Рішення № 81315791, 10.04.2019, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/1293/18

Провадження №2/525/46/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.04.2019 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Хоролець В.В., при секретарі Хоменко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

З позову ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вбачається, що 28 липня 2015 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №440807236. 14.07.2017 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір відступлення права вимоги №20170714, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЦФР» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ЦФР» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.

Позивач зазначає, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов’язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов’язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов’язку та перестав повертати наданий йому кредит у строки, передбачені кредитним договором. У зв’язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача було направлено повідомлення про порядок погашення заборгованості по кредитному договору, включення його персональних даних до бази персональних даних разом з вимогою про погашення загальної суми боргу. При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов’язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які зазначені в кредитному договорі. У разі сплати відповідачем коштів на рахунки попередніх кредиторів вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

Як зазначає позивач, всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов’язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 14.07.2017 року позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.

Як вказує позивач, відповідач у справі ОСОБА_2 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №440807236 від 28.07.2015 року на суму 27920,48 грн., з яких: 12035,33 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 2071,64 грн. – сума заборгованості за відсотками; 6733,51 грн. – сума заборгованості за платою за управління кредитом; 7080 грн.– сума заборгованості за пенею.

Посилаючись на вищевикладені обставини та доводи, на неналежне виконання відповідачем зобов’язань по кредитному договору та на норми ряду статей ЦК України, позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №440807236 від 28.07.2015 року на суму 27920,48 грн., з яких: 12035,33 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 2071,64 грн. – сума заборгованості за відсотками; 6733,51 грн. – сума заборгованості за платою за управління кредитом; 7080 грн. – сума заборгованості за пенею, а також судові витрати по справі (а.с.а.с.2-3).

З довідки Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 14.11.2018 року вбачається, що відповідач у справі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована у встановленому законом порядку на проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.36).

Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 19.11.2018 року було відкрито спрощене позовне провадження за вищевказаним цивільним позовом, відповідачу надано строк для подання можливого відзиву на позов (а.с.37).

07.12.2018 року до суду представником відповідача ОСОБА_2 – за довіреністю начальником відділу «Великобагачанського бюро правової допомоги» Першого полтавського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву з додатками (а.с.а.с.47-63), зі змісту якого вбачається, що відповідач у справі ОСОБА_2 дійсно укладала кредитний договір від 28.07.2015 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», отримавши кредит в сумі 14160 грн. зі сплатою 11,99 % річних за користування ним строком на 36 місяців, однак в подальшому вона захворіла, тривалий час лікувалася, отримала другу групу інвалідності загального захворювання, отримує мінімальну пенсію по інвалідності, через що не могла у повному обсязі виконувати свої грошові зобов’язання за вищевказаним кредитним договором. Вказує, що ОСОБА_2 визнає позовні вимоги частково в розмірі 14106,97 грн., що складається з заборгованості за основною сумою боргу та заборгованості за відсотками, а в решті позовні вимоги не визнала, посилаючись на відповідну правову позиції ВСУ та подала заяву про застосування строків позовної давності щодо пені.

Відповідь на відзив від позивача у справі не надходила.

В судове засідання представник позивача за довіреністю ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ОСОБА_4 не з’явився, направив до суду клопотання про підтримання заявлених позовних вимог та про розгляд справи за його відсутності (а.с.а.с.92-93).

В судових засіданнях представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 підтримала доводи відзиву на позов; в останнє судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 подала письмове клопотання про проведення розгляду справи за її відсутності (а.с.95).

Суд, заслухавши в судових засіданнях пояснення представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову – це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні – це певна річ (об’єкт), щодо якої виник спір.

Судом встановлено, що 28 липня 2015 року ОСОБА_2 підписано заяву про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» (а.с.4). Цього ж числа, тобто 28 липня 2015 року, між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №440807236 на суму 14160 грн. на строк 36 місяців зі сплатою 11,99 % річних, що підтверджується Заявою ОСОБА_2 від 28.07.2015 року на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» (а.с.а.с.5-6). Даним договором встановлено графік платежів за даним кредитним договором (а.с.6). Зазначається, що ОСОБА_2 згодна з тим, що дана заява разом з умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» становлять кредитний договір між ТОВ «ФК «ЦФР» та позивальником ОСОБА_2; вона ознайомлена з даним кредитним договором до його укладення, вказується, що умови кредитного договору, зокрема, умови про сукупну вартість кредиту/кредитів їй роз’яснені та зрозумілі (а.с.6 зворот).

З довідки №1155350-SG від 14.07.2017 року ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» вбачається графік руху коштів по кредитному договору №440807236 на суму 14160 грн., що був укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_2 та вказується, що всього надійшло 5240 грн., списано річні проценти 829,87 грн., списано щомісячні проценти 2285,46 грн., списано частина кредиту 2124,67 грн., всього списано 5240 грн. Вказується, що станом на 14.07.2017 року сума несплаченого боргу становить 14891,95 грн., пеня 7080 грн., загальна сума до сплати 21971,95 грн., сума для дострокового погашення 27920,48 грн. (а.с.11).

З розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за вищевказаним кредитним договором вбачається, що сума простроченої заборгованості за кредитом вказується як 12035,33 грн., сума простроченої заборгованості за відсотками (враховуючи доводи позовної заяви) вказується як 2071,64 грн., прострочена плата за управління зазначається як 6733,51 грн. та заборгованість за штрафом/пенею 7080 грн. (а.с.12). Отже, з доводів позовної заяви та наданого стороною позивача розрахунку вбачається, що крім зазначеної суми заборгованості за основною сумою боргу та заборгованості за відсотками, позивач вказує про наявність у відповідача ОСОБА_2 суми заборгованості за платою за управління кредитом (6733,51 грн.) та заборгованості за пенею (7080 грн.).

14.07.2017 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір відступлення права вимоги №20170714, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЦФР» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ЦФР» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (а.с.а.с.15-17).

Згідно п.1.2. Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим договором, ТОВ «ФК «ЄАПБ» заміняє ТОВ «ФК «ЦФР» у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі Боржників та набуває прав грошових вимог ТОВ «ФК «ЦФР» за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов’язань боржників за кредитними договорами (а.с.а.с.15-17). Відповідно до п.6.2.3 даного Договору, відступлення права вимоги, права вимоги переходять до ТОВ «ФК «ЄАПБ» з моменту підписання сторонами цього договору, після чого ТОВ «ФК «ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «ФК «ЦФР» умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги. Додаткового оформлення відступлення права вимоги у цих випадках не вимагається (а.с.15-17).

Також, згідно з положеннями п.3.1 цього Договору ТОВ «ФК «ЦФР» гарантує, що йому належить право вимоги за Портфелем заборгованості до боржників, зазначених у реєстрі боржників.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №20170714 від 14.07.2017 року, ОСОБА_2 є боржником за кредитним договором №440807236 від 28.07.2015 року від Кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» до Нового Кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (а.с.18).

21.07.2017 року за вихідним №001835502 ТОВ «ФК «ЦФР» на ім’я ОСОБА_2 складено повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (а.с.13). Також, цього ж дня за вихідним №№001835502-1 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на ім’я ОСОБА_2 складено повідомлення про зміну умов кредитного договору №440807236 від 28.07.2015 року та включення персональних даних до бази персональних даних, з якого вбачається, що станом на 14.07.2017 року за ОСОБА_2 рахується заборгованість за кредитним договором 27920,48 грн., де: 12035,33 грн. – заборгованість за основною сумою боргу, 2071,64 грн. – заборгованість за відсотками, 6733,51 грн. – заборгованість за платою за управління кредитом та 7080 грн. – заборгованість по сплаті пені (а.с.14).

Відповідно до положень ст.512 ЦК України, кредитор у зобов’язанні може бути замішений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, з урахуванням положень ст.ст.512,514 ЦК України, змісту укладеного 14.07.2017 року договору відступлення прав вимоги №20170714 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс115 слід дійти висновку, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є належним позивачем у справі, який має право на пред’явлення відповідного позову до ОСОБА_2, яка є боржником за кредитним договором №440807236 від 28.07.2015 року, що був укладений між нею та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень».

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до положень ст.599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до вимог ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) – (ст.610 ЦК України). Крім того, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ст.612 ЦК України).

У відповідності до вимог ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Договір є обов’язковим для виконання (ст.629 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене та визнання відповідачем у справі ОСОБА_2 позовних вимоги позивача щодо наявної суми заборгованості за основною сумою боргу та суми заборгованості за відсотками, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором №440807236 від 28.07.2015 року в розмірі 14106 грн.97 коп., з яких: 12035 грн.33 коп. – сума заборгованості за основною сумою боргу та 2071 грн.64 коп. – сума заборгованості за відсотками.

В той же час, з урахуванням сукупності досліджених матеріалів справи та доводів відзиву на позов, слід зазначити наступне.

Суд проаналізував умови кредитного договору №440807236 від 28 липня 2015 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_2 в межах доводів позовних вимог та відзиву відповідача на позов щодо стягнення плати за управлення кредитом і зазначає про таке.

