Ухвала суду № 81326094, 12.04.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5871/19

1-кс/755/2811/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ "12" квітня 2019 р.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В., секретар судових засідань Неділько Л.Л., за участю прокурора Спесивцева Д.В., захисника Ульянова О.В., перекладача ОСОБА_3, розглянувши клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП в м. Києві Колесника В.О. у кримінальному провадженні №12019100040002839 від 08.04.2019 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Гейчай, Азербайджанська Республіка, громадянина Азербайджанської Республіки, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,-

в с т а н о в и в :

слідчий СВ Дніпровського УП ГУ Національної поліції в м. Києві Колесник В.О. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Спесивцевим Д.В. звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_8 разом ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, 08 квітня 2019 року близько 10:05 год. приїхали до овочевої бази, що розташована за адресою АДРЕСА_3, де здійснює свою діяльність ОСОБА_13

Приїхавши на місце роботи ОСОБА_13, ОСОБА_8 разом ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та невстановленими досудовим розслідуванням особами вступили з ОСОБА_13 в словесну перепалку, в ході якої, користуючись малозначним приводом з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, в присутності працівників овочевої бази почали наносити удари руками ОСОБА_13 та ОСОБА_15, який намагався захистити батька, який укрився від нападників у власному кабінеті в приміщенні овочевої бази по АДРЕСА_3 Під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_15, невідомі особи використали предмет для відстрілу набоїв зовні схожий на пістолет.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на вчинення хуліганства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді завдання матеріальної та фізичної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, ОСОБА_8 переслідуючи ОСОБА_13, забіг до його кабінету, де використовуючи заздалегідь заготовлений предмет схожий на пістолет марки «ПМ» здійснив постріл в ногу ОСОБА_13, внаслідок чого йому було завдано поранення лівої ноги.

В подальшому ОСОБА_8 разом ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та невстановленими досудовим розслідуванням особами з місця вчинення злочину зникли.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, що за ступенем тяжкості відносяться до тяжких злочинів, за який законом передбачене покарання до 7 років позбавлення волі, тому існують ризики переховуватись від органів досудового розслідування та суду, можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, можливість незаконно впливати на свідків, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України просить не визначати розмір застави у зв'язку з тим, що злочин вчинений із погрозою застосування насильства.

Захисник Ульянов О.В. заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити з тих підстав, що клопотання слідчого не обґрунтоване, ризики наведені прокурором нічим не підтверджуються, підозрюваний раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, має постійне місце проживання в м. Києві, де проживає з цивільною дружиною, яка на даний час вагітна, не офіційно працює, той факт, що він громадянин іншої держави не може бути розцінений як ризик, оскільки у підозрюваного вилучено закордонний паспорт. Крім цього, захисник просив врахувати те, що підозрюваний в ході сутички отримав поранення в пах, та був вимушений звернутись за медичною допомогою, що підтверджується наданою суду довідкою та просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, що надасть змогу підозрюваному пройти лікування.

Підозрюваний ОСОБА_9 просив відмовити у задоволенні клопотання про тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки він має на утриманні вагітну дружину, вони знімають житло, потрібно сплачувати за оренду, не офіційно працює в кав'ярні, тому зможе забезпечувати родину перебуваючи на волі.

У судовому засіданні за клопотанням сторони захисту було допитано свідка цивільну дружину підозрюваного ОСОБА_14, яка пояснила, що проживає разом з підозрюваним за адресою: АДРЕСА_1, з жовтня 2018 року, спільних дітей не має, однак вона зараз перебуває на 5 тижні вагітності, що підтверджується наданим стороною захисту висновком УЗД.

За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов такого висновку.

За вказаним фактом, 08 квітня 2019 року відомості про вчинення злочину внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12019100040002839.

11 квітня 2019 року - ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, свідчать про наявність обставин, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, що підтверджується на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені в клопотанні та містяться у долучених до клопотання документах.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, той факт, що він перебуває в цивільному шлюбі, цивільна дружина перебуває на 5 тижні вагітності, раніше не судимий, має постійне місце проживання в м. Києві, що було підтверджено прокурором та слідчим в судовому засіданні, його вік, стан здоров'я, а саме те, що у нього вогнепальне поранення зовнішніх статевих органів, що потребує нагляду лікаря.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Як зазначається у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна (Панченко проти Росії (Panchenko v. Russia) від 08 лютого 2005 року № 45100/98, п. 106). Крім цього, ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (Бекчієв проти Молдови (Becciev v. Moldova), від 04 жовтня 2005 № 9190/03 п. 59).

Проте, прокурором не наведено жодних доводів, які б давали підстави вважати, що внаслідок обрання менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, ОСОБА_5 знищить або спотворення речових доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинить інші кримінальні правопорушення.

Також при розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує правову позицію, викладену в рішенні ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» (Kharcnenko v. Ukraine) №40107/02 , щодо обов'язку суду при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядати можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п.80).

Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, прокурором доведено обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачений ст. 177 КПК України, а саме можливість знищити або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинить інші кримінальні правопорушення, однак не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні (п. 1, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України). Така обставина дає підстави слідчому судді застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, ніж той, що зазначений у клопотанні.

За наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що запобігання будь-яких ризиків, пов'язаних із знищенням або спотворенням речових доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення інших кримінальних правопорушень, можливе і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України терміном на 2 місяці, оскільки такий запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим слідчим суддею ризикам та забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених процесуальних обов'язків.

Керуючись, ст.ст. 176-178, 183, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

у клопотанні - відмовити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю (браслету), за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_5 зобов'язаний невідкладно прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 12 червня 2019 року включно, такі обов'язки:

1) цілодобово не залишати місце свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

Роз'яснити ОСОБА_5 що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Спесивцева Д.В.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Роз'яснити виконавцям, що навмисне невиконання службовою особою ухвали суду або здійснення перешкод їх виконання тягне кримінальну відповідальність за ст. 382 КК України.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя