Рішення № 81304380, 22.04.2019, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2019 року Справа № 923/145/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін, справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (м. Київ),

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Енограй" (с. Софіївка Білозерського району Херсонської області)

про стягнення 190 892 грн. 14 коп.

учасники справи не викликались (не повідомлялись).

Позивач 27.02.19 звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором поставки № АП-19-0739 від 04 квітня 2018 року 190892.14 грн.. з яких: 142685,14 грн. основного боргу; 12692,12 грн. пені; 21402,75 грн. штрафу; 14 112.13 грн. відсотків річних, на підставі ст. 1,193,222,230 ГК України, ст. ст. 526, 529,625, 530 ЦК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.19 справу розподілено судді Гридасову Ю.В.

Ухвалою суду від 28.02.19 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до приписів частин 3, 5 ст. 252 ГПК України (зі змінами та доповненнями), без проведення судового засіданя. Крім того, учасникам справи, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, встановлено строк для надання суду заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань.

Повне рішення у справі ухвалено 22.04.19.

Позивач у позовній заяві та відповіді на відзив посилається на наступні обставини:

всупереч умовам укладеног сторонами Договору поставки № АП-19-0739 від 04 квітня 2018 року Відповідач допустив прострочення оплати поставленого товару відповідно до графіку оплат, встановлених вищевказаним Договором, та станом на 15 січня 2019 року частково не розрахувався із Позивачем за поставлений товар, оплативши лише 35671,28 грн., внаслідок чого утворилася заборгованість, що складає 142685,14 грн. (основний борг);

сума пені, що підлягає стягненню з Відповідача, за розрахунком Позивача, складає 12692,12 грн.;

сума штрафу, що підлягає стягненню з Відповідача, за розрахунком Позивача, складає 21402,75 грн.;

сума процентів річних, що підлягає стягненню з Відповідача, за розрахунком Позивача, складає 14112,13 грн.

Відповідач у відзиві та запереченнях посилається на наступні обставини:

визнаючи факт існування основної заборгованості у розмірі 142685,14 грн., Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 12692,12 грн. пені та 21402,75 грн. штрафу;

на думку Відповідача, Позивач просить стягнути із СТОВ «Енограй» штраф, що складає 40% річних не від суми боргу, а від ціни договору, з урахуванням і тих 20% ціни, які СТОВ «Енограй» фактично сплачено;

СТОВ «Енограй» вважає, що Позивач не довів наявності у нього збитків, завданих простроченням виконання зобов'язання з боку СТОВ «Енограй», оскільки розрахунки таких збитків та докази на їх підтвердження до позову не надані;

на думку Відповідача, слід врахувати, що на виконання договору СТОВ «Енограй» вже сплатило 35671,28 грн., що складає 20% від ціни договору;

враховуючи відсутність завданих Позивачу збитків, СТОВ «Енограй» вважає надмірним та несправедливим застосування штрафів та пені у розмірі більше 34 тисяч гривень, що майже дорівнює сумі, яку СТОВ «Енограй» вже сплатило;

як стверджує Відповідач, Позивач безпідставно включив період введення воєнного стану у розрахунок відсотків річних;

СТОВ «Енограй» є сільськогосподарським підприємством, яке спеціалізується на вирощуванні фруктів, ягід та винограду, діяльність СТОВ «Енограй» має виражений сезонний характер, оскільки основну частину прибутку підприємство отримує у літній та осінній період;

заборгованість СТОВ «Енограй» перед ТОВ «Хімагропроект» зумовлена несвоєчасним розрахунком зі сторони контрагентів підприємства, але після розрахунку СТОВ «Енограй» має змогу погасити заборгованість, при цьому, не продавати товар, чекаючи перерахування коштів на умовах попередньої оплати, СТОВ «Енограй» не може, так як зібраний ним товар швидко псується;

Відповідач також просить суд встановити спосіб та порядок виконання рішення суду шляхом відстрочення суми платежу основного боргу та відсотків річних на 6 місяців починаючи з дати постановления судового рішення.

Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

27.02.19 позов.

Відповідачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

27.03.19 відзив.

З'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (надалі за текстом рішення - Позивач, Продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Енограй» (надалі за текстом рішення - Відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки № АП-11-0378 від 25.07.2018р. (надалі за текстом рішення - Договір).

Відповідно до умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 178356,42 гривень. Відповідно до погодженого Договором графіку оплати товару, Відповідач повинен був оплатити повну вартість за товар у розмірі 178356,42 грн. до 20.10.2018 року.

Відповідно до умов п. 1.1 Договору Позивач зобов'язується передати у власність Відповідачу, а Відповідач зобов'язується прийняти та оплатити наступний насіннєвий матеріал (надалі - Товар):

«Ацидан» на загальну суму - 178356,42 грн.

Загальна вартість Товару за п. 1.2 Договору складає: 178356,42 грн.

У відповідності до умов п. 2.1 Договору Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу вартість Товару, визначеного у п. 1.2 Договору у наступні строки:

не пізніше 01.08.2018 р. суму у розмірі - 35671,28 грн.;

не пізніше 20.10.2018 р. суму у розмірі - 142685,14 грн.

Відповідно до умов п. 3.3. Договору поставка Товару Позивачем відбулась у строк до 26 липня 2018 року.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що при розрахунку здійснюється перерахунок вартості Товару з врахуванням фактичного курсу купівлі долара США на дату оплати відповідно до графіку закріпленого у п. 2.1 Договору за формулою вказаною у Договорі.

Відповідно до видаткової накладної № АП-11-0451 від 26 липня 2018 р. Позивач виконав договірні зобов'язання щодо поставки товару.

Відповідач допустив прострочення оплати поставленого товару відповідно до графіку оплат, встановлених вищевказаним Договором, та станом на 15 січня 2019 року частково не розрахувався із Позивачем за поставлений товар, оплативши лише 35671,28 грн., внаслідок чого утворилася заборгованість, що складає 142685,14 грн. (основний борг).

Відповідно до умов п. 5.1 Договору поставки сторони відповідають за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором і чинним законодавством України.

Відповідно до умов п. 5.2 Договору поставки Покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 даного Договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

Сума пені, за розрахунком Позивача, складає 12692,12 грн.

Пунктом 5.4 Договору поставки передбачається, що у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даного Договору, більше ніж 10 (десяти) днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним Договором штраф у розмірі 15 відсотків від ціни Договору.

Сума штрафу, за розрахунком Позивача, від суми основного боргу, складає 21402,75 грн.

У відповідності до п. 5.5. Договору поставки сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її в розмірі 40 відсотків річних від несплаченої загальної вартості Товару протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений Покупцем та 96 відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів. З дня закінчення строків сплати, передбачених п. 2.1. Договору, вважається, що Продавцем пред'явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних.

Сума процентів річних, за розрахунком Позивача, складає 14112,13 грн.

Судом не приймаються до уваги посилання Відповідача на те, що Позивач просить стягнути штраф, що складає 40% річних не від суми боргу, а від ціни договору, з урахуванням і тих 20% ціни, які СТОВ «Енограй» фактично сплачено, оскільки не дивлячись на умову п. 5.4 Договору, штраф фактично розраховано Позивачем від суми основного боргу.

Відповідач також помилково стверджує про необхідність доведення Позивачем завдання збитків невиконанням Договірних зобов'язань, оскільки останні не є предметом позову.

Часткове виконання Відповідачем Договірних зобов'язань щодо оплати вартості отриманого товару, приблизно на 20% від вартості поставленого товару, не свідчить про відсутність підстав для нарахування неустойки (штрафу, пені) відповідно до умов Договору та вимог законодавства, а нараховані Позивачем штраф та пеня не є надмірно великими порівняно з сумою основного боргу (збитками Позивача), що не дає підстави для їх зменшення судом, відповідно до положень ст. 233 ГК України.

Не приймається судом і посилання Відповідача на те, що Позивач безпідставно включив період введення воєнного стану у розрахунок відсотків річних, оскільки, як зазначено у відзиві Відповідачем, СТОВ «Енограй» є сільськогосподарським підприємством, яке спеціалізується на вирощуванні фруктів, ягід та винограду, а господарська діяльність СТОВ «Енограй» має виражений сезонний характер, оскільки основну частину прибутку підприємство отримує у літній та осінній період.

Відповідач також, зважаючи на скрутне, на даний момент, фінансове становище СТОВ «Енограй», необхідність фінансування весняно-польових робіт для успішного початку сезону та закладення врожаю на поточний рік, просить суд встановити спосіб та порядок виконання рішення суду шляхом відстрочення суми платежу основного боргу та відсотків річних на 6 місяців починаючи з дати постановления судового рішення.

Зазначене клопотання не підлягає задоволенню оскільки Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів скрутного фінансового становища (у вигляді фінансової звітності за відповідний період), тобто наявності обставин, які істотно ускладнять виконання рішення або зроблять його неможливим, відповідно до приписів ст. 239, 331 ГПК України.

Аргументи, наведені Позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.

Натомість, аргументи, наведені Відповідачем щодо відсутності підстав для задоволення позову не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги містяться і у ст. 193 ГК України.

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З'ясувавши викладені обставини, дослідивши подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені відповідачем, тому заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати понесені Позивачем у вигляді сплати судового збору за подання позову у розмірі 2863,39грн. покладаються на Відповідача.

В даному випадку судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 247 - 252, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Енограй" (адреса місцезнаходження: 75052, Херсонська обл., Білозерський район, Софіївка, вулиця Шмідта, будинок 1-Б; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 32500739) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (адреса місцезнаходження: 02160, м. Київ, пр-т. Соборності, 15; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 30262667) 142685,14 грн. основного боргу, 12692,12 грн. пені, 21402,75 грн. штрафу, 14 112,13 грн. відсотків річних, 2863,39грн. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Дата складання повного рішення 22.04.19.

Суддя Ю.В. Гридасов