Ухвала суду № 81311134, 12.03.2019, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 324/161/18

Провадження №1-кп/319/9/2019

У Х В А Л А

12 березня 2019 року смт Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі колегії:

головуючого судді - Валігурського Г.Ю.,

суддів - Хамзіна Т.Р.,

Горбачова Ю.М.,

при секретарі - Костенко А.В.,

за участю:

прокурора - Ромащенка М.О., обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника - Лебєдєва О.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

захисника - Чепурнова В.І.,

представника потерпілої - Самойленка І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Лебєдєва О.В. про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12017080320000971 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 та ч. 3 ст. 146 КК України,

ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.146 КК України,

перевіривши надані матеріали, заслухавши думку прокурора, обвинувачених та їх захисників, представника потерпілої,

в с т а н о в и в:

На розгляді Куйбишевського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 146 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.

Для забезпечення кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 07.02.2019 продовжено до 07.04.2019 року (включно).

Захисником Лебєдєвим О.В. заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт посилаючись, що 1) існують об'єктивні сумніви у правильності кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 115 КК України, 2) наявні більш м'які запобіжні заходи, які здатні забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_2 Також зазначає, що обвинувачений ОСОБА_2 має постійне місце проживання; одружений; має на утриманні двох неповнолітніх доньок, одна з яких має хронічне захворювання та потребує лікування; має на утриманні літню матір пенсіонерку ОСОБА_7, яка за станом здоров'я потребує лікування та сторонньої допомоги; за місцем роботи та військової служби характеризується позитивно; під час проходження служби в зоні проведення антитерористичної операції (АТО) отримав поранення, внаслідок якого втратив 25% працездатності та потребує постійного лікування, за час перебування під вартою стан його здоров'я значно погіршився внаслідок неможливості забезпечення належного лікування.

Обвинувачений ОСОБА_2 клопотання захисника підтримав.

Прокурор проти клопотання захисника заперечує посилаючись на те, що у кримінальному провадженні існують та не зникли ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання обвинуваченому вказаного запобіжного заходу, уникнути яких буде не можливо у разі застосування іншого запобіжного заходу.

Представник потерпілої також заперечував проти клопотання захисника, погодившись з думкою прокурора щодо наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, яких неможливо уникнути при обранні більш м'якого запобіжного заходу.

Захисник Чепурнов В.І. та обвинувачений ОСОБА_4 також підтримали клопотання захисника Лебєдєва О.В., посилаючись на відсутність ризиків, які є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважають, що для забезпечення виконання обов'язків та дотримання прав обвинуваченого на належне медичне лікування ОСОБА_2 необхідно обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

За положеннями ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з вимогами ст.ст. 177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 146 КК України, тобто у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого злочину, один з яких є злочином проти життя особи, інший - проти волі, честі та гідності особи.

Санкціями зазначених статей передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років.

Посилання захисника на наявність сумнівів у правильності кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 146 КК України не визначено чинним нормами КПК України як обставина, що оцінюються при обранні запобіжного заходу. Правильність кваліфікації дій обвинуваченого перевіряється судом при ухваленні вироку після дослідження всіх доказів по справі, зокрема й показань самих обвинувачених.

При цьому суд зазначає, що за загальною практикою Європейського суду з прав людини, що склалась з рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

З обвинувального акту, допитів потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_9, дослідженої частини письмових доказів слідує, що існують факти та інформація про можливість вчинення ОСОБА_2 злочинів, які йому інкриміновані.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та особливо тяжкого злочину, яким спричинено загибель людини, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі зможе впливати на потерпілих від злочину, а також на свідків, яких не допитано, обвинувачені також ще не давали суду показань. Обвинувачений, з огляду на те, що проживає у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, може ухилитися від суду і не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).

Також колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, що свідчить про наявність тісних соціальних зв'язків, до взяття під варту проходив військову службу за контрактом, за попередніми місцями роботи та за місцем проходження військової служби характеризується позитивно, має захворювання, що пов'язані з травмою отриманою під час проходження військової служби в АТО, у зв'язку з чим потребує лікування.

Для з'ясування обставин щодо можливості тримання ОСОБА_2 під вартою з огляду на стан його здоров'я судом було зобов'язати Філію Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Запорізькій області здійснити обстеження обвинуваченого ОСОБА_2, який утримується у державній установі «Вільнянська установа виконання покарань №11», та, у разі необхідності, забезпечити відповідне лікування.

На виконання вказаної ухвали суду Вільнянською міською медичною частиною №11 проведено обстеження обвинуваченого ОСОБА_2, встановлено діагноз та призначено лікування (лист від 01.03.2019 №1126).

Висновків про неможливість утримувати ОСОБА_2 в умовах ДУ «Вільнянська установа виконання покарань (№11)» вказаний лист не містить.

При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до рішення ЄСПЛ «Сергій Антонов проти України» (п. 74) «статтю 3 Конвенції не можна тлумачити як таку, що гарантує кожному ув'язненому медичну допомогу на рівні «найкращих закладів охорони здоров'я».

За таких обставин матеріали справи не містять доказів неможливості утримання ОСОБА_2 під вартою через наявні у нього захворювання.

З доданого до клопотання Акту від 23.10.2017 року слідує, що за адресою проживання обвинуваченого ОСОБА_2 проживає також його мати ОСОБА_7, якій згідно довідки КУ Центр первинної медико-санітарної допомоги Криворізької міської ради встановлено діагноз ІХС та вказано про потребу постійного медичного лікування, перебування на обліку сімейного лікаря та кардіолога. З Пенсійного посвідчення серії ААС №537927 слідує, що мати обвинуваченого ОСОБА_2 перебуває на пенсійному утриманні.

При цьому вказані документи не свідчать, що ОСОБА_7 перебуває на утриманні обвинуваченого ОСОБА_2 Ті обставини, що мати обвинуваченого має захворювання та проживає за тим же місцем проживання, що й обвинувачений не свідчать про необхідність її утримання та фактичне перебування на утриманні обвинуваченого.

Таким чином колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, позитивну характеристику, однак з урахуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується ОСОБА_2, наявності вказаних вище ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає, що для запобігання вказаним ризикам, є недостатнім застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який полягає у забороні обвинуваченому залишати житло і розрахований на свідому, правомірну його поведінку, не зможе фізично убезпечити від настання вищевказаних ризиків та гарантувати його безумовне дотримання.

Адекватним запобіжним заходом для обвинуваченого ОСОБА_2 залишається тримання під вартою, який діє до 07.04.2019 року.

За вказаних обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369-372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання захисника Лебєдєва Олега Володимировича про зміну запобіжного заходу, обраного обвинуваченому ОСОБА_2, з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Г.Ю. Валігурський

судді Т.Р. Хамзін

Ю.М. Горбачов