Рішення № 81303930, 09.04.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2019 Справа № 917/381/19

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5 код 00131819, адреса для листування: Кременчуцька філія ПАТ «Полтаваобленерго», 39601, м. Кременчук, Пр-т Свободи, 8

до Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського, 39617, м. Кременчук, Вул. Лікаря О. Богаєвського, 60/1 Код 01999613

про стягнення 22 062,41 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Дяченко Д.Б.

за участю представників:

представник позивача: Щіпець А.Г., дов. № 10-75/1607 від 01.02.19

представник відповідача: не з"явився

Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" звернулося до суду з позовом до Кременчуцької першої міської лікарні ім. О.Т. Богаєвського про стягнення 22 062,41 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 89 від 21.05.2014, у тому числі: (активна електроенергія) пеня в сумі 3 067,41 грн. та в сумі 18 739,37 грн.; 3 % річних в сумі 255,63 гри.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 09.04.2019.

Позивач та відповідач були належним чином повідомлені про розгляд даної справи (поштові повідомлення про вручення ухвали суду від 11.03.2019 року в матеріалах справи).

01.04.2018 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 381), в якому відповідач просить суд задовольнити позов частково, зменшивши розмір пені.

02.04.19 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 3317).

Присутній в судовому засіданні представник позивача на задоволенні позову наполягав.

Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 1 ст. 240 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

21 травня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" та Кременчуцькою першою міською лікарнею ім. О.Т. Богаєвського укладено договір про постачання електричної енергії № 89.

Відповідно до умов договору Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та перелік об'єктів і засобів комерційного обліку", а також здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками "Порядок розрахунків" та "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п. 2.3.3., п. 2.3.4. договору).

Згідно п. 1 додатку № 2 до договору "Порядок розрахунків" розрахунковим вважається період з 8-00 годин 15-го числа попереднього місяця до 8-00 годин такого ж числа поточного місяця. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

29.08.2016 р. і 07.05.2018 р. Сторони уклали Додаткові Угоди № 3 та № 5 до Договору, якими встановили порядок оплати електроенергії у вигляді попередньої оплати.

У відповідності до п. 2. Додатку № 2 - Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу споживання електричної енергії заявленого на наступний розрахунковий період за формую попередньої оплати.

Попередня оплата здійснюється до 14-го (чотирнадцятого» числа включно місяця, що передує розрахунковому періоду, у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з Додатком № 1 до цього Договору, на підставі отриманого у Постачальника рахунка, в якому зазначається кінцева дата його оплати.

Остаточний розрахунок за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду. Споживач здійснює на підставі виставленого Постачальником рахунка, відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені цим Договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цим Договором.

У відповідності до п. 2., п. З та п. 13 цього Додатку Розрахунки за спожиту активну електричну енергію, перетікання реактивної енергії, перевитрати договірних величин електроенергії та потужності, нарахування за Актами про порушення ПКЕЕ, пеня та інші платежі, оформлені рахунками Постачальника, здійснюються Споживачем самостійно протягом 5-ти операційних днів з дня отримання рахунків.

У відповідності до п. 4.2.1. договору та згідно п. 10 додатку № 2 до договору, у разі несвоєчасної оплати платежів, передбачених пунктом 2.3.3., 2.3.4. договору, постачальник проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються компенсаційні нарахування з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення.

Як зазначає позивач, в порушення умов договору відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати замовлених обсягів електричної енергії виконував не належним чином.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 22 062,41 грн., у тому числі: (активна електроенергія) пеня в сумі 3 067,41 грн. та в сумі 18 739,37 грн.; 3 % річних в сумі 255,63 грн. (детальний розрахунок залучений до матеріалів справи).

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України(далі - ГК) України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2. ст. 712 ЦК).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст.ст.546, 549 ЦК України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3. цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми.

