Ухвала суду № 81318786, 22.04.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6394/19

Провадження № 2/522/5505/19

УХВАЛА

ІМНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Шкамерда К.С., дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області про скасування арешту нерухомого майна,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області про скасування арешту нерухомого майна.

Як вбачається із заявлених вимог позивач просить скасувати обтяження у вигляді арешту нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , накладеного постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області Щеглової Є.В. (номер запису про обтяження: 28373101 (спеціальний розділ), дата державної реєстрації обтяження 16.10.2018 року).

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 22.04.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області про скасування арешту нерухомого майна.

Одночасно, представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 та шляхом заборони Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області та іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаної квартири, а також дії щодо відчуження (продажу) даної квартири іншим особам.

В обґрунтування заяви представник позивача вказує, що ОСОБА_1 не є боржником у виконавчому провадженні №48756874, в рамках якого було накладено арешт на його квартиру, а боржником є ОСОБА_2 , до якого ОСОБА_1 немає ніякого відношення і до його боргів також.

Крім того, ОСОБА_2 ніколи не був власником квартири АДРЕСА_2 та не мав на неї жодних прав.

У зв`язку з чим, просить забезпечити даний позов, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду та призвести до позбавлення права власності ОСОБА_1 на квартиру.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, суд прийшов до наступного.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ст.153 ч.1 ЦПК України.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що в задоволенні даної заяви слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи, що ст. 150 ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При цьому, представник позивача до заяви про забезпечення позову не надав жодних доказів, що ОСОБА_1 не є боржником у виконавчому провадженні №48756874, в рамках якого було накладено арешт на його квартиру.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 22.04.2019 року судом витребувано копію виконавчого провадження №48756874, але на час розгляду заяви про забезпечення позову у суду відсутні дані, які б підтверджували, що позивач не є стороною у виконавчому провадженні та відсутні дані, які б підтверджували наявність ризиків, які призведуть до невиконання або ускладнення виконання рішення суду, а тому згідно поданої заяви ці дані ґрунтуються на особистому припущенні заявника.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки є передчасною.

На підставі наведеного, керуючись ст. 149, 151 153, 260 ЦПК України, та постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представник позивача ОСОБА_1 - адвоката Швеця Олександра Володимировича про забезпечення позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області про скасування арешту нерухомого майна, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м.Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя К.С. Шкамерда