З рішення Конституційного суду України від 10.11.2011 року №15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22,23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв’язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позивальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Відповідно до п.3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління НБУ №168 від 10.05.2007 року, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Верховний Суд України у своїй правовій позиції, висловленій в постанові від 16.11.2016 року у справі №6-1746цс16 зазначив, що суди, дійшовши висновку про те, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії, не звернули увагу, що, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, відповідач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу; при цьому відповідач нараховував, а позивач сплатив комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок позивача, що є незаконним.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у справі ознайомлена з умовами укладеного кредитного договору, що підтверджується її підписом, при цьому, у самому кредитному договорі від 28.07.2015 року не міститься посилання на такий вид зобов’язання позивальника як плата за управління кредитом, рівно як і у графіку платежів за даним кредитним договором; також, станом на 14.07.2017 року (довідка ТОВ «ЦФР» від 14.07.2017 року) у таблиці заборгованості не зазначалося про плату за управління кредитом (а.с.11). Отже, з урахуванням вищевказаного, а також Рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року №15-рп/2011 та правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 16.11.2016 року у справі №6-1746цс16, не вбачається підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення плати за управління кредитом в сумі 6733,51 грн.

У відзиві на позов відповідач у справі ОСОБА_2 заявила про застосування строку позовної давності щодо пені в межах пред’явленого позову (а.с.а.с.47-51).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (траф, пеня) застосовується позовна давність в один рік. Системний аналіз норм ч.2 ст.258 та ст.266 ЦК України свідчити про те, що стягнення неустойки обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

З матеріалів позовної заяви вбачається, що вона датована 19.09.2018 року і засобами поштового зв’язку надійшла до суду 18.10.2018 року (а.с.а.с.2-3,29-на конверті дату проглянути неможливо). З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості вбачається, що остання сума нарахування пені 23.03.2017 року, в подальшому її нарахування не здійснювалося.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, а також положень ст.256, п.1 ч.2 ст.258, ч.4 ст.267 ЦК України не вбачається передбачених підстав для стягнення суми заборгованості за пенею в сумі 7080 грн. у зв’язку зі спливом позовної давності щодо пені, про застосування якої заявлено стороною у спорі.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Поряд з цим, згідно частини 3 цієї статті, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов’язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог щодо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При зверненні позивача до суду з даним цивільним позовом, ТОВ «ФК «ЄАПБ» було сплачено судовий збір в розмірі 1762 грн. (а.с.1); у позовній заяві вказана ціна позову 27920 грн.48 коп. (а.с.2). Позовні вимоги позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» задоволено на 50,53 % (розрахунок: 14106,97 грн.х100:27920,48грн.=50,53%). Відповідно, на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 890,34 грн. (розрахунок: 50,53%х1762:100=890,34 грн.).

В той же час судом встановлено, що відповідач у справі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом другої групи загального захворювання безтерміново (а.с.а.с.52-53,54,59).

Частиною шостою статті 141 ЦПК України визначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням даної процесуальної норми та того, що відповідач у справі ОСОБА_2 є інвалідом другої групи безтерміново, яка згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, судовий збір в розмірі 890,34 грн. на користь позивача у справі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» належить компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.256,258,267,512-514,516,526,530,610,611,1048-1050,1052,1054 ЦК України, умовами кредитного договору №440807236 від 28.07.2015 року, ст.ст. 4,5,11,12,13,76-80,81,83,89,141,247,259,263-265,272-273,274-279 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої у встановленому законом порядку на проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, р/р 26500000127001 в ПАТ «ТАС Комбанк», МФО 339500) суму заборгованості за кредитним договором №440807236 від 28.07.2015 року в сумі 14106 грн.97 коп., з яких: 12035 грн.33 коп. – сума заборгованості за основною сумою боргу та 2071 грн.64 коп. – сума заборгованості за відсотками.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Судові витрати в розмірі 890 грн.34 коп., понесені позивачем ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» по сплаті судового збору, компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін: позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: 01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, 30; представник позивача за довіреністю ОСОБА_4, адреса місцезнаходження м. Київ, вулиця Симона Петлюри, 30; відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, інвалід другої групи загального захворювання безтерміново, зареєстрована у встановленому законом порядку на проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4; представник відповідача за довіреністю – начальник відділу «Великобагачанського бюро правової допомоги» Першого полтавського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги ОСОБА_3, адреса місцезнаходження (службова адреса) сел. Велика Багачка, вулиця Каштанова, 19 А Полтавської області.

Повний текст рішення складений 22.04.2019 року у зв’язку з перебуванням судді на лікарняному.

Суддя В.В. Хоролець