Рішення № 81303278, 19.04.2019, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2019 р.

м. Житомир

Справа № 906/276/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

секретаря судового засідання: Шевчук - Сингаївської І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромпостач" (м. Київ)

до Управління освіти і науки виконавчого комітету Бердичівської міської ради (Житомирська область, м. Бердичів)

про стягнення 182760,90 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газпромпостач" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Управління освіти і науки виконавчого комітету Бердичівської міської ради 182760,90 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору постачання природного газу №16-2018г від 29.12.2017 щодо оплати за поставлений природний газ за лютий 2019 року.

Ухвалою від 29.03.2019 господарський суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі; постановив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; призначив засідання суду для розгляду справи по суті на 19.04.2019 о 11:30; роз’яснив сторонам, що згідно із ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.

10.04.2019 до суду від Управління освіти і науки виконавчого комітету Бердичівської міської ради надійшов відзив на позовну заяву від 08.04.2019, вих. №625/01-12, в якому, серед іншого, зазначено, що відповідач повністю визнає заявлені позовні вимоги та не заперечує проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження (а. с . 76 - 85).

Представник позивача в засідання суду не прибув; про дату і час судового засідання повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що ухвала господарського суду від 29.03.2019 отримана ТОВ "Газпромпостач" 01.04.2019 (а. с. 74).

Інших заяв, клопотань, пояснень від сторін по справі до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах сторін по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд:

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

29.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпромпостач" (постачальник/позивач) та Управлінням освіти і науки виконавчого комітету Бердичівської міської ради (споживач/відповідач) укладено договір №16-2018г на постачання природного газу (далі - договір), у відповідності до п. 1.1 якого предметом договору є 09120000 - 6 - газове паливо (природний газ); постачальник зобов'язується передати споживачу у 2018 році природний газ (далі - газ), в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а споживач - прийняти та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених договором (а.с.12-21).

За п.п. 3.1.1 п. 3.1 договору відповідач зобов'язаний сплатити вартість місячного обсягу газу на рахунок позивача на таких умовах: 100 % вартості газу не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

До зазначеного договору між сторонами укладено такі додаткові угоди, які є в матеріалах справи (а. с. 22-38): № 1 від 19.01.2018; № 2 від 02.03.2018; № 3 від 30.03.2018; № 4 від 27.04.2018; № 5 від 30.05.2018; № 6 від 26.06.2018; № 7 від 29.08.2018; № 8 від 18.09.2018; № 9 від 19.09.2018; № 10 від 23.10.2018; № 11 від 29.12.2018; № 12 від 10.12.2018; № 13 від 22.12.2018; № 15 від 28.02.2019.

Згідно з п. 1 додатковою угодою № 11 від 29.12.2018 (а. с. 35) сторони домовились продовжити строк дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі (з урахуванням змін, внесених додатковими угодами до договору).

У пункті 4 додаткової угоди №11 від 29.12.2018 сторонами передбачено, зокрема, що дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання та діє до 28.02.2019.

Як вбачається з п. 3 додаткової угоди №13 від 22.12.2018 (а. с. 37) сторони погодили внести зміни до п. 2.1 розділу 2 "Ціна газу" договору та викласти абз.1 п.2.1 договору з грудня 2018 року у такій редакції: "Ціна за 1000,0 куб. м. газу, без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування і розподіл природного газу становить 10150,00 грн., крім того ПДВ 2030,00 грн. Всього з ПДВ - 12180,00 грн.".

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач отримав природний газ за лютий 2019 року на загальну суму 200239,20 грн., що підтверджується актом (загальний) прийому-передачі природного газу від 28.02.2019 (а. с. 39).

Позивач зазначає, що відповідач оплату за переданий газ здійснив частково на суму 17478,30 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 182760,90 грн. заборгованості.

2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме, майново-господарських згідно із ст. ст. 165, 173, 174, 175 ГК України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 ЦК України, які відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Так, згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ч.1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

3. Щодо позовних вимог в частині стягнення 182760,90 грн. заборгованості.

Судом встановлено, що на підставі акту (загальний) прийому-передачі природного газу від 28.02.2019 (а. с. 39), позивач передав, а відповідач отримав природний газ за лютий 2019 року на загальну суму 200239,20 грн. загальним обсягом природного газу 16,440 тис куб. метрів, розрахунок щодо якого проводився таким чином:

- 16,440 тис. куб. м. (обсяг спожитого газу) *10150,00 грн./тис. куб. метрів =166866,00 грн.;

- 166866,00 грн. *20 % (ПДВ) = 33373,20 грн.;

- 166866,00 грн. + 33373,20 грн. = 200239,20 грн.

Таким чином, враховуючи те, що згідно з п.п. 3.1.1 договору, оплата повинна здійснюватись відповідачем до 15 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу, то граничним терміном оплати для відповідача визначено 15.03.2019.

В матеріалах справи є акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом 01.03.2019 (а. с. 40), підписаний та скріплений печатками сторін, відповідно до якого погоджено сальдо в сумі 200239,20 грн. на користь ТОВ "Газпромпостач".

Відповідачем сплачено за переданий газ частково на суму 17478,30 грн., що підтверджується такими платіжними дорученнями (а. с. 81 - 84):

- № 66 від 13.03.2019 - на суму 6467,58 грн.;

- № 112 від 13.03.2019 - на суму 1924,44 грн.;

- № 208 від 13.03.2019 на суму 6187,44 грн.;

- № 458 від 13.03.2019 - на суму 2898,84 грн.

Відповідач повністю визнає заявлені позовні вимоги, про що свідчить відзив на позовну заяву від 08.04.2019, вих. №625/01-12 (а. с. 76 - 78).

Враховуючи факт невиконання належним чином обов'язку з оплати поставленого природного газу на підставі договору № 16-2018г від 29.12.2017 на постачання природного газу, відповідач зобов'язаний оплатити позивачу залишок боргу у розмірі 182760,90 грн.

4. Висновок Господарського суду Житомирської області за результатами розгляду позовної заяви.

За ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

Відповідач не надав суду докази сплати заявленої суми заборгованості; позовні вимоги визнає в повному обсязі.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 182760,90грн. боргу за поставлений природний газ за лютий місяць 2019 року.

5. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України унормовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до положень ч.1 ст.130 ГПК України, яка кореспондуються з ч.4 ст.7 Закону України "Про судовий збір", у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У матеріалах справи є платіжне доручення № 2898 від 21.03.2019 про сплату позивачем судового збору на загальну суму 2741,41 грн. (а.с.8).

Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно з платіжним дорученням № 2898 від 21.03.2019 за заявою позивача, про що буде постановлено відповідну ухвалу господарського суду.

Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь позивача 1370,71 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 130, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління освіти і науки виконавчого комітету Бердичівської міської ради (13300, Житомирська область, м. Бердичів, площа Центральна, 1, код ЄДРПОУ 02143206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромпостач" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 9/2, код ЄДРПОУ 36424636):

- 182760,90 грн. основного боргу;

- 1370,71 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 22.04.19

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (реком. з повідомл.)