
529/594/18
УХВАЛА
Іменем України
про відмову в задоволенні подання
19 квітня 2019 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Гвоздика А. Є.
при секретарі Скрипник Р. А.
та з участю державного
виконавця Макаренко М.В.,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Диканька подання державного виконавця Диканського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2,-
ВСТАНОВИВ:
На виконанні у Диканському районному відділі державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області /далі - Диканський РВ ДВС ГТУЮ/ знаходиться виконавче провадження № 58490829, відкритого на підставі виконавчого листа, виданого 20 лютого 2019 року Диканським районним судом Полтавської області, про встановлення побачення з дитиною першої та третьої п'ятниці кожного місяця з 17-ї години до 20-ї години неділі за місцем проживання батька ОСОБА_3, а також 3 дні в період осінніх канікул, сім днів у період зимових канікул та один місяць в період літніх канікул.
За вказаним виконавчим провадженням, ОСОБА_4 визначена боржником, та зобов'язана забезпечити виконання рішення Диканського районного суду. Однак при виїзді на місце за місцем її проживання, державним виконавцем Диканського РВ ДВС встановлено, що вказане судове рішення не виконано.
Вказуючи на те, що ОСОБА_4 в добровільному не забезпечує виконання рішення Диканського районного суду, державний виконавець Диканського РВ ДВС ГТУЮ звернувся до суду з поданням про обмеження в праві виїзду боржника за межі України.
Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
В суді під час розгляду справи державний виконавць Диканського РВ ДВС підтримав подання та просив його задоволити.
Вивчивши матеріали подання, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови в його задоволенні з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником, за невиконання нею судового рішення на строк до повного виконання такого.
Відповідно до ч. 19 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець вправі у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобов'язань за рішенням.
Пунктом 2 розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень чітко визначені вимоги до такого подання. Зокрема, у ньому повинні міститися відомості щодо дати відкриття провадження, інформацію про перетинання боржником державного кордону України, обґрунтування наявності фактів ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.
В судовому засіданні встановлено, що до матеріалів подання державним виконавцем Диканського РВ ДВС Макаренко М.В. додано лише копію виконавчого листа Диканського районного суду Полтавської області про примусове виконання рішення, копію постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про застосування до ОСОБА_2 тимчасового обмеження, накладення штрафу, а також постанова про скасування процесуального документу.
При цьому до матеріалів подання також надано Акти державного виконавця від 15.03.2019 року, та 05.04.2018 року, з яких вбачається, що при здійсненні виїзду державного виконавця разом з батьком малолітньої дитини ОСОБА_5 на постійне місце проживання боржника ОСОБА_2, з якою проживає їхня малолітня дочка. При цьому, як зазначено у Актах, сама боржник жодними своїми діями не чинила перешкоди по виконанню судового рішення, щодо побачення малолітньої дочки з батьком, однак остання сама не виявила бажання спілкуватись з ним та їхати до нього на вихідні.
В той же час, не додано інших доказів про вжиття цим державним виконавцем пояснень самої боржника ОСОБА_2 щодо невиконання рішення Диканського районного суду, інших відомостей на підтвердження безпричинного ухилення від виконання такого судового рішення.
Також суб'єкт подання не надав доказів того, що боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) і відповідно має реальну можливість та намір виїхати за межі України саме з метою не виконання вказаного вище судового рішення.
Окрім цього, боржник повинен був викликатися до відповідного державного виконавця для проведення з ним відповідних дій та відібрання пояснень, а також встановлення інших необхідних даних для забезпечення виконання рішення суду. Однак, відомості про проведення таких дій у матеріалах подання відсутні, хоча лише після вказаної сукупності проведених виконавчих дій можливо зробити висновок про наявність факту ухилення боржника ОСОБА_2 від її обов'язку виконання рішення. Однак, докази, на підтвердження проведених вказаних виконавчих дій, державним виконавцем до суду надані не були, що в свою чергу вказує на відсутність достатніх фактів для висновку щодо ухилення цим боржником свого обов'язку по виконанню рішення суду.
В той же час зміст подання, з яким звернувся до суду державний виконавець Диканського РВ ДВС, не містить підтвердження фактів реального ухилення ОСОБА_2 від виконання свого зобов'язання. Сам факт не бажання дитини спілкування з її батьком - стягувачем по виконавчому провадженню, за місцем його проживання не може бути розціненим, як ухилення боржником ОСОБА_2 від виконання судового рішення. Оскільки, дитина не може бути піддана примушуванню до вчинення тих чи інших, як одним так іншим з батьків. Вказані дії є недопустимими.
Слід зазначити, що ухилення боржника від виконання зобов'язання є такі дії чи бездіяльність особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним обов'язків по виконанню рішення або у вчиненні дій, які ускладнюють його виконання.
На момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього відповідним рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим, саме державний виконавець сукупністю доказів і відповідних документів у матеріалах подання повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі оскільки, особа, яка має невиконанні зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Враховуючи вище викладене, а також те, що державним виконавцем Диканського РВ ДВС не доведено факт свідомого ухилення боржником ОСОБА_2 від покладеного на неї обов'язку по виконанню рішення, наявність лише самого зобов'язання не може бути підставою для обмеження останньої у праві виїзду за межі України, оскільки захід примусового виконання рішень, який просить застосувати останній, є найсуворішим, так як обмежує особу у свободі вільного пересування, яка гарантується Конституцією України, а тому застосування такого обмеження до боржника державним виконавцем повинно бути переконливо обгрунтованим з відповідною сукупністю доказів на підтвердження такого заходу, суд приходить до висновку, що подання про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України є безпідставним і задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст.18, 64-1 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 33 Конституції України, ст. 441 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити за безпідставністю у задоволенні подання державного виконавця Диканського районного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Макаренко М.В. про встановлення обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2.
Відповідно до ч. 2 ст. 352 та ч. 1 ст. 353 ЦПК України ухвала суду в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судове рішення № 81300497, Диканський районний суд Полтавської області було прийнято 19.04.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 529/594/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: