Ухвала суду № 81305662, 19.04.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №140/3276/17

Провадження №1-кп/127/621/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів: Романчук Р.В., Медяної Ю.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченка О.В.

сторони обвинувачення: прокурора Мацютевича Б.М.,

сторони захисту: адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 15, пунктами 1 та 7 частини другої статті 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 15, пунктами 1 та 7 частини другої статті 115 КК України.

Захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні заявила клопотання про часткове скасування арешту з вилученого майна, а саме: посвідчення водія на ім'я ОСОБА_3 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Мазда», д.н.з. НОМЕР_1. Клопотання мотивовано тим, що дані документи не є предметом розгляду кримінального провадження, не є знаряддям злочину.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання свого захисника.

Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання про скасування арешту.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 03.10.2017 р. було накладено арешт ряд речей, зокрема на посвідчення водія на ім’я ОСОБА_3 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Мазда», д.н.з. НОМЕР_1

Згідно з частиною першою статті 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданнями арешту, відповідно до положень частини другої статті 170 КПК є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Чинним кримінально-процесуальним законодавством України, зокрема частиною другою статті 170 КПК передбаченого вичерпний перелік підстав для накладення арешту на майно, а саме: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до положень частини першої статті 174 КПК, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. При цьому, таке клопотання під час судового провадження розглядається судом.

Зі змісту частини першої статті 98 КПК випливає, що речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. При цьому, частиною другою зазначеної статті регламентовано, що документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Документи, про скасування арешту з яких клопоче сторона захисту не були знаряддям вчинення злочину та не є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а тому необхідність у застосуванні арешту на майно в цій частині відпала.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що арешт накладений на посвідчення водія на ім’я ОСОБА_3 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Мазда», д.н.з. НОМЕР_1 підлягає скасуванню, а тому клопотання сторони захисту слід задовольнити.

Керуючись статтею 371 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_2 задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області від 03.10.2017 р., на посвідчення водія на ім’я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Мазда», д.н.з. НОМЕР_1, – скасувати.

Посвідчення водія на ім’я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Мазда», д.н.з. НОМЕР_1, – повернути їх законному володільцю, тобто ОСОБА_3

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач:

Суддя:

Суддя: