Вирок № 81323641, 19.04.2019, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/2907/18

Провадження № 1-кп/697/19/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2019 р.

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Русакова Г.С.

за участю секретаря с/з Берегової А.А.

прокурора Жубжицької Т.О.

потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілої Манзар Т.В.

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м.Київ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою АДРЕСА_2,-

- у вчиненні кримінальної о правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_4, 05.05.2018 року, близько 19 години 00 хвилин, керуючи автомобілем ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Золотоноша-Черкаси-Сміла, зі сторони м. Черкаси у напрямку м. Золотоноша, в порушення вимог лінії горизонтальної розмітки 1.1 та вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, знаходячись на 23 км + 200 м вказаної автодороги, перед перестроюванням та зміною напрямку руху свого автомобіля ліворуч, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем RENAULT LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, який рухався у зустрічному напрямку руху по зустрічній смузі руху.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля RENAULT LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 03-01/443/75 від 03.08.2018, отримала тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми голови, тулубу та кінцівок, яка в своєму перебігу призвела до розвитку поліорганної недостатності, від яких знаходячись в реанімаційному відділенні Третьої Черкаської міської лікарні, 06.05.2018, померла.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4, а саме вимог лінії горизонтальної розмітки 1.1, та вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, відповідно до висновку судової авто-технічної експертизи № 4/704 від 28.08.2018, знаходиться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілій ОСОБА_6

II. Пояснення учасників кримінального провадження

У ході судового розгляду справи ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що 05.05.2018 року, близько 19 години 00 хвилин він керував власним автомобілем ВАЗ 21099 р.н. НОМЕР_1 та рухався по автодорозі зі сторони м. Черкаси, в напрямку м. Золотоноша. Того дня, під час руху на мосту, що через дамбу проводилися ремонтні роботи. Світлофори не працювали, рух обмежено не було, працівників поліції, які б регулювали рух також не було. В попутному напрямку рухалися легкові автомобілі, в зустрічному напрямку руху, на зустрічній смузі руху, автомобілів не було. За якусь мить в нього запаморочилося в голові, а тому він на деякий час втратив керування своїм автомобілем. Свідомість при цьому не втрачав. Після того, як йому стало краще побачив, що автомобілі, які рухалися в попутному напрямку руху зупинилися, так як на даному відрізку автодороги проводяться ремонтні роботи. Побачивши, що в результаті екстреного гальмування він не встигне зупинити свій автомобіль та допустить зіткнення з їдучими перед ним автомобілями, він почав застосовувати гальма свого автомобіля та прийняв рішення виїхати на зустрічну смугу руху для того, щоб безпечно загальмувати та повернутися в свою смугу руху. Після цього відбулося зіткнення його автомобіля з автомобілем RENAULT LOGAN р.н. НОМЕР_2, який рухався в зустрічному напрямку. Зіткнення відбулося на зустрічній для нього смузі руху. В результаті зіткнення він вдарився головою та знову запаморочилося в голові. Потім він вийшов з автомобіля та сів біля паркану. На той момент люди, які були на місці ДТП викликали працівників поліції та швидкої медичної допомоги. Зазначає, що вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнає повністю, співчуває потерпілій з приводу втрати близької людини і щиро розкаюється. Крім того, з метою добровільного відшкодування збитків звертався із листом до потерпілої. На даний час частково відшкодував завдані збитки, а решту позовних вимог, які заявлені потерпілою визнає повністю. А тому, враховуючи вищевикладене, його позитивну характеристику, офіційне працевлаштування просить не позбавляти його волі.

З показів потерпілої ОСОБА_5, які дані нею в судовому засіданні встановлено, що 05.05.2018 року близько 19 години вона зі своєю матір'ю ОСОБА_6, 1942 року народження їхала в м.Черкаси. Мати сиділа на задньому пасажирському сидінні справа. Проїжджаючи по мосту в бік Черкас, вона побачила, що на зустрічній смузі руху проводилися ремонтні роботи, стояв огороджувальний паркан із попереджуючими знаками. За цим парканом стояли два автомобіля, які зупинилися, щоб пропустити зустрічний рух. Їдучи повз паркан, за мить вона відчула різкий скрегіт гальм, удар і спрацювали подушки безпеки. В цей час вона перебувала в свідомому стані, і побачила, що мати зламала собою переднє сидіння і пробила головою лобове скло. Лежала на зламаній спинці переднього пасажирського сидіння, з рани голови текла кров. Після цього приїхала швидка і забрала їх до лікарні, а 07.05.2018 року її мати померла. Наполягає на задоволенні позовних вимог щодо стягнення матеріальних та моральних збитків в повному обсязі та просить засудити обвинуваченого та призначити реальну міру покарання.

