Рішення № 81300184, 09.04.2019, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/324/19

Провадження № 2/444/685/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

секретар судового засідання Реміцька І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бишківської сільської ради Жовківського району Львівської області, третя особа: Жовківська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи позовні вимоги тим, що 26.08.2017 року померла його тітка ОСОБА_2, яка проживала в с. Боброїди (тепер с. Кулиничі) по вул. Ю. Липи № 51-а Жовківського району Львівської області, що стверджено свідоцтвом про смерть 1-СГ № 480891 виданим Бишківською сільською радою. На день смерті ОСОБА_2 їй належав житловий будинок в с. Боброїди (тепер Кулиничі) по вул. Ю. Липи № 51 та земельна частка (пай) площею 2.02 га на підставі сертифікату серії ЛВ №118203, і вона була вже включена в списки осіб яким передано у власність земельні частки, однак нею не завершено приватизацію та не отримано документ про право власності її на земельну частку. При житті ОСОБА_2 склала заповіт, яким все належне їй на день смерті майно заповіла своєму чоловікові ОСОБА_3, а в разі смерті і його то таке майно заповіла йому. Заповіт посвідчено Бишківською сільською радою 01.03.2004 року. Такий не змінено і не скасовано. ОСОБА_3 помер 16.10.2017 року, що стверджено свідоцтвом про смерть 1-СГ № 480803 виданим Бишківською сільською радою. Він проживав разом з тіткою та її чоловіком, вели спільне господарство, оскільки вони похилого віку, хворіли і вони померли в один рік. Після смерті тітки продовжував проживати ще з ОСОБА_3, доглядав його, здійснив поховання, що стверджено довідкою Бишківської сільської ради. Він їх доглядав. Поховав обох. Подружжя ОСОБА_3 було похилого віку, хворіли і він проживав з ними, вів спільне господарство. Після смерті ОСОБА_2 В він звернувся про спадкування до Жовківської державної нотаріальної контори де відкрито спадкову справу № 83/2018 однак йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки відсутній правовстановлюючий документ на Ѕ будинку та сертифікат на земельну частку (пай) видано невстановленого взірця та з мотивів, що ОСОБА_3 помер після смерті ОСОБА_2В, а тому слід довести що він з ними проживав понад 5 років. Відповідно до техпаспорта, виготовленого Червоноградським МБТІ загальна площа будинку в цілому становить 76.7 кв.м. житлова 60.1 кв.м, допоміжна 16.6 кв.м. з господарськими будівлями. Про заміну сертфікату на сертифікат взірця встановленого постановою КМУ від 12.10.1995 року звернувся до Жовківської райдержадміністрації але йому роз’яснено, що ОСОБА_2 передано у власність вже земельну частку, а тому слід завершити приватизацію і йому передано техдокументацію (додається) з списками власників. Спадщину він прийняв, оскільки проживав з ними до дня їх смерті.

Позивач в судове засідання не з’явився, однак подав суду заяву про розгляд справи в його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить такі задоволити. Інших клопотань немає.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з»явилися хоч про час та місце розгляду справи належно повідомлені, що стверджено повідомленнями про вручення повідомлення, однак Бишківською сільською радою, Жовківською держнотконторою повідомлено про відсутність заперечень проти позовних вимог та розгляд справи в їх відсутності, а тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без учасників які не з’явилися, зважаючи на подані ними заяви.

А тому, судом вирішено розгляд справи проводити за відсутності сторін по справі та на підставі поданих до суду доказів.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Ч. 1 статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено наступне.

26.08.2017 року померла тітка позивача ОСОБА_2, яка проживала в с. Боброїди (тепер с. Кулиничі) по вул. Ю. Липи № 51-а Жовківського району Львівської області. Господарство в якому вона проживала відносилося до колгоспного типу двору. Тітці належала Ѕ частина будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину від 18.09.2003 року, що стверджено витягом про державну реєстрацію Ѕ частини будинку виданим Червоноградським МБТІ.

26.08.2017 року ОСОБА_2 померла, що стверджено свідоцтвом про смерть 1-СГ № 480891 виданим Бишківською сільською радою.

З сертифікату про право на земельну частку пай серії ЛВ № 118203 вбачається, що ОСОБА_2В належала земельна частка (пай) площею 2.02 га на території Бишківської сільської ради.

При житті ОСОБА_4 склала заповіт яким все належне їй майно заповіла чоловікові ОСОБА_3, з яким вона уклала повторно шлюб в 2003 році. В заповіті зазначено що в разі і його смерті заповідає ОСОБА_1

ОСОБА_3 у віці 84-х років помер 16.10.2017 року, що стверджено свідоцтвом про смерть 1-СГ № 486803 виданим Бишківською сільською радою, тобто через два місяці після смерті дружини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України після смерті ОСОБА_4 її чоловік фактично спадщину прийняв але не оформив і помер. Після його смерті відкрилася спадщина за законом, а спадкоємці першої черги за законом відсутні.

З довідки Бишківської сільської ради № 131 ввід 31.09.2019 року вбачається, що такою стверджено факт проживання та ведення спільного господарства ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 2005 року.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України право на спадкування у четверту чергу за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини.

З витягу із спадкового реєстру Жовківської державної нотаріальної контори вбачається, що 07.02.2018 року після смерті ОСОБА_2 відкрито спадкову справу № 83/2018 спадкоємцем ОСОБА_1 однак нотаріальною конторою йому відмовлено у видачі свідоцтва з мотивів, що заповіт складено на її чоловіка, який помер, який фактично прийняв спадщину але не оформив, а оскільки ОСОБА_1 проживав з подружжям ОСОБА_4, і ОСОБА_3 одніє сім’ю понад п’ять років, а відтак має право на спадкування половини будинку в с. Кулиничі по вул. Ю. Липи № 51.

Відповідно до ст. ст. 1216 – 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи чи оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені в заповіті, а заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок смерті.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець який постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

З врахуванням того, що відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог, а також з врахуванням встановленого під час розгляду справи, суд приходить до висновку що право позивача підлягає захисту в судовому порядку. Зібрані по справі докази та оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1, а тому слід встановити факт проживання однією сім"єю понад п"ять років ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку с. Кулиничі по вул. Ю. Липи № 51 Жовківського району Львівської області з господарськими будівлями в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також визнати за позивачем право на земельну частку (пай) площею 2.02 га яка належала ОСОБА_2 з правом завершення приватизації земельної частки та реєстрації права власності на його ім"я.

Керуючись ст. ст. 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Встановити факт проживання однією сім"єю понад п"ять років ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) з ОСОБА_2 померлою 26.08.2017 р. та ОСОБА_3 померлим 16.10.2017 р.

Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, ОСОБА_3 в порядку спадкування на житловий будинок в с. Кулиничі по вул. Ю. Липи № 51 Жовківського району Львівської області загальна площа якого становить 76.7 кв.м., житлова 60.1 кв.м., допоміжна 16.6 кв.м. з господарськими будівлями.

Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) право на земельну частку (пай) площею 2.02 га яка належала ОСОБА_2 на підставі сертифікату серії ЛВ № 118203 виданого Бишківською сільською радою та передана їй у власність з правом завершення приватизації земельної частки та реєстрації права власності на його ім"я.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст повного рішення суду виготовлено 11.04.2019 року.

Суддя: Ясиновський Р. Б.