Рішення № 81300040, 19.04.2019, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/5706/18

Провадження № 2/242/345/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Сафроновій К.В., представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 товариства «DOMINANTA», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від дорожньої-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 31.10.2018 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 товариства «DOMINANTA» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від дорожньої-транспортної пригоди, в якому вказав, що 18.06.2017 року о 17 год. 45 хв., відповідач ОСОБА_2 у с. Курахівка по вул. Спасательна, керував транспортним засобом ВАЗ 21099 державний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння, не обрав безпечну швидкість руху та здійснив зіткнення з транспортним засобом Kia Macentis державний номер НОМЕР_2 під керування позивача, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_3 на підставі довіреності від 30.07.2012 року, якою йому надано право користуватися та розпоряджатися вищевказаним автомобілем. Автомобіль ВАЗ 21099 державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, згідно договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застрахований у ОСОБА_4 товаристві «DOMINANTA». Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 25.07.2017 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КупАП та на нього був накладений штраф у розмірі 10200,00 грн. Позивачу спричинені ОСОБА_2 матеріальні збитки, а саме: транспортування автомобіля до міста місці ремонту – 995 грн., франшиза по полісу – 1000,00 грн., на загальну суму 1995,00 грн. Згідно висновку автотоварознавчогодослідження судового експерта від 19.06.2017 року вартість матеріальних збитків по ремонту автомобілю НОМЕР_3 складає 25 513 грн. 63 грн. Страхове товариство «DOMINANTA», в якому застрахований автомобіль НОМЕР_4, в рахунок відшкодування заподіяної шкоди позивачу перерахував 20528,11 грн., згідно меморіального ордеру № НОМЕР_5 від 13 квітня 2018 року. Однак позивач отримати грошові кошти не зміг, оскільки банк повернув їх ОСОБА_4 товариству «DOMINANTA» у зв’язку з не вказаним ідентифікаційним номером позивача. 05.05.2018 року Страхове товариство «DOMINANTA», в рахунок відшкодування заподіяної шкоди, перерахував на картковий рахунок позивача суму у розмірі 5000 грн., згідно виписки по картковому рахунку. Тому, Страхове товариство «DOMINANTA» зобов’язано сплатити: 20513,63 грн. – згідно полісу № АК/3553387 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів від 10.03.2017 року (з розрахунку 25513,63 грн. – 5000 грн. = 20513,63 грн.); 2800 грн. – збитки пов’язані з проведенням експертного автотоварознавчого дослідження, у загальному розмірі 23313 грн. 63 коп. Крім того, позивачзазначив що йому спричинено моральну шкоду в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини відповідача ОСОБА_2, він був змушений прикладати додаткові зусилля для підтримки налагодженого способу життя, займатися ремонтом свого автомобіля. Також він є пенсіонером та ніде не працює. Просить суд стягнути: з відповідача ОСОБА_2 матеріальні збитки: франшизу у розмірі 1000 грн.00 коп. та 995 грн. за транспортування автомобіля до місяця ремонту, в загальному розмірі 1995,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.; зі ОСОБА_4 товариства «DOMINANTA» матеріальні збитки по ремонту автомобіля у сумі 20513,63 грн.; та витрати на встановлення матеріальних збитків (робота експерта) 2800 грн. 00 коп. Крім того, стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 товариства «DOMINANTA» судові витрати пропорційно, які складаються з судового збору 704,80 грн. та 5000 грн. на послуги адвоката.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 02.11.2018 року провадження по зазначеній цивільній справі відкрито та розгляд справи призначений за правилами позовного (загального) провадження.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 28.12.2018 року підготовче провадження по цивільній справі продовжено.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 20.02.2019 року підготовче провадження по вищевказаній справі закрито, по справі призначено судове засідання.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просить суд слухати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пославшись у їх обґрунтування на обставини, викладені в позовній заяві. надав пояснення по справі аналогічні позовній заяві. Крім того, пояснив, що з ОСОБА_4 товариства «DOMINANTA» вони не просять стягнення 14691, 65 грн., дана сума помилково зазначена в позові. Надав суду заяву, в якій просить суд в подальшому заслухати справу у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав повністю. Надав суду заяву, в якій просить суд заслухати справу у його відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_4 товариства «DOMINANTA» у судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином.

Суд вивчивши матеріали справи та дослідивши законодавство, що регулює спірні правовідносини, встановив наступне.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія САК № 873381, виданого РЕВ м. Красноармійськ УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, автомобіль марки KIA MAGENTIS GE 2.0 D, номерний знак НОМЕР_6 зареєстровано на ОСОБА_5

Згідно довіреності від 30.07.2012 року, посвідченої приватним нотаріусом Добропільського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6, ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, кожен має право діяти окремо, користуватися, а також розпоряджатися від його імені автомобілем марки KIA MAGENTIS GE 2.0 D випуску 2007 року, номерний знак НОМЕР_6.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія ЯНВ № 062158 від 28.01.2000 року, виданого МРЕВ №3 м. Донецька, автомобіль марки ВАЗ 21099, номерний знак 55057ЕК зареєстровано на ОСОБА_10

Відповідно до постанови Селидівського міського суду Донецької області від 25.07.2017 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 130 ч. 1 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності та встановлено, що 18.06.2017 року о 17 годині 45 хвилин у с. Курахівка по вул. Спасательна, ОСОБА_2 керував транспортним засобом ВАЗ 21099 державний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, ОСОБА_2 18.06.2017 року о 17 годині 45 хвилин у с. Курахівка по вул. Спасательна, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21099 державний номер НОМЕР_1, не обрав безпечну швидкість руху та здійснив зіткнення з транспортним засобом Kia Macentis державний номер НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_2, чим порушив вимоги п. 12.1 ПДР України. В результаті ДТП транспортні засоби ВАЗ 21099 державний номер НОМЕР_1 та Kia Macentis державний номер НОМЕР_6 отримали механічні пошкодження, постраждалих немає.

Згідно товарного чеку від 18.06.2017 року, надання послуг по евакуації автомобіля НОМЕР_7 складає 595,00 грн., завантаження та розвантаження складає 400 грн., усього сплачено 995,00 гривень ФОП ОСОБА_11

Згідно полісу № АК/3553387 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, код страховика 156, строк дії з 11.03.2017 по 10.03.2018 включно, транспортний засіб ВАЗ 21099, випуск 2000 р. застрахований в страховому товаристві «DOMINANTA».

Відповідно до висновку автотоварознавчогодослідження судового експерта № 18 від 19.06.2017 р., вартість матеріальної шкоди (с технічної точки зору), спричиненого власником автомобіля KIA MAGENTIS GE 2.0 D, номерний знак НОМЕР_6 на момент проведення дослідження складає 25 513 грн. 63 коп.

Згідно квитанції від 19.06.2007 року, за висновок експерта сплачено СПД ОСОБА_12 2800,00 гривень.

Згідно меморіального ордера № НОМЕР_5 від 13.04.2018 року, АТ «Ощадбанк» повернув страховому товариству «DOMINANTA» суму платежу 20528,11 грн. Причина платежу: повернення п/д 12913 від 13.04.2018 року – не вказаний ПІБ клієнта.

Згідно виписки по картковому рахунку за період з 01.04.2018 р. по 01.10.2018 р., ОСОБА_3 05.05.2018 року перерахували страхові відшкодування у розмірі 5000,00 грн.

Частиною 1, 2 статті 22 ЦК України передбачено, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 4 своєї Постанови «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року, зазначив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до абз.1 п.22.1 ст.22 Закону №1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов’язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Згідно ст. 3 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон), обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування заподіяної життю, здоров’ю та (або) майну потерпілих унаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Суд, вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача витрати на транспортування автомобіля в сумі 995,00 гривень та франшизу у розмірі 1000,00 грн., дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, оскільки позивачем понесені витрати, які знаходяться в безпосередньому причинному зв’язку з дорожньо-транспортною подією, спричиненою позивачеві внаслідок ДТП, винним в якій визнано відповідача ОСОБА_2 Крім того, відповідач ОСОБА_2 несе зобов’язання cтрахувальника компенсувати за рахунок власних коштів частину заподіяного збитку в розмірі визначеної в полісі франшизи.

Зі ОСОБА_4 товариства «DOMINANTA» на користь позивача підлягає стягненню невідшкодована частина матеріальних збитків у розмірі 20513 грн. 63 коп., виходячи з розрахунку: 25513грн. 63 коп. (загальна сума матеріальних збитків) - 5000 грн. 00 коп. (фактично сплачена сума матеріальних збитків).

Суд, приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача ОСОБА_4 товариства «DOMINANTA» на користь позивача вартості матеріальних збитків по ремонту автомобіля у сумі 20513,63 грн. та витрат, пов’язаних з проведенням експертного дослідження у сумі 2800,00 грн. підлягають задоволенню, у зв’язку з тим, що позивачем понесені витрати, які знаходяться в безпосередньому причинному зв’язку з дорожньо-транспортною подією, а оскільки саме звітом про оцінку встановлено суму матеріальної шкоди, спричиненої позивачеві внаслідок ДТП, винним в якій визнано відповідача ОСОБА_2, відповідальність якого застрахована, то на підставі п.1 ч.2 ст.22та ст.1166 ЦК України ці витрати підлягають відшкодуванню.

Вирішуючи вимогу позивача про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає, що відповідно до частин першої, третьої статті 23 ЦК України,особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю,відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Визнаючи розмір компенсації, що підлягає стягненню на користь позивача у відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги конкретні обставини справи, характер та глибину пов’язаних з ушкодженням автомобіля моральних страждань, і понесених з зим незручностей, ступінь вимушеного порушення нормального укладу його життя та необхідність докладання для його організації додаткових зусиль, та, виходячи із суті позовних вимог, засад розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 000 гривень.

Суд, вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу встановив наступне.

Згідно п. 3 ч. 1ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1ст.137ЦПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч.3ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Право на правову допомогу гарантовано статтями8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення права надано Конституційним Судом України в рішеннях від 16.11.2000 №13-рп/2000; від 30.09.2009 №23-рп/2009; від 11.07.2013 №6-рп/2013.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов’язаних з наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (правова позиція Верховного Суду, викладена у справі № 826/1216/16).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на правову допомогу надано до суду: довідку від 24.10.2018 року, яка не оформлена у встановленому законом порядку, а тому не може бути врахована судом на підтвердження здійснення ОСОБА_1 заявлених витрат; угоду від 24.10.2018, в якій не зазначено розмір витрат на правничу допомогу адвоката та акт прийому наданих послуг адвоката від 24.10.2018 року без детального опису робіт виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги на правничу допомогу задоволені не підлягають, оскільки позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження понесених ним витрат.

Згідно з ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, на 77,34 %, то з відповідачів підлягає стягненню судовий збір на користь позивача, пропорційно задоволеним вимогам, 77,34 % від 704,80 грн. становить 545,09 грн., тобто по 272, 54 грн. з кожного відповідача.

Керуючись ст. 22, 1166, 1167, 1187, 1194 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 (зареєстрований та мешкає за адресою: Донецька область, м. Покровськ, вул. Леніна, 315, ІПН НОМЕР_8) до ОСОБА_2 (зареєстрованого та мешкає за адресою: Донецька область, с. Курахівка, вул. Центральна, 37/6, ІПН НОМЕР_9), ОСОБА_4 товариства «DOMINANTA» (місцезнаходження за адресою: 03056, м. Київ, Солом’янський район, провулок Індустріальний, буд. 23, ЄДРПОУ 35265086), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від дорожньої-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_9) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_8) в відшкодування матеріальної шкоди 1995 (одна тисяча дев’ятсот дев’яносто п’ять) грн. 00 коп., в відшкодування моральної шкоди 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп., а всього 3995 (три тисячі дев’ятсот дев’яносто п’ять) грн. 00 коп.

Стягнути зі ОСОБА_4 товариства «DOMINANTA» (місцезнаходження за адресою: 03056, м. Київ, Солом’янський район, провулок Індустріальний, буд. 23, ЄДРПОУ 35265086) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_8) в відшкодування матеріальної шкоди 20513 (двадцять тисяч п’ятсот тринадцять) грн. 63 коп., в відшкодування витрат, пов’язаних з проведенням експертного дослідження 2800 (дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп., а всього 23 313 (двадцять три тисячі триста тринадцять) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог ОСОБА_3 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_9) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_8) судовий збір у розмірі 272(двісті сімдесят дві)грн. 54 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 товариства «DOMINANTA» (місцезнаходження за адресою: 03056, м. Київ, Солом’янський район, провулок Індустріальний, буд. 23, ЄДРПОУ 35265086) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_8) судовий збір у розмірі 272(двісті сімдесят дві)грн. 54 коп.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя