Ухвала суду № 81308376, 27.03.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

27.03.2019 Провадження № 6-а/331/9/2019

Справа № 331/1780/17

ОКРЕМА УХВАЛА

27 березня 2019 року суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Антоненко М.В. розглянувши заяву ОСОБА_1, поданої в порядку ст. 383 КАС України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: 69002, АДРЕСА_1) до Міністерства оборони України (місце знаходження: 03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6).

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебувала справа №331/1780/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинення певних дій.

12.06.2017 року судом у справі №331/1780/17 ухвалено постанову, якою задоволено частково: визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 499від 28.05.2008 р. «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» та ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зобов’язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв’язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного із виконанням обов`язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 р. у розмірі встановленому законом на день встановлення інвалідності;у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказане судове рішення набрало законної сили 21.07.2016.

16.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся в порядку ст. 383 КАС України до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень-відповідачем на виконання постанови суду у справі № 331/1780/17 та подання звіту про виконання постанови суду.

Заява обґрунтована тим, що комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийняла протокольне рішення № 28 від 16 березня 2018 року про призначення і виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у розмірі 48-місячного грошової забезпечення на день встановлення інвалідності в сумі 101808,00 грн. Міністерство оборони України протиправно не врахувало в розмір грошового забезпечення позивача надбавку за виконання особливо важких завдань 50%, надбавку за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 15% та премію 10%, що призвело до зменшення розміру одноразової грошової допомоги.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст.5 КАС України).

Статтею 383 КАС України передбачено можливість визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Так, згідно з частиною 1 стаття 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Тож суд має з'ясувати, чи не було оскаржуване рішення та необхідність вчинити певні дії, як стверджує позивач, пов'язане з виконанням судового рішення, чи є самостійним предметом спору.

Такий висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.11.2018 року №520/11829/17 (№К/9901/51263/18).

Так, пунктом 5 частини 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є обов'язковість судового рішення.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2018 року, на виконання постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12.06.2017 року у справі №331/1780/17, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийняла протокольне рішення № 28 про призначення і виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у розмірі 48-місячного грошової забезпечення на день встановлення інвалідності в сумі 101808,00 грн.

При розрахунку одноразової грошової допомоги Міністерство оборони України виходило з наступного розрахунку грошового забезпечення позивача, а саме: посадовий оклад -1380,00 грн., оклад за військове звання-135,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 40%-606,00 грн.

Однак, відповідно до розрахунку, наданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 29 грудня 2018 року грошове забезпечення позивача складається з: посадового окладу - 1380,00 грн., окладу за військове звання - 135,00 грн., надбавка за вислугу років 40% - 606,00 грн., надбавки за виконання особливо важких завдань 50% 1060,50 грн., надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 15% - 207,00 грн., премія 10% -138,00 грн., всього 3526,50 грн.

Таким чином, позивач вважає, що Міністерство оборони України протиправно не в повному обсязі виконало постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12.06.2017 року у справі № 331/1780/17, так як не врахувало в грошове забезпечення позивача надбавку за виконання особливо важких завдань 50%, надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 15% та премію 10%.

Конституційний суд України у Рішенні від 11.10.2005р. №8-рп/2005 визначив, що: "зміст прав і свобод людини це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку… Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами і свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики".

Зокрема, пунктом 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено: «У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України».

Постановою Кабінету Міністрів від 28 травня 2008 року №499 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб.

Відповідно до вимог пункту 2 Порядку одноразова грошова допомога виплачується, зокрема, особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі 48-місячного грошового забезпечення у разі встановлення інвалідності IІI групи.

Пунктом 2 статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено: «До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячно додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія): одноразові додаткові види грошового забезпечення».

Так, відповідачем при призначенні одноразової грошової допомоги не враховано надбавку за виконання особливо важких завдань 50%, надбавку за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 15% та премію 10%.

Посилання відповідача на те, що відповідно до Порядку № 499 до складу грошового забезпечення військовослужбовця, який перебуває на кадровій військовій службі входить посадовий оклад, оклад за військове звання, відсоткова надбавка за військове звання, є безпідставним.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 КАС України,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», «із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури».

За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (ч.6 ст.383 КАС України).

Частиною 1 статті 249 КАС України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб’єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

З огляду на викладене, заява позивача підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.166-167, 241, 249, 254, 256, 295, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постановити окрему ухвалу про виявлені під час розгляду заяви порушення закону, яку довести до відома суб’єкта владних повноважень - Міністерства оборони України, для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли встановленому судом порушенню закону, шляхом проведення донарахування та виплати ОСОБА_1 суми одноразової грошової допомоги у зв’язку з настанням інвалідності, пов'язаною з проходженням військової служби, у розмірі 48-місячного грошового забезпечення із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, встановлених ч.2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991, з урахуванням виплачених сум.

Зобов'язати Міністерство оборони України повідомити Жовтневий районний суд м. Запоріжжя про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, у строк до 27.04.2019 року.

Зобов'язати Міністерство оборони України подати до суду звіт про виконання судового рішення від 12 червня 2017 року по справі №331/1780/17 до 27 квітня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення до Третього апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя (пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України)

Суддя: М.В. Антоненко