Вирок № 81326365, 22.04.2019, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2227/19

Провадження № 1- КП/758/639/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.04.2019 року Подільський районний суд міста Києва

в складі:

головуючого судді Бородія В.М.,

при секретарі Лисоконь І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальне провадження № 1- КП/758/639/19 (справа №758/2227/19), кримінальне провадження під час досудового розслідування № 12019100070000498 по підозрі

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Пярну, Республіка Естонія, громадянина України, освіта вища, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, працюючого не офіційно, зареєстрованого: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю прокурора Бабошиної Ю.В.,

представника потерпілого Занька І.М.,

підозрюваного ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В :

11 лютого 2019 року, близько 00 годин 05 хвилин, ОСОБА_1 перебував в приміщенні супермаркету «Сільпо», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Василя Порика, 5-А. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «СІЛЬПО-ФУД».

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 підійшовши до полиць із товаром та шляхом вільного доступу взяв 5 пачок : «свинячий стейк битка без кістки, 1,996 кг, ціна якого без ПДВ становила 257 грн. 10 коп., «свинячий стейк хвилинка», в кількості 0,412 кг, вартість якого без ПДВ становила 37 грн. 24 коп., та «Ковбаса Безлюдівська МК Асторія н/к 1 кг» кількістю 2 шт., вартість якої без ПДВ становила 83 грн. 24 коп., загальна вартість яких згідно Товарного чеку №4887847 та акту від 11.02.2019 року на момент вчинення кримінального правопорушення складала 377 гривень 58 копійки.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1 направився до касової зони, де пройшов через каси без сплати за вказаний товар та направився до виходу з приміщення магазину , тобто виконав усі дії, які вважав за необхідні для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки він був затриманий працівниками охорони магазину.

15 лютого 2019 року між потерпілим ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», в особі представника Куби Олександра Олеговича та підозрюваним ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою представник потерпілого та підозрюваний дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України. Підозрюваний ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинений злочин та отримана згода підозрюваного на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.

Сторони узгодили покарання підозрюваному ОСОБА_1 за ч.2 ст.15, 1 ст.185 КК України у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним про примирення.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити підозрюваному узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Представник потерпілого підтримав угоду, просив її затвердити.

Підозрюваний в судовому засіданні також просив вказану угоду з потерпілим затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що сторони повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер підозри, щодо якого визнає себе винуватим ОСОБА_1, цілком розуміють права підозрюваного, визначені п. 1 ч. 4 та п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає встановленим в судовому засіданні, що своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а саме коли особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Згідно вимог ст. 96-1; 96-2 КК України до ОСОБА_1 спеціальна конфіскація не застосовується, оскільки викрадене майно підлягає поверненню потерпілому.

Суд бере до уваги, що процесуальні витрати у справі відсутні.

Долю речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 373, 374 та 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 15 лютого 2019 року про примирення між потерпілим ТОВ «Сільпо-Фуд» в особі Куби Олександром Олеговичем та підозрюваним ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 15 лютого 2019 року покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Згідно ст.100 КПК України речові докази:

- майно, яке передано для зберігання потерпілому, залишити в його володінні як законного власника;

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: В.М. Бородій