Рішення № 81302010, 03.04.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/5590/17

(2/199/1168/19)

РІШЕННЯ

Іменем України

03.04.2019 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого Якименко Л.Г.

за участю секретаря Гасанової М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про стягнення спільної майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ПАТ «Українська СК «Гарант-Авто» та Моторно (транспортного) страхового бюро України, про стягнення спільної майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.

В обґрунтування позову посилалася на те, що 12.08.2014 року о 13:30 год. у районі е/о 427 по проспекту Газети «Правда» у м.Дніпрі за спільних дій водіїв ОСОБА_2, який керував автомобілем «Порше», д.н. НОМЕР_6, та ОСОБА_3, який керував автомобілем Деу Ланос, д.н. НОМЕР_7, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль позивача «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2.

Позивач невідкладно письмово надав страховику, з яким був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової - HACK «Оранта», повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (страховий випадок) встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 10.10.2014 у справі №199/7948/14-п (3/199/3253/14) (суддя Воробйов В.Л.) було встановлено, що водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Порше», д.н. НОМЕР_6, у районі е/о № 427 по пр.Газети «Правда» у м. Дніпропетровську, під час руху змінив напрямок руху праворуч та скоїв зіткнення з автомобілем «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2, який рухався праворуч у попутному напрямку, після чого водій ОСОБА_2 місце ДТП залишив та правоохоронні органи не повідомив. Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки. Відповідач ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Постановою Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15.09.2014 у справі №207/4174/14-п (3/207/943/14), (суддя Тюлюнова В.Г.), було встановлено, що 12.08.2014 приблизно о 13:35, водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем Деу Ланос, д.н. НОМЕР_7, рухався по пр. Газети «Правда» у місті Дніпропетровську в напрямку центра міста, у крайній правій смузі руху. У порушення вимог п.12.1 Правил дорожнього руху не вибрав безпечну швидкість руху, що призвело до зіткнення із автомобілем «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2, який рухався у крайній правій смузі руху у попутному напрямку. ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу.

Згідно з довідкою, виданою сектором оформлення матеріалів ДТП відділу ДАІ з обслуговування м.Дніпропетровська ГУМВС України в Дніпропетровській області від 12.08.2014 ГДН №006130, внаслідок ДТП, яке відбулось 12.08.2014 приблизно о 13:38 в районі е/о №427 по пр.Газети «Правда» у м.Дніпропетровську, в автомобілі «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2, були механічно пошкоджені обидві задні двері, задній бампер, задній лівий катафот, передній бампер з лівої сторони, переднє ліве крило, налипання фарби білого кольору на лівому передньому колесі, подряпини на лівому дзеркалі заднього виду та на лівій блок-фарі.

Для встановлення матеріального збитку, завданого у ДТП власникові автомобіля «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2, - потерпілій ОСОБА_1, суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 проведене дослідження, за яким складено Звіт №206/2015 дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 07 травня 2015 року та встановлено, що матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 34 587, 64 коп..

Оскільки на місці ДТП 12.08.2014 водієм ОСОБА_3 була надана копія полісу №АС/8666085 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який був виданий Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (ПАТ «УСК «Гарант-Авто») зі строком дії з 18.02.2014 по 17.02.2015 на автомобіль Деу Ланос, д.н. НОМЕР_7, то 28.08.2014 позивачка ОСОБА_1 звернулась до зазначеної страхової компанії із заявою про страхове відшкодування завданої майнової шкоди.

За цією заявою ПАТ «УСК «Гарант-Авто» була заведена страхова справа №20981.

Будь-якої іншої інформації від ПАТ «УСК «Гарант-Авто» на заяву позивача від 28.08.2014 про страхове відшкодування завданої майнової шкоди, позивачу не надходило.

05.02.2015 позивач звернулася до МТСБУ із заявою про відшкодування завданої у ДТП матеріальної шкоди у розмірі 34 587,64 грн., в якій МТСБУ було повідомлено про настання страхового випадку - ДТП, що мав місце 12.08.2014, у скоєнні якого за рішеннями суду було визнано винним двох водіїв - ОСОБА_7, який надав страховий поліс ПАТ «УСК «Гарант-Авто», та ОСОБА_8, який зник із місця ДТП та страхового полісу не мав.

Оскільки винними у ДТП особами та страхувальником не було виплачено позивачеві ніякої страхової суми, позивач просила МТСБУ здійснити страхові виплати.

На вказану заяву позивач отримала лист МТСБУ від 25.03.2015 року за №3/1-04/8967, справа МТСБУ 160/002, в якому зазначено, що МТСБУ згідно з Законом виконує зобов'язання страховика за внутрішніми договорами страхування у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований ( пп. "ґ" п.41.1 ст. 41 Закону). На теперішній час МТСБУ не володіє інформацією щодо ліквідації Страховика та визнання даної страхової компанії банкрутом».

Постановою Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 по справі №910/9445/16 визнано банкрутом Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (ПАТ «УСК «Гарант-Авто»).

Оскільки МТСБУ у встановлений п. 36.2 Закону дев'яностоденний строк не виконало обов'язку щодо врегулювання із позивачем майнових вимог за страховим випадком, який мав місце 12.08.2014, починаючи із 29.11.2017, тобто із моменту визнання банкрутом ПАТ «УСК «Гарант-Авто», тому позивач поштовим відправленням Укрпошти №6400300082501 направила 16.08.2018 до МТСБУ повторну заяву про поновлення розгляду питання виплати майнової шкоди.

Листом від 04.09.2018 №3.1.-05/28066 МТСУ повідомило позивачку, що відповідно до пп. "ґ" п.41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах визначених цим Законом у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності», та вказало, що «Згідно Повідомлення Вищого господарського суду України Господарським судом м.Києва ПАТ «УСК «Гарант-Авто» визнано банкрутом 29.11.2017 року (номер справи 910/9445/16).

Таким чином, позивач вказує на те, що МТСБУ своїм листом від 04.09.2018 №3.1.-05/28066, номер справи МТСБУ: 1160002, визнало, що саме до нього 29.11.2017 від ПАТ «УСК «Гарант-Авто» перейшов обов'язок врегулювання майнових вимог за страховим випадком, що мав місце 12.08.2014.

Враховуючи викладене, 16.01.2019 позивач надав до суду заяву про уточнення позову, відповідно до якої відбулася зміна первісних відповідачів. Так, з урахуванням уточнень позивача, ОСОБА_1 пред'явила позовні вимоги до Моторного (транспортного) страхового бюро України, де треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення спільної майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.

22.01.2019 року уповноважений представник відповідача подав суду письмовий відзив на уточнення до позовної заяви, за змістом якого обґрунтованість позовних вимог не визнає та заперечує проти них у повному обсязі, вважає їх передчасними та такими, що не узгоджуються нормами матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини між сторонами спору. Стверджує, що позивач помилково дійшов до висновку, що на даний час МТСБУ повинно відшкодувати шкоду (страхове відшкодування), оскільки ПАТ «УСК «Гарант-Авто» визнано банкрутом. Вважає, що для проведення виплат за невиконаними зобов'язаннями щодо договорів цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за ПАТ «УСК «Гарант-Авто» у МТСБУ обов'язки і підстави ще не виникли.

Відповідач МТСБУ зазначає, що позивач 05.02.2015 року звертався до МТСБУ із заявою щодо невиконання ПАТ «УСК «Гарат-Авто» своїх зобов'язань за договором ОСЦПВВНТЗ АС/8666085, на яку МТСБУ надало відповідь листом від 25.03.2017 року за №3/104/8967, в якому повідомлялось про те, що не можуть застосувати до зазначеного страховика заходів впливу, оскільки членство в МТСБУ страховика було припинено, і МТСБУ не володіє інформацією щодо ліквідації страховика, чи визнання даної страхової компанії банкрутом.

Також визнає, що позивач в серпні 2018 року повторно звертався із заявою до МТСБУ, оскільки ПАТ «УСК «Гарант-Авто» визнано банкрутом, та відповідно МТСБУ повинно виплатити суму відшкодування за даного страховика.

Листом від 04.09.2018 року МТСБУ надано відповідь, в якій зазначено, що відповідно до пп. "ґ" п.41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ що визнаний банкрутом та/або ліквідований для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності» та вказало, що «Згідно Повідомлення Вищого господарського суду України Господарським судом м. Києва ПАТ «УСК « Гарант-Авто» визнано банкрутом 29.11.2017 року (номер справи 910/9445/16).

Відповідач стверджує, що проведення виплат за зобов'язаннями за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів може бути здійснене за умов наявності у МТСБУ підтвердження про наявність невиконаного зобов'язання страховика за договором та недостатність коштів та майна страховика для виконання його зобов'язань, підтверджених належним чином. Однак на даний час ліквідаційний баланс СК «Гарант Авто» не затверджений, а тому встановити факт недостатності коштів для виконання зобов'язань банкрута можливо лише після його затвердження. З цих підстав поданий позов вважає передчасним, тому в його задоволенні просить відмовити.

Позивач та її представник у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача.

Інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.08.2014 року о 13:30 годин в районі е/о 427 по проспекту Газети «Правда» у м.Дніпрі за спільних дій водіїв ОСОБА_2, який керував автомобілем «Порше», д.н. НОМЕР_6, та ОСОБА_3, який керував автомобілем Деу Ланос, д.н. НОМЕР_7, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль позивача «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2.

Позивач ОСОБА_1 невідкладно письмово надала страховику, з яким був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової - HACK «Оранта», повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (страховий випадок) встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 10.10.2014 у справі №199/7948/14-п (3/199/3253/14) (суддя Воробйов В.Л.) було встановлено, що водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Порше», д.н. НОМЕР_6, у районі е/о № 427 по пр.Газети «Правда» у м.Дніпропетровську, під час руху змінив напрямок руху праворуч та скоїв зіткнення із автомобілем «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2, який рухався праворуч у попутному напрямку, після чого водій ОСОБА_2 місце ДТП залишив та правоохоронні органи не повідомив. Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдані матеріальні збитки. Відповідач ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (т.1, а.с. 9 -10).

Постановою Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15.09.2014 у справі №207/4174/14-п (3/207/943/14), (суддя Тюлюнова В.Г.), було встановлено, що 12.08.2014 приблизно о 13:35, водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем Деу Ланос, д.н. НОМЕР_7, рухався по пр.Газети «Правда» у місті Дніпропетровську в напрямку центра міста, у крайній правій смузі руху. У порушення вимог п.12.1 Правил дорожнього руху не вибрав безпечну швидкість руху, що призвело до зіткнення із автомобілем «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2, який рухався у крайній правій смузі руху у попутному напрямку. ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу (т.1, а.с. 11).

Згідно з довідкою, виданою сектором оформлення матеріалів ДТП відділу ДАІз обслуговування м.Дніпропетровськ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 12.08.2014 ГДН №006130, внаслідок ДТП, яке мало місце 12.08.2014 приблизно о 13:38 у районі е/о №427 по пр.Газети «Правда» у м.Дніпропетровську, в автомобілі «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2, були механічно пошкоджені обидві задні двері, задній бампер, задній лівий катафот, передній бампер з лівої сторони, переднє ліве крило, налипання фарби білого кольору на лівому передньому колесі, подряпини на лівому дзеркалі заднього виду та на лівій блок-фарі (т.1, а.с. 12).

Для встановлення матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП власникові автомобіля «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2, - потерпілій ОСОБА_1, 25.12.2014 року суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 було проведене дослідження, за яким складений Звіт №206/2015 дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 07 травня 2015 року, та встановлено, що матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2, у результаті його пошкодження при ДТП, складає 34587,64 грн..

На момент ДТП відповідальність водія автомобіля Деу Ланос, д.н. НОМЕР_7, була застрахована ПАТ «УСК «Гарант-Авто» (т.1, а.с. 13).

Оскільки на місці ДТП 12.08.2014 водієм ОСОБА_3 була надана копія полісу №АС/8666085 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який був виданий Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (ПАТ «УСК «Гарант-Авто») зі строком дії з 18.02.2014 по 17.02.2015 на автомобіль Деу Ланос, д.н. НОМЕР_7, тому 28.08.2014 позивач звернулась до зазначеної страхової компанії із заявою про страхове відшкодування завданої майнової шкоди.

За цією заявою ПАТ «УСК «Гарант-Авто» була заведена страхова справа №20981, однак жодних майнових відшкодувань позивачу не проведено.

05.02.2015 позивач звернулася до МТСБУ із заявою про відшкодування завданої у ДТП матеріальної шкоди у розмірі 34587,64 грн., в якій відповідачу МТСБУ було повідомлено про настання страхового випадку - ДТП, що мав місце 12.08.2014, у скоєнні якого за рішеннями судів було визнано винними двох водіїв - ОСОБА_7, який надав страховий поліс ПАТ «УСК «Гарант-Авто», та ОСОБА_8, який зник із місця ДТП та страхового полісу не мав.

Оскільки винними у ДТП особами та страхувальником не було виплачено позивачеві ніякої страхової суми, позивач просила МТСБУ здійснити страхові виплати.

На вказану заяву позивач отримала лист МТСБУ від 25.03.2015 року за №3/1-04/8967, в якому зазначено, що МТСБУ згідно із Законом виконує зобов'язання страховика за внутрішніми договорами страхування у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований. ( пп. "ґ" п.41.1 ст. 41 Закону). На теперішній час МТСБУ не володіє інформацією щодо ліквідації Страховика та визнання даної страхової компанії банкрутом (т.1, а.с. 104).

Постановою Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 по справі №910/9445/16 визнано банкрутом Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (ПАТ «УСК «Гарант-Авто») (01042, м. Київ, Новопечерський провулок, 19/3, ідентифікаційний код 16467237).

Оскільки МТСБУ у встановлений п. 36.2 Закону дев'яностоденний строк не виконало обов'язку щодо врегулювання із позивачем майнових вимог за страховим випадком, який мав місце 12.08.2014, починаючи із 29.11.2017 року, тобто із моменту визнання банкрутом ПАТ «УСК «Гарант-Авто», то позивач поштовим відправленням Укрпошти №6400300082501 направила 16.08.2018 до МТСБУ повторну заяву про поновлення розгляду питання виплати майнової шкоди.

Листом від 04.09.2018 №3.1.-05/28066, номер справи МТСБУ: 1160002 ( за № 2 у додатку до цієї заяви), МТСУ повідомило позивача, що відповідно до пп. "ґ" п.41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах визначених цим Законом у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ що визнаний банкрутом та/або ліквідований для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності» та вказало, що «Згідно Повідомлення Вищого господарського суду України Господарським судом м. Києва ПАТ «УСК « Гарант-Авто» визнано банкрутом 29.11.2017 року (номер справи 910/9445/16)(т.1, а.с. 243).

Згідно зі ст.6 Закону №1961-IV, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідності до п.9.2. ст.9 Закону №1961-IV, обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50000,00 гривень на одного потерпілого (в редакції, чинній на час вчинення ДТП).

Пунктом 22.1 ст.22 Закону №1961-IV встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 35.1 ст.35 та п. 36.2 ст.36 Закону №1961-IV, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування, виплата якого здійснюється не пізніше 90 з дня отримання заяви.

Згідно з вимогами ст.20 Закону № 1961-IV, у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законів органів, обов'язки за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов'язків в повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ.

Постановою Господарського суду м.Києва від 29.11.2017 ПАТ «УСК «Гарант- Авто» визнане банкрутом, тому, згідно зі ст.20 Закону №1961-IV, обов'язки за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності прийняло на себе МТСБУ, виконання яких гарантується коштами централізованого страхового резервного фонду МТСБУ.

Судом встановлено, що позивач неодноразово, в тому числі 16.08.2018 року звертався до відповідача МТСБУ з вимогою провести регламентну виплату, однак дана вимога не виконана до теперішнього часу, належні позивачу кошти не сплачені.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.999 ЦК України, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV.

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон №1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5).

Згідно зі статтею 6 Закону №1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом статей 9, 22-28, 35 Закону №1961-IV, настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Окрім виплати страхового відшкодування страховиком, ст.41 Закону №1961-IV передбачає проведення регламентної виплати з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ.

Так, відповідно до пп. «а» п. 41.1 ст.41 цього Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Таким чином, із системного аналізу зазначених норм діючого законодавства та встановлених у судовому засіданні обставин суд приходить до висновку, що у відповідача МСТБУ виникло перед позивачем зобов'язання із врегулювання майнових вимог за страховим випадком, що мав місце 12.08.2014 року, та відповідач на час звернення позивача до суду з уточненим позовом мав невиконані перед останнім зобов'язання з виплати суми регламентної виплати (страхового відшкодування) в розмірі 34 587 (тридцять чотири тисячі п'ятсот вісімдесят сім) гривень 64 копійки, які до теперішнього часу не виконані, тому з цих підстав позов в підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд не приймає до уваги викладені у відзиві твердження представника відповідача як підставу для відмови у задоволенні позову те, що на даний час ліквідаційний баланс банкрута ПАТ «УСК «Гарант-Авто» не затверджений, а тому неможливо встановити факт недостатності коштів для виконання зобов'язань банкрута, та що таке можливо лише після його затвердження.

Суд вважає, що вищезазначена норма закону (ст.20 Закону № 1961-IV), не пов'язує обов'язок МТСБУ з виплати регламентної виплати (страхового відшкодування) у разі ліквідації страховика, з фактом затвердження ліквідаційного балансу, адже підставою для цього є недостатність коштів та/або майна.

У даному випадку суд приймає до уваги, що Постановою господарського суду м.Києва від 29.11.2017 встановлено, що станом на 31.03.2015 розмір необоротних активів ПАТ «УСК «Гарант-Авто» становить 6 705 000,00 грн., а сукупний розмір дебіторської заборгованості 38 239000,00 грн. (різниця у 5,7 разів), при тому, визначити перспективи стягнення дебіторської заборгованості не є можливим.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача МТСБУ на користь позивача належить стягнути понесені останнім судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 640,00 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 509, 526, 625, 979-982, 984, 993, 1194 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про стягнення спільної майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, - задовольнити.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 суму регламентної виплатив розмірі 34587 (тридцятьчотири тисячі п'ятсот вісімдесят сім) гривень 64 копійки.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок на користь ОСОБА_1.

Позивач: ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_4, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, МФО 322313, п/р 2600202284871 в АТ «Укрексімбанк», місцезнаходження: 02154, м.Київ, вул. Русанівський бульвар, 8.

Третя особа: ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_5, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.

Третя особа: ОСОБА_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3.

Третя особа: ОСОБА_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя