Рішення № 81314685, 22.04.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2245/19

2-а/357/92/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий -суддя Бондаренко О. В. ,

при секретарі - Бондаренко Н. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з даним позовом 28.02.2019 року, мотивуючи тим, що адміністративною комісією при виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради 08.02.2019 року було винесено постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. Вона вважає винесення вказаної постанови щодо неї безпідставним та необґрунтованим з огляду на таке. Відповідно до змісту статті 152 КУпАП адміністративне правопорушення полягає у порушенні державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів. Місцем вчинення адміністративного правопорушення відповідно до протоколу № 34/19 від 22 січня 2019 року є адреса: м. Біла Церква, Соборна площа, 11а, тому нормативно-правовим актом, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту є Правила благоустрою території м. Біла Церква, затверджені рішенням Білоцерківської міської ради від 11 липня 2018 року № 800. На думку охоронника відділу правопорядку КП БМР «Муніципальна варта» ОСОБА_2, яким було складено відповідний протокол, та адміністративної комісії при виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради нею було вчинено порушення Правил благоустрою, а саме, здійснено самовільне встановлення малої переносної рекламної конструкції типу штендер зі змістом «МЕГАЛОТ, СПОРТЛІГА», чим було порушено пункт 15.2.10 Правил благоустрою. Тобто, адміністративна комісія при виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради виносячи постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності прийшла до висновку, що розміщений нею біля входу до приміщення за адресою: м. Біла Церква, Соборна площа, 11а штендер із надписами «МЕГАЛОТ, СПОРТ ЛІГ А» є рекламною конструкцією. З таким висновком органу, що розглядав справу про адміністративне правопорушення вона не погоджується, оскільки за адресою м. Біла Церква, Соборна площа, 11а знаходиться пункт розповсюдження білетів державних лотерей ТОВ «М.С.Л.», приміщення якого перебуває у користуванні розповсюджувача ТОВ «ПОЛТАВА ГРУП». Нею у цьому пункті розповсюдження здійснювалась діяльність із розповсюдження білетів державних лотерей ТОВ «М.С.Л.» на підставі цивільно-правового договору, укладеного із ТОВ «ПОЛТАВА-ГРУП». Штендер, що був розміщений біля входу до приміщення пункту розповсюдження державних лотерей ТОВ «М.С.Л.» за адресою м. Біла Церква, Соборна площа, 11а, містив на собі найменування лотерей, що розповсюджувалися у цьому пункті, а саме найменування державної числової тиражної лотереї «МЕГАЛОТ» та державної грошової лотереї лото «СПОРТЛІГА». Зображення «СПОРТЛІГА», «МЕГАЛОТ», «ЗНАЄШ! СТАВИШ І ВИГРАЄШ», що містилися на штендері є зареєстрованими у встановленому законом порядку знаками для товарів і послуг. Тобто, інформація на штендері, що розміщувався біля входу до приміщення пункту розповсюдження білетів державних лотерей ТОВ «М.С.Л.» за адресою м. Біла Церква, Соборна площа, 11а, не є рекламою в розумінні Закону України «Про рекламу», оскільки вона являє собою інформацію про лотереї, що розповсюджувались у пункті розповсюдження лотерей за вказаною адресою. Враховуючи вищевикладене, вважає, що нею не вчинялося жодних дій, які порушували Правила благоустрою в частині самовільного розміщення рекламних конструкцій. В той же час, в ході розгляду 08 лютого 2019 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради справи про притягнення її до адміністративної відповідальності її представником було надано комісії пояснення та підтверджуючі документи на спростування факту щодо рекламного характеру інформації, що була розміщена на штендері біля входу до приміщення за адресою м. Біла Церква, Соборна площа, 11а. Проте, адміністративною комісією доводи її представника та надані документи з невідомих причин не було взято до уваги. Таким чином, при винесенні адміністративною комісією постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності уповноваженим органом не було надано належної оцінки її доказам на підтвердження правомірності розміщення біля пункту розповсюдження білетів державних лотерей ТОВ «М.С.Л.» штендеру із зображенням зареєстрованих у встановленому законом порядку знаків для товарів і послуг. У зв'язку з тим, що відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП, що є обставиною, яка вказує на неможливість розпочати провадження у справі, а якщо таке провадження вже розпочато є підставою для його закриття (пункт 1 статті 247 КУпАП). Просила скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради від 08 лютого 2019 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

19.03.2019 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у справі.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила.

