидорука М.І. про відсутність даних стосовно того, в чому полягала участь ОСОБА_2 у готуванні умисного вбивства, за попередньою змовою групою осіб, на замовлення, слідчий суддя визнає передчасними, оскільки вони стосуються доведеності вини особи, що не є предметом розгляду на даному етапі провадження, проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

При обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, слідчий суддя вважає за можливе, відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у готуванні умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, за попередньою змовою групою осіб, на замовлення.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області Кантури І.С., погоджене начальником відділу прокуратури Київської області Дядюк Ю.О., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019110000000052 від 31.01.2019 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.

Ухвала слідчого судді діє до 13.06.2019 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання, підозрюваний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає направленню до ДУ "Київський слідчий ізолятор".

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено і оголошено 22.04.2019 року о 17 год. 00 хв.

Слідчий суддя: І.М.Незнамова