Також в п. 10 Додатку № 2 "Порядок розрахунків" сторони узгодили, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Порядком платежів Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються компенсаційні нарахування з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого розрахунку позивач заявив до стягнення пеню за несвоєчасне внесення платежів за оплату та передоплату активної електроенергії та оплату реактивної електроенергії, з якої:

- пеня в розмірі 3 067,41 грн. за жовтень, листопад та грудень 2018 р. (1328,35 грн. пені за зобов'язаннями жовтня 2018 р. за період з 23.10.2018 по 04.11.2018; 1226,17 грн. пені за зобов'язаннями листопада 2018 р. за період з 23.11.2018 по 04.12.2018; 512,88 грн. пені за зобов'язаннями грудня 2018 р. за період з 26.12.2018 по 30.12.2018);

- за зобов'язаннями по попередній оплаті електроенергії (до 15 числа місяця, що передує розрахунковому) нараховано:

- пеню в розмірі 18 739,37 грн. за період з вересня по грудень 2018 р. включно (4766,14 грн. пені за зобов'язаннями вересня 2018 р. за період з 15.08.2018 по 15.09.2018; 4701,91 грн. пені за зобов'язаннями жовтня 2018 р. за період з 15.09.2018 по 15.10.2018;4557,08 грн. пені за зобов'язаннями листопада 2018 р. за період з 17.10.2018 по 15.11.2018; 4714,22 грн. пені за зобов'язаннями грудня 2018 р. за період з 15.11.2018 по 15.12.2018);

- 3 % річних в розмірі 1225,41грн. за жовтень, листопад та грудень 2018 р. (110,70 грн. 3% річних за зобов'язаннями жовтня 2018 р. за період з 23.10.2018 по 04.11.2018; 102,18 грн. 3% річних за зобов'язаннями листопада 2018 р. за період з 23.11.2018 по 04.12.2018; 42,74 грн. 3% річних за зобов'язаннями грудня 2018 р. за період з 26.12.2018 по 30.12.2018.)

Перевіривши правильність розрахунку, суд встановив, що вимоги в частині стягнення пені та 3% річних за несвоєчасне внесення платежів за оплату активної електроенергії є обґрунтованими.

При цьому судом враховано правомірність нарахування позивачем пені на передоплату активної електроенергії з огляду на те, що зобов"язання відповідача здійснювати попередню оплату передбачено умовами Договору, а саме Додатком № 2 до нього Порядок розрахунків.

Доказів внесення змін в Договір у встановленому порядку надано суду не було.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Перевірка правильності розрахунку пені, 3% річних здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Еліт".

Проте, суд дійшов висновку зменшити розмір нарахованої пені на 50%, виходячи з наступного.

У відповідності до Стаття 233 Господарського кодексу України У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи те, що відповідач є комунальним підприємством та в повному обсязі виконав зобов'язання за договором, а також те, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов'язань за договором не мали негативних наслідків у вигляді збитків, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд зменшує розмір пені на 50%, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково в розмірі (активна електроенергія) 1533,71 грн. та в сумі 9369,69 грн.

При цьому судом враховано зазначену у рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 правову позицію Конституційного Суду України, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків.

За даних обставин, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення (активна електроенергія) пені в сумі 1533,71 грн. та в сумі 9369,69 грн.; 3 % річних в сумі 255,63 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в іншій частині - у позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи приписи ст.ст. 123, 129 ГПК України, судовий збір покладається судом на відповідача (без урахування зменшення судом розміру пені).

Керуючись статтями 129, 130, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського (39617, м. Кременчук, Вул. Лікаря О. Богаєвського, 60/1 Код 01999613) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022, ідентифікаційний код 00131819, адреса для листування: Кременчуцька філія ПАТ "Полтаваобленерго", 39601, м. Кременчук, пр-т Свободи, 8) пеню в сумі 1533,71 грн. та в сумі 9369,69 грн.; 3 % річних в сумі 255,63 грн., 1 921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.04.2019р.

Суддя Киричук О.А.