Ухвала суду № 81322351, 22.04.2019, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/705/18 Провадження № 1-кп/613/39/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року м.Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Харченка С.М., за участю секретаря судового засідання Мізяк М.О., прокурора Кривошея Я.В., захисника - адвоката Зябкіна В.В., представника потерпілого - адвоката Векленко В.І., розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження щодо ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Під час судового розгляду, захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат Зябкін В.В. заявив клопотання про призначення додаткової судово медичної комісійної експертизи, проведення якої вважає за необхідне доручити експертній установі - Обласному бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров»я Харківської обласної державної адміністрації, при цьому захисник зазначив, що на вирішення експертизи слід поставити наступне питання: Які тілесні ушкодження маються у ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 і який їх ступінь тяжкості?

В обґрунтування необхідності проведення вищезазначеної експертизи захисник зазначив, що у зв»язку з ознайомленням з матеріалами справи стало відомо про проведення висновку експерта 12-14№60-БГ/18 дата закінчення 28.03.2018 року (далі-Висновок). Відповідно до змісту Висновку, останній проведено лише на підставі наданих документів, тобто без участі самого потерпілого і відповідно не відомо, ким, яким чином та яку медичну документацію було надано експертам для проведення відповідного експертного дослідження. В ході досудового слідства захисником було заявлено відповідне клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи, проте у задоволенні клопотання було відмовлено.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого клопотання підтримав, просив призначити по справі додаткову судово медичну комісійну експертизу, оскільки в ході досудового слідства в її призначенні було відмовлено, оскаржити дії слідчого він не мав можливості. Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника.

Прокурор вважав відсутніми підстави для проведення вказаної в клопотанні експертизи, пояснив, що на вказані в клопотанні захисника питання надано відповідь експертом у Висновку від 28.03.2018 року, при цьому додаткова судово медична експертиза проводиться у разі, якщо не вирішено нові питання, які необхідно вирішити експертам. Також, вважав відсутніми підстави для проведення комісійної СМЕ, оскільки в ході досудового слідства проведено одну судово-медичну експертизу, матеріали провадження не містять у собі суперечних висновків експертиз. Вважав, що проведення судово медичної експертизи по медичній документації не є порушенням правил проведення експертиз.

Представник потерпілого заперечував проти задоволення клопотання, оскільки вказані в ньому питання були вирішені експертом. Вважав відсутніми підстави для проведення додаткової комісійної судово медичної експертизи. Зазначив, що експертиза проведена фаховим експертом зі стажем роботи 22 роки. Потерпілий ОСОБА_4 погодився із своїм представником.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах заявленого клопотання, дійшов наступного.

Ст.1 Закону України «Про судову експертизу» передбачає, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо, обєктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

28 березня 2018 року, під час досудового розслідування даного кримінального провадження, експертом Богодухівського РВ ХОБСМЕ ОСОБА_5 була проведена судово - медична експертиза за фактом заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4, за результатами якої був складений висновок. При цьому слід зазначити, що у вказаном висновку експертом вже були вирішені питання заявлені у клопотанні, а саме: які тілесні ушкодження маються у ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та який їх ступінь тяжкості?

Відповідно до вимог ч.1 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст.242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Частина 1 ст.242 КПК України передбачає, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу у кримінальних і цивільних справах» комісійна експертиза призначається у випадках, коли є потреба провести дослідження за участю декількох експертів - фахівців у одній галузі знань.

Відповідно до п.3 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17 січня 1995 року, експертизи у відділі комісійних експертиз проводяться з метою усунення протиріч між раніше проведеною експертизою та іншими матеріалами справи у випадку необґрунтованості висновків або сумнівів особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді або суду в правильності згаданої експертизи.

Пунктом 7 наведених Правил передбачено, що вказана експертиза може бути проведена лише при наданні особою, яка призначила експертизу, всіх необхідних матеріалів з даної справи. До їх складу повинні обов'язково входити кримінальні або цивільні справи (надалі - матеріали) і оригінали медичної, в тому числі первинної експертної документації.

Згідно з п.18 цих же Правил, експертизи у відділі проводяться в такій послідовності: ознайомлення за наданими матеріалами, речовими доказами та іншими документами зі справи, а також, залежно від характеру експертизи - проведення розтину ексгумованого трупа, направлення речових доказів на лабораторні дослідження, стаціонарне або амбулаторне обстеження потерпілого у справі, огляд транспорту, тощо.

З наведеного вбачається, що при проведенні комісійної судово-медичної експертизи експертам повинні бути поставлені питання, які ставилися під час проведення первинної та повторних експертиз, а для її проведення необхідно провести стаціонарне або амбулаторне обстеження потерпілого.

Відповідно до ст.101 КПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.

Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.

Висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.

Висновком експерта ОСОБА_5, яка була попереджена про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України, № 12-14 №60-БГ/18 від 28.03.2018 року, за фактом завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 містить відповіді на всі поставлені питання, інших медичних даних щодо тілесних ушкоджень у потерпілого, ніж ті, що зафіксовані у первинній експертизі, не надано.

Крім того, окрім вже вирішених експертом в ході досудового слідства питань, клопотання захисника обвинуваченого будь-яких інших, додаткових питань не містить.

Дослідженим в судовому засіданні Висновком експерта 12-14 №60-БГ/18 від 28.03.2018 року надано відповідь на питання: які тілесні ушкодження маються у ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і який їх ступінь тяжкості, що виключає необхідність ставити ці ж самі питання додатково. Оскільки будь-яких інших даних чи відомостей щодо наявності тілесних ушкоджень у потерпілого та їх ступеню тяжкості наявні матеріали не містять, відомостей щодо протирічь між раніше проведеною експертизою та іншими матеріалами, суду надано не було, тому підстав для призначення комісійної судово-медичної експертизи не встановлено.

Посилання в клопотанні на проведення експертизи без участі потерпілого суд вважає недостатнім для задоволення клопотання, оскільки п.4.1. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень від 17 січня 1995 року №6, передбачено проведення експертизи тільки за медичними документами (історією хвороби, індивідуальною картою амбулаторного хворого, тощо).

З таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.242, 369, 371 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката Зябкіна В.В. про призначення додаткової судово медичної комісійної експертизи - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя