Вирок № 81305069, 18.04.2019, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/921/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2019 р. смт. Томашпіль Вінницької області

Томашпільський районний суд Вінницької області в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В., з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є., прокурора Томашпільського відділу Могилів-Подільської місцевої прокуратури Мазура І.А., обвинуваченого ОСОБА_2, захисника обвинуваченого - адвоката Барвінського О.П. потерпілого ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018020290000053 від 9 лютого 2018 року на підставі обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Томашпіль Томашпільського району Вінницької області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, розлученого, має на утриманні двоє малолітніх дітей, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше судимого, а саме: 17 жовтня 2016 року Томашпільським районним судом Вінницької області за ч.2 ст. 125, ч.1 ст. 129 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком тривалістю 1 рік; на даний час кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчинені ним злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України перебуває на розгляді у Ямпільському районному суді Вінницької області,

до якого застосовано запобіжний захід у виді застави

у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 121, ч.1 ст. 263 КК України

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

25 січня 2018 року близько 23 години 00 хвилини ОСОБА_2 перебував навпроти з'їзду в провулок до стаціонарної залізничної лікарні ст. Вапнярка з вулиці Незалежності, розташованої в смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області, разом із своїм знайомим ОСОБА_4.

Під час перебування на узбіччі дороги, між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виникла суперечка в ході якої ОСОБА_2 умисно, не маючи наміру на заподіяння смерті, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4, бажаючи їх настання, наніс ножем останньому один удар в область лівого стегна та один удар в область лівої сідниці, чим заподіяв ОСОБА_4 тілесні ушкодження .

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 27 від 15 березня 2018 року , тілесні ушкодження у вигляді різаної рани лівої сідниці, що виникли в результаті дії колючо-ріжучого предмету, кухонного ножа відносяться до легких тілесних ушкоджень, які призвели до короткочасного розладу здоров'я більше як 6 діб але менше як 21 доба. Тілесні ушкодження у вигляді різаної рани лівого стегна з пошкодженням стегнової артерії з послідуючою кровотечою і після геморагічною анемією, виникли в результаті дії колючо-ріжучого предмету, кухонного ножа відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які являли собою загрозу для життя потерпілого на час їх спричинення та в подальшому клінічному перебігу.

За вказані суспільно небезпечні винні діяння ОСОБА_2 визнається судом винуватим, його діяння суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Крім того, ОСОБА_2 у невстановлений період часу та місці, а також при невстановлених обставинах, маючи прямий умисел, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав вибуховий пристрій, а саме протипіхотну бойову гранату «Ф-1», яку незаконно переніс при собі 11 березня 2018 року до місця проживання колишньої дружини ОСОБА_5, яка проживає в АДРЕСА_2

В подальшому ОСОБА_2 перебуваючи в під'їзді будинку та квартирі, що розташована в АДРЕСА_2 зберігав при собі вищевказану гранату «Ф-1» та погрожував нею колишній дружині ОСОБА_5 в ході виниклої між ними словесної суперечки.

В ході суперечки ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_2 про те, що викликала працівників поліції, після чого останній побоюючись, що може бути викритий працівниками поліції у незаконному зберіганні вибухового пристрою, а саме протипіхотної бойової гранати «Ф-1», залишив вказану гранату у пакеті, який знаходився біля вхідних дверей у квартиру ОСОБА_5, а сам з місця події зник.

12 березня 2018 року в період часу з 2.00 год. по 3.00 год. проведено огляд під'їзду АДРЕСА_2, під час чого виявлено та вилучено предмет ззовні схожий на ручну протипіхотну бойову гранату «Ф-1», який згідно довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів відноситься до категорії - «вкрай небезпечний».

Згідно висновку експерта № 16 від 27 березня 2018 року надані на експертизу предмети, а саме предмет еліпсоїдної форми зеленого кольору являється корпусом осколкової оборонної ручної гранати «Ф-1» промислового виготовлення військового призначення ( об'єкт дослідження 1) та предмет зигзагоподібної форми являється підшивачем «Уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ» промислового виготовлення військового призначення. Металевий предмет еліпсоїдної форми зеленого кольору з ребристою поверхнею (об'єкт дослідження 1) та металевий предмет зигзагоподібної форми (об'єкт дослідження 2) в зібраному стані ( в конструктивному поєднанні) являються ручною осколковою оборонною гранатою Ф-1 промислового виготовлення військового призначення, яка відноситься до бойових припасів.

За вказані суспільно небезпечні винні діяння ОСОБА_2 визнається судом винуватим, його діяння суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто незаконне носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

По епізоду нанесення потерпілому ОСОБА_4 умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у вчиненні даного злочину визнав повністю, щиро розкаявся. По суті пред'явленого обвинувачення обвинувачений ОСОБА_2 суду пояснив, що 25 січня 2018 року він разом з ОСОБА_12 були на Привокзальній площі в смт. Вапнярка. До ОСОБА_12 подзвонив ОСОБА_4 і попросив підійти на квартиру ОСОБА_6, де він робив ремонт, щоб виміряти скільки потрібно плитки. Це було в вечірню пору доби. ОСОБА_2 пішов разом з ОСОБА_12. Вимірявши на квартирі об'єм необхідної плитки вони всі сіли вечеряти, крім ОСОБА_4 був ще ОСОБА_7. Під час розпиття спиртних напоїв між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 виникла словесна сварка в ході якої вони ображали один одного. Далі до квартири прийшов власник ОСОБА_6, який сказав, що вже пізно і щоб всі розходилися по домах. Вийшовщи з квартири обвинувачений з ОСОБА_4 пішли попереду по тротуару, а останні хлопці залишилися позаду. Пройшовши невелику відстань ОСОБА_4 знову щось образливе сказав на адресу ОСОБА_2, після чого останній дістав із свого кармана туристичний ніж і два рази ним наніс удар потерпілому в область стегна та сідниць. Далі обвинувачений залишивши потерпілого на тому ж місці де наніс йому удар ножем та пішов додому.

Покази ОСОБА_2 є послідовними, логічними і не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позицій.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні засвідчив, що 25 січня 2018 року він з товаришами, а саме ОСОБА_12 та ОСОБА_7 був в гостях у ОСОБА_6 в квартирі, яка знаходиться в смт. Вапнярка, де розпивали спиртні напої. Пізніше до них приєднався ОСОБА_2 Через деякий час між ним та ОСОБА_2 виникла словесна суперечка, після чого всі вийшли на вулицю та вирішили піти на вокзал. Потерпілий йшов разом з ОСОБА_2 і вони продовжували сперечатися. Далі ОСОБА_2 вийняв з кармана ніж та наніс йому два удари один в область сідниць, другий - в ногу. Після чого ОСОБА_4 викликав швидку допомогу, яка в подальшому забрала його в Томашпільску ЦРЛ. ОСОБА_2 при цьому вже не було. Зазначив, що претензій до обвинуваченого не має, оскільки шкода йому відшкодована, з обвинуваченим примирився, просив його суворо не карати.

Незважаючи на те, що обвинувачений свою винність у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав, його винність доведена іншими зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме показаннями свідків та іншими матеріалами кримінального провадження.

Так, свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір'ю потерпілого ОСОБА_4 Так 26 січня 2018 року біля 7 години до неї зателефонував син з лікарні. Коли вона приїхала в лікарню, то син розповів їй, що його підрізав ножем ОСОБА_2 в ході суперечки.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомив, що хлопці допомагали йому по ремонту квартири. Також був і потерпілий ОСОБА_4 25 січня 2018 року після роботи він прийшов до квартири, де також побачив, що був ОСОБА_2 Ввечері після закінчення ремонтних робіт всі вечеряли і вживали спиртні напої. Ніяких конфліктів при цьому не було. Через деякий час ОСОБА_7, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 пішли з квартири, а він залишився. Про те, що ОСОБА_2 ножем підрізав ОСОБА_4 дізнався на наступний день. За яких причин і при яких обставинах були отримані тілесні ушкодження свідку не відомо.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що 25 січня 2018 року у він разом з потерпілим ОСОБА_4 робили ремонт у ОСОБА_6. У вечірню пору доби прийшов ОСОБА_2, ОСОБА_12 та ОСОБА_6, які сиділи у кімнаті, а він продовжував ремонтні роботи. Чув, що між ними був якийсь конфлікт. Трохи пізніше він сказав, що потрібно вже розходитися. Всі пішли вперед, а він з ОСОБА_6 закривали квартиру, оскільки останній був сильно п'яним. По дорозі додому на тротуарі він побачив лежачого ОСОБА_4, який кричав, щоб викликати швидку допомогу, так як в нього з ноги йшла кров. Біля нього був ще ОСОБА_12, а ОСОБА_2 вже не було. Він викликав швидку допомогу, яка забрала ОСОБА_4 у лікарню. Спочатку йому не було відомо що сталося з ОСОБА_4 , а про те , що його вдарив чимось гострим ОСОБА_2 він дізнався вже після того як потерпілого з Томашпільської ЦРЛ перевезли до Тульчинської ЦРЛ для продовження лікування.

Крім показів свідків, даних в судовому засіданні, винуватість ОСОБА_2 у скоєнні злочину також підтверджується, зокрема:

- висновком експерта № 27 від 15 березня 2018 року згідно якого ОСОБА_4 нанесені тілесні ушкодження, у вигляді різаної рани лівого стегна з пошкодженням стегнової артерії з послідуючою кровотечею і післягеморагічною анемією; різаної рани лівої сідниці. Дані тілесні ушкодження могли виникнути в результаті дії колюче- ріжучого предмету, до яких можна віднести кухонний ніж в час 25 січня 2018 р. Дані тілесні ушкодження у вигляді різаної рани лівої сідниці відносяться до легкого ступеня тяжкості, які призвели до короткочасного розладу здоров'я більше як 6 діб але менше як 21 доба. Тілесні ушкодження у вигляді різаної рани лівого стегна з пошкодженням стегнової артерії з послідуючою кровотечею і післягеморагічною анемією відносяться до тяжкого ступеня тяжкості, які являли собою загрозу для житя потерпілого на час їх спричинення та в подальшому клінічному перебігу;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 29 березня 2018 року, згідно якого ОСОБА_6 в присутності понятих розповів про відомі йому обставини за яких ОСОБА_2 наніс ОСОБА_4 тілесні ушкодження. Крім того ОСОБА_6 показав з якого під'їзду виходили хлопці, а саме ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_12 та ОСОБА_7 та де саме розміщена його квартира в якій у обвинуваченого з потерпілим виникла словесна суперечка;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 6 квітня 2018 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_4 в присутності понятих показав та розказав при яких обставинах ОСОБА_2 наніс йому тілесні ушкодження;

- протоколом огляду місця події від 24 квітня 2018 року, де місцем огляду є з'їзд з вулиці Незалежності до залізничної лікарні ст. Вапнярка. Під час огляду зазначеної ділянки, де зі слів потерпілого ОСОБА_4 він отримав тілесні ушкодження, будь-яких колючо-ріжучих предметів виявлено не було.

По епізоду незаконного носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у вчиненні даного злочину визнав повністю, щиро розкаявся. По суті пред'явленого обвинувачення обвинувачений ОСОБА_2 суду пояснив, що 11 березня 2018 року він вранці посварився зі своєю дружиною та пішов з будинку та майже до вечора він перебував у будинку своїх батьків. Далі він вирішив помиритися зі своєю дружиною та пішов додому. По дорозі неподалік залізничної колії він вирішив зайти в закинуте приміщення, щоб справити природні потреби. Так як на дворі вже було темно в даному приміщенні ногою зачепив якийсь поліетиленовий пакет з якого викотилась на вигляд бойова граната. В пакет він не заглядав, що ще там було, однак відчував якесь сміття. Піднявши з землі дану гранату і поклавши її до кармана він пішов додому. Коли він зайшов до квартири дружина знову продовжила сварку. На сварку із квартири вийшла її сестра ОСОБА_10. В цей час згадавши про гранату ОСОБА_2 дістав її з кишені та з метою лише налякати дружину з її сестрою сказав, що зараз її підірве. На це дружина силоміць виштовхала його із квартири в коридор під'їзду та зачинила двері. Далі з квартири вийшла сестра його дружини, яка попрямувала надвір і казала, що викличе працівників поліції. В цей час ОСОБА_2 піднявся на сходи, що вище його квартири і там випив 0, 33 л. горілки, яка була при ньому. Далі він зійшов на площадку до квартири дістав із кармана гранату та поклав її до мусорного пакета, який стояв в кутку, а сам сів на сходи та чекав приїзду працівників поліції, яким в подальшому зізнався у вчиненому та показав куди викинув гранату. В подальшому дана граната була вилучена, а його забрали до відділення поліції.

Покази ОСОБА_2 є послідовними, логічними і не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позицій.

Незважаючи на те, що обвинувачений свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, його винність доведена іншими зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме показаннями свідків та іншими матеріалами кримінального провадження.

Так, свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що 11 березня 2018 року після роботи біля 21.00 години прийшла до сестри ОСОБА_5 Через деякий час прийшов ОСОБА_2, на вигляд в стані алкогольного сп'яніння, який дістав з кишені предмет схожий но бойову гранату. Також в квартирі був її син. Коли ОСОБА_5 відкрила ОСОБА_2 двері вона почула, що між ними виникла словесна суперечка, в ході якої ОСОБА_5 крикнула, що в нього граната. ОСОБА_10 підбігла до них і побачила в обвинуваченого в руці предмет схожий на гранату. Далі вона почала до нього казати, що він робить і виштовхала його на коридор за двері, а сама пішла до сусідки та зателефонувала в поліцію. Після того вона повернулася до ОСОБА_2, який був на коридорі біля вхідних дверей і квартиру і там чекала приїзду поліції. Коли приїхала поліція, ОСОБА_2 вийшов на двір. Гранату виявили в пакеті з мусором в коридорі біля дверей, де вона стояла з ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_5 згідно статті 63 Конституції України відмовилася від дачі показів.

Крім показів свідків, даних в судовому засіданні, винуватість ОСОБА_2 у скоєнні злочину також підтверджується, зокрема:

- протоколом огляду місця події від 12 березня 2018 року, згідно якого місцем огляду є територія будинку АДРЕСА_2 Під час огляду на п'ятому поверсі вказаного будинку біля квартири НОМЕР_1 в якій проживає ОСОБА_5 було виявлено та вилучено предмет ззовні схожий на бойову гранату Ф-1 зеленого кольору, яка знаходилася в поліетиленовому пакеті з побутовими відходами;

- висновком експерта № 16 від 27 березня 2018 року, згідно якого надані на експертизу предмети, а саме об'єкт дослідження 1 - предмет еліпсоїдної форми зеленого кольору являється корпусом осколкової оборонної ручної гранати Ф-1 промислового виготовлення військового призначення; об'єкт дослідження -2 - предмет зигзагоподібної форми являється підривачем «Уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ» промислового виготовлення військового призначення. Металевий предмет еліпсоїдної форми зеленого кольору з ребристою поверхнею ( об'єкт дослідження-1) та металевий предмет зигзагоподібної форми ( об'єкт дослідження-2) в зібраному стані ( в конструктивному поєднанні) являються ручною осколковою оборонною гранатою Ф-1 промислового виготовлення військового призначення, яка відноситься до бойових припасів;

- висновком експерта від 30 травня 2018 року № 224, згідно якого на наданих на дослідження змивах потожирової речовини, які було зроблено з металевого предмета, ззовні схожого на запал до гранати та металевого предмета , ззовні схожого на основу гранати, які вилучені під час проведення огляду місця події від 12 березня 2018 року за адресою АДРЕСА_2 виявлені клітини з ядрами. В результаті проведеного молекулярно- генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на наданих на дослідження змивах потожирової речовини, які були зроблено з металевого предмета, ззовні схожого на запал до гранати та металевого предмета , ззовні схожого на основу гранати. Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на наданому на дослідження змиві потожирової речовини, які було зроблено з металевого предмета, ззовні схожого на запал до гранати та металевого предмета , ззовні схожого на основу гранати, збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_2;

-висновком експерта від 30 травня 2018 року № 226, згідно якого в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки зразка крові підозрюваного ОСОБА_2, які були відібрані 12 березня 2018 року та наведені в таблиці результатів дослідження.

Крім того, згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 124 від 12 квітня 2018 року, ОСОБА_2 в період часу до якого відносяться інкриміновані йому діяння на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В період часу до якого відносяться інкримінованні йому діяння ОСОБА_2 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_2 на хронічне психічне захворювання не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, які узгоджуються між собою, є належними та допустимими, заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_4, свідків, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_2 злочини мали місце за встановлених обставин, останній винний у їх вчиненні та підлягає покаранню в межах санкцій відповідних статей.

Мотиви призначення покарання.

Згідно ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, ступеню їх тяжкості та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які пом'якшують та обтяжують його.

З врахуванням роз'яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Пом'якшуючими обставинами, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обтяжуючими обставинами, згідно ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Згідно висновку досудової доповіді про ОСОБА_2 ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як дуже високий. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень а також високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_2 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства ( у тому числі окремих осіб). На думку органу пробації, застосування суспільно-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який раніше в порядку ст. 89 КК України не судимий, вину у вчиненні даних злочинів визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, думку потерпілого, який претензій до обвинуваченого не має, просив суворо не карати, оскільки обвинувачений завдану шкоду відшкодував, згідно довідки селищного голови Вапнярської селищної ради Томашпільського району обвинувачений посередньо характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, згідно довідки головного лікаря КУ «Томашпільська ЦРЛ» ОСОБА_2 на обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, тому суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування призначеного покарання з випробовуванням протягом іспитового строку.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, та випливає з дотримання принципів встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Рішення щодо речових доказів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернути володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Таким чином, предмет ззовні схожий на гранату Ф-1, який згідно довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів належить до вибухової категорії «вкрай небезпечний», що передана на зберігання у вибухотехнічний відділ ГУНП у Вінницькій області, зразки крові ОСОБА_2, які поміщено до спец пакету Експертної служби МВС України № 3666734 та передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Томашпільського ВП ГУНП у Вінницькій області, змиви потожирової речовини, які поміщено до спец пакету Експертної служби МВС України № 3666735 та передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Томашпільського ВП ГУНП у Вінницькій області - знищити.

Рішення щодо відшкодування процесуальних витрат.

Згідно ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до довідки про витрати на проведення товарознавчої експертизи в кримінальному провадженні № 12018020290000053 до висновку експерта вартість проведення експертизи становить 17 457, 65 грн., які підлягають стягненню із ОСОБА_2 на користь держави.

Крім того, під час досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Чернівецького районного суду Вінницької області від 14.03.2018, стосовно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі шістдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до вищезазначеної ухвали у випадку внесення застави у встановленому судом розмірі ОСОБА_2 зобов'язаний з'являтися за кожною вимогою до слідчого та/чи суду, не відлучатися без дозволу слідчого та/чи суду із населеного пункту, в якому він проживає, повідомляти слідчого та/чи суд про зміну свого місця проживання.

Застава у розмірі 105720 (сто п'ять тисяч сімсот двадцять) гривень була внесена ОСОБА_11 на рахунок ТУ ДСА України в Вінницькій області (одержувач коштів - ТУ ДСАУ в Вінницькій області, депозит 37 315 033 000 401, код ЄДРПОУ 26286152, банк Державне казначейство України, м. Київ, МФО 820 172, призначення платежу: застава, Чернівецький районний суд Вінницької області).

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого заставодавцем ОСОБА_11 судом не встановлено, згоди щодо звернення судом на виконання вироку в частині майнових стягнень до суду не надійшло, суд вважає за необхідне після набрання вироком суду законної сили повернути суму застави, внесеної ОСОБА_11 на вимогу останнього.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368-374 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч.1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 121 КК України - у вигляді 5 років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 263 КК України - у вигляді 4 років позбавлення волі.

Згідно ст. 70 КК України, остаточно ОСОБА_2 визначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю два роки та шість місяців.

Відповідно до ч. 1 п. п. 1, 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання термін перебування останнього під вартою з 12 березня 2018 року до 16 березня 2018 року, включно.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_2 у виді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 17 457,65 грн (сімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень 65 копійок) судових витрат, пов'язаних з проведенням по справі експертизи.

Після вступу вироку в законну силу повернути заставодавцю ОСОБА_11 заставу в розмірі 105720 (сто п'ять тисяч сімсот двадцять) гривень внесену ОСОБА_11 на рахунок ТУ ДСА України в Вінницькій області (одержувач коштів - ТУ ДСАУ в Вінницькій області, депозит 37 315 033 000 401, код ЄДРПОУ 26286152, банк Державне казначейство України, м. Київ, МФО 820 172, призначення платежу: застава, Чернівецький районний суд Вінницької області) на вимогу останнього.

Долю речових доказів вирішити таким чином: предмет ззовні схожий на гранату Ф-1, який згідно довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів належить до вибухової категорії «вкрай небезпечний», що передана на зберігання у вибухотехнічний відділ ГУНП у Вінницькій області, зразки крові ОСОБА_2, які поміщено до спец пакету Експертної служби МВС України № 3666734 та передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Томашпільського ВП ГУНП у Вінницькій області, змиви потожирової речовини, які поміщено до спец пакету Експертної служби МВС України № 3666735 та передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Томашпільського ВП ГУНП у Вінницькій області - знищити.

Згідно ст.ст. 376, 392, 393, 395, 532 КПК України, вирок може бути оскаржений до апеляційного Вінницької області через Томашпільський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженим в той самий строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: О. В. Пилипчук