Рішення № 81304112, 18.04.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3257/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом КП "Харківські теплові мережі", м. Харків до ФОП Беляковської Галини Іванівни, м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Гроссу Г.В., Розуван В.В.,

відповідача - Венгер В.Л.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Бєляковської Галини Іванівни про стягнення безпідставно спожитої теплової енергії в розмірі 40986,04 грн., яка утворилась за період з жовтня 2011 року по січень 2017 року включно. Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 26.09.2017 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи відкладався, по справі призначалася будівельно-технічна та оціночно-будівельна експертиза. На час проведення судової експертизи провадження у справі зупинялося.

Ухвалою від 16.01.2018 р. справу було призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Ухвалою від 05.03.2019 р. було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 21.03.2019 р. о 11:00.

21.03.2019 р. та 01.04.2019 р. розгляд справи по суті відкладався з метою забезпечення процесуальних прав сторін та створення належних умов для розгляду справи по суті.

08.04.2019 р. через канцелярію господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі (вх. №8476), які судом було досліджено та долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 16.04.2019 р. було оголошено перерву до 11:00, 18.04.2019 р.

В призначеному на 18.04.2019 р. судовому засіданні представник позивача повністю підтримав доводи, викладені в позовній заяві, надав для долучення до матеріалів справи деталізований розрахунок заборгованості відповідача (вх. 9658), просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у заявах по суті справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу докази і заяви по суті справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Бєляковської Галини Іванівни про стягнення безпідставно спожитої теплової енергії в розмірі 40986,04 грн., яка утворилась за період з жовтня 2011 року по січень 2017 року включно.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначав, що ФОП Беляковська Г.І. займала нежитлові приміщення в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 94,8 кв.м на підставі договору оренд з Управлінням комунального майна та приватизації ХМР №1896 від 28.09.2011 р., що підтверджується листом №2085 від 24.02.2015 р. Управління комунального майна та приватизації ХМР, в якому зазначено, що на підставі договору оренди №1896 від 28.09.2011 р. нежитлові приміщення №9-1-:-9-10 було передано в оренду ФОП Беляковській Г.І. та у відповідності з технічним паспортом від 30.09.2010 р. площа приміщення складає 94,8 кв.м. Система опалення нежитлового приміщення є невід'ємною частиною системи опалення вказаного житлового будинку.

В опалювальні періоди 2011-2012, 2012-2013, 2013-2014, 2014-2015, 2015-2016, 2016-2017 відповідач безпідставно отримував теплову енергію на потреби опалення, постачання якої здійснювало КП «Харківській теплові мережі». На підтвердження факту підключення та відключення зазначених нежитлових приміщень до системи теплопостачання житлового будинку позивачем надано акти про підключення та відключення теплової енергії до житлового будинку АДРЕСА_1, в опалювальний період 2011-2017 років, які містять підписи уповноважених осіб КП «Харківські теплові мережі» і балансоутримувача будинку та скріплені їхніми печатками.

Оскільки договір на поставку теплової енергії відповідачем не укладався, то відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. На підставі чого позивачем було направлено відповідачу лист-вимогу №171 від 24.03.2017 р. з вимогою сплатити вартість безпідставно спожитої теплової енергії в сумі 40986,04 грн., яка утворилася за період з жовтня 2011 року по січень 2017 року (згідно розрахунку, доданого до позовної заяви).

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти факту підключення його приміщень до системи теплопостачання в зазначені позивачем опалювальні періоди. Складені без участі відповідача Акти підключення та відключення будинку до системи опалення на думку відповідача не можуть бути доказом, яким підтверджується факт підключення опалення в приміщеннях відповідача.

Відповідач зазначав, що звертався до позивача із заявою про відключення своїх приміщень від загальної системи обліку споживання теплової енергії будинку у зв'язку з відсутністю в них опалювальних пристроїв (а.с. 91). У відповідь на заяву від 29.10.2015 р. позивачем було повідомлено відповідача про відсутність правових підстав для задоволення заяви про відключення опалення в приміщенні (а.с. 92). Не укладення між сторонами договору на постачання теплової енергії та відсутність обставин споживання відповідачем теплової енергії, на думку останнього, виключає можливість задоволення позовних вимог, оскільки позивач поставляє свій товар (теплову енергію) споживачу - суб'єкту господарювання, яким є балансоутримувач будинку КП «Жилкомсервіс» і таке постачання відбувається за договором поставки.

Також, відповідач стверджував, що позивач вимагає оплати виключно за втрати тепла від транзитних трубопроводів (стояків) розташованих в цокольному приміщенні, а не за послуги з опалення нежитлових приміщень. За транспортування теплоенергії через транзитні трубопроводи, у тому числі які проходять через нежитлові приміщення відповідача, сплачують споживачі теплової енергії (мешканці будинку) на підставі договорів про надання послуг з постачання теплоенергії, тому відповідач вважає безпідставними позовні вимоги по стягненню з відповідача позадоговірної оплати за фактичне транспортування теплоенергії через транзитні трубопроводи, що проходять через нежитлові приміщення ФОП Беляковської Г.І. Окрім того, відповідачем було заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності за вимогами позивача.

З долучених до матеріалів справи документів судом встановлено, що в акті приймання-передачі від 28.09.2011 р. міститься технічна характеристика орендованого приміщення та зазначено, що в нежитлових приміщеннях є освітлення, опалення, водопровід та каналізація. Окрім того, пунктом 4.10 договору оренди №1896 було передбачено, що орендар зобов'язаний здійснити укладання договорів на отримання комунальних послуг (газо-, водо-, теплопостачання, послуги водовідведення та електрифікації). Відповідно до інформації, що вбачається з листа заступника начальника Управління комунального майна та приватизації договір оренди №1896 від 28.09.2011 р. було розірвано 05.04.2012 р. у зв'язку з укладанням договору купівлі-продажу №4819-В-С від 05.04.2012 р.

В письмових поясненнях (вх. №38332 від 21.11.2017 р.) КП «Харківські теплові мережі» зазначало, що відповідно до п. 25 Правил №630 відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. На думку позивача, жодних доказів законного відключення спірного приміщення від мереж централізованого опалення з дотриманням усіх вимог «Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» відповідачем не надано.

Також, позивач вказував, що починаючи з березня 2017 року відповідач сплачує кошти за отриману теплову енергію у спірному приміщенні площею 94,8 кв.м, що підтверджується даними щодо нарахувань за спожиту ним теплову енергію та проведеними оплатами (а.с. 86-88), зазначене спростовує твердження відповідача про відсутність в нежитлових приміщеннях централізованого опалення.

Ухвалою від 05.03.2018 р. судом було задоволено клопотання відповідача про призначення судової експертизи (вх.5867 від 05.03.2018 р.), призначено будівельно-технічну експертизу, доручивши її проведення Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України (61177, м.Харків, вул. Золочівська, 8а), матеріали справи направлено до експертної установи для проведення експертизи. На вирішення експертам було поставлено наступні питання:

1. Чи відповідає внутрішньо-будинкова система опалення житлового багатоквартирного будинку, в частині нежитлових приміщень цокольного поверху №9-1-:9-10, загальною площею 94,8 кв.м, в житловому будинку літ «А-4» розташованому за адресою: АДРЕСА_1, які належать ФО-П Бєляковській Г.І., проектно-технічній документації на будівництво та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (містобудівним, протипожежним, санітарно-гігієнічним тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

2. Чи передбачено проектно-технічною документацією опалення нежитлових приміщень цокольного поверху № 9-1-:-9-10, загальною площею 94,8 кв.м, в житловому будинку літ «А-4» розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які належать ФО-П Бєляковській Г.І. від централізованої системи опалення? Якщо передбачено, то якою системою опалення, вказати її складові, зокрема які прилади опалення, їх технічні параметри і їх кількість, та яку вони мають забезпечити технічно температуру повітря в приміщеннях, і чи відповідає вона нормативній станом на 2011-2018 р.р.?

3. Чи фактично обладнані нежитлові приміщення вказані в питаннях 1 і 2, радіаторами (приладами) опалення підключеними до внутрішньо-будинкової мережі (системи) опалення житлового будинку відповідно до проектно-технічної документації. Якщо обладнані, то чи забезпечують вони технічно нормативну температуру повітря в нежитлових приміщеннях?

4. Чи є технічна можливість перенесення транзитних труб, стояків системи опалення будинку з вищевказаних приміщень ФО-П Бєляковської Г.І.?

20.04.2018 р. на адресу господарського суду Харківської області надійшло клопотання Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса (вх. № 585) про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи по справі № 922/3257/17, в якому, керуючись вимогами ст. 69 ГПК України та п. 2.1, 2.2 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Мінюста України №53/5 від 08.10.1998 р. (із змінами і доповненнями) для проведення досліджень судовий експерт просив надати проектну документацію на будівництво житлового будинку літ. «А-4» по АДРЕСА_1 (в частині системи опалення нежитлових приміщень цокольного поверху №№9-1-:-9-10).

В засіданні 05.06.2018 р. представник відповідача надав копію листа КП ХМБТІ від 10.05.2018 р. №5467/04-11, який є відповіддю на адвокатський запит про надання копії проектно-технічної документації. В листі повідомляється, що в матеріалах інвентаризаційної справи на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, відсутня проектно-технічна документація на вказаний об'єкт нерухомого майна, виготовлення технічної документації на внутрішньобудинкову мережу (систему опалення) не передбачено Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001 р.). З огляду на викладене, враховуючи неможливість отримання запитуваних експертом документів, представник відповідача просив суд доручити проведення призначеної по справі експертизи в частині з'ясування третього питання: «Чи фактично обладнані нежитлові приміщення вказані в питаннях 1 і 2, радіаторами (приладами) опалення підключеними до внутрішньо-будинкової мережі (системи) опалення житлового будинку відповідно до проектно-технічної документації. Якщо обладнані, то чи забезпечують вони технічно нормативну температуру повітря в нежитлових приміщеннях?».

Враховуючи, що до суду не було надано проектну документацію на будівництво житлового будинку літ. «А-4» по АДРЕСА_1 (в частині системи опалення нежитлових приміщень цокольного поверху №№9-1-:-9-10), яка була затребувана експертом для проведення призначеної по справі експертизи, суд задовольнив клопотання представника відповідача про проведення експертизи з частини питань, з'ясування яких можливе без надання проектної документації. На розгляд та вирішення експертам було поставлено наступне питання: «Чи фактично обладнані нежитлові приміщення цокольного поверху №9-1-:9-10, загальною площею 94,8 кв.м, в житловому будинку літ «А-4» розташованому за адресою: АДРЕСА_1, які належать ФО-П Бєляковській Г.І., радіаторами (приладами) опалення підключеними до внутрішньо-будинкової мережі (системи) опалення житлового будинку відповідно до проектно-технічної документації. Якщо обладнані, то чи забезпечують вони технічно нормативну температуру повітря в нежитлових приміщеннях?».

04.02.2019 р. до господарського суду надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи №7684 від 22.12.2018 р. У висновку зазначається, що нежитлові приміщення цокольного поверху № 9-1-:-9-10, загальною площею 94,8 кв.м, в житловому будинку літ. "А-4" по АДРЕСА_1, які належать ФО-П Бєляковській Г.І., не обладнані радіаторами (приладами) опалення; встановити чи фактично обладнані нежитлові приміщення цокольного поверху № 9-1-:-9-10, загальною площею 94,8кв.м, в житловому будинку літ. "А-4" розташованому за адресою: АДРЕСА_1, які належать ФО-П Бєляковській Г.І., радіаторами (приладами) опалення підключеними до внутрішньо-будинкової мережі (системи) опалення житлового будинку відповідно до проектно-технічної документації, не надається можливим в зв'язку з ненаданням проектно-технічної документації.

В дослідницькій частині висновку зафіксовано, що при обстеженні нежитлових приміщень цокольного поверху №9-1-:-9-10 в житловому будинку АДРЕСА_1 встановлено, що в досліджуваних приміщеннях проходять трубопроводи опалення. Трубопроводи опалення в нежитлових приміщеннях цокольного поверху №9-1-:-9-10 виконані із полімерних труб. Відповідно до вимог ДБН, труби утеплені, що забезпечує захист від тепловтрат. Трубопроводи виконують функцію подачі теплової енергії до приладів опалення, тобто функцію транзиту теплоносія.

Таким чином, встановлено наявність трубопроводів опалення в нежитлових приміщеннях цокольного поверху №9-1-:-9-10, до яких не підключено радіатори (прилади) опалення.

Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії. Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" передбачено обов'язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно з частиною другою статті 275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Зазначені положення кореспондуються з пунктами 4, 14 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (далі - Правила), якими передбачено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, споживач зобов'язаний до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії - це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Відповідно до пункту 3 Правил споживач теплової енергії фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Як зазначав позивач, відповідач не уклав договір купівлі-продажу теплової енергії і в період з жовтня 2011 року по січень 2017 року безпідставно споживав теплову енергію в приміщеннях, що знаходяться в будинку за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 94,8 кв.м.

Однак з аналізу положень Правил, зокрема пункту 44, вбачається, що термін "споживач" застосовується в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання.

Частиною шостою статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

При цьому відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє споживача від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, постанові Верховного Суду від 10.05.2018 р. у справі №922/2790/17, постанові Верховного Суду від 02.03.2018 р. у справі №915/89/16.

Згідно ст. 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 13 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (стаття 74 ГПК України).

Керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З матеріалів справи вбачається, що факт відпуску теплової енергії у спірне приміщення підтверджується, зокрема, актами підключення та відключення теплової енергії до житлового будинку АДРЕСА_1, в опалювальні періоди 2011-2017 років, які містять підписи уповноважених осіб КП «Харківські теплові мережі» і балансоутримувача будинку та скріплені їхніми печатками. Система опалення нежитлового приміщення цокольного поверху №9-1-:-9-10 в житловому будинку АДРЕСА_1 є невід'ємною частиною централізованої системи опалення будинку, тому при подачі теплової енергії в централізовану систему опалення будинку в опалювальні періоди одночасно опалювання подавалося і в нежитлові приміщення, якими користувався відповідач.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо відсутності в нежитлових приміщення приладів опалення, суд виходить з положень встановленого законодавством порядку відключення будинку (приміщень) від системи централізованого опалення.

Так, згідно з пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, споживач може відмовитися від отримання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Згідно з пунктом 26 Правил № 630 відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.12.2005 за №1478/11758 (з подальшими змінами) затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого теплопостачання, який згідно з п. 1.1 визначає процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Вказаним Порядком передбачено відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не у квартирах чи нежитлових приміщеннях багатоквартирних будинків з ініціативи споживача, а відключення багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів. Пунктом 2.5 Порядку визначено, що відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи. Роботи з відключення будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконуються у міжопалювальний період.

Відповідно до пункту 2.6 Порядку по закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.

З огляду на викладене, законодавством України встановлено чіткий порядок відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, який передбачає виконання низки проектно-технічних дій та погоджень їх результатів з уповноваженими органами, що фіксується складанням відповідних документів, які можуть слугувати доказом дотримання встановленого законом порядку відключення від централізованого опалення. Таких документів до суду не було надано.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази відключення спірних приміщень від мережі централізованого опалення у встановленому законодавством порядку. У той час як самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання, що відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі № 6-1192цс15. Підведення централізованого опалення до стояка в межах приміщення свідчить про надання послуг позивачем, а самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.

В той же час судом встановлено, що позов про стягнення безпідставно спожитої відповідачем теплової енергії заявлено з посиланням на положення статей 1212 та 1213 ЦК України, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постановах від 24.09.2014 у справі № 6-122 цс14 та від 25.02.2015 у справі № 3-11гс15.

Так, зазначена норма застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

У постанові Верховного Суду України від 18.11.2015 у справі № 6-582цс15 зазначено, що позов про стягнення вартості теплової енергії підлягає задоволенню, якщо підтверджено, що між сторонами склалися фактичні договірні відносини.

Враховуючи те, що в даному випадку між сторонами на протязі жовтня 2011 року - січеня 2017 року склалися фактичні договірні відносини щодо постачання та споживання теплової енергії, підприємство належними доказами підтвердило факт подачі теплової енергії у нежитлові приміщення відповідача, що знаходять за адресою АДРЕСА_1, якими користувався відповідач у зазначений період, докази відключення приміщення від мереж централізованого опалення у встановленому законодавством порядку відсутні, тому позовні вимоги про стягнення вартості спожитої теплової енергії є обґрунтованими.

Згідно наданих позивачем розрахунків, сума позовних вимог складається з вартості спожитої теплової енергії за наступні періоди:

- з жовтня 2011 р.: 384,53 грн.

- з листопада 2011 р.: 987,98 грн.

- з грудня 2011 р.: 968,7 грн.

- з січня 2012 р.: 1339,95 грн.

- з лютого 2012 р.: 1477,48 грн.

- з березня 2012 р.: 1067,32 грн.

- з квітня 2012 р.: 133,23 грн.

- з жовтня 2012 р.: 153,44 грн.

- з листопада 2012 р.: 797,12 грн.

- з грудня 2012 р.: 1351,55 грн.

- з січня 2013 р.: 1235,54 грн.

- з лютого 2013 р.: 1011,18 грн.

- з березня 2013 р.: 1084,72 грн.

- з квітня 2013 р.: 251,49 грн.

- з жовтня 2013 р.: 523,93 грн.

- з листопада 2013 р.: 724,15 грн.

- з грудня 2013 р.: 1148,52 грн.

- з січня 2014 р.: 1358,6 грн.

- з лютого 2014 р.: 963,12 грн.

- з березня 2014 р.: 692,83 грн.

- з квітня 2014 р.: 363,81 грн.

- з жовтня 2014 р.: 383,75 грн.

- з листопада 2014 р.: 1271,95 грн.

- з грудня 2014 р.: 1854,13 грн.

- з січня 2015 р.: 1845,22 грн.

- з лютого 2015 р.: 1373,98 грн.

- з березня 2015 р.: 1602,86 грн.

- з квітня 2015 р.: 391,78 грн.

- з жовтня 2015 р.: 439,33 грн.

- з листопада 2015 р.: 1286,92 грн.

- з грудня 2015 р.: 1696,04 грн.

- з січня 2016 р.: 2394,59 грн.

- з лютого 2016 р.: 1378,08 грн.

- з березня 2016 р.: 1251,53 грн.

- з квітня 2016 р.: 67,86 грн.

- з жовтня 2016 р.: 725,04 грн.

- з листопада 2016 р.: 1240,63 грн.

- з грудня 2016 р.: 1821,88 грн.

- з січня 2017 р.: 1941,28 грн.

Загальна сума вартості спожитої теплової енергії з жовтня 2011 року по січень 2017 року складає 40986,04 грн.

Пунктом 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" передбачено, що за змістом ч.1 ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи визнання обґрунтованими заявлені КП «Харківські теплові мережі» позовні вимоги та подання відповідачем заяви про застосування позовної давності, суд розглядає заяву відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до п. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою 25.09.2017 р., а розрахунок спожитої теплової енергії здійснено за періоди постачання починаючи з жовтня 2011 року по січень 2017 року (а.с.31-37), таким чином строк позовної давності сплив за зобов'язаннями, що виникли до 25.09.2014 р. (нарахування з жовтня 2011 року по квітень 2014 року).

З урахуванням застосування наслідків спливу строків позовної давності відносно здійснених позивачем нарахувань за період з жовтня 2011 року по квітень 2014 року до стягнення з відповідача підлягають кошти за спожиту теплову енергію на загальну суму 22966,85 грн., яка складається з вартості спожитої теплової енергії по наступним періодам:

- з жовтня 2014 р.: 383,75 грн.;

- з листопада 2014 р.: 1271,95 грн.;

- з грудня 2014 р.: 1854,13 грн.;

- з січня 2015 р.: 1845,22 грн.;

- з лютого 2015 р.: 1373,98 грн.;

- з березня 2015 р.: 1602,86 грн.;

- з квітня 2015 р.: 391,78 грн.;

- з жовтня 2015 р.: 439,33 грн.;

- з листопада 2015 р.: 1286,92 грн.;

- з грудня 2015 р.: 1696,04 грн.;

- з січня 2016 р.: 2394,59 грн.;

- з лютого 2016 р.: 1378,08 грн.;

- з березня 2016 р.: 1251,53 грн.;

- з квітня 2016 р.: 67,86 грн.;

- з жовтня 2016 р.: 725,04 грн.;

- з листопада 2016 р.: 1240,63 грн.;

- з грудня 2016 р.: 1821,88 грн.;

- з січня 2017 р.: 1941,28 грн.

З огляду на встановлені обставини, застосування до частини позовних вимог наслідків спливу строку позовної давності, суд частково задовольняє позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі».

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця БЄЛЯКОВСЬКОЇ ГАЛИНИ ІВАНІВНИ (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код особи НОМЕР_1) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (61037, Харківська обл., місто Харків, Комінтернівський район, ВУЛИЦЯ МЕФОДІЇВСЬКА, будинок 11, ідентифікаційний код особи 31557119) вартість спожитої теплової енергії в розмірі 22966,85 грн. та 896,57 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено "22" квітня 2019 р.

Суддя Л.С. Лаврова