Ухвала суду № 81322896, 22.04.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/6123/19

Провадження № 2/643/3340/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2019 року м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Харківської міської ради, в якому просять визнати за ними право спільної сумісної власності на приміщення на третьому поверсі в будинку № 24 по вул. Маршала Батицького в м. Харкові, житлова площа квартири складає 17,6 кв.м., загальна площа квартири складає 35,2 кв.м., а саме: житлова кімната площею 17,6 кв.м. (приміщення № 4), кухня площею 11,9 кв.м. (приміщення № 3), санвузол площею 2,5 кв.м. (приміщення № 2), коридор площею 3,4 кв.м. (приміщення № 1).

В обґрунтування позову позивачі в тому числі посилаються на положення законодавства України, якими передбачено набуття права власності в разі приватизації майна.

Як вбачається з правових висновків, викладених в постанові ОСОБА_3 Верховного Суду від 20.06.2018 року по справі № 200/18858/16-ц, спори, пов’язані із приватизацію житла, розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, спір підсудний Московському районному суду м. Харкова.

Дослідивши отримані матеріали, судом встановлені недоліки позовної заяви, які унеможливлюють відкриття провадження у справі та обумовлюють необхідність залишення позовної заяви без руху, а саме.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Всупереч вказаних вимог позивачами не зазначено їх поштовий індекс.

Крім того, згідно п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Положеннями ч. 5 ст. 95 ЦПК України також передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Позивачами до позовної заяви додані копії письмових доказів (документів), перелік яких наведений в позовній заяві. Проте всупереч вказаних положень законодавства в позовній заяві не зазначено про наявність у позивачів або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Положеннями ч. 5 ст. 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Всупереч вказаних вимог законодавства, позивачами не підтверджено своїми підписами із зазначенням дати засвідчення відповідність копій письмових доказів, які додані до позовної заяви, оригіналам, які знаходяться у них.

Згідно п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Всупереч вказаних вимог позивачами не наведений такий розрахунок або не зазначено на відсутності судових витрат, які позивачі понесли і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Положеннями ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви з позовними вимогами майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Як вбачається з роз'яснень, викладених в п.п. “а” п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до квитанції № 13 від 15.04.2019 року, позивачем ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 768,40 грн.

При цьому позивачами в позовній заяві зазначено, що вони вимушені сплатити судовий збір в мінімальному розмірі, а після визначення остаточної ціни позову вони гарантують подальшу доплату.

Ціну позову позивачами не визначено.

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Враховуючи наведене, а також наведені позивачами дані щодо спірного нерухомого майна, суд попередньо визначає розмір судового збору в сумі 3000,00 грн.

Таким чином, додатковій сплаті підлягає судовий збір у розмірі 2231,60 грн. (3000,00 грн. - 768,40 грн.). Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК Московськ/м.Хар Московськи/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37999607, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача: 31216206020007, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо необхідності залишення позовної заяви без руху.

Способами усунення недоліків позовної заяви є наступні:

1.Надати суду уточнену позовну заяви, в якій крім вже зазначених відомостей додатково вказати:

-зазначення щодо наявності у позивачів або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

-попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачі понесли і які очікують понести у зв’язку із розглядом справи;

-поштовий індекс позивачів;

2.Надати суду оригінал квитанції про додаткову сплату судового збору за подання до суду позовної заяви в розмірі 2231,60 грн.

3.У відповідності до положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України надати суду 1 копію уточненої позовної заяви;

4.Надати суду в 2 примірниках додатки до позовної заяви, в яких підтвердити своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення їх відповідність оригіналам, які знаходиться у позивачів.

Роз’яснити позивачам, що вони не позбавлені права протягом строку, визначеного для усунення недоліків, надати суду висновок оціночно-будівельної експертизи або звіт про оцінку майна, виконаний суб’єктом оціночної діяльності, або інший документ, який згідно чинного законодавства України може бути визнаний належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом дійсної вартості спірного нерухомого майна, та сплатити судовий збір виходячи із визначеної в такий спосіб ціни позову (дійсної вартості спірного нерухомого майна).

Керуючись ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання права власності - залишити без руху, надавши ОСОБА_1, ОСОБА_2 строк для усунення недоліків позовної заяви – десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз’яснити ОСОБА_1, ОСОБА_2, що якщо вони відповідно до цієї ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, та усунуть вказаній в цій ухвалі недоліки, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо вони не усунуть недоліки позовної заяви у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною та буде повернута. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Д.А. Крівцов