Представник відповідача адміністративної комісії при виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради в судове засідання не з'явився, до суду подав відзив в якому зазначив, що адміністративний позов ОСОБА_1 необгрунтованим та безпідставним, таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи, відтак, у задоволенні позову слід відмовити, з огляду на наступне. Так, дійсно 22 січня 2019 року охоронником відділу правопорядку комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Муніципальна варта» складено протокол №34/19 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно позивача по справі. Як вбачається із вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, 22 січня 2019 року о 14.10 год. в місті Білій Церкві по вулиці Соборна площа, 11а на тротуарі біля зупинки громадського транспорту було виявлено, що громадянка ОСОБА_1 самовільно встановила малу переносну рекламну конструкцію типу штендер, зі змістом «Мегалот Спортліга», чим порушила вимоги п. 15.2.10 Правил благоустрою території м. Біла Церква, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП. Розглянувши протокол про вчинення адміністративного правопорушення, 08 лютого 2019 року адміністративною комісією прийнято постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності шляхом накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. 24 липня 2018 року виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради прийнято рішення №329 «Про уповноваження посадових осіб комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Муніципальна варта» на складання протоколів про адміністративні правопорушення», яким уповноважено посадових осіб комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Муніципальна варта» згідно додатку 1 на складання протоколів про адміністративні правопорушення при виявленні правопорушень, зокрема, й за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також, 25 вересня 2018 року виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради прийнято рішення №501 «Про внесення змін в додаток до рішення виконавчого комітету міської ради від 24 липня 2018 року №329 «Про уповноваження посадових осіб комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Муніципальна варта» на складання протоколів про адміністративні правопорушення» шляхом викладення його в новій редакції». За додатком до вказаного рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради ОСОБА_2 уповноважений на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема, й за ст.. 152 КУпАП. 11 липня 2008 року Білоцерківською міською радою прийнято рішення №800 «Про затвердження Правил благоустрою території м. Біла Церква», яким затверджено Правила благоустрою території м. Біла Церква. 01 березня 2012 року Білоцерківською міською радою прийнято рішення №524-21-VI «Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами на території м. Біла Церква». Доводи позивача про те, що переносна рекламна конструкція була розміщена біля входу до приміщення по вул. Соборній, 11 а в місті Білій Церкві, повністю спростовуються, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про те, що самовільно встановлена мала переносна рекламна конструкція типу штендер була розміщена на тротуарі біля зупинки громадського транспорту, що в свою чергу є порушенням саме Правил благоустрою території м. Біла Церква, затверджених рішенням Білоцерківської міської ради від 11 липня 2008 року №800, та які є регуляторним актом, який установлює порядок благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою міста Біла Церква, регулюються права та обов'язки учасників правовідносин у сфері благоустрою території міста, визначається комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку у місті. Правила спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини і є обов'язковими для виконання на території міста виконавчими органами міської ради, об'єднаннями громадян, підприємствами, організаціями, установами незалежно від форми власності, іншими юридичними особами, їх філіями, представництвами, відділеннями, фізичними особами-підприємцями, а також громадянами. Додані до адміністративного позову документи, як то договір оренди нежитлового приміщення, цивільно-правовий договір про розповсюдження державних лотерей, договір про розповсюдження білетів державних лотерей тощо не є належними, допустимими і достатніми доказами по справі, оскільки жодним чином не стосуються предмету позову та доказування. Твердження позивача про те, що самовільно встановлена переносна рекламна конструкція типу штендер не є рекламою не ґрунтується на матеріалах справи та не підтверджена належними та допустимими доказами. Так, як вбачається із ст.. 1 Закону України «Про рекламу», зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг. Реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Дійсно, частиною 6 статті 9 Закону України «Про рекламу» визначено, що вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою. Однак, законодавцем чітко визначено те, що зазначена норма права стосується вивіски чи таблички з відповідною інформацією та визначає місцезнаходження таких вивісок чи табличок. Відтак, вказана норма матеріального права не стосується самовільного встановлення рекламних конструкцій на тротуарах міста Білої Церкви, що є порушенням вимог Правил, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В свою чергу, за ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил (2067-2003-п ), що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху. Також, п. З Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМУ від 29 грудня 2003 року №2067, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

22.04.2019 року від представника позивача, ОСОБА_3, до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з тим, що він знаходиться в іншому судовому засіданні у Другому апеляційному адміністративному суді.

Також, представник відповідача, за довіреністю у справі, Донченко В.О., подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючи на те, що представник адміністративної комісії перебуває у відпустці з 22 по 26 квітня 2019 року.

Однак, представник позивача не надав до суду документів, які підтверджують його повноваження представляти інтереси позивача у даній справі та не надав до суду доказів щодо поважності причин неявки і представник відповідача не надав до суду жодного підтверджуючого документа, щодо поважності причини неявки представника відповідача в судове засідання.

Враховуючи, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи, та враховуючи особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності згідно із ст. 268 КАС України, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У відповідно до п. 1 ст. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності ( ст. 7 КУпАП).

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

24.07.2018 року виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області прийняв рішення №329 «Про уповноваження посадових осіб комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Муніципальна варта» на складання протоколів про адміністративне правопорушення (а.с.94-96), з п.1.3 вбачається, що Білоцерківська міська рада Київської області уповноважила посадових осіб комунального підприємства Білоцерківської міської ради Київської області «Муніципальна варта» згідно додатку 1 на складання протоколів про адміністративне правопорушення при виявленні порушень за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів ст.152 КУпАП.

22.01.2019 року охоронник відділу правопорядку Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Муніципальна варта» ОСОБА_2 склав протокол 334/19 про адміністративне правопорушення за ст.152 Кодексу України про адміністративне правопорушення (а.с.68), з якого вбачається, що 22.01.2018 року о 14 годині 10 хвилин в м. Біла Церква по вулиці Соборна площа, 11а на тротуарі біля зупинки громадського транспорту було виявлено, що гр. ОСОБА_1 самовільно встановила малу переносну рекламу конструкції типу штендер зі змістом «Мегалот спортліга», чим порушила вимоги правил благоустрою території м. Біла церква, а саме п.15.2.10.

Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

08.02.2019 року адміністративною комісією виконавчого комітету міської ради м. Біла Церква щодо гр. ОСОБА_1 було винесено постанову №55 про накладення адміністративного стягнення (а.с.66-67), відповідно до якої ОСОБА_1 22.01.2019 року о 14 год. 10 хв. в м. Біла Церква по вулиці Соборна площа, 11а на тротуарі біля зупинки громадського транспорту самовільно встановила переносну рекламну конструкцію у невстановленому для цього місці, чим порушила вимоги «Правил благоустрою території м. Біла Церква п. 15.2.10 та скоїла адміністративне правопорушення передбачене ст. 152 КУпАП. Вказаною постановою накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень.

Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КУпАП сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких передбачена адміністративна відповідальність статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 152 цього Кодексу.

Тобто, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, у тому числі щодо накладення адміністративного стягнення за порушення правил благоустрою територій населених пунктів.

Ст. 152 КУпАП передбачено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Відповідно до ст.. 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» Правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

11.07.2008 року Білоцерківською міською радою Київської області на 34 сесії міської ради V скликання було прийнято рішення №800 «Про затвердження правил благоустрою території м. Біла Церква» (а.с.91-92).

Відповідно до протоколу про порушення Правил благоустрою території №34/19 від 22.01.2019 року під час перевірки встановлено розміщення рекламного засобу з порушенням п.15.2.10.