III. Докази, які підтверджують пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення.

Крім повного визнання вини самим обвинуваченим ОСОБА_4, його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні повністю доведена дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема, показами потерпілої.

Крім цього, винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні матеріалами кримінального провадження:

- протоколом огляду місця події від 05.05.2018 року з планом-схемою ДТП та фото таблицею до нього підтверджено факт та місце дорожньо-транспортної пригоди, а саме: встановлено, що огляд проводився при штучному освітленні, при температурі повітря +14 градусів; напрямок проведення огляду від м.Золотоноша до м.Черкаси; вид події: зіткнення; місцем ДТП є міст через р.Дніпро - Н16 23 км. + 200 м автодорога Золотоноша-Черкаси-Сміла; оглянуто два автомобілі, за участю яких сталася ДТП, а саме: ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 та RENAULT LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 з детальним описом зовнішніх пощкоджень (т.1 а.с.243-250);

- відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 03-01/443 від 12.05.2018 року за фактом смерті ОСОБА_6 встановлено, що причиною смерті є сполучена травма голови, тулубу та кінцівок, яка в своєму перебігу призвела до розвитку поліорганної недостатності. Вказана травма представлена у вигляді: рани та саден на голові, синців на кінцівках, правобічного пневмотораксу, перелому обох стегнових кісток, перелому правого плеча. Вказана травма виникла від дії тупих предметів під час дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 05.05.2018 року та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; між вказаною травмою та настанням смерті існує прямий причинний зв'язок (т.2 а.с.4-6);

- відповідно до висновку експертизи дослідження технічного стану транспортного засобу № 4/554 від 23.07.2018 встановлено, що до моменту дорожньо-транспортної пригоди рульове керування, ходова частина та робоча гальмівна система автомобіля RENAULT LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходилися у працездатному стані (т.2 а.с.9-17);

- відповідно до висновку експертизи дослідження технічного стану транспортного засобу № 4/556 від 25.07.2018 встановлено, що до моменту дорожньо-транспортної пригоди рульове керування, ходова частина та робоча гальмівна система автомобіля ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилися у працездатному стані. Згідно з вимогами п.31.4.1 а) в) Правил дорожнього руху України експлуатація даного транспортного засобу заборонялася, оскільки виявлено підтікання гальмівної рідини (т.2 а.с.20-31);

- відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/798 від 20.07.2018 року по медичним документам на ім'я ОСОБА_6 встановлено, що згідно даних медичної карти у ОСОБА_6 мали місце ушкодження: садна, гематоми (крововилив) м'яких тканин грудної клітки, крововилив (гематома) правого передпліччя, які виникли від дії тупих предметів та могли виникнути в час і при обставинах за фактом ДТП 05.05.2018 року (т.2 а.с.33);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 22.08.2018, план-схемою та фото таблицею до нього за участю потерпілої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка на місці скоєння ДТП, що сталася 05.05.2018 на автодорозі Золотоноша - Черкаси - Сміла розповіла про її обставини (т.2 а.с.34-39);

- згідно висновку експертизи технічного стану транспортних засобів № 4/555 від 27.07.2018 з графічною схемою до нього вбачається, що місце зіткнення автомобіля ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 та RENAULT LOGAN д.н.з. НОМЕР_2 розташоване на проїзній частині дороги між м. Черкаси та м. Золотоноша, в кінці слідів гальмування автомобіля ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1, тобто на смузі руху автомобіля RENAULT LOGAN д.н.з. НОМЕР_2. В первинний контакт вступала передня ліва частина автомобіля RENAULT LOGAN а саме: капот автомобіля, передній бампер та підсилювач бамперу, декоративна решітка радіатора, переднє ліве крило, передні ліві освітлювальні прилади та передня ліва частина автомобіля ВАЗ 21099 а саме: переднє ліве крило, передні ліві освітлювальні прилади, бампер та капот автомобілям перекриттям контактуючих поверхонь по ширині близько 65 см. Кут між повздовжніми вісями RENAULT LOGAN д.н.з. НОМЕР_2 та ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 в момент первинного контакту знаходиться в межах близько 160 + 5 градусів (т.2 а.с.42-50);

