Рішення № 81309992, 19.04.2019, Баранівський районний суд Житомирської області

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/80/19

Провадження № 2/273/120/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Васильчук О. В., при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Баранівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду зі вказаним позовом до відповідачів ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, просив визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: вулиця Урожайна,7, м.Баранівка Житомирської області, що належав ОСОБА_6, який помер 22 квітня 2003 року у м.Баранівка Житомирської області (а.с.2-3).

Ухвалою судді Баранівського районного суду від 21.01.2019 року відкрито загальне позовне провадження по справі, надано відповідачам строк для подання відзиву, роз'яснено права учасникам справи та наслідки невчинення ними відповідних процесуальних дій, справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні (а.с.15-16).

Ухвалою Баранівського районного суду від 14.03.2019 року замінено неналежних відповідачів по справі на належного - ОСОБА_3 міську раду, надано відповідачеві строк для подання відзиву, відкладено підготовче судовове засідання (а.с.36).

Позивач ОСОБА_2 до суду не з'явився, однак подав заяву про розгляд справу у підготовчому судовому засіданні без його участі, позовні вимоги підтримує (а.с.58).

Відповідач ОСОБА_3 міська рада у судове засідання свого представника не направила, надала суду заяву від 18.04.2019 року №02-12/462, в якій просить розглядати справу без участі представника, позовні вимоги визнає, за умови їх підтвердження належними доказами.(а.с.57).

Суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 200, ст.ст. 206, 207 ЦПК України, суд ухвалює рішення у підготовчому судовому засіданні.

Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм об'єктивну та неупереджену оцінку, враховуючи те, що відповідач позов визнає, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що 22 квітня 2003 року у м.Баранівка Житомирської області помер батько позивача ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження позивача (а.с.7), а також свідоцтвом про смерть ОСОБА_6 серії 1-ТП №212310, виданим 22 квітня 2003 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_3 РУЮ у Житомирській області (а.с.8).

Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по вулиці Урожаній,7 в м.Баранівка Житомирської області.

Рішенням Баранівського районного суду від 17.09.2018 по справі №273/1322/18 позивачу визначено додатковий строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_6

22.10.2018 року приватним нотаріусом ОСОБА_7 заведена спадкова справа №180/2018 після померлого 22 квітня 2003 року ОСОБА_6 що підтверджено інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 10.01.2019 року.

Звернувшись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_2 отримав постанову нотаріуса від 10.01.2019 року №180/2018/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, за змістом якої, нотаріус відмовив видати свідоцтво у зв'язку з відсутністю правовстановлювального документа на будинок та реєстрації права власності за померлим.

Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва позивачем не оскаржувалася.

Отже, у ОСОБА_2 відсутні умови для оформлення прав на нерухоме майно в нотаріальній конторі.

Згідно з даними довідки відділу благоустрою та житлово-комунального господарства ОСОБА_3 міської ради Житомирської області від 19.07.2018 року №5349, померлий ОСОБА_6 постійно проживав та був зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.44).

Згідно з технічним паспортом, виготовленим ПП "ЮрЕкс" станом на 24.10.2018 року, житловий будинок по вулиці Урожаній,7 в м.Баранівка Житомирської області, загальною площею 75,2 м2, складається з двох кімнат, вітальні, кухні, кладової, веранди, 1972 року будівництва. До будинку відносяться господарські будівлі (а.с.9-12).

За змістом повідомлення Новоград – Волинського МБТІ від 25.10.2018 року №584, право власності на будинок вулиці Урожаній,7 в м.Баранівка Житомирської області за померлим ОСОБА_8 не зареєстроване (а.с.48).

Зазначені обставини також підтверджені матеріалами спадкової справи №180/2018, наданими приватним нотаріусом Баранівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 на запит суду, які є в матеріалах справи (а.с.41-52).

З досліджених судом письмових доказів вбачається, що спадковий будинок належав померлому на праві власності, однак за життя він не отримав правовстановлюючий документ та не зареєстрував право власності.

Згідно зі ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

За приписами ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч.1 ст.1296 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини.

Виходячи зі змісту п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. За змістом ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами). Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах. Відповідно до положень ст.ст. 100,101 ЦК УРСР, 1963 року, громадяни могли мати у власності житловий будинок, при чому норми глави 10 "Особиста власність" цього Кодексу не пов'язували наявність такого права з його обов'язковою державною реєстрацією.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст. 55 Конституції країни, ст.ст.1296 – 1298 ЦК України, п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", ст.ст. ст.ст. 4, 5, 13, 89, 200, 206, 207, 247, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по вулиці Урожайній, 7 у м.Баранівка Житомирської області, що належав ОСОБА_6, який помер 22 квітня 2003 року у м.Баранівка Житомирської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення), через Баранівський районний суд Житомирської області.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. В. Васильчук