Рішення № 81313743, 02.04.2019, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/1430/18

Провадження № 2/584/152/19

РІШЕННЯ

Іменем України

02.04.2019 Путивльський районний суд Сумської області

в особі: головуючого - судді Токарєва С.М.

при секретарі Зікрати Я.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Сільськогосподарського споживчого кооперативу "Ярославна" до ОСОБА_3, Фермерського господарства "Троценко", Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа - Путивльська міська рада Путивльського району Сумської області, про визнання права оренди земельної ділянки та скасування запису в Державному земельному кадастрі,

встановив:

Сільськогосподарський споживчий кооператив «Ярославна» (далі - ССК «Ярославна») звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право володіння та користування земельною ділянкою, кадастровий номер якої 5923886300:05:002:0009, площею 2,2990 га, що знаходиться на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області, котрі виникли на підставі договору оренди землі від 08.01.2008, укладеного між ССК «Ярославна» та ОСОБА_3, а також зобов’язати головне управління Держгеокадастру у Сумській області скасувати запис від 09.05.2011 про право оренди вказаної земельної ділянки за Фермерським господарством «Троценко» (далі – ФГ «Троценко»).

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.01.2008 між ССК «Ярославна» та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого відповідач ОСОБА_3 передала позивачеві ССК «Ярославна» у строкове платне користування терміном на 20 років земельну ділянку, кадастровий номер якої – 5923886300:05:002:0009, загальною площею 2,2990 га. Вказаний договір було зареєстровано у відділі Держкомзему у Путивльському районі, про що у державному реєстрі земель було вчинено запис від 09.01.2008 № 040863300114.

20.03.2018 позивач виявив бажання зареєструвати своє право оренди вказаної земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідно до вимог діючого на даний час законодавства, однак рішенням від 30.03.2018 державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_4 виконавчого комітету Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області йому було відмовлено у державній реєстрації права оренди на вказану земельну ділянку, оскільки державним реєстратором було встановлено наявність вже зареєстрованого права оренди з іншим правонабувачем (орендарем).

З метою з’ясування вказаних обставин позивачем 25.07.2018 було отримано Інформацію Дежавного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, а також 25.07.2018 було отримано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5907548112018 від 25.07.2018, з якої ССК «Ярославна» стало відомо, що право оренди земельної ділянки кадастровий номер якої – 5923886300:05:002:0009, зареєстровано 09.05.2011 за ФГ «Троценко».

26.07.2018 позивачем було отримано лист від Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (відділу у Путивльському районі), згідно якого повідомлялось, що вказаний договір оренди, укладений між ССК «Ярославна» та ОСОБА_3 дійсно було зареєстровано Путивльським районним реєстраційним відділом Сумської регіональної філії ДПЦ ДЗК 09.01.2008 за № 040863300114.

30.07.2018 з метою з’ясування правових підстав для внесення до Державного земельного кадастру 09.05.2011 запису про право оренди земельної ділянки кадастровий номер якої – 5923886300:05:002:0009 за ФГ «Троценко», позивач знову звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з відповідним листом.

20.08.2018 позивачем було отримано відповідь від Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, згідно якого повідомлялось, що вказаний договір оренди, укладений між ССК «Ярославна» та ОСОБА_3 дійсно було зареєстровано Путивльським районним реєстраційним відділом Сумської регіональної філії ДПЦ ДЗК 09.01.2008 за № 040863300114, а також Путивльським районним реєстраційним відділом Сумської регіональної філії ДПЦ ДЗК 03.03.2008 за № 040863300854 було зареєстровано договір між ССК «Ярославна» та ОСОБА_3, а про правові підстави для реєстрації 09.05.2011 у державному земельному кадастрі права оренди земельної ділянки кадастровий номер якої – 5923886300:05:002:0009 за ФГ «Троценко» у вказаній відповіді нічого не зазначалося та про можливість внесення виправлень до Державного земельного кадастру не повідомлялось.

З огляду на таке, позивач просив визнати за ним право володіння та користування земельною ділянкою кадастровий номер якої – 5923886300:05:002:0009, площею 2,2990 га, що знаходиться на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області, котрі виникли на підставі договору оренди землі від 08.01.2008, укладеного між ССК «Ярославна» та ОСОБА_3, а також зобо’вязати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області скасувати запис від 09.05.2011 про право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5923886300:05:002:0009 за ФГ «Троценко» в Державному земельному кадастрі.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_3 та ФГ «Троценко», будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули та своїх представників не направили, про причини неявки не повідомили. Відзив на позов не надали.

