Ухвала суду № 81322818, 19.04.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 19.04.2019 Справа № 554/2977/19

Провадження № 1кс/554/5830/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2019 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко Л.І., при секретарі - Гаврись В.В., за участю прокурора - Лисокобилки А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві Маслова Д.Б., погоджене прокурором прокуратури Харківської області Лисокобилко А.М.., про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №42019220750000012, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

16 квітня 2019 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу СУ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві Маслова Д.Б., погоджене прокурором прокуратури Харківської області Лисокобилкою А.М., про накладення арешту на майно вилучене 12.04.2019 під час обшуку житла ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, а саме: грошові кошти номіналом 200 гривень кожна з серіями та номерами: СЄ 1533624, МА 5304113, ЕШ 3993575, ХБ 1788634, СА 6289056, КЖ 2100633 та 1 банкнота номіналом 100 гривень з серією та номером ЗХ 5294749.

Клопотання обґрунтоване тим, що інспектор Немишлянського районного відділу у м. Харкові ГУДСНС України в Харківській області ОСОБА_3 вимагає від ОСОБА_4 для себе неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 5 тис. 700 грн. за сприяння у внесені до акту перевірки недостовірних відомостей щодо відсутності порушень в автосервісу "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою: АДРЕСА_3, з використанням наданого йому службового становища.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що інспектор Немишлянського районного відділу у м. Харкові ГУДСНС України в Харківській області ОСОБА_3 вимагає від ОСОБА_4 для себе неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 5 тис. грн. за сприяння у внесені до акту пожежі недостовірних відомостей щодо місця пожежі на території автосервісу "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою: АДРЕСА_3, з використанням наданого йому службового становища.

Крім того, під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій встановлено причетність до вказаного злочину інших службових осіб Немишлянського районного відділу у м.Харкові ГУДСНС України в Харківській області.

12.04.2019 на підставі ухвали Октябрського районного суду м. Полтави проведено обшук житла ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, за наслідками якого виявлено та вилучено: грошові кошти номіналом 200 гривень кожна з серіями та номерами: СЄ 1533624, МА 5304113, ЕШ 3993575, ХБ 1788634, СА 6289056, КЖ 2100633 та 1 банкнота номіналом 100 гривень з серією та номером ЗХ 5294749.

Вказані грошові кошти були предметом отримання неправомірної вигоди під здійснення досудового розслідування.

12.04.2019 слідчим в порядку ст. 98 КПК України вказані речі та документи визнано речовими доказами, про що винесено відповідну постанову.

З метою забезпечення збереження речових доказів, недопущення зникнення, втрати, пошкодження, приховування чи перетворення матеріальних об'єктів або настання інших наслідків, які можуть перешкодити всебічному, повному і неупередженому дослідженню обставин кримінального провадження, спеціальної конфіскації, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та конфіскації майна, виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно у кримінальному провадженні, тому слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор Лисокобилка А.М. клопотання підтримав з наведених у ньому підстав.

Власник майна ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву з проханням розглядати справу без його участі .

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що у провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві перебувають матеріали кримінального провадження № 42019220750000012від 24.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (а.с. 4-6).

Із заяви ОСОБА_4 від 24.01.2019 р. вбачається, що 24.01.2019 р. в ході протипожежної перевірки СТО, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 інспектор ОСОБА_3. виявив порушення правил протипожежної безпеки та дав зрозуміти, що СТО буде закрито. Після чого запропонував зустрітись із керівниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які за грошову винагороду можуть вплинути на ситуацію, яка виникла і не зупиняти діяльність СТО (а.с.11-12).

У своїй заяві від 23.03.2019 р. ОСОБА_4 повідомив про неправомірні дії посадових осіб Немишлянського районного відділу у м. Харкові ГУДСНС України в Харківській області, а саме інспектора ОСОБА_3., який 21.03.2019 р. попрохав ОСОБА_4 про матеріальну підтримку в розмірі 5 000 грн. за не притягнення до адміністративної відповідальності за фактом пожежі на території автосервісу «ІНФОРМАЦІЯ_1» розташованого за адресою: АДРЕСА_3 19.03.2019 р. (а.с.18-19).

З копії протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 02.04.2019 р. вбачається, що останній не офіційно працює на автосервісі "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою: АДРЕСА_3. 19.03.2019 р. на території автосервісу сталася пожежа в результаті самозаймання автомобіля «Фольцваген Пасат». На місце пожежі виїхала бригада Немишлянського районного відділу у м. Харкові ГУДСНС України в Харківській області. До приїзду пожежників ОСОБА_4 зателефонував своєму знайомому інспектору Немишлянського районного відділу у м. Харкові ГУДСНС України в Харківській області ОСОБА_3, який сказав, щоб він не хвилювався. 21.03.2019 р. ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_4, що за складання акту про те, що пожежа сталася не на території автосервісу йому необхідно дати 5 000 грн., а то автосервіс закриють. 02.04.2019 р. ОСОБА_4. передав ОСОБА_3 5 000 грн. купюрами по 200 грн., всього 25 банкнот, які під контролем правоохоронців отримав 21.03.2019 р.(а.с.28-31).

