Рішення № 81318282, 18.04.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/7828/16-ц

Провадження №2/523/622/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2019 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді- Аліна С.С.

за участю секретаря -Вовкович І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Істок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов Кредитної спілки «Істок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 24091,62 грн.

Заочним Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 05 липня 2016 року, позов Кредитної спілки «Істок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Істок» заборгованість за кредитним договором № КДК-4502 від 01 грудня 2015 року в розмірі 24 091 гривень 62 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Істок» суму судового збору у розмірі 1 378 гривень.

Ухвалою суду від 13.04.2018р. заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 05 липня 2016 року по цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Істок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Заочне рішення суду Суворовського районного суду м. Одеси від 05 липня 2016 р. по цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Істок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасовано.

Обґрунтовав позовні вимоги тим що, 01.12.2015 року між КС «Істок» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № КДК-4502, відповідно до якого позивач надав йому кредит у розмірі 10 000 гривень, строком до 26.05.2017 року, а останній повинен був щомісячно повертати кредит із сплатою 39% річних від суми залишку кредиту. Оскільки відповідач свої обов`язки за кредитним договором належним чином не виконував, в наслідок чого за ним виникла заборгованість у розмірі 24 091 гривень 62 копійка, які позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

29.08.2018р. від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, а саме: просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 62 657,48грн., що складаються з : сума кредиту - 9164,63 грн.; відсотки - 36362,22 грн., інфляційні витрати - 13846,24 грн., три відсотки річних - 3264,40 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала. просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд дійшов висновку, про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, про те, що 01.12.2015 року між КС «Істок» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № КДК-4502 , відповідно до якого позивач надав йому кредит у розмірі 10 000 гривень, строком до 26.05.2017 року, а останній повинен був щомісячно повертати кредит із сплатою 39% річних від суми залишку кредиту (а.с.12-13);

Відповідно до видаткового касового ордеру від 01.12.2015 року, ОСОБА_1 особисто отримав від КС «Істок» 10 000 гривень (а.с.23);

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № КДК-4502 від 01.12.2015 року сума боргу ОСОБА_1 року становить 62 657,48грн., що складаються з : сума кредиту - 9164,63 грн.; відсотки - 36362,22 грн., інфляційні витрати - 13846,24 грн., три відсотки річних - 3264,40 грн. (а.с.75,76,77);

02.03.2016 року КС «Істок» направлено вимогу про сплату заборгованості відповідачу ОСОБА_1 за кредитним договором № КДК-4502 від 01.12.2015 року (а.с.14);

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно вимог ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. А положення ст. 599 ЦК України, передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності із ст. 1049 ч. 1 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику (кошти в такій же сумі) у термін і в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк чи інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі і на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити відсотки.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині 1485 з 28.07.2016 року по 31.102018 року. Копію контракту між військовою частиною 1485 та ОСОБА_1 у військовій частині 1485 відсутній у зв`язку з переведенням ОСОБА_1 для подальшого проходження служби до другого сектору оперативно- розшукового відділу «Тарутине» (з місцем дислокації н.п. Підгірне) оперативно-розшукового управління Південного регіонального управління, згідно листа Одеського загону морської охорони військова частина 1485. (а.с.93)

Згідно витягу наказу №231-ос від 28.07.2016р. ОСОБА_1 було зараховано до списку особового складу 1 загону морської охорони південного регіонального управління Державної прикордонної служби України з 28.07.2016р. (а.с.94).

Згідно витягу наказу №469-ос від 31.10.2018р. ОСОБА_1 було виключено з вищевказаного списку з 31.10.2018р. (а.с.95).

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Національний банк України у своєму листі від 2 вересня 2014 № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Зазначені документи можуть видаватися родинам військовозобов`язаних та резервістів для пред`явлення їх за місцем вимоги.

Вищезазначена частина Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» поширюється на всіх військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, який не обмежується районом проведення АТО.

Початком особливого періоду на території України є дата набрання чинності Законом України від 17.03.2014 № 1126-VII, яким затверджено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303 «Про часткову мобілізацію», тобто - 18 березня 2014 року.

Таким чином, відповідач саме як військовослужбовець має визначене цим Законом право на не нарахування з 21 березня 2018 року штрафних санкцій та пені за невиконання своїх зобов`язань за кредитними договорами, а також на не нарахування процентів за користування кредитом, оскільки згідно вищевказаних витягів з наказу відповідач був військовослужбовцем.

Судом встановлено, що відповідач є особою, на яку поширюються вимоги Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що підтверджується відповідними документами, договір між позивачем та відповідачем укладено 07.03.2018 року, а початком особливого періоду на території України є 18 березня 2014 року.

Судом встановлено, що відповідач є особою, на яку поширюються вимоги Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що підтверджується відповідними документами, договір між позивачем та відповідачем укладено 07.03.2018 року, а початком особливого періоду на території України є 18 березня 2014 року. Таким чином, відповідач саме як військовослужбовець має встановлене цим Законом право на не нарахування з 21 березня 2018 року штрафних санкцій та пені за невиконання своїх зобов`язань за кредитними договорами, а також на не нарахування процентів за користування кредитом.

Згідно звіту Військової частини 1485 № 102 від 25.10.2018р. встановлено, що здійснювалися щомісячні відрахування відносно ОСОБА_1 за постановою від 20.07.2016р. за виконавчим листом № 523/7828/16-ц (ВП № 55540452 від 22.01.2018р.) утримана сума з січня по травень 2018р. - 7339,97 грн. (а.с.104).

Із матеріалів справи вбачається про те, що відповідно до квитанції № ПН6525 від 18.03.2016р. відповідач ОСОБА_1 оплатив на користь позивача КС "Істок" 1000 грн. в рахунок погашення боргупо кредитному договору № КДК-4502від 01.12.2015р. (а.с.43)

Згідно розрахунку заборгованості сума, яка підлягає до стягнення з відповідача є лише загальна сума заборгованості, яка складає 9 164,63 грн., у зв`язку з вищевикладеним.

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги КС «Істок» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 509, 526, 530, 549, 610, 625,1054, 1055 ЦК України, статтями 142, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Кредитної спілки «Істок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги.

Рішення складено на підписане 18.04.2019р.

Суддя: Аліна С.С.