Ухвала суду № 81312034, 19.04.2019, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2590/15-ц

У Х В А Л А

19 квітня 2019 року місто Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Боровков Д.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про залучення співвідповідача, заміну неналежного відповідача, витребування доказів та його заяву про збільшення позовних вимог, і клопотання позивача ОСОБА_1 про залучення правонаступника у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної адміністрації залізничного транспорту України (треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 Міністрів України, Міністерство інфраструктури України) про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати

встановив:

У проваджені Залізничного районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної адміністрації залізничного транспорту України (треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 Міністрів України, Міністерство інфраструктури України) про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати

Позивач у позові просить визнати незаконним наказ Державної адміністрації залізничного транспорту України №4114/ос від 03.12.2014 року про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

07 грудня 2018 року у судовому засіданні представник відповідача подав заяву про відвід судді Боровкова Д.О. /Т-3 а.с.194-197/.

07 грудня 2018 року провадження у справі було зупинене до вирішення питання про відвід судді Боровкову Д.О.

10 квітня 2019 року після повернення справи з Львівського апеляційного суду провадження у справі було відновлено, а судове засідання призначено на 10 год. 00 хв. 06 травня 2019 року.

13 грудня 2018 року представник позивача втретє звернувся до суду з клопотанням про заміну відповідача Державної адміністрації залізничного транспорту України – на правонаступника ПАТ «Укрзалізниця» /Т-3 а.с.212-215/.

17 квітня 2019 року до суду поштовим зв’язком надійшли наступні письмові заяви та клопотання від представника позивача – адвоката ОСОБА_2:

клопотання про витребування доказів № 86 від 10.04.2019 року, в якому представник позивача просить витребувати у Державної адміністрації залізничного транспорту України довідку про середню заробітну плату з січня 2015 року по теперішній час;

заява про збільшення позовних вимог № 87 від 10.04.2019 року, з доданою до неї позовною заявою (в новій редакції), в якій представник позивача просить визнати протиправним та скасувати розпорядження ОСОБА_3 Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 1154-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України»; визнати протиправним та скасувати наказ Державної адміністрації залізничного транспорту України від 03.12.2014 р. № 4114о/с “По особовому складу”; визнати протиправним та скасувати наказ Державної адміністрації залізничного транспорту України від 03.12.2014 р. № 4114/ос “По особовому складу”; поновити ОСОБА_1 на посаді генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України; стягнути з Державної адміністрації залізничного транспорту України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 724 480.00 грн. 00 коп.; допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі незаконно звільненого працівника та в частині виплати заробітної плати, але в частині не більше ніж за один місяць на виконання вимог ст. 430 ЦПК України;

клопотання про витребування доказів № 88 від 10.04.2019 року, в якому представник позивача просить витребувати з Окружного адміністративного суду м. Києва належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких було винесено розпорядження ОСОБА_3 Міністрів України від 26 листопада 2014 року №1154-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України", які містяться в матеріалах справи № 826/20585/14 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 Міністрів України, Державної адміністрації залізничного транспорту України (третя особа - Міністерство інфраструктури України) про визнання протиправним та скасування розпорядження;

клопотання № 89 від 10.04.2019 року про залучення до участі в якості співвідповідача ОСОБА_3 Міністрів України;

клопотання про заміну неналежного відповідача від 10.04.2019 року, в якому представник позивача просить замінити неналежного відповідача ОСОБА_4 адміністрація залізничного транспорту України належним відповідачем АТ «Укрзалізниця».

Вивчивши клопотання, оглянувши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до частини 3 статті 182 ЦПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Так, клопотання № 89 від 10.04.2019 року про залучення до участі в якості співвідповідача ОСОБА_3 Міністрів України є підставним та підлягає до задоволенню, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

У проваджені Окружного адміністративного суду м. Києва перебувала справа № 826/20585/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 Міністрів України, Державної адміністрації залізничного транспорту України (третя особа - Міністерство інфраструктури України) про визнання протиправним та скасування розпорядження, наказу, поновлення на роботі.

04 березня 2015 року ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було постановлено закрити провадження у справі № 826/20585/14 в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Державної адміністрації залізничного транспорту України від 03.12.2014 р. № 4114/ос “По особовому складу” та поновлення на посаді генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України.

У зв’язку із вищенаведеним, ОСОБА_1 звернувся до Залізничного районного суду м. Львова з цивільним позовом про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року у справі № 826/20585/14 було постановлено адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

13 березня 2019 року постановою Верховного Суду у справі № 826/20585/14 було постановлено: скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року; провадження у справі закрити, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

У пункті 49 вищевказаної постанови Верховного Суду зазначено, що окрім того, справа № 462/2590/15-ц за позовом ОСОБА_1 про скасування наказу Державної адміністрації залізничного транспорту України від 03.12.2014 р. № 4114/ос “По особовому складу” та поновлення на посаді генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України розглядається за правилами цивільного судочинства. Є очевидним, що розгляд таких рішень у судах різної юрисдикції сповільнює вирішення трудового спору позивача про поновлення на посаді та порушує принцип ефективності судового захисту.

За таких обставин, керуючись однією з аксіом цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», що означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права», прихожу до висновку, що не зважаючи на те, що за клопотанням було подане вже після початку першого судового засідання, необхідно залучити до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 Міністрів України, оскільки в іншому випадку позивач може бути позбавлений права доступу до правосуддя.

Пунктом 2 частини 2 статті 49 ЦПК України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Беручи до уваги, що клопотання № 89 від 10.04.2019 року про залучення співвідповідача було задоволено, суд вважає, що з тих самих підстав необхідно прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог № 87 від 10.04.2019 року, з доданою до неї позовною заявою (в новій редакції), оскільки вимоги у вказаній заяві безпосередньо стосуються спірних правовідносин, які обумовлені незгодою позивача з рішенням ОСОБА_3 Міністрів України щодо його звільнення з посади генерального директора Укрзалізниці.

Щодо двох клопотань про витребування доказів № 86 від 10.04.2019 року та № 88 від 10.04.2019 року, то суд вважає, що такі задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 84 ЦПК України к клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Обидва клопотання про витребування доказів № 86 від 10.04.2019 року та № 88 від 10.04.2019 року не містять ніяких відомостей щодо вжитих представником позивача заходів для отримання доказів самостійно, а також, відсутні будь-які докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Суд критично ставиться до тверджень представника позивача, що у нього можуть бути труднощі в отриманні копій документів, які містяться в матеріалах адміністративної справи, в якій його довіритель був позивачем.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволені клопотань № 86 від 10.04.2019 року та № 88 від 10.04.2019 року слід відмовити, оскільки такі не містять відомостей щодо вжиття заходів представником позивача для отримання доказів самостійно.

Також, не підлягає до задоволення клопотання про заміну неналежного відповідача від 10.04.2019 року, з огляду на таке.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження суд до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу заміни неналежного відповідача.

Зі змісту вищевказаного клопотання вбачається, що позивач просить замінити неналежного відповідача ОСОБА_4 адміністрацію залізничного транспорту України належним відповідачем АТ «Укрзалізниця», мотивуючи це тим, що ПАТ «Укрзалізниця» було правонаступником Державної адміністрації залізничного транспорту України, у подальшому ПАТ «Укрзалізниця» було реорганізоване в АТ «Укрзалізниця».

Представник позивача неодноразово звертався до початку першого судового засідання з письмовим клопотанням про заміну відповідача Державної адміністрації залізничного транспорту України – на правонаступника ПАТ «Укрзалізниця».

27 квітня 2018 року представник позивача – адвокат ОСОБА_2 подав до суду письмове клопотанням про заміну відповідача Державної адміністрації залізничного транспорту України – на ПАТ «Укрзалізниця» /Т-1 а.с.86-88/.

02 травня 2018 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова було постановлено: клопотання від 27 квітня 2018 року задовольнити; залучити до участі у справі правонаступника Державної адміністрації залізничного транспорту України – Публічне акціонерне товариство «Укрзалізниця» /Т-1 а.с.154/.

17 травня 2018 року ПАТ «Укрзалізниця» подало апеляційну скаргу на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 02 травня 2018 року /Т-1 а.с. 202-208/.

18 вересня 2018 року постановою апеляційного суду Львівської області було постановлено: апеляційну скаргу ПАТ «Українська залізниця» задовольнити; ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 02 травня 2018 року в частині залучення до участі у справі правонаступника Державної адміністрації залізничного транспорту України ПАТ «Укрзалізниця» скасувати.

В єдиному державному реєстрі судових рішень міститься ухвала Верховного суду від 29 жовтня 2018 року у даній справі, зі змісту якої вбачається, що у жовтні 2018 року надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Апеляційного суду Львівської області від 18 вересня 2018 року та залишити в силі ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 02 травня 2018 року в частині залучення до участі у справі правонаступника Держаної адміністрації залізничного транспорту України - ПАТ «Укрзалізниця».

За наслідком розгляду касаційної скарги Верховний Суд ухвалив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2, 5, на постанову Апеляційного суду Львівської області від 18 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної адміністрації залізничного транспорту України, треті особи: ОСОБА_3 Міністрів України, Міністерства інфраструктури України, про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку відмовити.

Ухвала Верховного Суду вмотивована тим, що задовольняючи апеляційну скаргу ПАТ «Укрзалізниця» та скасовуючи ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 02 травня 2018 року в частині залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_4 адміністрація залізничного транспорту України - ПАТ «Укрзалізниця», апеляційний суд, вірно виходив із того, що суд першої інстанції припустився помилки при застосуванні норм права, оскільки Державної адміністрації залізничного транспорту України на даний час перебуває в стані припинення, тому підстав вважати дану юридичну особу припиненою немає, так як в Єдиному державному реєстру юридичних, фізичних осіб запису про її припинення не внесено.

Крім того, судом першої інстанції не було враховано те, що ОСОБА_5 Верховного Суду у справі №910/5809/15-г, провадження №12-75гс18 від 10 квітня 2018 року зазначила, що при вирішенні питання правонаступництва визначальним є факт припинення юридичної особи.

Таким чином, у даній конкретній справі є ухвала Верховного Суду, якою встановлена обставина, що відсутні підстави для залучення до участі у справі ПАТ «Укрзалізниця», як правонаступника Державної адміністрації залізничного транспорту України.

З системного аналізу норм, закріплених у цивільно-процесуальному законодавстві слідує, що неналежним відповідачем вважається особа, що не повинна відповідати по пред'явленому до неї в суді позову. При цьому заміні неналежної сторони діють два основних правила. По-перше, відповідач вважається неналежним тільки після того, як його виведено із процесу, а на його місце залучений належний відповідач. По-друге, заміна неналежного відповідача допускається лише за клопотанням позивача, яке у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження має бути подане до суду до початку першого судового засідання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що представнику позивача до першого судового засідання було відомо про існування підстав, на які він посилається у клопотанні, дані підстави були визнані ухвалою Верховного суду від 29 жовтня 2018 року, як безпідставні для задоволення клопотання про залучення правонаступника, а також, враховуючи, що позивача було звільнено з посади генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України, яка не вважається припиненою, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення клопотання про заміну неналежного відповідача Державної адміністрації залізничного транспорту України на ПАТ «Укрзалізниця».

Аналізуючи зміст клопотання позивача ОСОБА_1 про заміну відповідача правонаступником від 13 грудня 2018 року, прихожу до висновку, що воно є аналогічне за змістом двом попереднім клопотанням його представника про заміну відповідача від 27 квітня 2018 року та від 30 листопада 2018 року.

Ухвалою суду від 03 грудня 2018 року постановлено: визнати зловживання процесуальними правами повторне подання представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом ОСОБА_2 клопотання про заміну відповідача правонаступником; клопотання представника позивача від 30 листопада 2018 року про заміну відповідача правонаступником повернути особі, яка подала клопотання.

За таких обставин, з тих самих правових підстав, що зазначені у вищевказаній ухвалі суду від 13 грудня 2018 року, прихожу до висновку, що відсутні підстави для залучення до участі у справі правонаступника Державної адміністрації залізничного транспорту України - ПАТ «Укрзалізниця», і тому повторне клопотання позивача про заміну відповідача слід визнати зловживанням правом та повернути позивачу.

На підставі викладеного, керуючись статтям 44,49,51,84 ЦПК України, суддя

постановив:

Клопотання представника позивача - адвоката ОСОБА_2 про залучення співвідповідача – задовольнити.

Залучити ОСОБА_3 Міністрів України в якості співвідповідача до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної адміністрації залізничного транспорту України (треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 Міністрів України, Міністерство інфраструктури України) про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, з одночасним виведенням ОСОБА_3 Міністрів України зі списку третіх осіб.

Прийняти до судового розгляду заяву представника позивача - адвоката ОСОБА_2 про збільшення позовних вимог № 87 від 10.04.2019 року, з доданою до неї позовною заявою (в новій редакції).

Відповідач ОСОБА_3 Міністрів України протягом п’ятнадцяти днів із дня вручення ухвали має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи заперечень.

Роз’яснити відповідачу, що копія відзиву та доданих до нього документів позивачу повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Позивач протягом п’яти днів з дня отримання відзиву має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

У задоволені клопотань представника позивача - адвоката ОСОБА_2 про витребування доказів № 86 від 10.04.2019 року та № 88 від 10.04.2019 року – відмовити.

У задоволені клопотання представника позивача - адвоката ОСОБА_2 про заміну неналежного відповідача від 10.04.2019 року – відмовити.

Визнати зловживання процесуальними правами повторне подання позивачем ОСОБА_1 клопотання про заміну відповідача правонаступником. Клопотання позивача ОСОБА_1 від 30 листопада 2018 року про заміну відповідача правонаступником повернути особі, яка подала клопотання.

Зобов'язати ОСОБА_4 адміністрацію залізничного транспорту України виконати вимоги ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 02.06.2015 року, а саме: представити у судове засідання: довідку про код ЄДРПОУ, копію статуту /положення/, довідку про банківські рахунки та довідку про розмір заробітної плати позивача за два місяці, які передували звільненню; копію наказу про прийняття позивача на роботу та про його звільнення; інші документи, що слугували підставою для звільнення позивача.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала в силу статті 353 ЦПК України оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя:

Оригінал ухвали.