Рішення № 81309865, 22.04.2019, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/74/19

Провадження № 2/188/183/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року смт.Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Лукіна Л.Г.

справа №188/74/19

позивач : ОСОБА_1

відповідач: Петропавлівська селищна рада Петропавлівського району Дніпропетровської області

про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулася з позовом до Петропавлівської селищної ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 04 лютого 2005 року, в смт.Петропавлівка Дніпропетровської області помер її батько ОСОБА_2.

Після його смерті вона вступила у фактичне володіння та управління його будинком, в якому вони разом проживали, він знаходиться за адресою: Дніпропетровська область смт.Петропавлівка, вул.Пролетарська (Шахтарська), буд.106.

27 вересня 2017 року позивачка звернулась до Приватного нотаріусу Петропавлівського нотаріального округу ОСОБА_3В, з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом на будинок, але отримала відмову.

Їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності за законом на будинок розташований за адресою: вул.Пролетарська, буд.106, смт.Петропавлівка Дніпропетровської області після померлого 04 лютого 2005р. її батька, ОСОБА_2, у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючих документів на вищезазначений будинок.

ОСОБА_1 через відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно не може оформити вказане майно у нотаріальному порядку, тому змушена звернутися до суду з даним позовом.

Позивач подала до суду заяву про розгляд позову у її відсутність, з відповідача судовий збір на її користь не стягувати.

Від відповідача надійшла заява з проханням розглянути справу без участі їх представника, позов визнають.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до постанови приватного нотаріуса від 27.09.2017 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді житлового будинку за адресою: вул.Пролетарська, буд.106, смт.Петропавлівка Дніпропетровської області після померлого 04 лютого 2005р. її батька, ОСОБА_2, у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючих документів на вищезазначений будинок.

Свідоцтвами про смерть, народження, шлюб, та заявою позивачки підтверджується, що померлі ОСОБА_4В та ОСОБА_2 є її батьками, а вона є їх єдиною спадкоємицею.

Відповідно до звіту № АИТТХБ8416215 від 10.01.2019 року про вартість майна, складеного ТОВ «ЕКСПРЕС-ЛІДЕР», вартість житлового будинку за адресою: вул.Пролетарська, буд.106, смт.Петропавлівка Дніпропетровської області після померлого 04 лютого 2005р. її батька, ОСОБА_2, складає 74900.00 грн.

Відповідно до технічного паспорту від 23.06.2006 року виданого КЗ БТІ житловий будинок належав померлому ОСОБА_2

Згідно довідки №6042 від 31.08.2017 року виданої Петропавлівською селищною радою на момент смерті спадкодавця особи , які б відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України мали право на обов’язкову частку у спадкодавця відсутні. Згідно довідки №1852 від 28.03.2019 року виданої Петропавлівською селищною радою на момент смерті спадкодавця за домоволодінням за за адресою: вул.Пролетарська, буд.106, смт.Петропавлівка Дніпропетровської області закріплена земельна ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0.15 га тобто спадкодавець була належним користувачем земельної ділянки, на якій знаходиться домоволодіння.

Відповідно до технічного паспорту домоволодіння (а.с.11-13) яке знаходиться за адресою: вул.Пролетарська (Шахтарська), буд.106, смт.Петропавлівка, Дніпропетровської області, складається з:

- А-Будинок , загальна площа -79,2 м2. Житлова площа - 38,6м2

-Б-гараж

-В-Душ

-Г- вбиральня

-Д,Е,Ж,3,К,Л-сарай

-И-навіс

-№2,3,4-огорожа -№1-колодязь

Згідно з ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов’язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, позивачка спадщину прийняла.

Таким чином позивач є фактично єдиним спадкоємцем за заповітом і за законом після смерті матері.

Відповідно до діючого законодавства позивач звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом у вигляді житлового будинку.

Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок нотаріусом позивачці було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на даний житловий будинок.

Після смерті зазначеного власника, ОСОБА_5, який володів домоволодінням на правах спільної сумісної власності спільно з дружиною, ОСОБА_6, яка померла 24.03.2017 року спадщину на себе не оформила, проживала одна, тож позивачка є належним спадкоємцем після смерті обох батьків.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповідальним розпорядженням позивачка є спадкоємцем і частину спадщини після смерті батька, ОСОБА_5 прийняла.

Витягами про реєстрацію в Спадковому реєстрі №32532403 та №32521125 , позивачка є спадкоємцем після смерті батька, ОСОБА_5 прийняла.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Інформаційному листі "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, у період чинності Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що затверджена Міністерством комунального господарства Українського РСР 31 січня 1966 року державна реєстрація нерухомого майна не проводилася в сільській місцевості, а право власності на житловий будинок підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради.

В даному інформаційному листі також вказано, що суди обґрунтовано задовольняють позови спадкоємців про визнання за ними права власності на житловий будинок при поданні документів щодо права користування або права власності на земельну ділянку на якій розташовано житловий будинок, висновку БТІ або сертифікату відповідності, виписки з погосподарської книги сільської ради щодо належності будинку, а також наявних рішень видачу спадкодавцю свідоцтва про право власності на будинок, яке він не отримав.

Відповідно до вивчених в судовому засіданні документів, померлі батьки позивачки дійсно були власниками домоволодіння та належними користувачами земельної ділянки для його обслуговування.

Відповідно до статті 377 ЦК України, статті 120 ЗК України особа як власник нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, має право на частину цієї ділянки. Причиною виникнення спору стало питання наявності або відсутності підстав для зобов’язання звільнити земельну ділянку. Рішенням місцевого господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, у позові відмовлено. КГС ВС підтримав висновки попередніх судових інстанцій з таких підстав. Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Згідно з частиною першою статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Отже, приходжу до висновку, що згідно зі статтею 377 ЦК України, статтею 51 Огляди практики КГС ВС 120 ЗК України відповідач як власник майна, розташованого на земельній ділянці, має право на частину цієї ділянки, на якій розміщено його майно. (постанова КГС ВС від 26.06.2018 у справі № 906/989/17,

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її на час відкриття.

Від спадщини у вигляді житлового будинку позивачка не відмовлялася, звернулася до нотаріуса з відповідною заявою, проте через відсутність правовстановлюючого документу не може оформити вказане спадкове майно на своє ім'я та розпоряджатися ним на правах власника.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши та оцінивши докази позивача, надані ним на підтвердження своїх вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1241, 1268, 1270, 1272-1274 ЦК України , суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом, право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: вул.Шахтарська (Пролетарська) буд.106, смт.Петропавлівка Дніпропетровської області що належав спадкодавцям : ОСОБА_4, померлій 24.03.2017 року та ОСОБА_2 померлому 03.02.2005 року, та який складається відповідно до технічного паспорту з:

- А-Будинок , загальна площа -79,2 м2. Житлова площа - 38,6м2

-Б-гараж

-В-Душ

-Г- вбиральня

-Д,Е,Ж,3,К,Л-сарай

-И-навіс

-№2,3,4-огорожа -№1-колодязь.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя ОСОБА_7