Ухвала суду № 81307004, 19.04.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/3590/19

1-кс/243/1146/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року м. Слов'янськ

Слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Старовецький В.І.

за участю:

секретаря судового засідання Каліух К.М.

прокурора Мироненко С.П.

захисника Врублевського В.В.

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів в залі суду № 17 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області клопотання старшого слідчого СВ Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області майора поліції Новоселець С.Ю. за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050510000449 від 05.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Івашки Золочівського району Харківської області, громадянина України, українця, не одруженого, не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

1)- 28.11.2018 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст.185, ст.75,76 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням 2 роки;

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернувся старший слідчий СВ Слов'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області майор поліції Новоселець С.Ю. з клопотанням погодженим прокурором Слов'янської місцевої прокуратури про застосування відносноОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Із змісту поданого до слідчого судді клопотання видно, що 25.02.2019 року приблизно о 06 годині 10 хвилин, ОСОБА_3 діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, маючи мету і умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу проник на територію садибної ділянки НОМЕР_1, розташованої в садовому товаристві «ім. Докучаєва В.В.», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, де за садибним будинком побачив металеву бочку, яку вирішив викрасти.

Після чого діючи умисно, протиправно, повторно, із корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, знаходячись за вищевказаною адресою, скориставшись тим, що навколо немає сторонніх осіб, які могли б запобігти доведенню його протиправних дій до кінця, ОСОБА_3 таємно викрав майно, що належить потерпілій ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме:

- металеву бочку циліндричної форми висотою 900 мм, діаметром 550 мм, товщиною металу 2 мм, вартістю 333 грн. 33 коп., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим завдавши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 333 грн. 33 коп.

Слідчим в клопотанні зазначено, що метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України, зокрема спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, спробам вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків та потерпілу.

Прокурор Мироненко С.П. в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити. Зазначив, що огляд місця події від 06.03.2019 року був проведений слідчим у відповідності до норм КПК України.

Захисник Врублевський В.В. в судовому засіданні заперечував щодо клопотання слідчого, вказав, що слідчим в клопотанні не надано суду вагомих доказів про вчинення підозрюваним саме кримінального правопорушення, просив слідчого суддю відмовити в задоволенні вимог слідчого. Зокрема пояснив, що слідчим під час досудового розслідування даного кримінального провадження були визначені параметри викраденої металевої бочки без застосування вимірювальних приладів, що в свою чергу, на думку захисника потягло невірне визначення завданих матеріальнизх збитків потерпілій, оскільки висновок експерта робився на підставі параметів наданих саме слідчим. Саме тому на думку захисника висновок експерта про матеріальні збитки не відповідає фактичній вартості викраденого майна потерпілої ОСОБА_5

Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав позицію свого захисника. Крім того пояснив, що дійсно викрав металеву бочку, однак вказав, що бочка мала вигляд старої, знаходилась на вулиці, на землі, була без дна, стінки бочки були вижжені, тому він дуже легко зігнув бочку, після чого вініс її з території садової ділянки.

Слідчий Новоселець С.Ю. в судовому засіданні підтримав своє клопотання, просив його задовольнити.

Експерт ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що під час проведення експертного дослідження вона не просила додатково надати їй об'єкт дослідження, а саме металеву бочку, не проводила аналіз її товарного стану, не проводила співвідношення між даними з інтернету про вартість подібних бочок та фактичним станом викраденого майна, в тому числі не з'ясовувала чи має бочка дно чи не має, та який строк її експлуатації, пояснила, що їй було не обов'язково визначати дійсний стан викраденого майна, оскільки їй було достатньо тих даних, які вказав слідчий у протоколі огляду.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора, який підтримав клопотання та просив його задовольнити, а також думку підозрюваного ОСОБА_3 та захисника Врублевського В.В. які заперечували щодо задоволення клопотання слідчого, думку та пояснення експерта ОСОБА_6 - слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 5 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Згідно із п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

З огляду на вищевказане слідчий суддя зазначає, що проголошуючи «право на свободу», стаття 5 передбачає фізичну свободу людини; її мета полягає в забезпеченні того, щоб жодна особа не могла бути свавільно позбавлена свободи. Право на особисту свободу є занадто важливим в демократичному суспільстві, тому людина повинна мати можливість скористатися захистом, передбаченим Конвенцією.

Так при вирішенні питання щодо клопотання слідчого про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, та враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Нечипорук і Йонкало проти України" в пункті 175 зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та 2) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Так з матеріалів клопотання слідчого вбачається, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема: заявою потерпілої ОСОБА_5; допитом потерпілої ОСОБА_5, яка розповіла про обставини вчиненого кримінального правопорушення 04.03.2019; протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2, садибна ділянка НОМЕР_1, яким зафіксовано місце злочину; протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 - відкрита ділянка місцевості біля двору будинку №2, де було виявлено металеву бочку, яку добровільно надав для огляду та вилучення ОСОБА_7; допитом свідка ОСОБА_7, який придбав металеву бочку у хлопця на ім'я ОСОБА_3; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, за участі свідка ОСОБА_7, згідно якого він впізнав ОСОБА_3; допитом свідка ОСОБА_8, який є сторожем в садибному товаристві «ім. Докучаєва» та який під час обходу території виявив пропажу бочки з ділянки НОМЕР_1, про що повідомив керівника товариства, а той повідомив на «102» та власнику - ОСОБА_5

Разом з тим, як вбачається з протоколу огляду місця події від 06.03.2019 року, слідчим Новоселець С.Ю. при огляді металевої бочки та визначенні її параметрів було використано фотоапарат Кенон, жодних відомостей про використання слідчим будь яких вимірювальних технічних приладів під час встановлення висоти, діаметру та товщини металу металевої бочки - протокол не має.

Також протокол слідчого не містить відомостей про наявність чи відсутність дна у металевій бочці, а протокол допиту потерпілої від 05.03.2019 року не містить відомостей та інформації про стан металевої бочки, тобто була вона нова чи б/у на момент її придбання потерпілою, як зазначено в протоколі її допиту, у 2000 році.

Таким чином слідчий суддя на підставі встановлених у судовому засіданні фактів та обставин, приходить до висновку, що параметри металевої бочки були занесені слідчим Новоселець С.Ю. до протоколу огляду місця події від 06.03.2019 року на підставі власних уявлень та фотоапарату Кенон.

Надаючи оцінку поясненням експерта, слідчий суддя приходить до висновку, що висновок експертизи про вартість викраденого майна, який був зроблений на підставі параметрів металевої бочки взятих слідчим з особистих уявлень, без допомоги вимірювальних засобів, та без поглибленого дослідження фактичного стану бочки, строку її експлуатації не дає можливості визначити об'єктивно та всебічно розмір завданої матеріальної шкоди потерпілій, що в свою чергу не дає на законодавчому рівні визначити чи перевищує розмір завданих ОСОБА_3 збитків поріг настання кримінальної відповідальності за крадіжку.

Так слідчий суддя зазначає, що таємне викрадання чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто у 2019 році це - 192,1 грн. Відповідно, всі крадіжки майна вартістю, яка не перевищує зазначену суму вважаються адміністративним правопорушенням і тягнуть адміністративну відповідальність. Згідно зі статтею 51 КУпАП дрібна крадіжка тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 17 до 510 грн або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку, або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.

І тільки лише вартість викраденого майна перевищує 192,1 грн, настає кримінальна відповідальність.

Згідно з частиною 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У зв'язку з вищевикладеним, слідчий суддя оцінюючи в сукупності всі обставини викладені у клопотанні слідчого та факти встановлені у судовому засіданні приходить до висновку, що слідчим не надано доказів про вчинення підозрюваним саме кримінального правопорушення, а не можливого адміністративного правопорушення. Крім того слідчий суддя позбавлений можливості об'єктивно визначити суму матеріальних збитків, що є обов'язковою складовою під час обрання запобіжного заходу.

Згідно ч.2 ст. 194 КПК України слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Приймаючи до уваги, що ані слідчим в клопотанні, ані прокурором під час судового засідання не доведено той факт, що ОСОБА_3 вчинив саме кримінальне правопорушення - позбавляти волі особу, юридична відповідальності якої за вчинене правопорушення органом слідства беззаперечно не визначена, слідчий суддя вважає недопустимим, у зв'язку з чим на підставі ч.2 ст. 194 КПК України в задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177-178,182,183,193,194 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області майора поліції Новоселець С.Ю. за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050510000449 від 05.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького Апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Слов'янського міськрайонного суду В.І. Старовецький