Як вбачається з п.15.2.10 Правил благоустрою території м. Біла Церква, які затвердженні рішенням 34 сесії міської ради V скликання від 11.07.2008 року №800 (а.с.92) на об'єктах благоустрою юридичним особам (їх філіям, представництвам, відділенням), фізичним особам-підприємцям, також громадянам забороняється: самовільно встановлювати рекламні конструкції, інформаційно-рекламні плакати, торговельні лотки, кіоски, павільйони.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Порядок розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах, порядок надання дозволів на розміщення такої реклами регулюють та визначають Типові правила розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 28.12.2003року(з послідуючими змінами) , згідно з абзацом 3 пункту 2 яких виконавчий орган ради - виконавчий комітет сільської (сільський голова), селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міськдержадміністрації.

Дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці (абзац 4 пункту 2 Типових правил).

Місце розташування рекламного засобу - площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надається розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою) (абзац 5 пункту 2 цих Правил).

Спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами (абзац 7 пункту 2 Типових правил).

Абзацом 1 пункту 3 Типових правил встановлено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у м. Біла Церква та порядок надання дозволу на розміщення реклами регулюють й визначаються Порядком розміщення зовнішньої реклами на території м. Біла Церква, який був затверджено рішенням Білоцерківської міської ради №524-21-VI від 01.03.2012 року (а.с.88,89).

Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Диспозиція ст. 16 Закону України «Про рекламу» визначає відповідальність розповсюджувачів реклами за порушення правил/порядку її розповсюдження і розміщення.

Таким чином, для правильного вирішення цієї справи підлягають з'ясуванню наступні питання: чи є позивач розповсюджувачем реклами та чи є розміщена конструкція рекламою в розумінні Закону України «Про рекламу».

Відповідно до визначення термінів, наведених у статті 1 Закону України «Про рекламу»: реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Ст. 9 Закону України «Про рекламу» визначає правила ідентифікації реклами, а саме: реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу; реклама у теле- і радіопередачах, програмах повинна бути чітко відокремлена від інших програм, передач на їх початку і наприкінці за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих засобів, титрів, рекламного логотипу або коментарів ведучих з використанням слова "реклама"; інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою «Реклама» чи «На правах реклами».

Прихована реклама забороняється.

Цією ж нормою однозначно закріплено, що не є рекламою в розумінні Закону України «Про рекламу», а саме: логотип телерадіоорганізації, яка здійснює трансляцію програм, передач, не вважається рекламою; вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою;

Відповідно до абзацу 6 п.2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що реклама - це інформація, а спеціальні конструкції (тимчасові та стаціонарні рекламні засоби) - це спосіб розміщення інформації. Ця спеціальна конструкція може мати як рекламний характер, так і інформаційний. Різниця полягає у змісті інформації, а не способі її представлення.

Як вбачається з матеріалів справи (а.30-37) 01.02.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтава груп» був укладений договір №ПТГ-18-000037 про розповсюдження білетів державних лотерей.

З Єдиного реєстру державних лотерей, запроваджених в Україні (а.с.38-41) вбачається, що числова тиражна лотерея «Мегалот» та грошова лотерея лото «Спортліга» є державними лотереями, і їхнім оператором є ТОВ «М.С.Л.».

01.09.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Соборна площа» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтава груп» укладено договір оренди нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою Київська область, м. Біла Церква, площа Соборна, 11а (а.9-14).

Даний факт також підтверджується актом від 01.09.2018 року про приймання - передачу нежитлового приміщення до Договору оренди нежитлового приміщення від 01.09.2018 року (а.с.15).

01.10.2018 року був укладений цивільно - правовий договір №491 про розповсюдження державних лотерей між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтава груп» та ФО ОСОБА_1 (а.с.16-25).

01.10.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтава груп» та ФО ОСОБА_1 був укладений додаток №1 до цивільно - правового договору про розповсюдження державних лотерей від 01.10.2018 року №491(а.с.26) з якого вбачається, що довіритель та розповсюджувач прийшли до згоди, що у зв'язку із специфікою здійснення господарської діяльності щодо розповсюдження державних лотерей та потребами споживчого ринку розповсюджувач надає послуги із розповсюдження державних лотерей протягом дії цивільно-правового договору про розповсюдження державних лотерей від 01.10.2018 року №491. Розповсюджувач необмежений у часі щодо надання послуг із розповсюдження білетів державних лотерей та може збільшити загальний обсяг часу надання послуг із метою отримання винагороди. Розповсюджувачам надається право обирати місце надання послуг по розповсюдженню білетів державних лотерей. Сторони погодились, що розповсюджувач обрав собі місцем надання послуг по розповсюдженню білетів державних лотерей пункт розповсюдження, що знаходиться за адресою Київська область, м. Біла Церква, площа Соборна, 11а.

Як вбачається з додатку №2 до договору №491 (а.с.27) 01.10.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтава груп» та ФО ОСОБА_1 був укладений акт прийому-передачі терміналу електронної системи прийняття ставок.

Також, як вбачається з додатку №3 до договору №491 (а.с.28-29) 01.10.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтава груп» та ФО ОСОБА_1 був укладений акт прийому-передачі (окрім терміналу електронної системи прийняття ставок).

Згідно свідоцтв на знак для товарів і послуг №115918 від 10.12.2009 року та №149123 від 12.12.2011 року, зареєстровані в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг товарний знак (а.с.42-51) у вигляді прямокутника чорного кольору із зображенням літерами білого кольору «МЕГАЛОТ» (відповідно до зображення, наведеного на а.с.151).

Отже, з матеріалів справи слідує, що біля входу в магазин, який на праві користування належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Полтава груп» було розміщено штендер біля входу до приміщення пункту розповсюдження державних лотерей ТОВ «М.С.Л.» на Соборній площі, 11а м. Біла Церква, містив на собі найменування лотерей, що розповсюджувалися у цьому пункті, а саме найменування державної числової тиражної лотереї «МЕГАЛОТ» та державної грошової лотереї лото «СПОРТЛІГА».

Таким чином, виходячи зі змісту фактичних обставин справи та зумовленого ними оспореного правозастосування встановлені зображення є таблицею з інформацією про знак для товарів і послуг, тобто не є рекламою у відповідності до ч.6 ст. 9 Закону України «Про рекламу», відтак не потребує отримання відповідного дозволу.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що позивач самовільно встановила рекламну конструкцію розмістивши її на тротуарі.

Положеннями пунктів 48, 49 Типових правил передбачено, що вивіски чи таблички: повинні розміщуватися без втручання у несучі конструкції, легко демонтуватися, щоб не створювати перешкод під час робіт, пов'язаних з експлуатацією та ремонтом будівель і споруд, на яких вони розміщуються; не повинні відтворювати зображення дорожніх знаків; не повинні розміщуватися на будинках або спорудах - об'єктах незавершеного будівництва; площа поверхні не повинна перевищувати 3 кв.м.

Матеріалами справи підтверджується, що спірна конструкція розміщена на відкритій місцевості біля приміщення на тротуарі, що, на думку суду кореспондується з нормами пунктів 48, 49 Типових правил, а спірна конструкція відповідає умовам, за яких така вважаються інформаційною таблицею.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.

Відсутність доказів вини позивача свідчить про незаконність постанови та необхідність її скасування.

Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем, саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року (справа №338/1/17)

Обґрунтованими є доводи позивача, щодо порушення його прав при накладенні адміністративного стягнення.

Приписами ст.129 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, задекларовано, що основними засадами судочинства, серед іншого, є змагальність та забезпечення доведеності вини.

Крім того, відповідно до принципу 6 Рекомендації № R (91) 1 Комітету ОСОБА_4 Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами: 1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину;2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані; 3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї; 4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію; 5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 9, 72- 77, 205, 241, 242, 244, 246, 250, 255, 268, 286, 295, 297 КАС України, ст. ст. 7, 33, 152, 218, 245, 251, 252, 256, 258, 268, 276, 285, 293 КУпАП, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради ( код ЄДРПОУ: 04055009, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 15), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення , задовольнити.

Скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради від 08 лютого 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 22.04.2019 року.

СуддяО. В. Бондаренко