З протоколу огляду копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 30.01.2019 р. вбачається, що ОСОБА_4 було вручено грошові кошти 28 (двадцять вісім) банкнот номіналом 200 гривень кожна з серіями та номерами: КБ 0791511, ЕХ 4410809, ЗЗ 9483668, КЕ 0194325, КБ 3118297, ЄЩ 5086577, ЕГ 1418585, КЗ 1334595, ПД 5114816, ЄЄ 8704819, ЕГ 1423800, ЗА 9813353, КА 0629342, МБ 3055717, КЗ 0159383, ЕЦ 8188001, ВЗ 6756921, ЗВ7980806, МА 5304113, СН 9751518, АЄ 5734294, КЛ 3529287, ЕШ3993575, ВИ 0695864, УА 9157061, ЕЖ 2030361, МВ 5464940, ЄШ 3672967, 1 (одна) банкнота номіналом 100 гривень з серією та номером: ЗХ 5294749 (а.с.13-14).

З протоколу огляду копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 02.04.2019 р. вбачається, що ОСОБА_4 було вручено грошові кошти 25 (двадцять п'ять) банкнот номіналом 200 гривень кожна з серіями та номерами: ЄЕ 6921103, ЕЕ 4938421, УБ 9654128, ХБ 1788634, СЛ 3288588, АЗ 8930573, СЄ 1533624, КЖ 2100633, СА 6289056, ЕГ 8846356, КД 5085037, УД 1003091, КЛ 2785801, ЄФ 8888992, СД 4515935, ХГ 2343371, ЄА 8526976, МВ 5724285, УЕ 1086523, ЗА 2585599, УК 0139391, КМ 6077811, ЕЧ 6311842, ПА 8622978, СЕ 0325986, які були предметом неправомірних дій ОСОБА_3 (а.с.20-21).

Ухвалою слідчого судді від 04.04.2019 р. надано дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання інспектора Немишлянського районного відділу у м.Харкові ГУДСНС України в Харківській області ОСОБА_3 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.32-35).

З копії протоколу обшуку від 12.04.20129 р. вбачається, що 12.04.2019 року проведено обшук житла ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, за наслідками якого виявлено та вилучено: грошові кошти номіналом 200 гривень кожна з серіями та номерами: СЄ 1533624, МА 5304113, ЕШ 3993575, ХБ 1788634, СА 6289056, КЖ 2100633 та 1 банкнота номіналом 100 гривень з серією та номером ЗХ 5294749 (а.с.36-40).

Постановою слідчого від 12.04.2019 вилучені під час обшуку речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42019220750000012від 24.01.2019 року (а.с.42-45)

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторонни кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п.п.1 ,2, 3,4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації та конфіскації майна, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.2 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

За змістом ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Частиною 6 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної особи, яка в силу закону несе відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову.

Відповідно п.п. 1, 2,3,3-1, 4, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3,4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 статті 170 цього Кодексу; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною 1 ст. 173 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Слідчим доведено, що речі, які виявлені та вилучені під час обшуку 12.04.2019 року житла ОСОБА_3, що за адресою: АДРЕСА_1, а саме: грошові кошти номіналом 200 гривень кожна з серіями та номерами: СЄ 1533624, МА 5304113, ЕШ 3993575, ХБ 1788634, СА 6289056, КЖ 2100633 та 1 банкнота номіналом 100 гривень з серією та номером ЗХ 5294749 мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, є предметом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України

Речові докази, а саме грошові кошти номіналом 200 гривень кожна з серіями та номерами: СЄ 1533624, МА 5304113, ЕШ 3993575, ХБ 1788634, СА 6289056, КЖ 2100633 та 1 банкнота номіналом 100 гривень з серією та номером ЗХ 5294749, підлягають арешту,оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування майном, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні та використання майна для подальшої конфіскації як виду покарання, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню. Така мета накладення арешту як спеціальні конфіскація та відшкодування шкоди, не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві Маслова Д.Б.- задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 12.04.2019 під час обшуку житла ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, а саме: грошові кошти номіналом 200 гривень кожна з серіями та номерами: СЄ 1533624, МА 5304113, ЕШ 3993575, ХБ 1788634, СА 6289056, КЖ 2100633 та 1 банкнота номіналом 100 гривень з серією та номером ЗХ 5294749 з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Визначити місцем зберігання вилученого майна - камеру зберігання речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л.І.Савченко