Ухвала суду № 81316337, 18.04.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/490/18

провадження №: 1-кп/398/267/19

УХВАЛА

Іменем України

"18" квітня 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

в складі колегії: головуючого судді – Крімченко С.А.

суддів – Нероди Л.М.., ОСОБА_1

секретаря судового засідання: ОСОБА_2

прокурора : Запорожця С.М.

обвинувачених: ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

захисників адвокатів: ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

перекладача ОСОБА_7

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Олександрії кримінальне провадження № 12017120140000258 в режимі відео конференції з Оболонським районним судом м.Києва за обвинуваченням:

ОСОБА_3 Ідаят Відайді-огли та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 Ідаят Відайді-огли та ОСОБА_4, які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 Ідаят Відайді-огли заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору , мотивуючи тим, що на досудовому слідстві обвинувальний акт та всі матеріали кримінального провадження були надані йому на українській мові та на азербайджанській. Але він не може прочитати обвинувальний акт, який викладений з застосуванням алфавіту, який він не розуміє. Переклад на азербайджанську мову невірний, він не може прочитати текст і зрозуміти в чому його обвинувачують.Крім того, йому вручили даний акт та реєстр без присутності захисника та перекладача, хоча він наполягав на їх присутності.

Захисник ОСОБА_5 підтримав думку обвинуваченого, зазначивши, що обвинувальний акт обвинуваченому вручався без його присутності та присутності перекладача.Він не може стверджувати, що зроблений переклад вірний, так як він не розуміє азербайджанську мову.Вважає, що дані процесуальні порушення повинні бути усунені прокурором.

Обвинувачений ОСОБА_4 також заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з підстав, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, йому не відкривалися матеріали НСРД.

Захисник ОСОБА_6 підтримала думку обвинуваченого ОСОБА_4

Прокурор заперечував проти повернення обвинувального акту , зазначивши, що в підготовчому судовому засіданні відсутні потерпілі і необхідно заслухати думку потерпілих з даного питання.Крім того, він не знайомий з матеріалами кримінального провадження і йому невідомо, чи були допущені процесуальні порушення по даному кримінальному провадженню.

Потерпілі в підготовче судове засідання не з'явились, про час та місце підготовчого судового засідання повідомлені належним чином.

Потерпілий ОСОБА_8 не отримав повідомлення, так як на зворотньому повідомленні зазначено, що даний адресат помер.

Потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не отримали повідомлення, так як на зворотньому повідомленні зазначено, що дані особи по зазначеній адресі не проживають.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, встановив наступне.

Відповідно до ст. 7 КПК України визначено загальні засади кримінального провадження, до яких відносяться, зокрема, і верховенство права, законність, забезпечення права на захист. Статтею 29 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою; слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право користуватися послугами перекладача. Згідно ст. 42 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, як сторона захисту, серед інших прав, має право знати, у вчиненні якого саме кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують.

Статтею 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, яка була ратифікована Україною 17.07.97 року, також закріплено право особи на захист та на безоплатну допомогу перекладача, якщо особа не розуміє мови, якою здійснюється судочинство.

При розгляді кримінального провадження, учасник якого не володіє чи недостатньо володіє державною мовою, суд повинен враховувати правові позиції ЄСПЛ.

Однак не можна вважати, що п.3 (e) ст.6 конвенції вимагає письмового перекладу всіх письмових доказів чи офіційних документів, що є у провадженні. Допомога перекладача має бути такою, щоб забезпечити розуміння підсудним справи проти нього і ведення захисту, зокрема, завдяки тому, що через перекладача він може висувати свою версію подій (п.74 рішення ЄСПЛ від 19.12.89 у справі «Камазінскі проти Австрії»).

Також з огляду на необхідність забезпечення реальності та ефективності права, гарантованого п.3 (е) ст.6 конвенції, обов’язок компетентних органів не обмежується призначенням перекладача, а у випадку попередження їх за конкретних обставин може також розширюватися, включаючи встановлення певного контролю за належною якістю перекладу (пп.33 і 36 рішення від 30.05.80 у справі «Артіко проти Італії»).

Установивши в ході досудового розслідування про те, що підозрюваний ОСОБА_3 Ідаят Відайді-огли не достатньо вільно володіє державною мовою та залучивши перекладача у кримінальному провадженні для перекладу обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, прокурором було проігноровано вимоги ст. 29 КПК України та с. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод при вчиненні процесуальної дії по врученню підозрюваному ОСОБА_3 Ідаят Відайді-огли обвинувального акту на зрозумілій обвинуваченому мові та не забезпечено участі перекладача при проведенні такої дії.

Крім того, перекладач ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні пояснив, що обвинувачений навчався в ОСОБА_11. Азербайджанська мова на той час викладалася кирилицею. Пізніше почали використовуватися два алфавіти- кирилиця та латиниця. В даний час використовується лише латиниця. Він переклав обвинувальний акт на латиниці.Тому обвинувачений і не може прочитати текст. Зазначив, що його не запрошували прийняти участь в проведенні процесуальної дії такої як вручення обвинувального акту та роз»яснити обвинуваченому його зміст.Крім того, за дорученням посадової особи він може перекласти обвинувальний акт використовуючи кирилицю, тобто алфавіт, який зрозумілий обвинуваченому.