- висновком експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи № 4/704 від 28.08.2018 встановлено, що у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, водій автомобіля RENAULT LOGAN р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_5 повинна була діяти у відповідності до вимог п.12.3. Правил дорожнього руху України, водій автомобіля ВАЗ 21099 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти у відповідності до вимог лінії горизонтальної розмітки 1.1 та вимог п.10.1. Правил дорожнього руху України. У момент виникнення небезпеки для руху водій автомобіля RENAULT LOGAN р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_5 не мала технічної можливості своїми одноособовими діями уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ 21099 р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди. У дорожній обстановці, яка склалася на момент дорожньо-транспортної пригоди, у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди знаходився виїзд автомобіля ВАЗ 21099 р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 на зустрічну смугу, по якій рухався автомобіль RENAULT LOGAN р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 у момент, коли водій автомобіля RENAULT LOGAN р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_5 не мала технічної можливості своїми одноособовими діями уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ 21099 р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди (т.2 а.с.53-56);

- постановою старшого слідчого СУ ГУ НП в Черкаській області від 02.07.2018 автомобіль ВАЗ 21099 р.н. НОМЕР_1 визнано та приєднано до кримінального провадження в якості речового доказу (т.2 а.с.57);

- постановою старшого слідчого СУ ГУ НП в Черкаській області від 02.07.2018 автомобіль RENAULT LOGAN р.н. НОМЕР_2 визнано та приєднано до кримінального провадження в якості речового доказу (т.2 а.с.60);

IV. Висновки суду щодо доведеності вчинення ОСОБА_4 кримінального

правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Оцінивши всі докази у сукупності, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі обставини кримінального провадження, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

V. Призначення покарання

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. У п. 2 вказаної постанови зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Відповідно до п. 20. постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" № 14 23.12.2005 р. при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Крім того, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Європейський суд) передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Вирішуючи питання про вид і міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу винного. Обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину, щиро кається в скоєному, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності притягується вперше, частково відшкодував завдані збитки, що згідно ст.66 КК України, суд визнає, як пом'якшуючі обставини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 згідно ст.67 КК України судом не встановлено.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, також що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи характеризуючи дані особи обвинуваченого, який повністю визнав свою вину, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, а отже готовий нести кримінальну відповідальність, з урахуванням пом'якшуючих обставин, зважаючи на обставини скоєння злочину та особу обвинуваченого, який не судимий, суд приходить до висновку що міра покарання обвинуваченому ОСОБА_4 повинна бути призначена в межах санкції ч.2 ст.286 КК України, а вид покарання позбавлення волі, із застосуванням додаткової міри покарання - позбавлення права керування транспортним засобом.

Крім того, з врахуванням вищевикладеного суд вважає можливим звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст.75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, що сприятиме досягненню мети покарання, буде необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

VІ. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_4 і до «Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Глобус» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, а також витрат на правову допомогу слід задовольнити частково з таких підстав.

Щодо позовних вимог потерпілої ОСОБА_5 про стягнення моральної та матеріальної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_4, то суд вважає, що цивільний позов в цій частині підлягає до повного задоволення виходячи з наступного.

За ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ст. 56 КПК України потерпілі мають право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд враховує положення ст. 129 КПК України та бере до уваги доведеність підстав та розміру заявленого цивільного позову.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у тому числі: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Таким чином, будь-який факт протиправної поведінки щодо особи має наслідком отримання даною особою моральної шкоди, оскільки вона впевнена, що її права є непорушними (ст. 21 Конституції України).

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Виходячи із зазначених норм Конституції України та ЦК України, суд вважає, що потерпіла має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок протиправної поведінки обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи те, що обвинуваченим ОСОБА_4 цивільний позов про стягнення моральної та матеріальної шкоди визнаний в повному обсязі, суд вважає за необхідне задовольнити повністю заявлені потерпілою позовні вимоги в цій частині.

Щодо позовних вимог потерпілої ОСОБА_5 про стягнення моральної та матеріальної шкоди з «Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Глобус», то суд вирішив наступне.

В силу дії ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Щодо посилання Товариства «Глобус» у його письмових запереченнях на передчасність даного позову, то з таким твердженням суд не погоджується за наступного.

Так, ч.1 ст.128 КПК України передбачено право особи, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, на пред'явлення позову під час кримінального провадження до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

З огляду на викладене, а також положення ч.7 цієї ж статті, Законом передбачено право особи на подання цивільного позову як під час кримінального провадження за умови завдання шкоди кримінально караним діянням, так і в порядку цивільного судочинства.

Як роз'яснив у своїй Постанові № 6-2808цс15 від 20.01.2016 р. Верховний Суд України, завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Пунктом 22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено правило, згідно якого при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо- транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з Висновком № 068/18 від 01 серпня 2018 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу RENAULT LOGAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 111 642,26 грн., тоді як ринкова вартість автомобіля складає 110 290,76 грн.

Дійсна (ринкова) вартість транспортного засобу RENAULT LOGAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в пошкодженому стані складає 43 199,89 грн.

Отже, відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ремонт транспортного засобу RENAULT LOGAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 є економічно необґрунтований, а тому транспортний засіб вважається знищеним, тобто його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, розрахунок суми страхового відшкодування має наступний вигляд:

110 290,76 грн. - 43 199,89 грн. - 2 000,00 грн. = 65 090,87 грн., де:

110 290,76 грн. - ринкова вартість автомобіля до ДТП

43 199,89 грн. - вартість автомобіля після ДТП

2 000,00 грн. - франшиза (сума, яку не відшкодовує страхова компанія відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та розмір якої встановлено п. 5 Полісом № АМ/1119090 від 03 жовтня 2017 року).

Таким чином, суд вважає, що цивільний позов в частині стягнення з ТДВ СТДВ «Глобус» на користь ОСОБА_5 матеріальної шкоди слід задовольнити частково, а саме: в сумі 65 090,87 грн.

Щодо відшкодування ОСОБА_5 моральної шкоди з ТДВ СТДВ «Глобус» в розмірі 44 676,00 грн., то суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають до повного задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Відповідно до 27.3. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної плати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», установлено у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 3 723 гривні.

Тому, загальний розмір моральної шкоди складає: 12 * 3 723,00 грн. = 44 676,00 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 витрат на правову допомогу, то слід зазначити наступне.

Відповідно до припису ч.5 ст.128 КПК України, суд застосовує норми ЦПК України.

Ст.134 ЦПК України передбачає вимогу до кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи. Наслідком невиконання цього обов'язку є право суду відмовити у відшкодуванні судових витрат, крім витрат на сплату судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону в доведенні іншої фактичної суми судових витрат, що підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. У разі істотного збільшення або зменшення заявленої до відшкодування суми судових витрат порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком сторона повинна довести неможливість передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку або поважність причин зменшення суми.

Виходячи із змісту статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 48 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 січня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог відшкодування таких витрат.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 8 284,50 грн. підлягають до повного задоволення, оскільки факт понесення таких витрат потерпілою доведено в передбаченому Законом порядку повністю (т.1 а.с.33-35, 99, 195-198).

Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 не обиралася, а тому до вступу вироку в законну сили йому необхідно обрати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, після чого скасувати.

Суд, відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судових експертиз, які в загальній сумі складають 8 008,00 грн.

Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном на 3 (три) роки.

Відповідно до ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язок протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання та роботи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну сили обрати у виді особистого зобов'язання, а після чого скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судових експертиз, які в загальній сумі складають 8 008,00 грн.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, а також витрат на правову допомогу задовольнити частково, а саме:

- стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 матеріальні збитки в сумі 3 130,00 грн., моральну шкоду в сумі 305 324,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 8 284,50 грн.;

- стягнути з «Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Глобус» на користь ОСОБА_5 матеріальні збитки в сумі 65 090,87 грн. та моральну шкоду в сумі 44 676,00 грн.

Речові докази: автомобіль ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, RENAULT LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 повернути власникам.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінально-процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінально-процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Апеляційного суду Черкаської області через Канівський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий /підпис/ Г.С. Русаков

Згідно з оригіналом: оригінал зберігається при матеріалах справи № 695/2907/18

Головуючий Г . С . Русаков