Рішення № 81300897, 04.04.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 522/5995/18

Провадження №2/523/1793/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2019 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді - Середи І.В.,

за участю секретаря - Щербан О.Д.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 справу позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , третя особа - публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_3 , звернулися з позовом до ОСОБА_4 , третя особа - ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Вимоги обгрунтовані тим, що 27.08.2017 року приблизно о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «ВМW 530», держаний номер НОМЕР_1 , в м. Одесі, на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі по вул. Проценко, не надала дорогу автомобілю «ВАЗ 211540-110-30», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі по вул.Сергія Ядова, в результаті чого, вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а пасажир автомобілю «ВАЗ 211540-110-30», державний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_3 отримав легкі тілесні ушкодження.

Позивач ОСОБА_2 посилаючись на завдання йому, як власнику майна, матеріальної шкоди при ДТП та додаткові витрати просив стягнути з ОСОБА_4 суму у розмірі 6458,12 грн., а на відшкодування моральної шкода, яка полягала у неможливості користуватися майном, що вплинуло на звичайний ритм його життя, суму у розмірі 6458,12 грн., а також судові витрати .

Позивач ОСОБА_1 після уточнення вимог просив стягнути на свою користь на відшкодування матеріальної шкоди 3650 грн., що складає вартість дитячої коляски, в рахунок відшкодування моральної шкоди 20000 грн., яку він отримав за моральні переживання за стан своєї дитини, а також судові витрати. Крім того, позивач ОСОБА_1 діючи в інтересах дитини ОСОБА_3 , просив стягнути з відповідача моральну шкоду за моральні переживання дитини отримані в результаті стресу та травми, яку він оцінив у розмірі 30000 грн. .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав вимоги та просив їх задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 до суду не з`явився, звернувся з заявою про слухання справи в його відсутності, а вимоги просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в засідання не з`явилася, викликалася до суду належним чином відповідно до вимог ст.127 ЦПК України і за останньою відомою адресою проживання, і за допомогою оголошення на сайті судової влади, оскільки не значиться зареєстрованою в м.Одесі та Одеській області за даними відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області.

Третя особа з заявами про відкладення розгляду справи не зверталася.

Відповідно до положень ст.280 ЦПК України суд з письмової згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 27.08.2017 року приблизно о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «ВМW 530», держаний номер НОМЕР_1 , в м. Одесі, на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі по вул. Проценко, не надала дорогу автомобілю «ВАЗ 211540-110-30», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі по вул.Сергія Ядова, в результаті чого, вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а пасажир автомобілю «ВАЗ 211540-110-30», державний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_3 отримав легкі тілесні ушкодження.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 06.11,2017 року по справі № 523/13282/17 визнано ОСОБА_4 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень на користь держави.

Згідно з нормою ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , належить автомобіль марки ВАЗ модель 211540-110-30, 2011 року випуску, з правом керування ОСОБА_1 .

На день скоєння відповідачем ДТП її відповідальність перед третіми особами була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК / 4493141 .

27.08.2017 року був складений акт огляду транспортного засобу представником страхової компанії.

03.12.2017 року, на підставі письмової заяви ОСОБА_1 , судовий експерт ОСОБА_5 , свідоцтво № 851 про присвоєння кваліфікації судового експерта з правом проведення товарознавчих експертиз за спеціальністю п.12.2 - визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу, дійне до 07 жовтня 2019 року виданого Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України, надав експертний висновок № 6093. Згідно вказаного висновку, складеного 03.12.2017 року, вартість відновлювального ремонту автомобілю «ВАЗ 211540-110-30», державний номер НОМЕР_2 складає 19748 (дев`ятнадцять тисяч сімсот сорок вісім) гривень 84 копійки, а вартість матеріальної шкоди складає 17928 (сімнадцять тисяч дев`ятсот двадцять вісім) гривень 93 копійки.

22.11.2017 року ОСОБА_1 сплатив 1000 (одну тисячу) гривень на користь ФОП ОСОБА_5 за проведення експертизи матеріального збитку, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» № 0.0.900442376.1 від 22.11.2017 року, а за повідомлення що були направлені поштою на ім`я страхової компанії та на ім`я відповідачки ОСОБА_4 було сплачено по 74, 40 гривень, відповідно до квитанції 0000774 0000440 та 0000775 0000441 від 22.11.2017 року.

12.12.2017 року ОСОБА_1 звернувся з двома письмовими заявами до глави правління ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» з вимогами провести розрахунок страхової виплати згідно експертного висновку № 6093 складеного судовим експертом ОСОБА_5. 03.12.2017 року та видати копію експертизи проведеної з боку страхової компанії.

06.02.2018 року ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» надала відповідь за № 5589/09/13 з якої вбачається, що у страховика відсутні підстави для перерахування суми страхового відшкодування на підставі наданої копії звіту про розмір матеріального збитку № 6093 ФОП ОСОБА_5, сума страхового відшкодування була визначена на підставі звіту № 31129170 від 30.11.2017 року ТОВ «ХАВК ХОЛДИНГ», згідно якої вартість відновлювального ремонту становить 14 260,48 грн., а розмір матеріального збитку з урахуванням коефіцієнта зносу складає 12619,61 грн., та було відмовлено у видачі копії звіту № № 31129170 від 30.11.2017 року ТОВ «ХАВК ХОЛДИНГ» у зв`язку з тим, що такого роду обов`язку страховика законодавством не передбачено.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в п.14 постанови «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при визначені розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

В результаті протиправних дій відповідачки, які полягали в порушенні ПДР, позивачу ОСОБА_2 , були завдані збитки у розмірі 17928 (сімнадцять тисяч дев`ятсот двадцять вісім) гривень 93 копійки.

ОСОБА_2 отримав від ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» суму страхової виплати - 12619 гривень 61 копійку.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 підлягає 5309,32 грн. (17928,93- 12619,61=5309,32) в рахунок відшкодування вартості матеріальної шкоди завданої пошкодженням автомобіля позивача в результаті ДТП, а також 1148,80 грн, збитки понесені позивачем для проведення експертизи визначення матеріальної шкоди та повідомлення зацікавлених сторін, що в сумі складає 6458,12 гривень (шість тисяч чотириста п`ятдесят вісім гривень дванадцять копійок) (5309,32+1148,80= 6458,12).

В задоволенні вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення 3650 грн. вартості коляски необхідно відмовити, оскільки суду не було надано належного доказу, який би підтверджував її купівлю позивачем та сплачену вартість.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За нормами ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з нормами ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то необхідно зазначити наступне.

Відповідно до норми ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті .

Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа, зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Суд, оцінюючи усі докази в сукупності, вважає, що розмір моральної шкоди завданої позивачу ОСОБА_2 в 1000 грн. буде достатньою компенсацією за моральні переживання, перенесені позивачем в результаті пошкодження його транспортного засобу та порушення звичайного укладу життя.

Судом також встановлено, що під час ДТП в автомобілі знаходився малолітній син позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 виданим 22 березня 2017 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

В результаті ДТП, постраждала дитина, на фото вбачається яку травму було завдана дитині, що також підтверджується довідкою № 22351 від 27.08.2017 року виданою КУ «Одеська обласна клінічна лікарня», оскільки під час огляду лікарем нейрохірургом, та проведеної ТУС, виявлені забій і садна.

Згідно з нормами ст.12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

Відповідно до вимог ч.1 ст.23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

За вимогами ст.26-1 Закону страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Отже, вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, зважаючи на характер переживань батька за дитину суд оцінює у розмірі 10000 грн., а вимоги заявлені в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , яка під час пригоди отримала легкі тілесні ушкодження, суд оцінює у розмірі 20000 грн. Разом з тим, враховуючи вимоги Закону, а саме, що 5% страхової виплати за шкоду мала бути сплачена страховою компанією, суд вважає, що з відповідачки необхідно стягнути моральну шкоду завдану малолітній дитині у розмірі 19369,01 грн. (20000- 630,98 (12619,61Х5%/100%).

Крім того, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь позивачів по вимогам матеріальної та моральної шкоди: ОСОБА_2 - 1410 грн., та ОСОБА_1 - 1410 грн..

Керуючись ст.ст. 12,13,76-81,,89, 258-259, 263-265, 268, 273, 279,280-284, 354-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду у розмірі 6458,12 грн. та моральну шкоду у розмірі 1000 грн., судові витрати у розмірі 1410 грн..

Позовні вимоги ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_3 задовльнити частково.

Стягнути ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , НОМЕР_8, місце проживання: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду у розмірі 10000 грн., судові витрати у розмірі 1410 грн..

Стягнути ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , НОМЕР_8, місце проживання: АДРЕСА_2), який діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) моральну шкоду у розмірі 19369,01 грн..

В іншій частині вимог позивачам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_3 відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено позивачами в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 12.04.2019 р.

Суддя: