Ухвала суду № 81309054, 08.04.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/1270/19

Провадження № 2-з/204/38/19

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Токар Н.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи - Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Чечелівський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

19 лютого 2019 року до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи - Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Чечелівський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 07 березня 2019 року відкрито провадження у зазначеній цивільній справі.

03 квітня 2019 року позивачем через канцелярію суду подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 10.06.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 зареєстрованим в реєстрі за № 4874, за виконавчим провадженням № 51875404, відкритим у Красногвардійському відділі державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» коштів, які є його боргом за кредитним договором № DNUHAA00000329 від 28.12.2007 року, укладеним між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк».

У зв’язку з перебуванням судді Токар Н.В. у відгулах з 03.04.2019 року по 05.04.2019 року згідно наказу №106-В від 20.03.2019, суддя розглядає заяву про забезпечення позову 08 квітня 2019 року.

Ознайомившись із поданою заявою, суд вважає, що вона підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.

Як вбачається з поданої позивачем заяви, останній просив суд зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 10.06.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 зареєстрованим в реєстрі за №4874, за виконавчим провадженням № 51875404, відкритим у Красногвардійському відділі державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» коштів, які є його боргом за кредитним договором № DNUHAA00000329 від 28.12.2007 року, укладеним між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

У заяві позивача про забезпечення позову вказано як причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, так і обґрунтовано необхідність їх вжиття, як це передбачено ст. 151 ЦПК України.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно пункту 4 пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року по справі «Горнсбі проти Греції» зазначено, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. У рішенні зазначається, що гарантовані ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод процесуальні права на справедливий, публічний і швидкий розгляд, передбачає водночас і виконання судових рішень: «Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію».

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є виконавчий напис № 4874, вчинений 10.06.2016 року, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» коштів, які є його боргом за кредитним договором № DNUHAA00000329 від 28.12.2007 року, укладеним між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк».

Виходячи зі специфіки вказаного виду забезпечення позову підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого напису нотаріуса.

Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом, як вид забезпечення позову.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки між сторонами дійсно наявний спір про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а тому слід зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 4874, вчиненого 10.06.2016 року, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» коштів, які є його боргом за кредитним договором № DNUHAA00000329 від 28.12.2007 року, укладеним між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк», до розгляду справи по суті.

Згідно ч.7 ст.153 ЦПК України, суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Тому, розглядаючи дану заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про необхідність допустити негайне виконання ухвали.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 149,150, 151,153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи - Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Чечелівський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 20.06.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 зареєстрованим в реєстрі за №4874, за виконавчим провадженням № 51875404, відкритим у Красногвардійському відділі державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» коштів, які є його боргом за кредитним договором № DNUHAA00000329 від 28.12.2007 року, укладеним між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк», до розгляду справи по суті.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її постановлення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Токар