Рішення № 81314510, 18.04.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.04.2019 Справа №607/10529/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Братасюка В.М.

за участі секретаря с.з. ОСОБА_1

позивачки ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном, стягнення завданої матеріальної і моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И В:

До Тернопільського міськрайонного суду звернулася з позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з вимогами про усунення перешкод в користуванні майном, стягнення завданої матеріальної і моральної шкоди .

Просить суд захисти її право шляхом:

- зобов’язання ОСОБА_3 демонтувати камери відео спостереження в будинку за адресою вул. Крушельницької 27 в м. Тернополі

- зобов’язання ОСОБА_3 демонтувати споруду, що перешкоджає ОСОБА_2 користуватися криницею за адресою вул. Крушельницької 27а в м. Тернополі

- стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 15000 гривень завданої матеріальної шкоди

- стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5 000 гривень завданої моральної шкоди

- заборону ОСОБА_3 здійснювати мийку належного йому автомобіля «в недозволених місцях» за адресою вул. Крушельницької 27 в м. Тернополі

Заявою від 09.11.2017 року, на виконання ухвали суду про залишення позову без руху, ОСОБА_2 конкретизувала позовні вимоги виключивши із переліку власну вимогу про стягнення завданої моральної шкоди в розмірі 5000 гривень.

Надалі, 06.07.2018 року, звернулася до суду з заявою про збільшення позовних вимог в частині розміру завданої матеріальної шкоди доповнивши суму стягнення 1267 гривень.

Надалі, 07.11.2018 року, звернулася до суду з заявою про збільшення позовних вимог в частині розміру завданої матеріальної шкоди доповнивши суму стягнення 11 406, 51 гривень.

Насамкінець, 24.01.2019 року, позивачка знову доповнила перелік позовних вимог сумою стягнення 5000 гривен завданої моральної шкоди.

На обґрунтування позову зазначає, що вона власником суміжного з відповідачем будинковолодіння в м. Тернополі по вул. Крушельницької, 27.

Останній тривалий час створює позивачці перешкоди у користуванні належним їй будинковолодінням, зокрема будівельною спорудою (кам’яною огорожею з фундаментною основою) обмежив ОСОБА_2 доступ до криниці на її території, наслідком чого є вимушене користування позивачкою загальними мережами водопостачання і, як наслідок, понесення витрат на централізоване водопостачання та водовідведення на суму 27 673, 51 гривень. Цю суму позивачка вважає завданою матеріальною шкодою, котру можна було б уникнути, якщо б ОСОБА_2 мала б доступ до водопостачання з спірної криниці.

Також позивачка обґрунтовує вимогу незаконністю дій відповідача, котрий на власному подвір’ї встановив камери відеоспостереження і спостерігає за кожним кроком відповідачки щоб, на переконання останньої, завдати тілесних ушкоджень.

Додатково ОСОБА_2 наголошує, що відповідач ОСОБА_3 здійснює миття власного автомобіля миючими піноутворючими засобами на своїй ділянці, однак внаслідок перепаду рівня гуртів, стічні води потрапляють на належну позивачці земельну ділянку і забруднюють шкідливими речовинами.

В судовому засіданні позивачка підтримала вимогу і просить задовольнити.

Відповідач позов заперечив за безпідставністю, про що направив мотивований відзив.

Заслухавши пояснення учасників справи, та дослідивши письмові докази судом встановлені наступні обставини.

Однією з вимог позивачки є зобов’язання ОСОБА_3 демонтувати споруду, що перешкоджає ОСОБА_2 користуватися криницею за адресою вул. Крушельницької 27а в м. Тернополі

07.10.2003 року рішенням Тернопільського міського суду у справі №2-6760/2003, задоволено позов матері позивачки - ОСОБА_4 та зобов’язано Тернопільське БТІ внести в генеральний план м. Тернополя та належні реєстри належний ОСОБА_4 колодязь, який знаходиться на території будинковолодіння №27 А по вул.. Крушельницької (бувша Сінкевича) в м. Тернополі.

Означеним рішенням, котре набрало законної сили, встановлено, що відповідно договору купівлі – продажу від 05.07.1958 року, посвідченого Тернопільською держнотконторою скаржниця ОСОБА_5 купила у ОСОБА_6 будинковолодіння 27А по вул.. Сінкевича в м. Тернополі.

Цей договір було посвідчено на підставі довідки характеристики №1 -14 від 08.05.1958 року, виданої Тернопільським міжміським БТІІ в ній в розділі коротка характеристика будинковолодіння під літерою «К» вказано колодязь.

Відповідно до договору дарування від 06.03.1959 року, ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_7 3/10 будинковолодіння 27А по вул. Сінкевича в м. Тернополі, цей договір було посвідчено Тернопільською нотаріальною конторою на підставі довідки – характеристики №192 від 02.03.1959 року в якій вказано під літерою «К» колодязь.

Таким чином в суді було встановлено, що спірний колодязь належить скаржниці ОСОБА_4 та є її власністю, так як був придбаний нею разом з будинковолодінням.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідач є власником суміжної земельної ділянки та будинковолодіння за адресою м. Тернопіль вул.. Крушельницької, 27, що стверджується витягом про реєстрацію права власності на майно від 02.01.2018 року №17267301, державним актом направо власності на земельну ділянку серії ЯЕ№301775, виданим 02.10.2008 року.

Дослідженням планів земельних за адресою м. Тернопіль вул. Крушельницької, 27 та вул.. Крушельницької, 27 а, встановлено, що спірна криниця знаходиться в межах земельної ділянки, що перебуває у користуванні позивачки, і перебуває у безпосередній близькості (впритул) до межі земельних ділянок учасників справи.

У безпосередній близькості до криниці (що візуально має вигляд металевої труби), по межі земельних ділянок м. Тернопіль вул. Крушельницької, 27 та вул.. Крушельницької, 27 а, відповідачем встановлено на фундаментній основі кам’яну огорожу.

Суд наголошує, що негаторний позов є способом захисту права власності. не пов’язаним із позбавленням володіння. Відповідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження.

Застосування негаторного позову можливе у випадку існування таких обставин: наявності у позивача право власності або іншого речового права, перебування спірної речі у володінні позивача, протиправність поведінки відповідача, що створює перешкоди для здійснення повноважень користування та розпорядження.

Обов’язок доказування обставин покладається на кожну із сторін спору, і, заявляючи позов про зобов’язання ОСОБА_3 демонтувати споруду, що перешкоджає ОСОБА_2 користуватися криницею за адресою вул. Крушельницької 27а в м. Тернополі, саме позивач мала б довести належними, допустимими та, за новим стандартом доказування, достатніми доказами невідповідність виконуваних ОСОБА_3 будівельних робіт та побудованих об’єктів (кам’яної огорожі з фундаментом) вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

За європейським стандартом доказування «поза розумним сумнівом», зазначені обставини можуть бути доведені висновком проведеної будівельно – технічної експертизи, котрий у справіі відсутній, оскільки призначення експертизи за власної ініціативи не входить до компетенції суду, а відповідного клопотання від позивача не надходило.

Окрім цього саме на позивачку покладається обов’язок доказування яким чином споруджена відповідачем кам’яна огорожа створює перешкоди (і в чому саме має прояв оцих перешкод) у користуванні за призначення криницею (фактично шматком металевої труби), котра перебуває на території земельної ділянки, якою користується ОСОБА_2 за адресою вул.. Крушельницької, 27 А в м. Тернополі. Разом з тим позивач доводи наявності якихось ілюзорних перешкод, не підтверджує буд якими доказами.

Насамкінець у цьому контексті суд наголошує, що стверджуючи про наявність речового права на спірне майно, ОСОБА_2 окрім як повідомивши, що її мати (ОСОБА_4В.) померла, не представила суду доказів вступу в спадкові права та реалізації права на оформлення права власності на будинковолодіння за адресою вул.. Крушельницької 27 А в м. Тернополі.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1 ст. 22 ЦК України); За правилами ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У зв’язку з означеним, за переконанням суду, не можна стверджувати по заподіяння відповідачем матеріальної шкоди позивачу на суму 27 673, 51 гривень, котру ОСОБА_2 визначає, як понесення витрат з централізованого водопостачання та водовідведення, яких (витрат) можна було б уникнути, якщо б ОСОБА_2 мала б доступ до водопостачання з спірної криниці.

З приводу права відповідача на встановлення камер відеоспостереження на території власного будинковолодіння, що, за твердженням позивачки є порушення її права на приватність та збір щодо неї певної інформації, суд наголошує наступне.

В судовому засіданні відповідач не заперечив, що ним дійсно, з метою безпеки на території належного йому будинковолодіння в м. Тернополі по вул.. Крушельницької, 27, встановлені камери відеоспостереження. При цьому він категорично заперечив факт будь якого таємного стеження за ОСОБА_2

Суд наголошує, що згідно ч.1 ст. 307 ЦК України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

А тому, оскільки жодних доказів таємного стеження зі сторони відповідача з метою збору інформації про себе, позивач суду не надала, відкрита зйомка публічних місць камерами спостереження з території власного будинковолодіння місць загального користування з метою забезпечення власної безпеки, не може свідчити про порушення права на приватність і не тягне для відповідача будь яких правових наслідків.

Суд також не вважає доведеною вимогу позивачки про заборону відповідачу мити належний йому автомобіль марки «Рено» «в недозволених місцях» на власному подвір’ї по вул. Крушельницької, 27 в м. Тернополі, оскільки, за твердженням ОСОБА_2, стічні води, унаслідок перепаду рівнів грунту потрапляють на її земельну ділянку та забруднюють землю миючими речовинами.

Відповідач заперечив цю вимогу, зазначив, що дійсно він іноді здійснює миття, чистить пилососом належний йому автомобіль моделі «Рено» на подвір’ї власного будинковолодіння, проте категорично стверджує, що не використовує будь яких миючих засобів. При цьому зазначає, що залишки стічної води залишаються на його земельній ділянці.

Критичність сприйняття доводів позивача грунтуються на попередніх вказівках суду, що обов’язок доказування обставин заподіяння шкоди належить саме ОСОБА_2 Ії пояснення, не вважаються доказами в розумінні ЦПК України, а фотографічні зображення автомобіля «Рено» на території будинковолодіння відповідача, котрий з водопровідного шланга поливає автомобіль, не доводять використання шкідливих хімічних речовин для миття цього транспортного засобу, й не доводять потрапляння стічних вод на територію будинковолодіння по вул.. Крушельницької, 27 А м. Тернополя.

Також, з огляду на недоведеність позивачкою заявлених позовних вимог про усунення перешкод у користуванні майном і стягнення завданої шкоди, не підлягає похідна позовна вимога про стягнення моральної в розмірі 5000 гривень.

Керуючись ст.4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, ст.15, 16, 22, 23, 391 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про

- зобов’язання ОСОБА_3 демонтувати камери відео спостереження в будинку за адресою вул. Крушельницької 27 в м. Тернополі

- зобов’язання ОСОБА_3 демонтувати споруду, що перешкоджає ОСОБА_2 користуватися криницею за адресою вул. Крушельницької 27а в м. Тернополі

- стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 27 673, 51 гривень завданої матеріальної шкоди

- стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5 000 гривень завданої моральної шкоди

- заборону ОСОБА_3 здійснювати мийку належного йому автомобіля «в недозволених місцях» за адресою вул. Крушельницької 27 в м. Тернополі

відмовити.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня складання повного тексту рішення , якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України , до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня складання повного тексту рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач Вахуткевич Жанна Володимирівна вул. Крушельницької 27а м. Тернопіль, 46 003

Відповідач Табака Петро Сергійович вул. Крушельницької 27 м. Тернопіль, 46 003

Головуючий суддяОСОБА_8