Ухвала суду № 81322301, 22.04.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/1530/19

провадження №2/619/803/19

Ухвала

22 квітня 2019 року

м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області, суддя Нечипоренко І.М.

ім’я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1,

відповідач: Вільшанська селищна рада Дергачівського району Харківської області.

Питання, що вирішується ухвалою.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт спільного її проживання з матір’ю ОСОБА_2, померлою 30 листопада 2012 року на час відкриття спадщини; визнати за нею право власності на 1/2частину житлового будинку по вул. Садова № 5 в смт Вільшани Дергачівського району Харківської області, в порядку спадкування за заповітом; визнати за нею право власності на 1/2 частину цього ж житлового будинку в порядку спадкування за законом, після смерті матері; визнати за нею право власності на земельну ділянку в розмірі 0,18 га, розташовану в смт Вільшани вул.Будьоного (нині Садова) № 5 Дергачівський район Харківська область, в порядку спадкування за законом після смерті матері.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Як передбачено п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна, а згідно п.10 у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Як роз’яснено у п.п.15, 16 Постанови №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК (в редакції до 15.12.2017) передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятоюстатті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК).

Як вбачається з позову позивач зазначила ціну позову 76295,00грн, при цьому не зазначила докази на підтвердження вартості земельної ділянки, станом на момент звернення до суду.

Крім того, згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон), ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн - 9605,00грн).

Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру щодо визнання права власності на земельну ділянку, то їй необхідно сплатити судовий збір відповідно до даних позовних вимог після здійснення оцінки вартості земельної ділянки.

Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст.ст.177, 185, 318, 353 ЦПК України, суддя –

постановив:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Вільшанської селищної ради Дергачівського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом та за заповітом, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк десять днів з дня отримання ухвали для їх усунення.

Якщо позивач (представник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І. М. Нечипоренко