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, як відповідач по справі, у поданому відзиві позов не визнав, зазначивши, що з набранням чинності з 01.01.2013 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051 посвідчення права власності на земельну ділянку здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» без оформлення державних актів. Відповідно до п.9 розділу VIІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр», видача державних актів на право власності на земельні ділянки здійснювалась територіальними органами Держкомзему України при проведенні державної реєстрації земельної ділянки лише до 01.01.2013. Як зазначено в ст. 25 вказаного Закону «Поземельна книга є документом земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: а) кадастровий номер; б) площа; в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); г) склад угідь: г’) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель; д) нормативна грошова оцінка; е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; є) відомості про межі земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; ж) кадастровий план земельної ділянки; з) дата державної реєстрації земельної ділянки; и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Повідомленння про зареєстровані (припинені) речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в тому числі і за рішенням суду надходить з органу реєстру прав і після чого відомості вносяться у Поземельну книгу. Пунктом 130 порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051 передбачено, що відомості (зміни про них) про нового власника, користувача земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права У державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вносяться до Поземельної книги Державним кадастровим реєстратором відповідно до пункту 113 цього Порядку. В пункті 113 Порядку зазначено, що після отримання від органу державної реєстрації прав інформації в порядку інформаційного обміну Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить інформацію про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі. Отже після скасування права на землю органами реєстру прав, державний кадастровий реєстратор отримає в порядку інформаційного обміну інформацію про скасування права, відповідно до чого і внесе зміни до Поземельної книги. Іншого порядку державної реєстрації, видачі державних актів чи скасування їх державної реєстрації законами України або прийнятими на їх підставі нормативно-правовими актами, не встановлювалось. На даний час, Держгеокадастр України та його територіальні органи здійснюють державну реєстрацію земельних ділянок, а не прав на них. Державна реєстрація земельної ділянки – це внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера (ст.1 ЗУ «Про державний земельний кадастр»). З огляду на таке, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області вважає, що вимоги, викладені у позовній заяві, не відносяться до його повноважень, та просить відмовити у задоволенні вимоги в частині зобов’язання його скасувати запис від 09.05.2011.

В судовому засіданні представник Головного управління Держгеокадастру у Сумській області проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.

Путивльська міська рада Путивльського району Сумської області, як третя особа, звернулася до суду з письмовою заявою про розгляд справи без участі її представника, при вирішенні спору покладалася на розсуд суду, у письмових поясненнях вказувала, що відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України «Про оренду землі» ( в редакції від 01.01.2007) – укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Згідно указу Президента України № 134 від 17.02.2003 «Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру» - функції з реєстрації договорів оренди землі, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру покладалися на Державний комітет України по земельних ресурсах. У відповідності до Наказу № 174 від 02.07.2003 «Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель» - функції з реєстрації договорів оренди землі були покладені на реєстраторів державного реєстру земель – структурні підрозділи Центру Державного земельного кадастру. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,87 га, розташованої на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області, в тому числі: земельної ділянки площею 2,2990 га, кадастровий номер 5923886300:05:002:0009 з цільовим призначенням - рілля, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії І-СМ № 028310, виданого 15.12.1999 (а.с.13), а також Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 25.07.2018 (а.с.15).

Відповідно до договору оренди землі від 08.01.2008, укладеного між ОСОБА_3 та ССК Ярославна, який 09.01.2008 зареєстрований в Відділі Держкомзему у Путивльському районі, про що у державному реєстрі земель було вчинено запис за № 040863300114 від 09.01.2008, ССК «Ярославна» надано в оренду земельну ділянку загальною площею 2,2990 га (кадастровий номер – 5923886300:05:002:0009) строком на 20 років, що розташована на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області (а.с.10-11).

Згідно акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 08.01.2008 та акту приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду від 16.01.2008, були визначені межі земельної ділянки, що розташована на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області і належать відповідачеві ОСОБА_3 та проведена передача в оренду земельної ділянки площею 2,2990 га на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області ССК «Ярославна» (а.с.12).

Як вбачається з рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 40407348 від 30.03.2018 державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_4 виконавчого комітету Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області позивачеві було відмовлено у державній реєстрації іншого речового права - права оренди на земельну ділянку, що розташована на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області, кадастровий номер – 5923886300:05:002:0009, оскільки державним реєстратором було встановлено наявність вже зареєстрованого права оренди з іншим правонабувачем (орендарем) (а.с.14).

При цьому, як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ – 5907548112018 від 25.07.2018, право оренди земельної ділянки кадастровий номер – 5923886300:05:002:0009 зареєстровано 09.05.2011 (а.с.16-17).

При цьому, вказаний витяг не містить відомостей про документ, на підставі якого за ФГ «Троценко» було зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 14 Закону України «Про оренду землі» визначає, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Форма Типового Договору оренди землі затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі», укладання договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В судовому засіданні було встановлено, що договір оренди оренди землі від 08.01.2008, укладений між ОСОБА_3 та ССК Ярославна, виконується належним чином, а саме – земельна ділянка використовується орендарем за цільовим призначенням для вирощування товарної сільськогосподарської продукції, а орендодавець ОСОБА_3 відповідно до умов вказаного договору отримує орендну плату, що підтверджується наданими позивачем відомостями про виплату грошей за вересень 2016 року, вересень 2017 року та вересень 2018 року (а.с.22-27). При цьому, жодних перешкод позивачеві у користуванні вказаною земельною ділянкою ні відповідачем ОСОБА_3, ні відповідачем «ФГ Троценко» не чиниться.

Вказані обставини не заперечувалися представником позивача у судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зважаючи на те, що умови договору оренди землі від 08.01.2008, укладеного між ОСОБА_3 та ССК Ярославна, виконуються належним чином та жодних перешкод позивачеві у користуванні вказаною земельною ділянкою відповідачами ОСОБА_3 та ФГ «Троценко» не чиниться, то позовна вимога про визнання за ССК «Ярославна» права володіння та користування земельною ділянкою кадастровий номер якої – 5923886300:05:002:0009, площею 2,2990 га, що знаходиться на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області, котрі виникли на підставі договору оренди землі від 08.01.2008, укладеного між ССК «Ярославна» та ОСОБА_3, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Також не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов’язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області скасувати запис від 09.05.2011 про право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5923886300:05:002:0009 за ФГ «Троценко» в Державному земельному кадастрі, з огляду на наступне.

Позивачем не було надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, на підставі яких можна було б встановити, на якій підставі 09.05.2011 за ФГ «Троценко» було зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер – 5923886300:05:002:0009.

Разом з тим, на виконання вимог п.3 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість при розгляді даної цивільної справи, роз’яснював сторонам, у тому числі й представникові позивача, їх обов’язок відповідно до ст. 81 ЦПК України щодо доказування і подання доказів, а також право учасників справи щодо звернення до суду з клопотанням про витребування доказів на підставі ст. 84 ЦПК України, у разі неможливості самостійно надати докази.

Однак, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що вважає за можливе розгляд справи без надання суду відомостей, на якій підставі 09.05.2011 за ФГ «Троценко» було зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер – 5923886300:05:002:0009.

Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" звернення з позовом до неналежного відповідача є підставою для відмови у задоволенні позову.

В силу положень ст. 51 ЦПК України залучення до участі у справі співвідповідача чи заміна неналежного відповідача можливе лише за клопотанням позивача.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові ОСОБА_5 Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Беручи до уваги, що позивачеві було відмовлено у реєстрації речового права (права оренди) на земельну ділянку кадастровий номер – 5923886300:05:002:0009 рішенням № 40407348 від 30.03.2018 Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_4 виконавчого комітету Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області на підставі чинного на даний час законодавства – ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 18 та 23 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затверджених постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127 (а.с.14), то Головне управління Держгеокадастру у Сумській області не є належним відповідачем по даній справі, оскільки до його компетенції в теперішній час не відноситься вирішення питання щодо скасування запису від 09.05.2011 про право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5923886300:05:002:0009 за ФГ «Троценко» в Державному земельному кадастрі, тому заявлений до нього позов є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання через Путивльський районний суд Сумської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 12.04.2019.

Суддя С.М.Токарєв