Ухвала суду № 81299857, 19.04.2019, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. 25 Серпня, 192, м. Болград, Одеська область, 68702, тел. /факс: (04846) 4-31-21,

e-mail: inbox@bg.od.court.gov.ua, web:https://bg.od.court.gov.ua, код ЄДРПОУ: 02897690

19.04.2019

Справа № 497/580/19

Провадження № 2/497/492/19

УХВАЛА

про розгляд заяви про відвід, що подана до відкриття провадження у справі

19.04.2019 року суддя Болградського районного суду Одеської області Кравцова А.В., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИЛА:

17.04.2019 року позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом, який надійшов для розгляду судді Кравцовій А.В.

Відповідно до вимог ст.187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу. Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача. Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу,

З матеріалів даної справи вбачається, що провадження у справі ще не відкрите.

Проте, 19.04.2019року до матеріалів справи надійшла заява позивача від 18.04.2019р. про відвід головуючому судді, якому у провадження для розгляду була розподілена справа в результаті автоматизованого розподілу її між суддями Болградського районного суду.

В обгрунтування заяви про відвід судді Кравцовій А.В. позивач ОСОБА_1 зазначає те, що цей головуючий суддя був головуючим під час розгляду іншої цивільної справи - №497/183/17 від 26.04.2018 року, яка перебуває наразі на перегляді у Верховному суді.

Вивчивши вищевказану заяву про відвід, ознайомившись з матеріалами даної справи, суддя дійшов висновку, що дана заява підлягає розгляду у судовому засіданні без повідомлення учасників справи, виходячи з наступного.

В провадженні судді Кравцової А.В. перебувала цивільна справа № 497/1831/17 (пров.№2/497/107/18) за позовом ОСОБА_2 до Новотроянівської сільської ради Болградського району Одеської області та її голови Неруци І. І . про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, де представником позивача була його сестра - ОСОБА_1 . Рішення у справі було ухвалене Болградським районним судом 26.04.2018р., яким у задоволенні позову було відмовлено з обгрунтованих об`єктивних підстав, і це рішення залишене без зміни судом апеляційної інстанції 05.09.2018року.

Згідноч.ч.1-3,7,8ст.40 чинного ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

А статтею 41 ЦПК України визначається процедура розгляду заяви про відвід судді, згідно якої: "У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу".

Крім того, статтею 36 ЦПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді. Так, "Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у даній справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. 2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді цієї ж справи). 3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя". Проте, ч.4 цієї статті регламентовано, що "Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу".

З обгрунтувань заяви позивача ОСОБА_1 про відвід мені, як головуючому, вбачається її незгода з рішенням суду в іншій справі, що не є підставою для відводу у даному випадку, і обгруновується наступним.

Дійсно, виходячи з норм чинного вітчизняного законодавства, право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Навіть статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Проте, Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Так, ще Пленумом Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ще 26.12.2011 року (абз.2 п.1.2.1 Постанови) було визначено, що: не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Відповідно до ст.2,3,10 чинного ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Цивільні справи вирішуються судом на підставі чинного законодавства за умов, що виключають сторонній вплив на нього.

Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу. Можливість заявити відвід суду має забезпечити надійний захист процесу від ймовірного негативного впливу з боку упередженого суду.

А метою відводу судді є недопущення до вирішення справи упередженого судді, а підстави для відводу судді можуть мати об`єктивний чи суб`єктивний характер. Об`єктивною підставою для відводу судді є його попередня участь у справі, а саме те, що під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання - зазначені обставини є безумовними підставами для відводу, і в разі її наявності суддя має заявити самовідвід. Під визначенням "попереднє вирішення справи" слід розуміти усі випадки, коли дана справа розглядалася у судовому засіданні незалежно від того, чи завершився її розгляд постановленням рішення суду. Підставою для відводу може бути лише безпосередня участь судді, про відвід якого йдеться, у цій справі.

Об`єктивною та безумовною підставою для відводу головуючому є також родинні стосунки з особами, які беруть участь у справі.

Перелік родичів є виключний. Не має правового значення та не може бути підставою для відводу за п.1 ч.1 статті 36 ЦПК України кумівство та інші форми соціальної спорідненості осіб, але, водночас, ці обставини є іншими обставинами, які обгрунтовано можуть викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, та є самостійною підставою для відводу судді, оскільки формулювання п.5ч.1ст.36 ЦПК України свідчить про те, що підстави для заявлення клопотання про відвід не носять вичерпного характеру.

