Рішення № 8130753, 18.01.2010, Дніпровський районний суд м.Херсона

Справа № 2-267/10

РІШЕННЯ

іменем України

18.01.2010 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді ОСОБА_1, при секретарі ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Сведбанк», третя особа: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7, про визнання кредитного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на той факт, що між 23 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та позивачем - ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № 2102/0508/710 - 091.

Відповідно до п. 1 Кредитного договору, Банк зобов'язується надати позивачу грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 77 000,00 (сімдесят сім тисяч) доларів США на строк з 23 травня 2008 року по 23 травня 2038 року включно на умовах, передбачених у Кредитному договорі, а позивач зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати всі зобов'язання у повному обсязі у терміни, передбачені Кредитним договором.

Відповідно до п. 2 Кредитного договору, кредит надається Банком у готівковій формі через касу Банку або у безготівковій формі на підставі заяви Позичальника з метою подальшої конвертації суми отриманого кредиту у національну валюту та внесення коштів у національній валюті України на користь ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в оплату за Договором купівлі-продажу двокімнатної квартири № 10, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Комунарів, буд. 20.

Відповідно до п. 3 Кредитного договору позивач сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 11,90 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.

Відповідно до п. 3.3. Кредитного договору проценти за користування кредитом підлягають сплаті позивачем через касу Банку на рахунок нарахованих відсотків щомісяця в період з 01 по 20 число включно, за попередній календарний місяць; проценти, нараховані за останній календарний місяць фактичного користування кредитом, сплачуються позивачем одночасно з погашенням кредиту.

Кредит надавався позивачу лише після укладання іпотечного договору на купівлю об'єкта нерухомості, зазначеного в п. 1.4. Кредитного договору.

У забезпечення виконання боргових зобов'язань за Кредитним договором № 2102/0508/710 -091 від 23 травня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений Іпотечний договір від 23 травня 2008 року. Відповідно до умов якого на забезпечення виконання основного зобов'язання позивач передав в іпотеку Банку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: квартиру № 10 (десять), що складається з двох житлових кімнат, загальною площею 52,5 (п'ятдесят два цілих п'ять десятих) квадратних метрів, яка знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Комунарів, буд. 20, що належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7 23 травня 2008 року за реєстраційним № 1770, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 23 травня 2008 року за № 2911806.

На виконання зобов'язань щодо повернення коштів, наданих Банком позивачу у вигляді кредиту згідно з кредитним договором № 2102/0508/71-091 від 23 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та фізичною особою ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 2102/0508/71-091-Р-1 від 23 травня 2008 року. Відповідно до п. 2 зазначеного договору Поручитель несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Банком за виконання Позичальником умов основного зобов'язання усім належним йому майном та грошовими коштами.

На виконання зобов'язань щодо повернення коштів, наданих Банком позивачу у вигляді кредиту згідно з кредитним договором № 2102/0508/71-091 від 23 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та фізичною особою ОСОБА_5 був укладений договір поруки № 2102/0508/71 -091 -Р-2 від 23 травня 2008 року.

На виконання зобов'язань щодо повернення коштів, наданих Банком позивачу у вигляді кредиту згідно з кредитним договором № 2102/0508/71-091 від 23 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та фізичною особою ОСОБА_6 був укладений договір поруки № 2102/0508/71 -091 -Р-3 від 23 травня 2008 року.

Вважає, що вказаний кредитний договір був укладений з порушенням чинного законодавства, в зв’язку з чим просить суд визнати недійсним кредитний договір № 2102/0508/710 -091 від 23 травня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_3. У зв’язку з недійсністю кредитного договору:

1. 1) Визнати недійсним Іпотечний договір (на купівлю житлової нерухомості) від 23 травня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 1774 від 23 травня 2008 року.

2. 2) Зобов'язати відповідача - Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», що знаходиться за адресою: 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 48, код ЄДРПОУ 19356840, п/р 37397001222101 в ВАТ «Сведбанк» м. Київ, МФО 300164 прийняти у позивача - громадянки України ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 290 433,90 (двісті дев'яносто тисяч чотириста тридцять три) гривні 90 копійок з розстрочкою платежів на 48 місяців, за таких умов, що місячний платіж буде складати 6 050,71 (шість тисяч п'ятдесят) гривень 71 копійка.

1. 4) Зобов'язати приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за іпотечним договором від 23 травня 2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та громадянкою України ОСОБА_3.

2. 5) Визнати недійсним договір поруки № 2102/0508/71-091-Р-1 від 23 травня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та фізичною особою ОСОБА_4.

3. 6) Визнати недійсним договір поруки № 2102/0508/71-091-Р-2 від 23 травня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та фізичною особою ОСОБА_5.

Визнати недійсним договір поруки № 2102/0508/71-091-Р-3 від 23 травня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та фізичною особою ОСОБА_6., договір іпотеки та договори поруки

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з мотивів вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, та пояснив, що спірні договори були укладені із дотриманням норм чинного законодавства.

Треті особи у судове засідання не з’явилися про причини неявки суд не повідомили, про день та час слухання справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим, законним та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 23 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та позивачем - ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № 2102/0508/710 - 091. Відповідно до умов договору банк надав позивачу грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 77 000,00 (сімдесят сім тисяч) доларів США на строк з 23 травня 2008 року по 23 травня 2038 року включно на умовах, передбачених у Кредитному договорі, а позивач зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати всі зобов'язання у повному обсязі у терміни, передбачені Кредитним договором.

Крім того в забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору між позивачем та відповідачем був укладений Іпотечний договір від 23 травня 2008 року. Відповідно до умов якого на забезпечення виконання основного зобов'язання позивач передав в іпотеку Банку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: квартиру № 10 (десять), що складається з двох житлових кімнат, загальною площею 52,5 (п'ятдесят два цілих п'ять десятих) квадратних метрів, яка знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Комунарів, буд. 20, що належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7 23 травня 2008 року за реєстраційним № 1770, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 23 травня 2008 року за № 2911806.

Також між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та фізичною особою ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 2102/0508/71-091-Р-1 від 23 травня 2008 року; з фізичною особою ОСОБА_5 був укладений договір поруки № 2102/0508/71 -091 -Р-2 від 23 травня 2008 року; з фізичною особою ОСОБА_6 був укладений договір поруки № 2102/0508/71 -091 -Р-3 від 23 травня 2008 року. Відповідно до п. 2 зазначених договорів Поручитель несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Банком за виконання Позичальником умов основного зобов'язання усім належним йому майном та грошовими коштами.

У відповідності до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня, у зв'язку з чим грошове зобов'язання у договорі повинно бути виражено в національній валюті України. Дане положення в цілому кореспондується з ч. 1 ст. 192 ЦК України, відповідно якої законним платіжним засобом на території України є грошова одиниця України.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК України, зобов'язання повинно бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Згідно ч. 2 ст. 524 ЦК України, сторони за договором можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Іноземна валюта, як засіб платежу, зокрема за зобов'язаннями, відповідно до ч. 2 ст. 192 ЦК України може використовуватися Україні лише у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно ч. 3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» гривня як грошова одиниця (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними та юридичними особами без будь яких обмежень на всій території України.

Згідно Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства, а саме п. 1 ст. 3, валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

У відповідності з підпунктами «а», «в» та «є» підпункту 6.1 та підпунктів 6.2 Правил НБУ використання готівкової іноземної валюти на території України від 30 травня 2007 p. N 200, фізичні особи - резиденти можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу у наступних випадках:

• - сплати мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), митних зборів та фінансових санкцій відповідно до митного законодавства України;

• - сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами;

• - оплати товарів і послуг у зоні, що звільнена від сплати мита та податків.

Згідно підпункту 6.3 пункту 6 зазначених Правил фізичні особи, а також юридичні особи - резиденти можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу в разі оплати дипломатичним представництвам, консульським установам іноземних держав дозволів на в'їзд (вивіз) до цих країн фізичним особам, які виїжджають у приватних справах та в службові відрядження.

Відповідно до підпункту 7.1 пункту 7 означених Правил НБУ використання готівкової іноземної валюти на території України, резиденти - суб'єкти підприємницької діяльності можуть використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу під час здійснення торгівлі та надання послуг за межами України, а саме на транспортних засобах, що їм належать (орендовані, зафрахтовані або ті, що формуються в Україні), у разі здійснення міжнародних пасажирських перевезень, та на міжнародних виставках (ярмарках), що проходять за кордоном, у разі реалізації товарів.

Таким чином, використання готівкової іноземної валюти на території України дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії, яка надається виключно на підставі окремої постанови Правління Національного банку України.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Згідно п. 2 та 3 ст. 5 зазначеного Декрету генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання, а саме на здійснення операцій, пов'язаних з торгівлею іноземною валютою, з правом відкривати на території України пункти обміну іноземних валют, у тому числі на підставі агентських угод з іншими юридичними особами - резидентами.

Підпунктами «в», «г» пункту 4 ст. 5 Декрету встановлено, що для проведення резидентами валютних операцій, а саме надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті; використання іноземної валюти на території України як засобу платежу потребує отримання індивідуальні ліцензії на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Згідно п. 5 ст. 5 Декрету НБУ одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

Представником відповідача до суду не надано доказів отримання ПАТ «Сведбанк» банківської ліцензії Національного банку України, згідно якої ПАТ «Сведбанк» має право надавати кредити в іноземній валюті та отримувати відсотки від позичальників.

