Постанова № 81314375, 18.04.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.04.2019 Справа №607/2118/19

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О.Я.,

за участю секретаря судового засідання Дуркало Т.В.,

прокурора Вікарука Ю.Ю.,

особи, яка притягується до адміністративної

відповідальності ОСОБА_1,

розглянувши матеріали, що надійшли з Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українку, громадянку України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одружену, працюючу директором приватного підприємства «Благоустрій», проживаючу та зареєстровану за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася,

за ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 28 січня 2019 року одержано з Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції для розгляду матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення № 41-03/39/19 від 23 січня 2019 року про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, ОСОБА_1 29 березня 2017 року подано декларацію за 2016 рік (унікальний ідентифікатор документа - cde4ebac-3162-4c27-add0-c2al719d40ea).

На підставі рішень Національного агентства від 22 вересня 2017 року №745 «Про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, депутатом Тернопільської міської ради, на підставі інформації, отриманої від суб'єкта звернення» та від 17 листопада 2017 року № 1213 «Про продовження строку повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, депутатом Тернопільської міської ради» Національне агентство провело повну перевірку декларації.

За результатами проведеної перевірки Національне агентство прийняло рішення від 16 листопада 2018 року №2612 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, депутатом Тернопільської міської ради».

За результатами повної перевірки декларації (рішення Національного агенства від 16 листопада 2018 року № 2612), встановлено, що ОСОБА_1 подала завідомо недостовірні відомості про вартість на дату набуття права власності на житловий будинок, розташований за адресою: м. Тернопіль, вул. Новий Світ, буд. 23а, який належить їй на праві приватної власності, зазначивши дату набуття права – 01 грудня 2016 року та обравши позначку «Не відомо» у полі «Вартість на дату набуття права».

Згідно з копіями договору дарування житлового будинку від 01 березня 2002 та реєстраційного посвідчення до нього, наданими особисто ОСОБА_1, право власності ОСОБА_1 на вказаний житловий будинок зареєстровано 19 березня 2002 року, а вартість цього житлового будинку на дату набуття права власності - 120 030,00 гривень. Вказаний договір дарування підписаний ОСОБА_1 у присутності приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_2, яка встановила особу ОСОБА_1

Тобто, датою набуття ОСОБА_1 права власності (державної реєстрації права власності) на вказаний житловий будинок є 19 березня 2002 року, а вартість цього житлового будинку на дату набуття нею права власності (державної реєстрації права власності) складала 120 030,00 гривень.

Отже ОСОБА_1 було відомо або повинно бути відомо про вартість вказаного житлового будинку на дату його набуття у її власність, оскільки вона була стороною правочину (договору дарування).

Таким чином, ОСОБА_1 у декларації зазначила завідомо недостовірні відомості стосовно вартості житлового будинку на дату набуття у власність у сумі 120 030,00 грн., оскільки така вартість була їй достовірно відома внаслідок вчинення нею правочину (договору дарування).

Також ОСОБА_1 подала завідомо недостовірні відомості про отриманий (нарахований) членом сім'ї (чоловіком) дохід у вигляді пенсії, відобразивши його розмір 24 669,00 гривень.

Згідно з інформацією, наданою Пенсійним фондом України, у 2016 році члену її сім'ї (чоловіку) ОСОБА_3 нарахована пенсія загальним розміром 28 052,76 грн., джерелом виплати якої є Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України (ЄДРПОУ 40377598).

ОСОБА_1 пояснила, що у декларації вказана сума пенсії за 2016 рік у розмірі 24 669,00 грн., згідно даних Пенсійного фонду в Тернопільській області, проте копію підтвердного документа не надала.

Крім того, ОСОБА_1 подала завідомо недостовірні відомості про отриманий (нарахований) членом сім'ї (чоловіком) ОСОБА_4 дохід від відчуження рухомого майна (крім цінних паперів та корпоративних прав), відобразивши його розмір 276 928,00 гривень.