Однією із основоположних засад кримінального судочинства є право особи на захист (п. 13 ч. 1 ст. 7 КПК України), яке також було порушено при врученні обвинуваченому ОСОБА_3 Ідаят Відайді-огли (який підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів ) обвинувального акту без повідомлення та без участі його захисника адвоката ОСОБА_5, а також в перекладі на мову, яка незрозуміла обвинуваченому.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ( ОСОБА_10 проти Росії від 09 жовтня 2008 року) зазначено, що у тексті підпункту а п.3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз»ясненню» обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу.Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред»явленого йому обвинувачення( рішення від 19.12.1989 року у справі «Камінські проти Австрії « № 9783/82,п.79)Крім того, Суд констатував, що положення підпункту а п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної , детальної інформації щодо пред»явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 25.03.1999 у справі « Пелісьє та Сассі проти Франції).

Разом з тим, така процесуальна дія, як вручення обвинувального акту підозрюваному на зрозумілій йому мові, спрямована на забезпечення його права на захист, адже обвинувачений вправі після ознайомлення з обвинувальним актом та реєстром матеріалів досудового розслідування подати клопотання щодо конкретних слідчих дій чи оскаржити дії органу досудового розслідування, а, відтак, така процесуальна дія не носить формального характеру, є обов'язковою процесуальною дією, передбаченою ст. 293 КПК України, яка вчиняється в межах та з дотриманням вимог КПК України.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

За таких обставин, обвинувальний акт з додатками підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених недоліків.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, так як вважає, що ризики, визначені ст. 177 КПК України не відпали, обвинувачені можуть переховуватися від суду, продовжити злочинну діяльність. При цьому слід враховувати, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину , вчиненого в період іспитового строку, а відносно обвинуваченого ОСОБА_3 Ідаят Відайді-огли в Кіровському районному суді в Кіровоградській області триває судовий розгляд кримінального провадження за ст.ст. 185 ч.3 , 187 ч.4 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 Ідаят Відайді-огли заперечив проти продовження строку тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_5 підтримав думку підзахисного, зазначивши, що справа знаходиться на розгляді в суді 11 місяців, обвинувальний акт двічі повертався прокурору. Але сторона обвинувачення умисно не виконує покладені на неї обов»язки, умисно затягують процес, порушуючи право обвинуваченого на захист.Тому вважає за доцільне змінити обвинуваченому ОСОБА_3 Ідаят Відайді-огли запобіжний захід з тримання під вартою на більш м»який , щоб спонукати сторону обвинувачення належно виконати свої обов»язки.

Обвинувачений ОСОБА_12 заперечує проти продовження йому строку тримання під вартою, так як прокурором не доведено, що продовжують існувати зазначені ним ризики.

Захисник ОСОБА_6 підтримала думку підзахисного, вважаючи, що йому можливо змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт, так як обвинувачений одружений, має неповнолітніх дітей, місце проживання і не буде ухилятися від суду. Крім того, прокурором невірно зазначено дату в клопотанні, а саме 27.02.2019 року.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

В справі «Харченко проти України» ЄСПЛ зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Обвинувачені ОСОБА_13 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні умисних особливо тяких злочинів та тяжкого злочину, обвинувачений ОСОБА_3 є раніше судимим за вчинення тяжких та особливо тяжких корисливих злочинів, одружений, офіційно не працевлаштований, а отже суспільно-корисною діяльністю не займається та особистих доходів для проживання не має. Крім того, ОСОБА_3 є громадянином ОСОБА_11, на території України проживає нетривалий час. Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 Ідаят Відайді-огли в Кіровському районному суді в Кіровоградській області триває судовий розгляд кримінального провадження за ст.ст. 185 ч.3 , 187 ч.4 КК України і розгляд не завершений.Обвинувачений ОСОБА_4 є також раніше судимим за вчинення тяжких умисних корисливих злочинів, обвинувачується у вчиненні тяжких і особливо тяжких злочинів, вчинених в період іспитового строку , одружений, має неповнолітню дитину, офіційно не працевлаштований, проживає не за місцем постійної реєстрації в м. Миколаїв, був затриманий за підозрою у вчиненні злочинів на території Кіровоградської області, за таких обставин соціальні зв'язки обвинувачених не є стійкими.

Суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор в обґрунтування доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, дають достатні підстави вважати, що і на даний час продовжують існувати ризики того, що обвинувачені можуть перешкоджати судовому провадженню, впливаючи на свідків, потерпілих, переховуватися від суду з метою уникнути можливої кримінальної відповідальності, вчинити інші кримінальні правопорушення. Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченим запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено, а ризики, визначені ухвалами суду про обрання та продовження обвинуваченим запобіжного заходу, не відпали та не зменшились.

Оцінюючи можливість обмеження права на свободу та особисту недоторканість обвинувачених, суд вважає, що в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути виправданим, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи.

Зміна запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на більш м’який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених під час розгляду кримінального провадження в суді. Стороною захисту не надані докази неможливості тримання обвинувачених під вартою та відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити щодо обвинувачених винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м’яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків.

Таким чином, вислухавши думку учасників процесу та приймаючи до уваги особу обвинувачених, суд приходить до висновку про необхідність продовжити обвинуваченим ОСОБА_13 та ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за відсутності обставин застосування більш м'яких запобіжних заходів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314-315 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017120140000258 за обвинуваченням ОСОБА_13 Ідаят Відайді-огли та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, для усунення недоліків як такий, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_13 Ідаяту Відайді-огли, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, на 60 днів з 18 квітня 2019 року по 16 червня 2019 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченому у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, на 60 днів з 18 квітня 2019 року по 16 червня 2019 року включно.

Ухвала суду може бути оскаржена лише в частині повернення обвинувального акта до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: підпис ОСОБА_14

судді: підпис ОСОБА_15

підпис ОСОБА_1

З оригіналом згідно

Суддя: С.А.Крімченко