Ухвала суду № 81305413, 18.04.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/10995/19

Провадження №1-кп/127/326/19

У Х В А Л А

18 квітня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

колегіально у складі:

головуючого судді - Романчук Р.В.,

суддів Луценко Л.В., Бессараб Н.М.,

секретар судового засідання Гордієнко О.О.,

при розгляді у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2017 р. за № 42017021240000150 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Козира С.В.,

потерпілого ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,

представника потерпілої ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_5,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Козир С.В. заявив клопотання про продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений може ухилятися від суду, впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначив, що запобіжний захід до обвинуваченого застосований вірно, підстав для його зміни, скасування немає, а тому з метою попередження вчинення нових правопорушень просить продовжити строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважає, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, окрім виняткового, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти вказаним ризикам. Заперечив проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистої поруки, оскільки вважає, що особа, яка звернулася із заявою про взяття обвинуваченого під особисту поруку не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого.

У підготовчому судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 підтримали клопотання прокурора про продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Заперечили проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

У підготовчому судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора про продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Заперечив проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, окільки прокурором не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Крім того, захисник ОСОБА_5, позицію якої підтримав обвинувачений ОСОБА_1, заявила клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистої поруки, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання, де проживає із сестрою, бувшою дружиною та дитиною, а отже має стійкі соціальні зв’язки. Обвинувачений раніше не судимий, немає наміру ухилятися від суду та впливати на потерпілих і свідків. Пояснила, що рідна сестра обвинуваченого - ОСОБА_6 вирішила взяти під особисту поруку обвинуваченого, про що дала письмове зобов’язання.

У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_6 підтримала надану до суду заяву про взяття під особисту поруку обвинуваченого. Пояснила, що вона є рідною сестрою обвинуваченого, вони проживають разом, вважає, що зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого, однак яким чином, пояснити не може.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Так, відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04.02.2019 року до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19.03.2019 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.03.2019 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого було продовжено до 19.04.2019 року із одночасним визначенням застави.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, раніше не судимий, працює директором ТОВ "ОСОБА_7 Інвест", до затримання мав постійне місце проживання, де проживав з сестрою, бувшою дружиною та дитиною.

Суд приймає до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого судовий розгляд не розпочато, обвинувачений, потерпілі та свідки на даний час судом не допитані, відтак докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися. В разі переховування обвинуваченого, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого.

При цьому суд, враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», враховує також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків.

З положень статті 180 КПК України вбачається, що особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов’язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов’язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.

Враховуючи викладене, на думку суду, наявні підстави вважати, що інший (більш м’який) запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, а саме, особиста порука, не зможе на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, наявність одного поручителя суд визнає недостатньою.

На думку суду, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження та ухилятися від суду.

Оскільки клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 не можливо визнати таким, що ставить під сумнів вище викладені висновки суду, суд вважає за необхідне вказане клопотання захисника обвинуваченого залишити без задоволення.

Враховуючи викладене вище, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 315 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

В задоволені клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистої поруки - відмовити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого - залишити без зміни, продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк 60 днів, починаючи з 18.04.2019 року до 16.06.2019 року включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" для відома та виконання в частині продовження строку запобіжного заходу та до Вінницької місцевої прокуратури для відома.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали в частині продовження строку запобіжного заходу - з 18.04.2019 року до 16.06.2019 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Р. В. Романчук

Суддя Л.В. Луценко

Суддя Н.М. Бессараб