Згідно з копією договору купівлі-продажу транспортного засобу від 22 січня 2016 року № 6141/2016/1264, наданою Регіональним сервісним центром в Хмельницькій області Міністерства внутрішніх справ України, член сім'ї (чоловік) ОСОБА_4 продав ОСОБА_5 (РНОППП НОМЕР_1) легковий автомобіль марки PEUGEOT, модель PARTNER, 2010 року випуску за ціною 105 000,00 гривень.

Також, згідно з інформацією, наданою Територіальним сервісним центром 0741 РСЦ МВС у Волинській області Міністерства внутрішніх справ України, та відомостями з Національної автоматизованої інформаційної системи Департаменту Державної автомобільної інспекції, відповідно до договору купівлі-продажу від 16 серпня 2016 року № 0741/2016/013593 член сім'ї (чоловік) ОСОБА_6 продав ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2) легковий автомобіль марки TOYOTA, модель LAND CRUISER, 2010 року випуску, за ціною 49 000,00 гривень.

Суб'єкт декларування пояснив, що вказаний у декларації дохід у сумі 276 928,00 грн. є доходом від продажу обох автомобілів.

Таким чином ОСОБА_1 у декларації зазначила завідомо недостовірні відомості стосовно отриманих (нарахованих) членом сім'ї (чоловіком) ОСОБА_3 доходів на суму 126 311,76 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 у декларації подала завідомо недостовірні відомості у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» та у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2016 рік щодо вартості на дату набуття нею житлового будинку у її власність та щодо отриманих (нарахованих) членом її сім'ї (чоловіком) доходів, що відрізняється від достовірних на суму 246 341,76 грн., або 153 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» станом на 01 січня 2017, що свідчить про наявність ознак адміністративного правопорушенням, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

21 лютого 2019 року на адресу суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення, в яких вона зазначає, що з висновками головного спеціаліста відділу проведення повних перевірок Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції та положеннями протоколу про адміністративні правопорушення № 41-03/39/19 не погоджується з наступних підстав.

Головним спеціалістом відділу проведення повних перевірок Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_8 23 січня 2019 року складено протокол про адміністративне правопорушення № 41-03/39/19 у відсутності ОСОБА_1, хоча попередньо він був повідомлений про неможливість її прибути до Києва на вказану дату по стану здоров'я. Про це його було повідомлено особисто в телефонному режимі, електронним повідомленням на вказану ним його особисту електронну адресу та направлено відповідне клопотання на адресу НАЗК рекомендованим листом. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 ознайомлено з положеннями ст. 268 КУпАП України та ст. 63 Конституції України, що не відповідає дійсності, адже при розгляді справи про адміністративне правопорушення останньої не було, в повідомленні від 03 січня 2019 року роз’яснення вказаних статей відсутні. Положення протоколу щодо ненадання ОСОБА_1 пояснень та зауважень до протоколу також є невірними, адже вона не могла подати пояснення щодо документу, із змістом якого не ознайомлена. До протоколу про адміністративне правопорушення № 41-03/39/19 долучено доповідну головного спеціаліста відділу проведення повних перевірок Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_8 на предмет подання ним повідомлення щодо прибуття ОСОБА_1 26 грудня 2018 року до Києва через персональний електронний кабінет ОСОБА_1, однак, в даній доповідній ОСОБА_8 сам підтверджує той факт, що станом на 27 грудня 2018 року вказане повідомлення нею не переглянуто. Таким чином, вона не була повідомлена про дату розгляду справи 26 грудня 2018 року, а відтак і не могла прибути на розгляд справи про адміністративне правопорушення. На підставі проведеної повної перевірки декларації НАЗК було прийнято рішення № 2612 від 16 листопада 2018 року, пунктом 4 якого ознак незаконного збагачення не встановлено. Разом з тим, пунктом 5 вказаного вище рішення було доручено уповноваженій особі - головному спеціалісту відділу проведення повних перевірок Департаменту перевірки декларації та моніторингу способу життя ОСОБА_8 повідомити ОСОБА_1 про прийняте рішення та вжити заходів для створення в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, можливості подання виправленої декларації за 2016 рік, однак цього виконано не було, а відтак ОСОБА_1 позбавлено можливості подати виправлену декларацію у встановлені терміни. Другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення №41-03/39/19, всупереч вимогам Порядку оформлення протоколів про адміністративні правопорушення та внесення приписів Національним агентством з питань запобігання корупції, затвердженим рішенням Національного агентства від 09 червня 2016 року №5», направлений на адресу ОСОБА_1 25 січня 2019 року, хоча у відповідності до Порядку повинен був бути направлений не пізніше наступного робочого дня з дня складення протоколу про адміністративне правопорушення.

В поданій ОСОБА_1 29 березня 2017 року декларації вибрано позначку «не відомо» щодо вартості об'єкта нерухомості - житлового будинку по вул. Новий світ,23а по причині відсутності даних про його вартість в реєстраційному посвідченні, виданому Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації, адже саме він є документом, який підтверджує право власності. Разом з тим, згідно п.23 Роз'яснень НАЗК щодо заповнення декларації, розміщених на офіційному сайті агентства, передбачено що «у випадку, коли правовстановлюючі документи відсутні, а оцінка майна не проводилась чи її результати невідомі суб'єкту декларування, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід позначати "Не відомо" (обрати відповідну помітку у зазначеному полі)», що ОСОБА_1 і було здійснено. Помилкове зазначення дати набуття права власності на житловий будинок по вул. Новий Світ,23а може пояснити тим, що згідно Роз’яснень НАЗК щодо заповнення декларацій фігурує інформація щодо необхідності відображення у ній даних про майно, яким володіє на грудень періоду, за який подається декларація. Саме тому, маючи у володінні цей об'єкт нерухомості, ОСОБА_1 помилково вказала датою набуття 01 грудня 2016 року (електронна декларація нею подавалась вперше). В поданій 29 березня 2017 року декларації вона відобразила, а не приховала факт наявності даного будинку, тому притягнення її до відповідальності за помилкове зазначення неточної дати у вигляді штрафу у розмірі, передбаченому ст. 172-6 КУпАП України, вважає неспіврозмірним із самим правопорушенням. Інформація щодо розміру пенсії чоловіка - 24669,00 грн. нею зазначена згідно інформації, отриманої в телефонному режимі від працівника Пенсійного фонду. Дохід від відчуження рухомого майна чоловіком в сумі 276928,00 грн. подано згідно наданих їй відомостей ОСОБА_3 Підтверджуючий документ щодо відчуження автомобіля марки РEUGEOТ, моделі PARTNER, 2010 року випуску був у наявності. Документ щодо продажу легкового автомобіля марки TOYOTA, моделі LAND CRUISER, 2010 року випуску ОСОБА_3 не надано, в базі даних МРЕО така інформація відсутня, а тому ОСОБА_1 зазначила суму від продажу даного автомобіля зі слів чоловіка. Разом з тим вона не занизила суму отриманого доходу від продажу транспортних засобів, а відтак не скрила доходів і не завдала жодних збитків державі. На підставі наведеного ОСОБА_1 просить звільнити її від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, а провадження в справі №607/2118/19 про адміністративне правопорушення - закрити.

17 квітня 2019 року до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 яких особа, яка притягується до адміністративної відповідальності додатково зазначає про те, що у поданій нею декларації вона відобразила відомості про розмір пенсії чоловіка, які отримала в телефонному режимі від інспектора Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, а тому цю суму вважала достовірною та вказала її у декларації. Будь-який умисел чи усвідомлення протиправного характеру в діях ОСОБА_1 відсутній, вона не бажала допустити порушення вимог фінансового характеру і не переслідувала будь-якого корупційного інтересу. Дохід від відчуження рухомого майна в сумі 276928,00 грн. подано нею згідно відомостей, отриманих від чоловіка, оскільки продаж транспортних засобів марки РEUGEOТ, моделі PARTNER, 2010 року випуску, та автомобіля марки TOYOTA, моделі LAND CRUISER, 2010 року випуску, здійснювався ОСОБА_3, а не сином ОСОБА_6, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. Те, що ОСОБА_1 було подано електронну декларацію із зазначенням усіх видів її доходу та доходу членів її сім’ї, вказують на те, що вона не намагалася приховати свої статки, а тому враховуючи відсутність будь-якого умислу чи корупційного інтересу, відсутність заподіяння майнової шкоди державі, керуючись ст. 22 та ст. 284 КУпАП, просила суд закрити провадження у справі №607/2118/19 та обмежитись усним зауваженням.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що є чоловіком особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 Пригадує, що два роки назад його дружина вперше подавала електронну декларацію, а тому просила його надати інформацію про розмір пенсії, а також про дохід, отриманий від продажу транспортних засобів. З приводу довідки по пенсійну виплату ОСОБА_1 говорила декілька разів, однак він був зайнятий справами, а тому чи була замовлена ця довідка не пригадує, однак інформацію ОСОБА_1 подала. Щодо відчуження транспортних засобів РEUGEOТ PARTNER та TOYOTA LAND CRUISER свідок пояснював, що він здійснює господарську діяльність, а тому часто придбаває та відчужує транспортні засоби та іншу техніку, а тому не надав значення сумам та коли повідомляв дружині їх розмір сплутав суму коштів від відчуження транспортних засобів із сумою їх придбання, вказавши 276928,00 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_1 покликалася на вищевказані пояснення, просила врахувати відсутність заподіяння майнової шкоди державі, застосувати ст. 22 КУпАП та закрити провадження у справі №607/2118/19, обмежитись усним зауваженням.

Прокурор в судовому засіданні просить притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, так як вважає, що в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. Однак, у зв’язку з тим, що строки накладення адміністративного стягнення в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП закінчилися, є підстави для закриття провадження в справі про вчинене нею адміністративне правопорушення.

Заслухавши доводи учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ОСОБА_1 станом на 31 грудня 2016 року була депутатом Тернопільської міської ради, тобто була суб’єктом, на якого поширюється Закон України «Про запобігання корупції».

Згідно із статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

За положеннями ст. 19 Конституції України, посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов’язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 46 цього Закону у декларації зазначаються відомості про об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;

б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до вимог абзаців 2 та 3 частини п'ятої статті 46 Закону, вартість майна, майнових прав, активів, інших об'єктів декларування, передбачених частиною першою цієї статті, зазначається у грошовій одиниці України на момент їх набуття у власність або останньої грошової оцінки.

Вартість майна, майнових прав, активів, інших об'єктів декларування, що перебувають у володінні чи користуванні суб'єкта декларування, зазначається у випадку, якщо вона відома суб'єкту декларування або повинна була стати відомою внаслідок вчинення відповідного правочину.

Як вбачається із копії декларації суб’єкта декларування ОСОБА_1 за 2016 рік, остання, зазначаючи про житловий будинок за адресою: м. Тернопіль, вул. Новий світ, буд. 23а, який належить їй на праві приватної власності, вказала дату набуття 01 грудня 2016 року та обрала позначку «Не відомо» у полі «Вартість на дату набуття права», однак, як слідує із договору дарування житлового будинку від 01 березня 2002, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_9, та реєстраційного посвідчення, виданого 19 березня 2002 року Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації, право власності ОСОБА_1 на вказаний житловий будинок зареєстровано 19 березня 2002 року, а вартість цього житлового будинку на дату набуття права власності становить 120 030,00 гривень.

Крім цього, у декларації суб’єкта декларування за 2016 рік ОСОБА_1 вказала про отриманий (нарахований) членом сім'ї (чоловіком) дохід у вигляді пенсії, відобразивши його розмір 24 669,00 гривень, проте, згідно інформації, наданої Пенсійним фондом України, у 2016 році члену її сім'ї (чоловіку) ОСОБА_3 нарахована пенсія загальним розміром 28 052,76 грн., джерелом виплати якої є Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України (ЄДРПОУ 40377598).

Також, у декларації суб’єкта декларування за 2016 рік ОСОБА_1 зазначила про отриманий (нарахований) членом сім'ї (чоловіком) ОСОБА_4 дохід від відчуження рухомого майна (крім цінних паперів та корпоративних прав), відобразивши його розмір 276 928,00 гривень.

Водночас, згідно копії договору купівлі-продажу транспортного засобу від 22 січня 2016 року № 6141/2016/1264, наданою Регіональним сервісним центром в Хмельницькій області Міністерства внутрішніх справ України, член сім'ї (чоловік) ОСОБА_4 продав ОСОБА_5 (РНОППП НОМЕР_1) легковий автомобіль марки PEUGEOT, модель PARTNER, 2010 року випуску за ціною 105 000,00 гривень.

Також, згідно з інформацією, наданою Територіальним сервісним центром 0741 РСЦ МВС у Волинській області Міністерства внутрішніх справ України, та відомостями з Національної автоматизованої інформаційної системи Департаменту Державної автомобільної інспекції, відповідно до договору купівлі-продажу від 16 серпня 2016 року № 0741/2016/013593 член сім'ї (чоловік) ОСОБА_3 продав ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2) легковий автомобіль марки TOYOTA, модель LAND CRUISER, 2010 року випуску, за ціною 49 000,00 гривень.

Вказані вище обставини знайшли своє відображення у рішенні Національного агентства з питань запобігання корупції № 2612 від 16 листопада 2018 року «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, депутатом Тернопільської міської ради».

За результатами повної перевірки декларації встановлено недостовірність відомостей, що відрізняються від достовірних на загальну суму 246 341,76 грн., що перевищує суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» станом на 01 січня 2017 року.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» сума прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день подання декларації становила 1 600,00 гривень.

Пунктом 8 Розділу II «Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» передбачено, що після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб’єкт декларування підписує документ накладанням на нього власного ЕЦП.

Перед підписанням документа суб'єкт декларування підтверджує ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки в документі.

Тобто, ОСОБА_1 була обізнана щодо наслідків за подання недостовірних відомостей у декларації, проте зазначила недостовірні відомості щодо вартості на дату набуття нею житлового будинку у її власність та отриманих (нарахованих) членом сім'ї (чоловіком) доходів.

Суб'єкт декларування ОСОБА_1 29 березня 2017 подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію за 2016 рік, у якій відобразила проаналізовані вище недостовірні відомості.

Згідно з ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - КУпАП), відповідальність за вказаною статтею настає за умови подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У примітці до вказаної статті зазначено, що суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

ОСОБА_1 у декларації за 2016 рік подала завідомо недостовірні відомості у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» та у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2016 рік щодо вартості на дату набуття нею житлового будинку у її власність та щодо отриманих (нарахованих) членом її сім'ї (чоловіком) доходів, що відрізняється від достовірних на суму 246 341,76 грн., або 153 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» станом на 01 січня 2017, а тому в її діях наявний склад адміністративного правопорушення пов’язаного з корупцією, який вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Водночас, суд вважає, що про обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, Національному агентству з питань запобігання корупції стали відомі 16 листопада 2018 року про що було прийнято рішення № 2612 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, депутатом Тернопільської міської ради», а тому на час прийняття судом рішення в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є підстави для закриття провадження у справі.

Згідно із п. 7 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Враховуючи те, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, вчинено ОСОБА_1 29 березня 2017 року, після чого виявлене Національне агентство з питань запобігання корупції 16 листопада 2018 року, а тому суд приходить до переконання, що на момент розгляду даної справи закінчились строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП.

За таких обставин, суд вважає, що провадження в даній справі про адміністративне правопорушення слід закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 36, 38, ч. 4 ст. 172-6, п. 7 ст. 247, 283, 284 КУпАП України, -

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Головуючий суддяОСОБА_10