Таким чином, пряма чи побічна заінтересованість судді в результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору в нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов`язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими. Наприклад, суддя може заявити самовідвід з цієї підстави, якщо він або його близькі родичі у тій чи іншій мірі залежні від однієї з сторін.

Якщо заяву про відвід з цієї підстави подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування.

Чинним законодавством не передбачено, якими саме засобами доказування можуть бути доведені підстави для відводу, зокрема, чи допускається доведення обґрунтованості відводу показаннями свідків. Виходячи із сутності судового доказування, яке має на меті переконати суд в існуванні певних фактів, вважається, що доказування підстав для відводу, який вирішується самим суддею, не має практичного сенсу, оскільки докази оцінює суддя, якому заявлено відвід.

Так, обставинами, що викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, можуть бути також незаконні дії судді під час розгляду справи, ігнорування законних вимог сторони, створення перешкод для реалізації процесуальних прав, нерівне ставлення до сторін, нетактовна поведінка судді, тощо. Для того щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони також мають бути доведеними.

Спеціальною підставою для відводу судді є також й порушення порядку визначення судді для розгляду справи, який встановлений частиною третьою статті 14,33 цього Кодексу. Отже, якщо суддя чи колегія суддів сформована без дотримання встановленого порядку, відвід підлягає задоволенню.

Чинними нормами ЦПК України, а зокрема, його ст.ст.12 і 13 визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона має довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Але суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, - керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Заявником ОСОБА_1 в обгрунтування заяви на відвід не надано суду відомостей і доказів того, що головуючий суддя Кравцова А.В. є прямо чи побічно заінтересованою в розгляді справи про стягнення аліментів, де стягувачем аліментів вказана позивач. Також заявником ОСОБА_1 не надано суду відомостей і доказів упередженості головуючого судді Кравцової А.В., а саме, доказів того, що головуючий є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших осіб, які будуть брати участь у даній справі, провадження в якій ще не відкрите.

Крім того, заявником відводу не доведено, що суддя Кравцова А.В. має стосунки в розумінні кумівства та інших форм соціальної спорідненості з учасниками даної справи, а також, що існують інші обгрунтовані підстави, що можуть бути визнаними як обставини, що обгрунтовано можуть викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, та є самостійною підставою для відводу судді. Також заявником не вказано й інших підстав, що можуть бути визнані будь-ким як пряма чи побічна заінтересованість судді в результаті розгляду справи, що може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу - юридичного або побутового характеру - якщо від результату вирішення спору в судді Кравцової А.В. виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов`язки; а також, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими, зокрема, наприклад, якщо вона або її близькі родичі в тій чи іншій мірі залежні від однієї з сторін; так як і не надано доказів і відомостей того, що суддя вчиняла незаконні дії під час розгляду справи, ігнорувала законні вимоги сторони, створювала перешкод для реалізації процесуальних прав, нерівне ставилася до сторін, нетактовно себе поводила, тощо.

Відсутні також й докази, що при автоматичному розподілі справи для розгляду були ввчинені будь-які будь-ким порушення вимог чинного законодавства.

Таким чином, головуючий суддя, що був визначений автоматичним розподілом для розгляду вищевказаного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, - встановивши, що заявником відводу - позивачем не надано певних доказів на доведення факту наявності неупередженості головуючого у даній справі, та, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що позивач помилився у своїх висновках щодо наявності підстав для відводу головуючому судді Кравцовій А.В. у даній справі з причини лише того, що вона була головуючим під час розгляду іншої цивільної справи - №497/1831/17 (а не №497/183/17, як зазначено у заяві), де брала участь заявниця ОСОБА_1 в якості представника позивача.

Тому, дійшовши висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід головуючому судді є необгрунтованою вона, відповідно до вимог ст.40 ЦПК України, підлягає вирішенню іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Питання щодо зупинення провадження у даній справі розгляду, у даному випадку, не підлягає, оскільки провадження у справі ще не було відкрите, а розгляд заяви про відвід здійснюється за вимогою ч.1 статті 40 ЦПК України до відкриття провадження, тобто, до здійснення будь-яких процесуальних дій, що мав вчинити суд, - у зв`язку з настанням певної процесуальної продії - надходження заяви про відвід головуючому судді.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.21-3,7,8,10,33, 36,40, 41, 261 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Кравцовій Аллі Валентинівні щодо участі у цивільній справі за позовом заявниці ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - визнати необгрунтованою та направити до канцелярії Болградського районного суду для визначення іншого судді для її розгляду, - на підставі ч.1ст.33 цього Кодексу.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає чинності відповідно до ст.261 ЦПК України відразу після підписання її суддею, що її постановив.

Суддя А.В.Кравцова