Таким чином, при наданні відповідачем та отриманні позивачем кредиту у доларах США в сумі 77000, а також здійснення позивачем платежів по погашенню кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США були порушені наступні ряд норм закону, а саме: статтю 99 Конституції України; статтю 524 Цивільного кодексу України; статтю 3 Закону України N 2346-ІП «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»; статті 6,7 постанови Національного банку України N 200 від 30.05.2007 р. «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України» та статтю 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Тож, подальше виконання спірного кредитного договору на умовах, що діють на даний час є порушенням одного із принципів цивільно-правових відносин, які закріплені у ст. 3 ЦК України - принципу справедливості. Умови кредитного договору є несправедливими, так, як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позивачу, як споживача кредитних послуг. Несправедливими є, зокрема, умови кредитного договору в частині надання кредиту в доларах США, що передбачає згідно умов кредитного договору погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону, відповідач перекладає, як суб'єкт підприємницької (господарської) діяльності виключно на позичальника за кредитним договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України.

Таким чином, використання відповідачем долара США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесенням в кредитний договір пункту, що значно погіршує становище споживача порівняно з відповідачем в разі настання певних подій, що дає право позивачу, відповідно до пункту 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» вимагати визнання в цілому кредитного договору недійсним.

Всі наведені вище доводи, дають підстави вважати що кредитний договір № 2102/0508/710 – 091 від 23 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ «Сведбанк» в цілому не відповідає вимогам встановленим в законі та підлягає визнанню недійсним.

В силу ч.2 ст. 548 ЦК України, недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Таким чином, договір іпотеки від 23 травня 2008 року та договори поруки укладені 23.05.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 суд також визнає недійсними.

Згідно ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

23.05.2008р. по офіційному курсу НБУ в еквіваленті, позивач отримала позивачем кредит у сумі 373450,00грн. (77000 доларів США).

Згідно наданого позивачем розрахунку, за весь час користування кредитними коштами остання сплатила банку наступні платежі:

• - від 20 червня 2008 року - платіж 444,00 долари США;

• - від 17 липня 2008 року - платіж 977,00 доларів США;

• - від 21 серпня 2008 року - платіж 1000,00 доларів США;

• - від 06 жовтня 2008 року - платіж 1969,00 доларів США;

• - від 05 серпня 2009 року - платіж 3000,00 доларів США;

• - від 27 серпня 2009 року - платіж 1000,00 доларів США;

• - від 23 вересня 2009 року - платіж 1000,00 доларів США;

• - від 20 жовтня 2009 року - платіж 1000,00 доларів США.

Загальна сума коштів сплачених позивачем за кредитним договором складає (10 390,00 дол. США * 7,99 (офіційний курс НБУ на час сплати) = 83 016,10 (вісімдесят три тисячі шістнадцять) гривень 10 копійок.

Посилаючись на розрахунки та платіжні документи, враховуючи отриману та сплачену позивачем суму, суд вважає, що позивач повинна повернути банкові 373 450,00 - 83 016,10 = 290 433,90 грн., що є залишком за тілом кредиту з урахуванням сплачених по тілу та відсоткам платежів.

Оскільки представником позивача не наведено обставин, що можуть утруднити виконання рішення у суду відсутні підстави для розстрочення виконання рішення, тому позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись, ст. 99 Конституції України, ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Правила НБУ використання готівкової іноземної валюти на території України, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» ст.ст. 192,203,215,509,524,533,634 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 209, 212 – 215, 217 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним Кредитний договір № 2102/0508/710 -091 від 23 травня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_3.

Визнати недійсним Іпотечний договір (на купівлю житлової нерухомості) від 23 травня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 1774 від 23 травня 2008 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», що знаходиться за адресою: 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 48, код ЄДРПОУ 19356840, п/р 37397001222101 в ВАТ «Сведбанк» м. Київ, МФО 300164 суму у розмірі 290 433,90 (Двісті дев'яносто тисяч чотириста тридцять три грн. 90 коп.).

Зобов'язати приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за іпотечним договором від 23 травня 2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та громадянкою України ОСОБА_3.

Визнати недійсним договір поруки № 2102/0508/71-091-Р-1 від 23 травня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та фізичною особою ОСОБА_4.

Визнати недійсним договір поруки № 2102/0508/71-091-Р-2 від 23 травня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та фізичною особою ОСОБА_5.

Визнати недійсним договір поруки № 2102/0508/71-091-Р-3 від 23 травня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та фізичною особою ОСОБА_6.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 1820 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Херсона шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його винесення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя В.В.Решетов