Ухвала суду № 81300050, 19.04.2019, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/1761/16

У Х В А Л А

19.04.2019 року м.Виноградів

Слідчий суддя Виноградівського районного суду, Закарпатської області ОСОБА_1, при секретарі Казимірська Н.В., за участю прокурора – Симйона І.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Виноградів клопотання прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури, юриста 1 класу ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016070080000363 від 12.04.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1, ч.1 ст.366, ч.2 ст.191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду із клопотанням про арешт майна.

Клопотання мотивовано тим, що службові особи КП «Агрошляхбуд» діючи умисно, всупереч інтересам підприємства, здійснили відчуження нерухомого майна, а саме 31 липня 2017 року відчужено базу відпочинку в м. Виноградів, урочище, «Виннички», 31 липня 2017 року відчужено асфальтобетонний завод в с. Гудя, вул. Гевденя, 1/б, 26 липня 2017 року укладено 3 правочини, щодо відчуження будівлі виробничої бази в м. Виноградів, вул. І.Франка, 92, 31 липня 2017 року відчужено магазин-кіоск в м. Виноградів, вул. Базарна, 6. Внаслідок вказаних протиправних умисних дій службових осіб КП «Агрошляхбуд» спричинено збитки.

Зокрема, на підставі протоколу позачергових загальних зборів учасників КП «Агрошляхбуд», серія та номер 11, виданого 26.07.2017, акту приймання - передачі нерухомого майна, відчужено ОСОБА_3 об'єкт нерухомого майна: база відпочинку за адресою м. Виноградів, ур. Виннички, 18 (реєстраційний номер об'єкту 1311267021212); асфальтобетонний завод за адресою с. Гудя, вул. Гевденя (вулиця ОСОБА_1) 1Б (реєстраційний номер об'єкту 1313343521212); магазин-кіоск за адресою м. Виноградів, вул. Базарна, 6 (реєстраційний номер об'єкту 1311231021212); на підставі договору купівлі продажу №1462 від 26.07.2017 відчужено ОСОБА_4 об'єкт нерухомого майна: будівля виробничої бази за адресою м. Виноградів, вул. І.Франка, 92 (реєстраційний номер об'єкту 1302698721212); на підставі договору купівлі продажу №1465 від 26.07.2017 відчужено ОСОБА_5 об'єкт нерухомого майна: будівля виробничої бази за адресою м. Виноградів, вул. І.Франка, 92 (реєстраційний номер об'єкту 1302690421212) та інші документи, які стали підставою реєстрації зміни власника майна; на підставі договору купівлі продажу №1468 від 26.07.2017 відчужено ОСОБА_5 об'єкт нерухомого майна: будівля виробничої бази за адресою м. Виноградів, вул. І.Франка, 92 (реєстраційний номер об'єкту 1302664621212).

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 29 січня 2018 року накладено арешт на вказане майно.

В подальшому ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду 13 березня 2019 року скасовано арешт на майно ОСОБА_3 об'єкт нерухомого майна: база відпочинку за адресою м. Виноградів, ур. Виннички, 18 (реєстраційний номер об'єкту 1311267021212); асфальтобетонний завод за адресою с. Гудя, вул. Гевденя (вулиця ОСОБА_1) 1Б (реєстраційний номер об'єкту 1313343521212).

В свою чергу при розгляді судом клопотання не враховано та не надано оцінку тим обставинам, що особа яка відчужувала майно ОСОБА_3 не мала право це робити, оскільки на момент розгляду клопотання існувало рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.12.2018 по справі №907/515/16 та від 22.11.2018 по справі №907/526/17, згідно яких визнано недійсним протоколи загальних зборів та статути КП «Агрошляхбуд» на підставі яких ОСОБА_6, обрано керівником підприємства.

Наразі у вказаному провадженні триває досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1, ч.1 ст.366, ч.2 ст.191 КК України, проводиться судово-економічна експертиза.

Враховуючи достатні підстави вважати, що майно, яке вибуло з власності КП «Агрошляхбуд» являється речовими доказами - предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим виникла необхідність у забороні відчуження вказаного майна та розпоряджатися таким майном, а незастосування може призвести до відчуження, зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна, що може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

У зв’язку з цим просить накласти арешт на майно, що перебуває у власності ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме – база відпочинку за адресою м. Виноградів, ур. Виннички, 18 (реєстраційний номер об'єкту 1311267021212); асфальтобетонний завод за адресою с. Гудя, вул. Гевденя (вулиця ОСОБА_1) 1Б (реєстраційний номер об'єкту 1313343521212); магазин-кіоск за адресою м. Виноградів, вул. Базарна, 6 (реєстраційний номер об'єкту 1311231021212) шляхом заборони розпорядження вказаним майном.

Прокурор клопотання підтримав з підстав, викладених у клопотанні.

Заслухавши прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що наразі у кримінальному провадженні за №12016070080000363 від 12.04.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1, ч.1 ст.366 та ч.2 ст.191 КК України здійснюється досудове розслідування. Підозру жодній особі не вручено.

Санкції зазначених статтей (ч.1 ст.205-1, ч.1 ст.366 та ч.2 ст.191) КК України конфіскації майна не передбачають.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частина друга вказаної норми закону передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Кримінальне провадження №12016070080000363 від 12.04.2016 року внесено до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.205-1, ч.2 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України.

Так, диспозиція ч.1 ст.205- 1 КК України передбачає внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, та караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Диспозиція ч.2 ст.191 КК України передбачає привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

З об'єктивної сторони злочин, передбачений ст. 191, може бути вчинений у формі: 1) привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні; 2) розтрати такого майна зазначеною особою (ч. 1 ст. 191); 3) привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191).

Привласнення полягає у протиправному і безоплатному вилученні (утриманні, неповерненні) винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром в подальшому обернути його на свою користь чи користь третіх осіб. В результаті привласнення чужого майна винний починає незаконно володіти і користуватись вилученим майном, поліпшуючи безпосередньо за рахунок викраденого своє матеріальне становище.

Розтрата передбачає незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатну передачу, обмін, передачу в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні. В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб.

Диспозиція ч.1 ст.366 КК України передбачає службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів та карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Суду не надано доказів того, що вказане майно може бути об’єктом спеціальної конфіскації; підлягає конфіскації, як вид покарання або захід кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; може бути використано для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Отже, не надано доказів, які відповідно до вимог ч.2 ст. 170 КПК України, дають підстави для застосування арешту майна.

Доводи клопотання про те, що особа, яка відчужувала майно ОСОБА_3, не мала право це робити, оскільки на момент розгляду клопотання існувало рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.12.2018 по справі №907/515/16 та від 22.11.2018 по справі №907/526/17, згідно яких визнано недійсним протоколи загальних зборів та статути КП «Агрошляхбуд» на підставі яких ОСОБА_6 обрано керівником підприємства, мають юридичне значення щодо визнання таких угод недійсними, забезпечення господарського позову у господарсько-правовому аспекті, однак жодним чином не можуть слугувати обґрунтуванням для накладення арешту у даному кримінальному провадженні.

Також не може цьому слугувати і суто формальне визнання вказаного майна речовими доказами.

Крім того, прокурором не взято до уваги доводи про те, що він просить накласти на арешт на майно, на яке на даний час арешт триває (магазин – кіоск), без будь яких обґрунтувань такого, про що зазначалося при поверненні клопотання на до оформлення.

Керуючись ст.ст. 132, 174, 372 КПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури, юриста 1 класу ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016070080000363 від 12.04.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1, ч.1 ст.366, ч.2 ст.191 КК України, - відмовити.

На ухвалу слідчого судді відповідно до п.2 ч.1, п.3 ч.2 ст.395 КПК України може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, в порядку передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Повний текст ухвали проголошено 21.04.2019 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1