Рішення № 81321902, 19.03.2019, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/6098/18

Номер провадження 2/570/527/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2019 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

представника позивача - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_3 13.12.2018 р., звернувшись до суду з позовом, вказує, що наприкінці жовтня 2018 року їй стало відомо про те, що відносно неї старшим державним виконавцем Рівненського районного відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області ОСОБА_5 12.10.2017 року відкрито виконавче провадження № 54893721 на підставі виконавчого напису № 9618, виданого 22.07.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про стягнення з позивача 198723,67 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що кредитного договору у 2010 році між нею та АТ КБ "Приватбанк" укладено не було, що підтверджується його відсутністю у матеріалах виконавчого провадження, що в свою чергу вказує на неможливість стверджувати про те, що на час вчинення виконавчого напису нотаріусом зазначена банком грошова сума була безспірною. У зв’язку з чим, позивач вважає такий виконавчий напис безпідставним, необгрунтованим, а відповідно незаконним та таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 21.12.2018 р. відкрито загальне позовне провадження у справі та витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 матеріали справи, на підставі яких було вчинено виконавчий напис.

Ухвалою суду від 19.02.2019 р. закрито підготовче провадження у справі.

В суді представник позивача адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, просить суд їх задоволити.

В судове засідання представник відповідача не з’явився, подав до суду письмові пояснення, в яких просить провести розгляд справи у відсутності представників АТ КБ "Приватбанк" та у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 не з’явився, подавши до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, надіславши витребовувані матеріали.

Вислухавши представникак позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.06.2010 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір № б/н (далі кредитний договір), шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

22.07.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис, на підставі якого нотаріус пропонує стягнути заборгованість на користь ПАТ КБ "Приватбанк" з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, не сплачену в строк за кредитним договором № б/н від 16.06.2010 р., строк, за який провадиться стягення - 2541 днів, а саме: з 16.06.2010 року по 31.05.2017 року, сума, що підлягає стягненню складає 196923,67 грн., з урахуванням: 14744,49 грн.- заборгованість за тілом кредиту, 168025,67 грн. - заборгованість за відсотками, 4300,00 грн. - заборгованість з пені та комісії, 500,00 грн. - заборгованість по штрафам (фіксована частина), 9353,51 грн. - заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості). Витрати за вчинення виконавчого напису 1800,00 грн.

12.10.2017 року постановою старшого державного виконавця Рівненського районного відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області ОСОБА_5 відкрито виконавче провадження № 54893721 на підставі виконавчого напису, виданого 22.07.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про стягнення з позивача 198723,67 грн. (реєстровий номер № 9618).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому, стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм суд приходить до наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Серед іншого, позовна заява мотивована тим, що виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог ст. 88 Закону України "Про нотаріат", зокрема розмір заборгованості не є безспірним.

Нотаріусом вчинено виконавчий напис без перевірки та встановлення безспірності заборгованості боржника перед стягувачем, а відтак зазначений виконавчий напис має бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню.

Однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника, тоді як ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень щодо заборгованості та її розрахунку. При цьому необхідно уникати будь-яких суперечностей у наданих документах.

Між тим, поданий ПАТ КБ "Приватбанк" нотаріусу здійснений відповідачем розрахунок заборгованості не можна вважати доказом безспірності вимог стягувача до боржника, адже він відображає односторонні арифметичні банківські розрахунки. Документом, що стверджує про факт, є отримання боржником вимоги стягувача за підписом боржника про його вручення. Проте доказів про це відповідачем надано не було.

Документи, надані нотаріусом, не містять повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення позивачу ОСОБА_3 та відмітку про отримання останньою вищезазаченого листа банку.

У поданих до суду приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 документах, на підставі яких був вчинений виконавчий напис, міститься письмова вимога банку про усунення порушень за кредитним договором № б/н від 16.06.2010 р., адресатом у якій зазначена ОСОБА_3 Однак, дана письмова вимога не містить реквізитів установи банку щодо реєстрації такого документа у системі документообігу банку, тобто вихідного номера та дати документа.

У вказаних матеріалах також міститься на підтвердження відправлення вищевказаної письмової вимоги квитанція та список адресатів, серед яких ОСОБА_3 Проте, на думку суду, вказане не може свідчити про те, який саме документ було надіслано на адресу ОСОБА_3

Крім того, до письмової вимоги долучено опис вкладення, в якому зазначено, що документом, який надсилається на ім’я ОСОБА_3 є Претензія про наявність боргу (вих. № SAMDN52000070741196 від 05.07.2017 р.). Однак, як вбачається з документів, наданих нотаріусом, документ, адресований на ім’я ОСОБА_3 носить назву Письмова вимога банку про усунення порушень за кредитним договором № б/н від 16.06.2010 р. та відповідних реквізитів (вихідний номер та дата) не містить.

Відповідно до п.2.1. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого 22.02.2012 № 296/5 наказом Мін’юсту, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У поданих до суду нотаріусом документах, на підставі яких був вчинений виконавчий напис, відсутня заява відповідача, з якою останній звернувся до нотаріуса про вчинення виконавчого напису. Натомість, відображено лише останню сторінку невстановленого документа, який підписано представником ПАТ КБ "Приватбанк" ОСОБА_6, де відображена сума заборгованості, яка відповідає сумі, що відображена у виконавчому написі. Проте, таких реквізитів, як прізвище, ім’я та по батькові особи, якої стосується зазначена заборгованість, а також інших необхідних реквізитів, у зазначеному вище документі немає.

Відповідно до п.1.1. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого 22.02.2012 № 296/5 (надалі- Порядок) наказом Мін’юсту, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Відповідно до п. 5.1. Глави 16 Розділу ІІ Порядку, виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Із наданих нотаріусом копій документів, на підставі яких був вчинений виконавчий напис, такого документа, на якому вчинений виконавчий напис, не вбачається.

У письмових поясненнях представник відповідача АТ КБ "Приватбанк" додатком до пояснень зазначено довідку по виданим картам. Довідка містить відображені у цифровому позначенні номери карток та терміни їхньої дії. Однак, яку саме обставину підтверджує даний доказ відповідач не зазначає та не посилається на зміст цієї довідки у своїх письмових поясненнях.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень ст.141 ЦПК України суд здійснює розподіл судових витрат між сторонами.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задоволити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №9618 від 22 липня 2017 року, що був вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (реєстровий номер 9618), про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за Кредитним договором №б/н від 16.06.2010 року в сумі 196 923, 67 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати - судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_3, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2., смт.Клевань, вул.Залізнична, буд. 113, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач АТ КБ "Приватбанк", м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, АДРЕСА_1.

Повне судове рішення у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному складено 01.04.2019 р.

Суддя Гнатущенко Ю.В.