Ухвала суду № 81322479, 22.04.2019, Зміївський районний суд Харківської області

638/3235/19

2/621/694/19

УХВАЛА

іменем України

22 квітня 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

позивач - ОСОБА_1, місце проживання зареєстроване за адресою: 63421, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1,

відповідач: Зміївський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, місце знаходження: 63404, Харківська область, м. Зміїв, вул. Гагаріна, буд. № 15, код ЄДРПОУ: 34713099,

третя особа - ОСОБА_2, місце проживання зареєстроване за адресою: 61202, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2,

розглянувши питання про прийняття позовної заяви про встановлення відсутності заборгованості зі сплати аліментів та зарахування сум в рахунок сплати аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області з наступною вимогою: встановити відсутність заборгованості зі сплати аліментів та визнати кошти, перераховані на банківські карткові рахунки ОСОБА_2 та її чоловіка ОСОБА_3 за період з 22.02.2016 по 23.07.2016 на загальну суму 20 000 грн 00 к. аліментами, що були сплачені ним на утримання його неповнолітньої дочки ОСОБА_4.

18.04.2019 справа надійшла до Зміївського районного суду Харківської області.

Ознайомившись з позовною заявою та додатками до неї, дійшов наступного:

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство чітко регулює порядок вирішення спірних питань під час виконання судових рішень у цивільних справах, зокрема через процедури: 1) виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню (ст. 432 ЦПК України); 2) поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання (ст. 433 ЦПК України); 3) мирова угода в процесі виконання (ст. 434 ЦПК України); 4) відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання (ст. 435 ЦПК України); 5) інших процедур передбачених у ст. ст. 436 – 445 ЦПК України.

Також у разі, якщо боржник, чи інша сторона виконавчого провадження, не погоджується із окремими діями, рішеннями чи бездіяльністю державного виконавця, він вправі оскаржити їх у порядку, який визначений у розділі VIІ ЦПК України, шляхом подання відповідної скарги до суду, який видав виконавчий документ.

Однак незгода боржника у виконавчому провадженні з певними діями чи бездіяльністю державного виконавця не породжує новий матеріально-правовий спір, який підлягає розгляду в позовному провадженні, а лише є підставою для вирішення цього процесуального спору стосовно порядку виконання судового рішення через інститут судового контролю, який визначений у розділі VII ЦПК України.

Оскільки, спір між боржником та державним виконавцем стосовно порядку виконання судового рішення, зокрема щодо зарахування чи не зарахування тих чи інших коштів в рахунок виконання судового рішення, повинен вирішуватися у порядку, який визначений у розділі VII ЦПК України, відсутні підстави для розгляду цього спору в порядку позовного провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, оскільки спір між боржником та державною виконавчою службою щодо визначення розміру заборгованості з аліментів не підлягає розгляду у порядку позовного провадження, належить відмовити у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 19, п. 1 ч. 1 ст. 186, 259-261 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про встановлення відсутності заборгованості зі сплати аліментів та зарахування сум в рахунок сплати аліментів, третя особа - ОСОБА_2.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 22.04.2019.

Суддя: В. В. Овдієнко