Ухвала суду № 81304651, 18.04.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

м. Суми

18.04.2019 Справа № 920/433/18Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Спиридонової Н.О,, за участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/433/18, порушеної за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-2010" в особі голови ліквідаційної комісії Удовенко Романа Петровича про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-2010",

Представники сторін:

кредиторів: ГУ ДФС у Сумській області - Ейсмонт М.О.; АТ «Укрсоцбанк» - адвокат Темнюкова М.І.;

ліквідатор - Удовенко Р.П.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 19.06.2018 порушено провадження у справі № 920/433/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-2010" (код ЄДРПОУ 23820177), відповідно до процедури, передбаченої ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Сумської області від 25.06.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант-2010" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Удовенко Романа Петровича.

20.03.2019 до господарського суду Сумської області надійшло клопотання № 20-03/1-2 від 20.03.2019 ліквідатора Удовенка Р.П. про надання дозволу на продаж, в якому просить суд дати дозвіл на продаж майнових активів ТОВ "Гарант-2010", що забезпечують кредиторські вимоги АТ "Укрсоцбанк" відповідно до порядку продажу визначеного Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

20.03.2019 до господарського суду Сумської області надійшло клопотання № 20-03/19-1 від 20.03.2019 ліквідатора Удовенка Р.П. про зобов'язання вчинити дії, в якому просить суд зобов'язати Філію ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" в м. Суми закрити рахунки, що зареєстровані за ТОВ "Гарант-2010" та зобов'язати Філію ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" в м. Суми надати докази закриття рахунків.

Ухвалою суду від 26.03.2019 розгляд клопотань призначено в судове засідання на 18.04.2019.

29.03.2018 до господарського суду Сумської області надійшло клопотання № 29-03/1-2 від 29.03.2019 ліквідатора Удовенка Р.П. про встановлення основної грошової винагороди, в якому просить суд встановити основну грошову винагороду ліквідатора Удовенка Р.П. за виконання повноважень ліквідатора у справі № 920/433/18 про банкрутство ТОВ "Гарант-2010" у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень ліквідатора.

Ухвалою суду від 01.04.2019 розгляд клопотання призначено в судове засідання на 18.04.2019.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Щодо клопотання ліквідатора про надання дозволу на продаж майна.

20.03.2019 до господарського суду Сумської області надійшло клопотання № 20-03/1-2 від 20.03.2019 ліквідатора Удовенка Р.П. про надання дозволу на продаж, в якому просить суд дати дозвіл на продаж майнових активів ТОВ "Гарант-2010", що забезпечують кредиторські вимоги АТ "Укрсоцбанк" відповідно до порядку продажу визначеного Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

08.04.2019 до суду надійшли письмові пояснення № 13.2-01/85-346 від 04.04.2019 АТ «Укрсоцбанк» щодо надання дозволу на продаж майна банкрута, в яких заставний кредитор повідомив, що не дає згоду на продаж майна банкрута.

18.04.2019 у судове засідання з'явились представники кредиторів ГУ ДФС у Сумській області та АТ «Укрсоцбанк», а також ліквідатор банкрута. Ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Удовенко Р.П. та представник кредитора ГУ ДФС у Сумській області подане клопотання про надання дозволу на продаж майна підтримали і просили задовольнити. Представник АТ «Укрсоцбанк» проти задоволення клопотання заперечив.

У заяві ліквідатор банкрута просить суд в порядку ст.. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» надати дозвіл на продаж заставного майна, що є предметом забезпечення вимог АТ «Укрсоцбанк».

В обґрунтування поданої заяви ліквідатор банкрута зазначає, що за наслідками інвентаризації майна банкрута ліквідатором було виявлено майнові активи підприємства: побутове приміщення, літ А-3; виробничий цех, естакада, літ. А-1; кран мостовий, літ В; вбиральня, літ. Д; огорожа № 1; навіс, літ. Г. Згідно отриманої інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та отриманої заяви кредитора АТ «Укрсоцбанк» було встановлено, що лише побутове приміщення літ. А-3 та виробничий цех, естакада літ. А-1 знаходиться в іпотеці та забезпечує кредиторські вимоги АТ «Укрсоцбанк». Інші чотири об'єкта нерухомості не є заставними, але є невід'ємною частиною нерухомого майна ТОВ «Гарант-2010» та зареєстровані під одним реєстраційним номером та з розміром частки 1/1. Згідно схематичного плану БТІ всі об'єкти нерухомості знаходяться на одній земельній ділянці, яка обмежена огорожею № 1. Оскільки заставне та не заставне майно ТОВ «Гарант-2010» являє собою невід'ємний комплекс будівель та зареєстрованим під одним реєстраційним номером як одна ціла частина, ліквідатор вважає за доцільне здійснювати продаж нерухомого майна банкрута у вигляді ЦМК одним лотом.

Ліквідатором на адресу заставного кредитора лист з АТ «Укрсоцбанк» було направлено лист з проханням надати дозвіл на продаж майна банкрута, що забезпечує його кредиторські вимоги. Проте відповіді не надійшло.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Відповідно до п. 5 ст. 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Згідно п. 31 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 28.03.2013 року №01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» порядок продажу майна банкрута врегульовано статтею 44 Закону. При цьому продаж майна частинами здійснюється лише у випадку, коли не вдалося реалізувати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу.

Отже, ліквідатор діючи в рамках прав наданих йому законодавством про банкрутство отримує згоду від забезпеченого кредитора, а за відсутності такої, згоду суду на реалізацію майна банкрута, та керується при цьому вимогами ст. 43 та 44, розділом IV Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», здійснюючи реалізацію майна без додаткового погодження.

Суд зазначає, що положення Закону про банкрутство не передбачають можливості заставному кредитору визначати умови продажу заставного майна, а тому ліквідатор в цій частині має керуватися положеннями ст. ст.. 42-44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». У випадку, якщо заставний кредитор не згоден з умовами, порядком та ціною, він може оскаржити дії ліквідатора відповідно до Закону про банкрутство.

Правову позицію щодо того, що Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не містить положень, які б надавали забезпеченому кредитору право обирати умови та порядок реалізації заставного майна, в тому числі і погоджувати початкову вартість, висловив Верховний суд в постанові № 904/3719/15 від 29.03.2018 року в якому зазначив, що встановлення забезпеченим кредитором умов та обмежень до процедури реалізації майна банкрута суперечать положенням Закону, зокрема викладеним в абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство, де встановлено, що продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, в будь-якому разі здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом. Іншого порядку продажу майна, в тому числі і заставного, у ліквідаційній процедурі, ніж встановлено Законом про банкрутство, не передбачено.

Також, згідно позиції Вищого господарського суду України, наведеної у постанові від 10.11.2015 року №9/36, відповідно до статей 43, 44 Закону про банкрутство, подальшими діями ліквідатора у ліквідаційній процедурі є проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута. Оцінка майна банкрута є власною компетенцією ліквідатора та може проводитися ним із застосуванням висновків експертів-оцінювачів або без такого застосування, оскільки первісна оцінка майна є рівною сукупним визнаним у справі про банкрутство вимогам кредиторів, що не вимагає обов'язкової окремої оцінки його складових частин (об'єктів застави). Відтак, дії з формування ліквідаційної маси та оцінки предметів застави можуть проводитися ліквідатором пізніше у часі або паралельно з отриманням згоди суду на відчуження заставного майна, а для отримання згоди на відчуження ліквідатором майна в ліквідаційній процедурі йому достатньо встановити фактичну наявність у боржника предметів застави на час проведення ліквідаційної процедури.

Частиною 1 ст. 37 Закону про банкрутство визначено, що під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що ненадання такої згоди призведе до затягування ліквідаційної процедури, господарський суд вважає за необхідне клопотання ліквідатора задовольнити, надати дозвіл на продаж майнових активів в порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Щодо клопотання ліквідатора про зобов'язання вчинити дії.

20.03.2019 до господарського суду Сумської області надійшло клопотання № 20-03/19-1 від 20.03.2019 ліквідатора Удовенка Р.П. про зобов'язання вчинити дії, в якому просить суд зобов'язати Філію ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" в м. Суми закрити рахунки, що зареєстровані за ТОВ "Гарант-2010" та зобов'язати Філію ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» в м. Суми надати докази закриття рахунків.

На виконання вимог ухвали суду від 26.03.2019 Філія АТ «Укрексімбанк» в м. Сумах надала суду заяву №1010010/7954-19 від 09.04.2019, в якій повідомляє, що рахунки № 26003000003830 (гривня), № 26003000003830 (долар США), № 26003000003830 (Рос. Рубль), № 26003000003830 (Євро), які були відкриті ТОВ «Гарант-2010» в АТ «Укрексімбанк» закрито 06.03.2019.

15.04.2019 до суду надійшла заява № 15-04/01 від 15.04.2019 ліквідатора про закриття провадження в частині розгляду клопотання про зобов'язання вчинити дії, оскільки на даний час відсутній предмет спору.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ліквідатора, дійшов висновку про закриття провадження в частині розгляду клопотання ліквідатора відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутності предмету спору.

Щодо клопотання ліквідатора про встановлення основної грошової винагороди.

29.03.2018 до господарського суду Сумської області надійшло клопотання № 29-03/1-2 від 29.03.2019 ліквідатора Удовенка Р.П. про встановлення основної грошової винагороди, в якому просить суд встановити основну грошову винагороду ліквідатора Удовенка Р.П. за виконання повноважень ліквідатора у справі № 920/433/18 про банкрутство ТОВ "Гарант-2010" у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень ліквідатора.

11.04.2019 до суду надійшли письмові пояснення № 13.2-01/85-356 від 09.04.2019 АТ «Укрсоцбанк» щодо клопотання ліквідатора про встановлення основної грошової винагороди, в якому зазначив, що встановлення грошової винагороди ліквідатору на даному етапі неможливо в силу прямої вказівки ч. 5 ст. 115 Закону, якою встановлено те, що в якості джерела сплати грошової винагороди розпорядника майна використовуються грошові кошти боржника, одержані в результаті його господарської діяльності або від продажу його майна (майнових прав), а не кошти кредитора АТ «Укрсоцбанк». Крім того, вказує на те, що комітет кредиторів та фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого не створювались, тобто питання щодо виплати грошової винагороди ліквідатору затверджено не було, ліквідатором звіт про нарахування та виплату грошової винагороди подано не було.

У судовому засіданні ліквідатор та представник кредитора ГУ ДФС у Сумській області подане клопотання про встановлення основної грошової винагороди ліквідатора підтримали і просили задовольнити. Представник АТ «Укрсоцбанк» проти задоволення клопотання заперечив.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат, понесених під час виконання повноважень у справі про банкрутство, визначено положеннями статті 115 Закону про банкрутство.

У відповідності до частин 1, 3, 4 статті 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до відкриття господарським судом процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора, а її розмір не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень ліквідатора. Витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом.

В своєму клопотанні ліквідтор просить суд встановити основну грошову винагороду арбітражного керуючого Удовенко Р.П. за виконання повноважень ліквідатора по справі № 920/433/18 про банкрутство ТОВ «Гарант-2010» у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень ліквідатора, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання ліквідатора про встановлення розміру основної грошової винагороди та встановити основну грошову винагороду у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Керуючись ст.. ст.. 38, 40, 42, 44, 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ліквідатора Удовенка Р.П. № 20-03/1-2 від 20.03.2019 про надання дозволу на продаж майна банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-2010» - задовольнити.

2. Надати дозвіл на продаж майнових активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-2010» (40022, м. Суми, вул.. Тополянська, 9, код 23820177), що забезпечують кредиторські вимоги АТ «Укрсоцбанк» відповідно до порядку продажу визначеного Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

3. Клопотання № 20-03/19-1 від 20.03.2019 ліквідатора Удовенка Р.П. про закриття провадження в частині розгляду клопотання про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

4. Провадження в частині розгляду клопотання № 20-03/19-1 від 20.03.2019 ліквідатора Удовенка Р.П. про зобов'язання вчинити дії у справі № 920/433/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-2010» - закрити.

5. Клопотання № 29-03/1-2 від 29.03.2019 ліквідатора Удовенка Р.П, про встановлення основної грошової винагороди ліквідатора - задовольнити.

6. Встановити основну грошову винагороду ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-2010» Удовенка Р.П. за виконання повноважень ліквідатора у справі № 920/433/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-2010» у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень ліквідатора.

7. Ухвалу надіслати кредиторам, ліквідатору, Філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» в м. Суми.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття згідно ч. 4 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалу може бути оскаржено у встановленому порядку згідно п. 17 ч.1 ст. 255 ГПК України та ст.8 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суддя Н.О. Спиридонова