Ухвала суду № 81316452, 22.04.2019, Березанський районний суд Миколаївської області

22.04.19 Справа № 469/466/15-а 2-а/469/1/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2019 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Гапоненко Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 07 травня 2015 року звернулася до Березанського районного суду Миколаївської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просила суд визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до її особистої заяви від 08 квітня 2015 року; зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області провести визначення її оптимального індивідуального коефіцієнту заробітної плати із застосуванням норм абзацу три частини першої ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та включити при цьому до сум заробітної плати для визначення коефіцієнту, заробітну плату отриману у 1986-1990 роках у вигляді доплат, премій і винагород за результатами роботи радгоспу «Примор`є» у порядку, визначеному Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №306; зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області перерахувати розмір її пенсії з урахуванням попередньо визначеного індивідуального коефіцієнту заробітку з 1 квітня 2015 року та застосовувати його в подальшому для визначення заробітку для розрахунку розміру її пенсії у випадку збільшення середньої заробітної плати по Україні для пенсій, які призначено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Березанського районного суду від 11 червня 2015 року у справі №469/466/15-а (2-а/469/13/15) позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними дії управління ПФУ в Березанському районі Миколаївської області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2005 року №306 відповідно до її заяви від 08.04.2015 року; зобов`язано управління ПФУ в Березанському районі Миколаївської області провести визначення індивідуального коефіцієнту заробітної плати ОСОБА_1 із застосуванням норм абзацу три частини першої ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року, включивши до сум заробітної плати для визначення коефіцієнту, заробітну плату отриману ОСОБА_1 у 1986-1990 роках у вигляді доплат, премій і винагород за результатами роботи радгоспу «Примор`є» в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №306 від 20.04.2005 року «Про реалізацію абзацу другого пункту 2 статті 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", якою затверджено Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць; зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 з урахуванням визначеного індивідуального коефіцієнту заробітку з 01 квітня 2015 року та застосовувати його в подальшому для визначення заробітку для розрахунку розміру її пенсії у випадку збільшення середньої заробітної плати по Україні для пенсій, які призначено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вказане судове рішення набрало законної сили 14 червня 2016 року, за виконавчим листом на виконання судового рішення позивачка до суду не зверталась.

16 квітня 2019 року від позивачки надійшла заява, у якій вона просила суд винести ухвалу про роз`яснення постанови Березанського районного суду Миколаївської області від 11 червня 2015 року, якою надати роз`яснення відповідачеві щодо повноти виконання судового рішення, зокрема, проведення перерахунку її пенсійної виплати з визначенням індивідуального коефіцієнту її заробітної плати із застосуванням норм абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003 року, включивши до сум заробітної плати для визначення коефіцієнту заробітну плату отриману у 1986-1990 роках у вигляді доплат, премій і винагород за результатами роботи в радгоспі «Примор`є» в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 306 від 20.04.2005 року за кожен з місяців вказаного періоду, а також виплати фактично отримані у 1991 році, але за результатами роботи в 1990 році.

Позивачка посилається на те, що відповідачем при проведенні перерахунку відповідно до постанови суду від 11 червня 2015 року безпідставно не було застосовано зазначене рішення до кожного з місяців отримуваної заробітної плати у 1986-1990 роках у вигляді доплат, премій і винагород за результатами роботи в радгоспі «Примор'є» в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №306 від 20.04.2005 року. Зокрема, рішення не було застосовано до виплат отриманих в лютому 1989 року, березні 1990 року, а також щодо виплат фактично отриманих у 1991 році, але за результатами роботи в 1990 році, підтверджених відповідними документами.

Такий підхід при проведенні розрахунку індивідуального коефіцієнта заробітку призводить до суттєвого заниження індивідуального коефіцієнту через застосування максимального коефіцієнту 5,6 у відповідному місяці, та призводить до зниження загального розміру пенсійної виплати, тому позивачка вважає постанову Березанського районного суду Миколаївської області від 11 червня 2015 року невиконаною.

Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Необхідності виклику учасників судового процесу у судове засідання з наданої заяви не вбачається, тому суд вирішив розглянути заяву позивачки про роз`яснення судового рішення без повідомлення сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши клопотання позивача, дослідивши матеріали справи, суд зазначає про таке.

Частиною 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Як роз`яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).

Отже, роз`яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю за змістом, коли це рішення є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності та визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура роз`яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Разом з тим, системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 серпня 2018 року у справі № 826/10935/16.

Дослідивши зміст резолютивної частини постанови Березанського районного суду Миколаївської області від 11 червня 2015 року, з урахуванням доводів позивачки, викладених у заяві про роз`яснення судового рішення, суд дійшов висновку, що позивачка ОСОБА_1 фактично просить суд надати роз`яснення щодо обсягу виконання судового рішення, що не входить до повноважень суду при прийнятті рішень у порядку ст.254 КАС України.

При цьому суд не вбачає підстав вважати, що вказане судове рішення є незрозумілим для сторін чи державного виконавця, оскільки судом повно і ясно викладено резолютивну частину і її розуміння не викликає труднощів.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз`яснення судового рішення, оскільки рішення, за роз`ясненням якого звернулась позивачка, є зрозумілим.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.241, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду (65039, м.Одеса, проспект Гагаріна, 19-21) протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: