Рішення № 81323805, 18.04.2019, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Бабенко Ю. П.

Справа № 644/7911/18

Провадження № 2/644/168/19

18.04.2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова в складі: головуючого - судді Бабенко Ю.П., за участю секретаря – Ткаченко Ю.В., позивача – ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – Відділ реєстрації місця проживання в Індустріальному районі м.Харкова, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-

УСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з позовною заявою, в якій просять суд визнати відповідача ОСОБА_4 таким, що втратив право користування квартирою №34 в будинку №54 по вул.С.Грицевця в м.Харкові. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказана квартира належить на праві спільної часткової власності позивачам. Відповідач зареєстрований у вказаній квартирі, однак з серпня 2016 року у квартирі не проживає, забрав свої особисті речі та пішов, комунальні платежі не сплачує. Відповідач не має власного майна у квартирі, квартирою не цікавиться. Де наразі перебуває відповідач позивачам не відомо. Як на підставу для задоволення позовних вимог позивачі посилаються на ст.71 ЖК України та ст.405 ЦК України.

Позивач ОСОБА_1 в суді позовні вимоги підтримала та пояснила, що відповідач по справі є її колишнім чоловіком, що у квартирі він не проживає з літа 2015 року, причини не проживання відповідач їй не відомі, комунальні послугу відповідач не сплачує, куди він пішов мешкати позивачу не відомо, в квартирі його особистих речей та документів не має. В судовому засіданні 18.04.2019 року позивач ОСОБА_1 відмовилась від свого клопотання про виклик свідків.

Позивач ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі (а.с.51, 52).

Представник третьої особи Відділу реєстрації місця проживання в Індустріальному районі м.Харкова в судове засідання не з’явився, про слухання справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Приймаючи до уваги викладене, що позивач в судовому засіданні 18.04.2019 року не заперечувала проти заочного розгляду справи, то у відповідності до ст.280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_4 (зараз ОСОБА_2) О.О., ОСОБА_4 (зараз ОСОБА_3) К.О., що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 26.03.1999 року реєстраційний номер 7-99-139732 (а.с.19) та документами на підтвердження зміни прізвища позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.15, 18).

14.08.2008 року між вказаними власниками квартири було укладено договір про уточнення ідеальних часток, відповідно до якого сторонами було узгоджено, що кожному з них належить по ј частині квартири АДРЕСА_1 (а.с.20-21).

15.08.2008 року відповідач ОСОБА_4 передав у власність ОСОБА_4 (зараз ОСОБА_3) К.О. належну йому ј частину квартири АДРЕСА_1, що підтверджується договором дарування (а.с.22-23).

Таким чином, на теперішній час квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності позивачам по справі, а саме ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Позивач ОСОБА_1 є колишньою дружиною відповідача ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 15.10.1996 року (а.с.13).

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 04.09.2018 року, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_6 913.05.2015 року народження) (а.с.6).

В підтвердження факту не проживання відповідача ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 позивачі надали суду наступні докази:

- Лист начальника Індустріального ВП ГУНП в Харківській області від 12.09.2018 року, відповідно до якого відповідач із заявами чи повідомленнями щодо перешкоджання користування житлом не звертався (а.с.7);

- Лист заступника начальника Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України від 06.09.2018 року, відповідно до якого відповідач в установах виконання покарань не утримається (а.с.8);

- Акт сусідів від 28.09.2018 року, яким встановлено, що відповідач у квартирі не проживає, відсутнє його спальне місце, речі, сусіді не бачили відповідача з 2016 року (а.с.9);

Крім того, 13.03.2019 року судом було ухвалено задовольнити клопотання позивачів та витребувано відомості з Комунального підприємства «Жилкомсервіс», Міської поліклініки №9 Харківської міської ради, Харківської дирекції АТ «Укрпошта», Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради, Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (а.с.70-71).

На виконання ухвали суду про витребування доказів Харківська дирекція АТ «Укрпошта» повідомила, що перевірка надходження та вручення поштових відправлень на адресу АДРЕСА_2 на ім’я ОСОБА_4 не можлива у зв’язку з відсутністю необхідної повної інформації (а.с.78-79).

На виконання ухвали суду про витребування доказів Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» повідомило, що відповідач ОСОБА_4 не звертався із заявами про бронювання або збереження за ним права користування квартирою №34 в будинку №54 по вул.С.Грицевця в м.Харкові (а.с.81).

На виконання ухвали суду про витребування доказів Міська поліклініки №9 Харківської міської ради повідомила, що у медичному закладі амбулаторна карта хворого ОСОБА_4 відсутня, декларація про вільний вибір лікаря не укладена, інша медична документація відсутня, отже відповідач за медичною допомогою не звертався (а.с.83).

На виконання ухвали суду про витребування доказів Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України повідомив, що відомостей про перетинання ОСОБА_4 державного кордону України не виявлено (а.с.85).

На виконання ухвали суду про витребування доказів Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради повідомило, що з 2008 року по теперішній час відсутня інформація щодо призначення ОСОБА_4 опікуном чи піклувальником будь-кого, а також встановлення відносно зазначеної особи опіки або піклування (а.с.87).

В судовому засіданні 18.04.2019 року позивач ОСОБА_1 відмовилась від свого клопотання про допит свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.26-27).

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази приходить до висновку, що факт не проживання відповідача ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_3 не є доведеним належними і допустимими доказами.

Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Статтями 317, 319 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Статтею 156 ЖК України та статтею 405 ЦК України передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, необхідна наявність одночасно двох умов, зокрема, відсутність члена сім'ї без поважних причин понад один рік, а також відсутність поважних причин непроживання за адресою такого житлового приміщення.

Позивачами не доведено належними та допустимими доказами факт того, що відповідач не проживає у спірній квартирі без поважних причин, що відповідачу не чинились перешкоди у користуванні спірною квартирою. Несплата відповідачем комунальних платежів не є підставою для визнання особи такою, що втратила право користування квартирою, оскільки позивачі не позбавлені права на стягнення сплачених ними коштів з відповідача на їх користь. Також суд бере до уваги і пояснення позивача ОСОБА_1 про те, що позивачам взагалі не відомі причини не проживання відповідача.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позивачами не доведено не поважність причини не проживання відповідача у спірній квартирі, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Крім того, позивачі в своєму позові як на підставу позову посилаються на вимоги одночасно як ст.71,72 Житлового кодексу України так і на ст.405 ЦК України.

Статті 71,72 Житлового кодексу України стосуються користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду, стосуються користування жилими приміщеннями на підставі договору найму.

Статтею 405 ЦК України передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Таким чином, ст.405 ЦК України стосується жилих приміщень, які перебувають у власності.

Таким чином, посилання як на підставу для позовних вимог одночасно на ст.71,72 Житлового кодексу України та на ст.405 ЦК України не можливо, оскільки дані статті є взаємовиключними.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Приймаючи до уваги, що суд розглядає справу в межах заявленого предмету і підстави позову, що позивачі шляхом подання письмової заяви не уточнили підставу позову, що одночасне застосування ст.ст.71,72 ЖК України та ст.405 ЦК України не може бути підставою для визнання відповідача таким, що втратив право користування квартирою, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право користування квартирою №34 у будинку №54 по вул. С. Грицевця у м.Харкові.

Керуючись ст.ст.12, 13, 49, 81, 82, 259, 265, 268, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 317, 319, 383, 391, 405 ЦК України, ст. 71,72 ЖК України - суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1), ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2), ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3) про визнання ОСОБА_4 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4) таким, що втратив право користування квартирою №34 у будинку №54 по вул. С. Грицевця у м.Харкові, - відмовити.

Повний текст рішення складено 22 квітня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Суддя: